ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2020.05.29 09:28
Блиснуло і гримнуло зненацька,
Різко і протяжливо притьмом, -
І дощу таночок чудернацький
Зашумів відрадно за вікном.
Плюскотів і нісся на всі боки,
Вправність демонструючи і спіх, -
Навіть хтось уважний та стоокий
Не злічив би виконавців всіх.

Сергій Губерначук
2020.05.29 08:43
У деяких містах лежать мої листи.
У декількох листах тісняться вірші.
Є в двох чи трьох рядках, звертаючись на ти,
моє колишнє… почуття поспішне.

Як промінь попереджує зорю –
так сонце понароджує проміння.
Що першим є, коли в тобі горю, –

Микола Соболь
2020.05.29 06:21
На болоті жаба ква та ква
Витирає сопляки зелені:
«Порятуй нас, матінко Москва,
Від бандер спаси, великий Ленін!
Мову відбери нам, хай язик
Чоботи сатрапові оближе,
Бо для мене Україна – пшик,
Мокшинська братва до серця ближче…»

Ігор Деркач
2020.05.28 21:33
Світає... і світиться світ
у сяєві іншого світу.
Коли не минає політ,
життю не пиши заповіту.

Не знає ніхто і ніде,
кудою надія літає.
За обрії сонце зайде,

Євген Федчук
2020.05.28 19:19
У широкім степу понад шляхом
Одинока береза стоїть.
Чорна смуга, що схожа на рану,
Білий стовбур берези ятрить.
Пам’ятає береза багато,
Бо вже років і років пройшло,
Як колись на узбіччі дороги
Гомонілося людне село.

Олександр Панін
2020.05.28 16:02
Привиддя тяжкі
Мені душу гнітили…

Л. Українка

***

Вітались

Галина Сливка
2020.05.28 15:15
І як воно? Здійнятися в політ,
Коли усе змаліле, мов полова,
Летить за вітром і хурделить світ...
А ти - навпроти... Ти - на крилах слова...
Тобі - піском солоним в очі, в рот.
Тобі іржавий свист вражає вуха
Так, що не годна вже знайти чеснот
В ска

Шон Маклех
2020.05.28 12:28
Сурма босоногого ангела
Зроблена з синього повітря:
Густого – наче сльози старої берези
Пораненої диким лісовим привидом,
Що блукає одвіку стежками,
Якими ніхто не ходить –
Ніхто, навіть олені з очима-тінями,
Навіть тупоноги голкоспинні.

Тетяна Левицька
2020.05.28 12:10
Листопад зривав іржаве листя з дерев, шматував і кидав на мокру бруківку під ноги перехожим. Обважніле небо торкалося верхівок пірамідальних тополь, ніби хотіло на них спочити. Різко похолодало, погода була глибоко осінньою, та я маиже кожного дня забирал

Дума Козак
2020.05.28 11:12
У ревній повені думок
втопає смуток мій.
Над нею стелиться димок
із нездійсненних мрій
і тане в озері зі снів,
без берега і дна,
поміж затоплених човнів
і присмаку багна…

Алла Даниленко
2020.05.28 11:03
Ви мною не хворієте. Нехай.
І радісно, що хвора я не вами.
І що ніколи куля ця - Земля -
Не пропливе під нашими ногами.
Подобається те, що я смішна
Розкута і не граюся словами.
І червоніти не дано мені
Злегка стискнувшись з вами рукавами.

Іван Потьомкін
2020.05.28 09:27
Уперше жабенята
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.

Сергій Губерначук
2020.05.28 09:06
Тривога. День. Народження царя.
Сурмлять ґазети про блокаду міста.
Переворот. У вас на шиї – я,
моя пречиста діво орґаніста.

Біжіть, біжіть, біжіть негайно в двір –
там з літаків порозкидали святці.
Дізнайтеся, хто ще спустився з гір –

Микола Соболь
2020.05.28 06:43
Не вір своїм очам і власним вухам.
Нарід купити легко на «Свати».
Коли здається близько до мети,
Йому «Слугу народу» деспот втюхав.

З екрана ми отримали екстаз.
На лісапеті їде президент…
Та є у цьому ще один момент –

Віктор Кучерук
2020.05.28 06:13
Яке це щастя - прагнути і вміти
Слова ласкаві сіяти тобі
І від смеркання до самого світу
Вустами пестить очі голубі.
Яка то радість - бачити і знати,
Що ти мені себе всю віддаєш
І безсоромно просиш більше свята
Кохання, без умовностей і меж.

Олександр Панін
2020.05.28 01:14
Сем - ковбой
скандал отримав
від дружини-злюки:
"Нащо ти привів
у гості
негідника - друга?
Більше бачити
не хочу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Амфібрахій
Образ твору Не знайти поетичних парафій
І сектантів письменницьких сект,
Що не чули би про амфібрахій.
Однозначно чудовий ефект
Виникатиме від розбудови
І анапестом писаних стоп.
Плагіатори та віршолови
І за ними ідуть на гоп-стоп.

