Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона
Творение руки человека в искусстве никогда не может быть выше вдохновения его сердца. Ральф Уолдо Эмерсон
Прочитала это интересное изречение и решила познакомиться с биографией автора.
Краткая биография Ральфа У. Эмерсона (25 мая 1803 - 27 апреля 1882).
Ралф Уолдо Эмерсон - американский философ, один из крупнейших мыслителей США, писатель, поэт, эссеист, лидер движения трансцендентализма, первый, кто сформулировал его систему идей.
Появился на свет Эмерсон в Бостоне 25 мая 1803 г. Его отцом был пастор унитарианской церкви, и Ралф Уолдо намеревался пойти по его стопам, окончив сначала духовную семинарию, а в 1821 г. - Гарвардский университет. Будучи обладателем теологического образования, Эмерсон стал священником и проповедовал в бостонской общине унитариатов.
Расстался с приходом он в 1832 г. по собственному желанию - под влиянием пробуждения, как он сам писал, веры в душу. С тех пор его биография была связана с публичным чтением лекций, сочинением журнальных статей, художественных произведений. Чтение лекций стало для него основным источником доходов, благодаря им же он завоевал - примерно к 50-ым - мировую известность. После женитьбы в 1835 г. Эмерсон переехал в Конкорд (штат Массачусетс), читал в это время лекции в Канаде, странах Европы (Франции, Англии). Периодически он подвергал корректуре собственные выступления и выпускал их в виде сборников. Так, в 1844 г. вышли «Очерки», в 1850 г. – «Представители человечества», в 1856 г. – «Черты английской жизни» и др.
В 1836 г. увидела свет первая книга Эмерсона – «О природе», которая стала изложением философии трансцендентализма. В основе этого учения лежал ряд положений философской системы И. Канта в совокупности с концепциями С. Кольриджа и Т. Карлейля. В этом же году в Бостоне им был организован литературно-философский клуб поклонников трансцендентализма. В 1840 г. около 100 последователей этого течения во главе с Эмерсоном основали просуществовавшую до 1847 г. колонию Брукфарм.
На протяжении 1841-1844 гг. выходят посвященные общественно-политическим вопросам «Очерки», в 1846 г. - первый сборник стихов. В его творческое наследие позднее (в 1867) войдет еще один поэтический сборник, и ряд поэм Эмерсона, в частности, «Снежная буря» «Дни», «Конкордский гимн», станет классикой американской поэзии. В 1850 г. он опубликовал книгу «Представители человечества», где были собраны биографии знаменитостей.
Исследуя явления современной ему жизни, Эмерсон в заключительный период творчества работал над книгой «Общество в одиночестве» (1870), в 1876 г. издал сборник лекций «Литература и общественные задачи» о котором лестно отзывался Лев Николаевич Толстой. 27 апреля 1882 г. в Конкорде Эмерсон скончался. Уже после смерти нашли и сделали достоянием общественности его «Дневники».
Эмерсон являлся крупнейшим представителем трансцендентального индивидуализма; его идеи провозглашали суверенность «я» каждого человека. Мыслитель проповедовал личную самостоятельность, наделял всех людей от природы одинаковыми способностями, нуждающимися только в одном - в создании условий свободного развития. Представители современных ему либеральных течений считали Эмерсона своим духовным лидером; его идеи оказали огромное влияние на американскую философскую общественную мысль и литературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Перевела на украинский язык 4.10.19 9.14
Творіння руки людини в мистецтві ніколи не може бути вище натхнення його серця. Ральф Уолдо Емерсон
Прочитала цей цікавий вислів і вирішила познайомиться з биографією автора.
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона (25 травня 1803 - 27 квітень 1882).
Ралф Уолдо Емерсон - американський філософ, один з найбільших мислителів США, письменник, поет, есеїст, лідер руху трансценденталізму, перший, хто сформулював його систему ідей.
З'явився на світ Емерсон в Бостоні 25 травня 1803 г. Його батьком був пастор унітаріанській церкви, і Ралф Уолдо намір піти по його стопах, закінчивши спочатку духовну семінарію, а в 1821 р - Гарвардський університет. Будучи власником теологічної освіти, Емерсон став священиком і проповідував в бостонської громаді унітаріатов.
