ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.15 15:59
Вибачайте, жодних передмов!
Творчість – це суцільна таємниця.
На ніч я завішую трюмо.
А чому? Та вам – яка різниця?
Кожну ніч завішую трюмо…

До світанку – лівою пишу,
сходить сонце – я стаю правшею.

Тамара Шкіндер
2019.11.15 10:50
Пливе кача по Тисині".
Котрий рік пливе...
Відчай, горе в Україні
Мороком живе.

Пливе кача по Тисині.
Множить ріки сліз.
Син вернуся в домовині

Іван Потьомкін
2019.11.15 10:48
Лиш грабувать і нічим не гребувать.
Усе тільки тепер і ні крихти на потім.
Байдуже , що добуте усе те
Чужою думкою і потом…
…На пустку, мов знову прокотилася орда монголів,
Перетворилась омріяна і вистраждана воля.

Тетяна Левицька
2019.11.15 09:42
І навіщо людям пекло,
коли поряд рай земний.
За вікном, так швидко смеркло,
провалився в чорторий
день пустун, як не бувало.
Був і щезнув у пітьмі,
що йому не вистачало?
Я ж босоніж по стерні,

Олександр Сушко
2019.11.15 05:14
Хто хвалою маже - той розпусник,
Марно піднімає в неті шум.
Скажеш: "Ти - мудрець!" - по носі лусну!
Бовкнеш: "Геній!" - в гузно укушу.

Хоч у голові в поета пусто
Й шапка Мономаха вже мала -
Хвальковитих потруїв би дустом

Микола Соболь
2019.11.15 04:53
Була земля своя і хата,
І хліб із печі на столі
Свіча горіла у імлі.
До неї линули внучата
Уже дорослі, ще малі.
Перемішалось у золі.
Того немає більше свята
Лишилися борги старі

Віктор Кучерук
2019.11.15 04:34
Хоч я боюся порожнин краси
І не люблю безбарвності ніколи, -
Вже листопад оголює ліси
І покриває чорнотою доли.
Мене гнітить сполучення сльоти
Із чередою довгою туманів,
Коли ані турбот, ні суєти
Нема й не видно в невідступній хлані.

Ярослав Чорногуз
2019.11.15 01:31
Палають пристрастю вуста,
Спадають почуття, як злива,
Моя любове золота,
Моє кохання чарівливе.

Сердечна щедрість, доброта,
Розмова тепла, жартівлива…
Це – ти, любове золота,

Володимир Бойко
2019.11.14 21:43
Закличе осінь зиму зимувати,
Погамувавши згірдний кривосміх.
Нехай взаємних кривд – ой як багато,
Та буревій над краєм ще не стих.

А вітруган зриває застороги,
Перевертає викривлений світ.
Немає нищівнішого нічого,

Микола Дудар
2019.11.14 21:35
Ми грали блюз чомусь на самоті
Свої закони судді і підсудні
Ось ординат… ну, сакс… ретрокрутій
А квітнув-розквітав лише у дуді…

Усе давно розвідав він… сім нот
Якихось сім, окраса лиш космічна
Зіграти блюз - все рівно що на дот

Олена Побийголод
2019.11.14 17:51
Володимир Висоцький. «Аліса»

Це море Сльозовське простерлося скрізь,
і слізно-морську вже приймаю я ванну.
Із хвиль власноочно наплаканих сліз -
привіт Сльозовитому шлю океану!

Спантеличишся враз поневолі:

Сергій Губерначук
2019.11.14 15:59
Уздовж якдовших ґалерей
із тисячів картин
проходив завжди сон один,
старенький, мов хорей.

Опісля сну вдаряла яв,
мов блискавичний грім!
Знов промінь дня, мов піліґрім,

Тамара Шкіндер
2019.11.14 15:15
Сідає сонце. Мов ченці, дерева
До неба голі руки простягли.
І жовті хмари, як загривок лева,
Над обрієм низенько прилягли.

Минулий день втікає від спокуси
Принад земних - пірнув за горизонт...
Луг вкритий оксамитовим обрусом.

Юрій Сидорів
2019.11.14 12:45
Змінності не збороти.
Згаснуть у заметілі
Осені катафоти -
Жовті, червоні, білі.

Скриються "габарити",
Блимавки-спецсигнали.
Марно себе корити:

Олександр Сушко
2019.11.14 06:18
Хоч у венах голки - обманув таки я лікарів,
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Запечалені спогади в льолях утрачених мрій,-
Там немає ні доні, ні батька, ні сивої мами.