Заберуть те, що їм до вподоби,
Ще й означать - немов би своє.
А для тропів найвищої проби
Найстрашніша пора настає.

Неприємність відбутися може -
Плагіатор або віршолов
Через бачення світу вороже
Їх відніме без довгих розмов.

Агресивні особи, пихаті
Та скандальні оці типажі.
Це баби протилежної статі,
І для творчого світу чужі.

Я за паствою йду до парафій -
І щасливим, і в міру сумним.
До вподоби мені амфібрахій,
І тривожно, і радісно з ним...
...

І далі беріг би не гірше за кошти
Це диво в ритмічній красі.
Мене, амфібрахію, зрадив чого ж ти?
Тобою віршують усі.

01.09.2019





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-01 21:46:40
Переглядів сторінки твору 343
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.133 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.030 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2020.05.29 09:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-02 14:07:44 ]
Важко заглибитись у зміст і тому складається враження про суперечливість авторської думки. Як на мене, то ні графомани, ні плагіатори на ритміку і не полюють, і не зважають. Зараз прослідковується тенденція - подати тему краще за «попєрєдніков». Але, якщо так стається, то цей грішок можна й пробачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-02 15:22:24 ]
А воно все на поверхні. І дійсно, не без суперечливості.
Не можу не погодитися.

Мені подобається амфібрахій. Але це не означає, що я не віршую ямбом або хореєм.

Поетичні парафії я порівняв би з клубами (студіями).
А був би театралом, то порівняв би зі школами - Арк. Райкіна чи Ол. Табакова. З цих шкіл виходять однакові "райкінці" або "табаківці". У випускників усіх категорій практично однакові творчі прийоми та інші вихиляси.
Навіть вірші за підбором образного ряду або й тематики. І автори, виходить так, що теж.

Письменницькі секти.
Їх що, не існує? Вони існують. Її учасників (назвав би їх в якому-небудь окремому випадку і штундами) щось об'єднує? Питання риторичне.

Віршолови та плагіатори.
Як би вони не маскувалися і не прикидалися пародистами, сатириками або навіть ліриками, їм це не вдасться. Пересічний читач не збагне, а ерудований і спостережливий - елементарно побачить, зрозуміє та виявить. Я порівняв би деякі ситуації з футбольними.
В команді може бути, я сказав би, лідер або фронтмен.
І от він вважає, що всі паси повинні передаватися йому, бо він "вище б'є і краще грає".
Дещо подібне спостерігається і в поезії. Наприклад, якась метафора впродовж тривалого часу не з'являлася у творах якогось літресурсу або порталу. А це з'явилася. То хіба не знайдеться ще один автор, який з неї витягне усі, умовно кажучи, соки? Питання теж риторичне. І ми це бачимо. Це може бути корисним явищем. Метафора ж. Гарна. То як їй пропадати і навіщо? Ніяк і ні для чого.
Хіба що в якій формі це продовжити. Наприклад, як присвяту. Це хіба погано? Вважаю, що ні.
А приховувати справжні наміри та маскуватися за пародистами, сатириками або ще більше - ліриками, не варто. Про пересічних читачів я писав вище. Але ж не лише ними багатий ресурс або портал.

Повернувшись до амфібрахія, я зауважу, що я його наділив людськими властивостями.
От і виникла заключна строфа.

Дякую за коментар.
Моя відповідь довша за вірш, але то таке.
Обмін думками ніщо не обмежує.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-02 18:41:52 ]
Якщо є що сказати, а не повторити, автор завжди буде оригінальним. Хоч, звичайно, кожна думка має свої інтерпретації в будь-якому авторському стилі. І це якраз те, що не так то й легко іноді скопіювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-02 18:00:28 ]
Так, амфібрахієм можна убити наповал будь-якого графомана. То страшна зброя. Особливо в руках колеги-графомана.
Свого часу Аглая Саловсмак кричала на весь сайт: - Паразити! Украли у мене слово! Поцупили образ!
А їй одказує підлий сатирик: - Читай мою гумореску двадцятилітньої давності там і там.
Прочитала. І побачила богиня, що її першоджерело, м'яко кажучи, зовсім не першоджерело. І так завжди.
Тепер діймають зляки: Чи несамохіть я сама когось несамохіть не дублюю?
Правильно робить. Бо навіть те, що я щойно написав теж хтось і десь мовив уперше. Хто - довідуйтесь самі. Потім мені скажете.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-02 21:38:58 ]
Всяке буває. У тому числі і деталі-дрібниці, які супроводжують нашу писемну діяльність.
І правота, і неправота мають певні підстави та обставини їхнього виникнення.
Я не загострював питання запозичень (назвемо це явище так), але воно існує.
І футболісти-гренадери (чи як їх там звуть) існують, і вища ліга, і якісь інші групи.
Дякую за увагу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-03 06:27:06 ]
Згоден. Тому сатира - найважчий різновид творчості. Тут потрібна світла голова і мудрість. Саме з цієї причини у нас, в основному, сонмища ліричних поетів.