Розлучився з приходом він в 1832 р за власним бажанням - під впливом пробудження, як він сам писав, віри в душу. З тих пір його біографія була пов'язана з публічним читанням лекцій, твором журнальних статей, художніх творів. Читання лекцій стало для нього основним джерелом доходів, завдяки їм же він завоював - приблизно до 50-х - світову популярність. Після одруження в 1835 р Емерсон переїхав в Конкорд (штат Массачусетс), читав в цей час лекції в Канаді, країнах Європи (Франції, Англії). Періодично він піддавав коректури власні виступи і випускав їх у вигляді збірок. Так, в 1844 р вийшли «Нариси», в 1850 р - «Представники людства», в 1856 р - «Риси англійської життя» та ін.
У 1836 р побачила світ перша книга Емерсона - «Про природу», яка стала викладом філософії трансценденталізму. В основі цього вчення лежав ряд положень філософської системи І. Канта в сукупності з концепціями С. Кольріджа і Т. Карлейля. В цьому ж році в Бостоні їм був організований літературно-філософський клуб шанувальників трансценденталізму. У 1840 р близько 100 послідовників цієї течії на чолі з Емерсоном заснували проіснувала до 1847 р колонію Брукфарм.
Протягом 1841-1844 рр. виходять присвячені суспільно-політичних питань «Нариси», в 1846 р - перша збірка віршів. У його творча спадщина пізніше (в 1867) увійде ще один поетичний збірник, і ряд поем Емерсона, зокрема, «Снігова буря» «Дні», «Конкордскій гімн», стане класикою американської поезії. У 1850 він опублікував книгу «Представники людства», де були зібрані біографії знаменитостей.
Досліджуючи явища сучасної йому життя, Емерсон в заключний період творчості працював над книгою «Суспільство на самоті» (1870), в 1876 році видав збірку лекцій «Література і суспільні завдання» про який схвально відгукнувся Лев Миколайович Толстой. 27 квітня 1882 року в Конкорді Емерсон помер. Уже після смерті знайшли і зробили надбанням громадськості його «Щоденники».
Емерсон був найбільшим представником трансцендентального індивідуалізму; його ідеї проголошували суверенність «я» кожної людини. Мислитель проповідував особисту самостійність, наділяв усіх людей від природи однаковими здібностями, такими, що потребують тільки в одному - в створенні умов вільного розвитку. Представники сучасних йому ліберальних течій вважали Емерсона своїм духовним лідером; його ідеї справили величезний вплив на американську філософську думку і літературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Переклала на українську мову 4.10.19 9.14
Прочитала это интересное изречение и решила познакомиться с биографией автора.
Краткая биография Ральфа У. Эмерсона (25 мая 1803 - 27 апреля 1882).
Ралф Уолдо Эмерсон - американский философ, один из крупнейших мыслителей США, писатель, поэт, эссеист, лидер движения трансцендентализма, первый, кто сформулировал его систему идей.
Появился на свет Эмерсон в Бостоне 25 мая 1803 г. Его отцом был пастор унитарианской церкви, и Ралф Уолдо намеревался пойти по его стопам, окончив сначала духовную семинарию, а в 1821 г. - Гарвардский университет. Будучи обладателем теологического образования, Эмерсон стал священником и проповедовал в бостонской общине унитариатов.
Расстался с приходом он в 1832 г. по собственному желанию - под влиянием пробуждения, как он сам писал, веры в душу. С тех пор его биография была связана с публичным чтением лекций, сочинением журнальных статей, художественных произведений. Чтение лекций стало для него основным источником доходов, благодаря им же он завоевал - примерно к 50-ым - мировую известность. После женитьбы в 1835 г. Эмерсон переехал в Конкорд (штат Массачусетс), читал в это время лекции в Канаде, странах Европы (Франции, Англии). Периодически он подвергал корректуре собственные выступления и выпускал их в виде сборников. Так, в 1844 г. вышли «Очерки», в 1850 г. – «Представители человечества», в 1856 г. – «Черты английской жизни» и др.
В 1836 г. увидела свет первая книга Эмерсона – «О природе», которая стала изложением философии трансцендентализма. В основе этого учения лежал ряд положений философской системы И. Канта в совокупности с концепциями С. Кольриджа и Т. Карлейля. В этом же году в Бостоне им был организован литературно-философский клуб поклонников трансцендентализма. В 1840 г. около 100 последователей этого течения во главе с Эмерсоном основали просуществовавшую до 1847 г. колонию Брукфарм.
На протяжении 1841-1844 гг. выходят посвященные общественно-политическим вопросам «Очерки», в 1846 г. - первый сборник стихов. В его творческое наследие позднее (в 1867) войдет еще один поэтический сборник, и ряд поэм Эмерсона, в частности, «Снежная буря» «Дни», «Конкордский гимн», станет классикой американской поэзии. В 1850 г. он опубликовал книгу «Представители человечества», где были собраны биографии знаменитостей.