Є глуха самота і пелюстя поламаних рож,
Горепад проминув. Скоро че

Віктор Кучерук
2019.11.14 05:52
Г. С...
Ти мене стражденного не любиш,
Хоч до тебе жадібно приник,
Бо зімкнула невситимі губи
І відводиш погляд зримо вбік.
Стримано й вимогливо долоні
Упираєш у мої вуста,
Мов будуєш поміж нас заслони
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юра Ясінський
2019.11.13

Станіслав Н
2019.11.12

Микола Кора
2019.09.01

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Кора (1995) / Проза

 Прем'єра
Темний зал. Світло приглушене. Відчувається запах сирного попкорну. Як я тут опинився? Чому я цього не пам’ятаю? Посеред залу величезний білий екран, напроти якого безліч великих м’яких сидінь з темно-червоною оббивкою. Майже всі місця попереду зайняті, задні ряди зовсім пусті. Хтось голосно викрикує моє ім’я. На іншій стороні залу стоїть чоловік: однією рукою він махає мені, а в іншій в нього відро попкорну. Його обличчя здається мені дуже знайомим, хоч я його точно не знаю. Дивно. Я машинально починаю йти до нього.
Дійшовши до потрібного ряду я починаю максимально акуратно протискуватись між ногами інших глядачів та спинками сидінь. Усі місця до мого зайняті. Хоч тут і доволі темно, я можу поклястися, що абсолютно всі, біля кого я щойно проходив посміхалися мені. І їх обличчя також видалися мені занадто знайомими. Дивно. Дуже дивно. Нарешті я дібрався до свого місця. Чоловік з попкорном каже: «Я думав, ти будеш трохи пізніше. Сідай». Як тільки я спробував запитати, що це за місце і що тут в біса відбувається, він тихенько шикнув на мене і майже пошепки сказав: «Починається».
Величезний білий екран засвітився і на ньому з’явилась заставка: дивне колесо зі спицями та незрозумілими візерунками. Це якесь відео. На екрані маля. Воно лежить в пелюшках і посміхається. Потім це ж маля, але вже трохи більше, сидить на підлозі і бавиться з кошеням. Це виглядає весело і мило. Далі ще одне відео, про цього ж малюка. І ще одне. Ось він десь вдарився і плаче. Ось він регоче разом з якимось чоловіком, можливо, це його батько. На кожному наступному відео він усе доросліший і доросліший. Я починаю його впізнавати. Я його знаю. Я бачив його на своїх дитячих фото. Це я.
Здається, тут би я мав запанікувати. Адже якийсь маніяк зняв добру частину мого дитинства і зараз крутить перед купою народу. Але все добре. Мені чомусь неймовірно спокійно. Я відчуваю, що все відбувається так, як має. Усе в порядку. Чоловік підсовує мені відро з попкорном. Я із задоволенням згрібаю велику жменю. Обожнюю сирний попкорн.
Відео продовжується. Ось я граюсь з іншими дітьми в дитячому садочку. Ось я з мамою на ріці. Ось я гепнувся з велосипеда і добряче забив руку. Ось іду до школи, їду в дитячий табір, іду на свою першу шкільну дискотеку. Ось мій перший алкоголь, перший танець з дівчиною, перші п*здюлі від матері, перша цигарка, випускний, інститут. Тут все. Наша перша зустріч, наше перше побачення, наше весілля, пологи, наші дні народження, звільнення, зламана нога, вітрянка в дітей, хвороби, відпустки. Тут усе, що мало сенс: хороше, погане, сумне, миле, страшне. Абсолютно все, що було важливим.
Люди в залі дивляться це разом зі мною. Їм цікаво. Вони сміються з веселих моментів, кажуть «оооой» на дивних, щось обговорюють. Я чітко чув, що на одному з моментів хтось з передніх рядів сказав: «ох і довбо*ооооб».
Ось я за керомом, їду додому. Я знаю, що зараз буде. Це трапилося зовсім недавно. Я був неуважним і не помітив дитину, що вибігла на проїжджу частину. Кермо різко вліво. І все. Величезний екран згас і знову став білим. В залі чути оплески. Вмикається світло. Я намагаюсь роздивитись обличчя глядачів. Усі вони виглядають по-різному, але всі дуже схожі. І я їх усіх знаю. Точніше не знаю, я їх пам’ятаю. Пам’ятаю, бо я був кожним із них. І ось тепер усі ми тут. Чоловік з попкорном кладе мені руку на плече і говорить: «Не відмінно, але і не жахливо. Ти старався як міг, а це вже непогано». Я відповідаю: «Дякую».
З передніх рядів мені передають відро сирного попкорну. Світло знову стає приглушеним. Усі сідають. До зали заходить чоловік. Він старший за мене. Його обличчя здається мені знайомим. Він здивовано роззирається. Я голосно викрикую його ім’я і махаю йому рукою. Він йде до нашого ряду. Він якраз вчасно.
2019





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-09-01 15:04:33
Переглядів сторінки твору 55
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-арт
Наша міфологія, проза
Автор востаннє на сайті 2019.09.05 18:17
Автор у цю хвилину відсутній