ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.01.23 06:54
Одшуміла зелена діброва,
Залп гарматний покрови зірвав.
У траншеї землиця бордова,
Покотилась моя голова.

А від тулуба - шмаття криваве,
Не впізнають ні батько, ні син.
У кармін Україну обарвив

Віктор Кучерук
2019.01.23 05:28
Усе так само, мов колись,
І так буденно, як учора, –
Ми звично й вдячно обнялись,
Адже обом – любов на користь.
У тебе є своя сім’я
І я родину власну маю,
Але кохання течія
Уперто грішників єднає.

Маркіяна Рай
2019.01.22 23:58
Ми - одинокі орієнтири
На мапах долі щоденних стрічних.
Ми - точки, втрачені на предвічних
Обривах думки і зламах волі.
Ми - перехрестя, мости і схили,
Комусь - вершини, комусь - підніжжя.
Ми водночас і засів і збіжжя,
Дощі живильні й фатальні зл

Богдан Манюк
2019.01.22 21:45
Масенко прокинувся пізно. До опівночі зчитував з обрію щось потаємне, що залягло б йому на серці небуденним відчуттям, а потім соталося нитками думок. Так налаштовував себе на творчий порив наступного, вихідного дня, коли тема нового його оповідання, як л

Ігор Деркач
2019.01.22 20:46
У будь-якому явищі – у спорті,
поезії, релігії, таки,
не можна виключати ані чорта,
ані благої Божої руки.

Але диявол поламає роги,
а нація вертає до основ.
Надійні віхи нашої дороги

Володимир Бойко
2019.01.22 17:03
Хай горе і печаль, мов свічечка, згоряють.
Останнєє прости, останнє прощавай...
О, друже мій, не плач, ніхто не помирає...
І не вони, – а ми від них ідемо вдаль.

Хай Бог передвістив дочасно нам розлуку,
Але коли упав ти, вибитий з сідла,
Вони і пі

Тетяна Левицька
2019.01.22 13:44
Не суди і  судимим не будеш,
крок від святості і до облуди!
Від любові - до зради людської,
що прощенням довіку  не згоїш.
Крок від радощі, смути, надії
до сльози лицемірства на віях.
Від гріха, каяття і розпуки,
до звитяги, піднесення духу.

Вікторія Торон
2019.01.22 09:37
Без жару пристрасті, із тихим розумінням
я напишу тобі чи віддано промовчу,
і слово вдумливе не гратиме промінням
і не звучатиме вагомо і пророче.

Його я з досвіду сплітатиму поволі
(така освіченість дається не одразу),
щоб вистеляло завитки тво

Віктор Кучерук
2019.01.22 07:24
Минає день без болю втрат –
Ані поранених, ні вбитих, –
Хоча ворожий автомат
Волає голосом неситим.
Не заспокоїться ніяк,
Розширене від жару, дуло,
Що позабуде крові смак
І не знайдуть нас потім кулі.

Олександр Сушко
2019.01.22 06:10
Спермотоксикоз - тяжка хвороба,
Нумо, озирніться навкруги!
Бачите,- страждалець супить лоба,
Прагне ласки молодих богинь.

Хоче мавку стиглу обійняти,
Трохи поносити на руках.
Парубок у силі! Гей, дівчата!

Сонце Місяць
2019.01.22 02:19
На околиці периферійного міста Д., на теренах малогабаритної квартири скраю останнього поверху панельного будинку, на стереотипному залізному ліжку із пружинною сіткою, пересічний ґендер И. снить або, вірніше, марить, начеб його переслідують (монстри), як

Галина Михайлик
2019.01.21 21:42
В ієрархії його цінностей
їй – порцелянове місце,
почесна першість
у визначеній регламентованості,
дозовані літери, звуки, видива,
пошанівок і дистанція.

О так! Корона!

Олексій Кацай
2019.01.21 19:23
Дивочний берег без води й прибою,
без водоростей, мушель, суходолу,
біля якого хвилі хилитають
грузьку математичну порожнечу,
що прилипає до бортів і тіла
з імлою та фракталами галактик.
Там, серед них, – моя. З якої випав
броньований артилерійс

Петро Скоропис
2019.01.21 17:34
Троє пані з в’язанням, їх теревені
в холу фотелях за муки хресні;
пансіон «Аккадеміа» зі усім
білим світом пливе у Різдво розбухлим
в телевізіях; вилитий клерк з гросбухом
обертає колесо вкіл осі.

II

Вікторія Лимарівна
2019.01.21 17:02
Сніжний ранок, сніжна днина:
Всі дерева білі-білі.
До зимової вітрини
Долучилися намети
Та й змінили силуети.
У обіймах заметілі,
Наче зовсім заніміли
Кущики, паркани, хатки,

Маркіяна Рай
2019.01.21 14:20
А в січні вишні такі морозні
На груди білі, на плахту снігу...
Хрипить з простуди, або ж від бігу,
І просто все, як ніколи в році.