Исследуя явления современной ему жизни, Эмерсон в заключительный период творчества работал над книгой «Общество в одиночестве» (1870), в 1876 г. издал сборник лекций «Литература и общественные задачи» о котором лестно отзывался Лев Николаевич Толстой. 27 апреля 1882 г. в Конкорде Эмерсон скончался. Уже после смерти нашли и сделали достоянием общественности его «Дневники».
Эмерсон являлся крупнейшим представителем трансцендентального индивидуализма; его идеи провозглашали суверенность «я» каждого человека. Мыслитель проповедовал личную самостоятельность, наделял всех людей от природы одинаковыми способностями, нуждающимися только в одном - в создании условий свободного развития. Представители современных ему либеральных течений считали Эмерсона своим духовным лидером; его идеи оказали огромное влияние на американскую философскую общественную мысль и литературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Перевела на украинский язык 4.10.19 9.14
Творіння руки людини в мистецтві ніколи не може бути вище натхнення його серця. Ральф Уолдо Емерсон
Прочитала цей цікавий вислів і вирішила познайомиться з биографією автора.
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона (25 травня 1803 - 27 квітень 1882).
Ралф Уолдо Емерсон - американський філософ, один з найбільших мислителів США, письменник, поет, есеїст, лідер руху трансценденталізму, перший, хто сформулював його систему ідей.
З'явився на світ Емерсон в Бостоні 25 травня 1803 г. Його батьком був пастор унітаріанській церкви, і Ралф Уолдо намір піти по його стопах, закінчивши спочатку духовну семінарію, а в 1821 р - Гарвардський університет. Будучи власником теологічної освіти, Емерсон став священиком і проповідував в бостонської громаді унітаріатов.
Розлучився з приходом він в 1832 р за власним бажанням - під впливом пробудження, як він сам писав, віри в душу. З тих пір його біографія була пов'язана з публічним читанням лекцій, твором журнальних статей, художніх творів. Читання лекцій стало для нього основним джерелом доходів, завдяки їм же він завоював - приблизно до 50-х - світову популярність. Після одруження в 1835 р Емерсон переїхав в Конкорд (штат Массачусетс), читав в цей час лекції в Канаді, країнах Європи (Франції, Англії). Періодично він піддавав коректури власні виступи і випускав їх у вигляді збірок. Так, в 1844 р вийшли «Нариси», в 1850 р - «Представники людства», в 1856 р - «Риси англійської життя» та ін.
У 1836 р побачила світ перша книга Емерсона - «Про природу», яка стала викладом філософії трансценденталізму. В основі цього вчення лежав ряд положень філософської системи І. Канта в сукупності з концепціями С. Кольріджа і Т. Карлейля. В цьому ж році в Бостоні їм був організований літературно-філософський клуб шанувальників трансценденталізму. У 1840 р близько 100 послідовників цієї течії на чолі з Емерсоном заснували проіснувала до 1847 р колонію Брукфарм.
Протягом 1841-1844 рр. виходять присвячені суспільно-політичних питань «Нариси», в 1846 р - перша збірка віршів. У його творча спадщина пізніше (в 1867) увійде ще один поетичний збірник, і ряд поем Емерсона, зокрема, «Снігова буря» «Дні», «Конкордскій гімн», стане класикою американської поезії. У 1850 він опублікував книгу «Представники людства», де були зібрані біографії знаменитостей.
Досліджуючи явища сучасної йому життя, Емерсон в заключний період творчості працював над книгою «Суспільство на самоті» (1870), в 1876 році видав збірку лекцій «Література і суспільні завдання» про який схвально відгукнувся Лев Миколайович Толстой. 27 квітня 1882 року в Конкорді Емерсон помер. Уже після смерті знайшли і зробили надбанням громадськості його «Щоденники».
Емерсон був найбільшим представником трансцендентального індивідуалізму; його ідеї проголошували суверенність «я» кожної людини. Мислитель проповідував особисту самостійність, наділяв усіх людей від природи однаковими здібностями, такими, що потребують тільки в одному - в створенні умов вільного розвитку. Представники сучасних йому ліберальних течій вважали Емерсона своїм духовним лідером; його ідеї справили величезний вплив на американську філософську думку і літературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Переклала на українську мову 4.10.19 9.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