Ми - мерзлі ягоди придорожні,
Комусь - під ноги, комусь - в долоні.
Ніхто не знає, в якому лоні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Володимир Верста
2017.10.01

Ксенія Соколовська
2017.02.23

Андрій Кудрявцев
2017.01.02

Мирослава Шевченко
2016.11.13

Юрій СЛАЩОВ
2016.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія / Переклад

 Luigi's dialogs
(translation of Лученко Святослава "Дiалоги з Луiджi")

(or lyric monologues – as it seems to someone)

I
Everything is so relative:
your eyes were close,
Beloved and acquainted,
as a fatigue of expectation…
As an exhaustion without a point of return.
And yet – restlessness grows,
When you do not know that He
Is only your imaginary Wonder,
A page-turner… and some ringing,
All of a sudden, makes its out-of-dream-comeback
As everything is decay. And at the same time –
You’re, like Eternity.

II
I love you, my cheerless boy!
Dewy morning in your City –
only one of the mornings filled with a scurry.
Your coffee… or maybe…
We’re so alike -
I also don’t have time and … in hurry.
That one lays a border, who guesses – I’ll say:
« I consent to anything...»
No, I don’t’ know... But, oh boy…
I’ll wait for the get-together.

III
Man is afraid of a great number of things:
But more than anything, of Madness.
Or it might be just my fear.
And you’re alive among reincarnations.
But I am not worry.
I’d like to share a music sounded in me.

IV
Days are whether sultry or quiet.
Nights are filled with a twitter, rustle, blossoming.
Or with a rain, as it is today.
We agree to live our life
And to rendezvous somewhere... on the other side of reaching,
on the other side of Dreams.
That is, my boy,
Lord defined a wonderful way to Love!

August 24 2007

Original:

Дiалоги з Луiджi
----------------
(Лученко Святослава)

(чи ліричні монологи – як кому здається)

I
Все так відносно:
твої очі були близькі,
Такі мені рідні й знайомі,
як втома чекання..
Як втома,якої нема вороття.
А ще – відпочинку немає,
Коли ти не знаєш,що Він -
Лише твоє Диво уявне
Гортає сторінку і дзвін
Зненацька зі сну повертає
Все – тлін.І,разом із тим -
Ти,як Вічність…

II
Я кохаю тебе,мій хлопчику сумний!
Росяний ранок у Місті твоєму –
То лиш один з наповнених біганиною ранків.
Твоя кава…а може…
Ми ж так схожі -
Я теж,не встигаю й біжу.
Той межу прокладає,хто гадає – скажу:
«Я згодня на будь-що…»
Ні,не знаю..Але,хлопчику..
Я зачекаю на зустріч.

III
Людина боїться безлічі речей:
Безумства над усе.
Чи може то тільки я боюся.
А ти ж живеш серед перевтілень.
Та я не журюся.
Хотіла б поділитися музикою,що звучить в мені.

IV
Дні то спекотні,то спокійні.
Ночі,наповнені щебетом,шелестом,цвітом.
Або дощем,як сьогодні.
Ми згодні жити своє житття
І зустрітися десь… по той бік досягнень
По той бік Мрій.
Що ж, хлопчику мій,
Господь вказав чудовий шлях до Любові!

20.05.07

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дмитро Топольський 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-24 18:03:00
Переглядів сторінки твору 7007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.162 / 5.83  (4.989 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.297 / 6  (4.927 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.12.31 18:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-24 18:17:09 ]
Шкода, вельми шкода, що не знаю мови оригіналу, але у перекладах відчуваю Вашу руку, Юрію, я би назвала ці тексти парафразами (є такий музичний термін), це дещо глибше й влучніше, ніж зазвичай у пересічного перекладача. Особливо мені до душі 3 і 4, настільки виразно і досконало, як музика, що хвилює й заворожує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 18:25:14 ]
Тетяно,
Мова оригіналу - українська.
Мої переклади реверсні - з української на англійську.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 18:41:06 ]
Безмежно вдячний за оцінку, але прошу зняти її, так як я не є автором українського тексту...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 18:44:20 ]
Юрцю, твій переклад заслуговує на високу оцінку не менше! Дивна річ, але тобі вдається зберегти музику оригіналу. А твоє лексичне багатство, від якого я завше у захваті, робить твої переклади такими натуральними. Сподіваюся, ти віриш, що я не перехвалюю тебе :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 19:06:09 ]
Дякую Славцю,
Ти ж знаєш, що мені важливіша сама реакція - добре/зле.
Я більш-менш поділяю Твій смак, знаю,що Ти щирий
у своїх коментарях - тому знаю, коли би було щось зле -
то би Ти мені сказав (або промовчав).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-24 22:26:37 ]
Даруйте, Юрію, моє невігластво, але оцінки знімати не буду, бо щось мені підказує, що по суті мого розуміння Вашої творчості я маю рацію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-24 22:30:06 ]
У майбутніх коментарях обіцяю бути більш уважною до реальності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-24 22:34:26 ]
Дякую Тетяно,
Головне, щоби Вам було цікаво читати мою дряпанину!:)