Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я піднявся вже у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я піднявся вже у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
2025.11.16
12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
2025.11.16
11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
2025.11.16
10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона
Творение руки человека в искусстве никогда не может быть выше вдохновения его сердца. Ральф Уолдо Эмерсон
Прочитала это интересное изречение и решила познакомиться с биографией автора.
Краткая биография Ральфа У. Эмерсона (25 мая 1803 - 27 апреля 1882).
Ралф Уолдо Эмерсон - американский философ, один из крупнейших мыслителей США, писатель, поэт, эссеист, лидер движения трансцендентализма, первый, кто сформулировал его систему идей.
Появился на свет Эмерсон в Бостоне 25 мая 1803 г. Его отцом был пастор унитарианской церкви, и Ралф Уолдо намеревался пойти по его стопам, окончив сначала духовную семинарию, а в 1821 г. - Гарвардский университет. Будучи обладателем теологического образования, Эмерсон стал священником и проповедовал в бостонской общине унитариатов.
Расстался с приходом он в 1832 г. по собственному желанию - под влиянием пробуждения, как он сам писал, веры в душу. С тех пор его биография была связана с публичным чтением лекций, сочинением журнальных статей, художественных произведений. Чтение лекций стало для него основным источником доходов, благодаря им же он завоевал - примерно к 50-ым - мировую известность. После женитьбы в 1835 г. Эмерсон переехал в Конкорд (штат Массачусетс), читал в это время лекции в Канаде, странах Европы (Франции, Англии). Периодически он подвергал корректуре собственные выступления и выпускал их в виде сборников. Так, в 1844 г. вышли «Очерки», в 1850 г. – «Представители человечества», в 1856 г. – «Черты английской жизни» и др.
В 1836 г. увидела свет первая книга Эмерсона – «О природе», которая стала изложением философии трансцендентализма. В основе этого учения лежал ряд положений философской системы И. Канта в совокупности с концепциями С. Кольриджа и Т. Карлейля. В этом же году в Бостоне им был организован литературно-философский клуб поклонников трансцендентализма. В 1840 г. около 100 последователей этого течения во главе с Эмерсоном основали просуществовавшую до 1847 г. колонию Брукфарм.
На протяжении 1841-1844 гг. выходят посвященные общественно-политическим вопросам «Очерки», в 1846 г. - первый сборник стихов. В его творческое наследие позднее (в 1867) войдет еще один поэтический сборник, и ряд поэм Эмерсона, в частности, «Снежная буря» «Дни», «Конкордский гимн», станет классикой американской поэзии. В 1850 г. он опубликовал книгу «Представители человечества», где были собраны биографии знаменитостей.
Исследуя явления современной ему жизни, Эмерсон в заключительный период творчества работал над книгой «Общество в одиночестве» (1870), в 1876 г. издал сборник лекций «Литература и общественные задачи» о котором лестно отзывался Лев Николаевич Толстой. 27 апреля 1882 г. в Конкорде Эмерсон скончался. Уже после смерти нашли и сделали достоянием общественности его «Дневники».
Эмерсон являлся крупнейшим представителем трансцендентального индивидуализма; его идеи провозглашали суверенность «я» каждого человека. Мыслитель проповедовал личную самостоятельность, наделял всех людей от природы одинаковыми способностями, нуждающимися только в одном - в создании условий свободного развития. Представители современных ему либеральных течений считали Эмерсона своим духовным лидером; его идеи оказали огромное влияние на американскую философскую общественную мысль и литературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Перевела на украинский язык 4.10.19 9.14
Творіння руки людини в мистецтві ніколи не може бути вище натхнення його серця. Ральф Уолдо Емерсон
Прочитала цей цікавий вислів і вирішила познайомиться з биографією автора.
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона (25 травня 1803 - 27 квітень 1882).
Ралф Уолдо Емерсон - американський філософ, один з найбільших мислителів США, письменник, поет, есеїст, лідер руху трансценденталізму, перший, хто сформулював його систему ідей.
З'явився на світ Емерсон в Бостоні 25 травня 1803 г. Його батьком був пастор унітаріанській церкви, і Ралф Уолдо намір піти по його стопах, закінчивши спочатку духовну семінарію, а в 1821 р - Гарвардський університет. Будучи власником теологічної освіти, Емерсон став священиком і проповідував в бостонської громаді унітаріатов.
Розлучився з приходом він в 1832 р за власним бажанням - під впливом пробудження, як він сам писав, віри в душу. З тих пір його біографія була пов'язана з публічним читанням лекцій, твором журнальних статей, художніх творів. Читання лекцій стало для нього основним джерелом доходів, завдяки їм же він завоював - приблизно до 50-х - світову популярність. Після одруження в 1835 р Емерсон переїхав в Конкорд (штат Массачусетс), читав в цей час лекції в Канаді, країнах Європи (Франції, Англії). Періодично він піддавав коректури власні виступи і випускав їх у вигляді збірок. Так, в 1844 р вийшли «Нариси», в 1850 р - «Представники людства», в 1856 р - «Риси англійської життя» та ін.
У 1836 р побачила світ перша книга Емерсона - «Про природу», яка стала викладом філософії трансценденталізму. В основі цього вчення лежав ряд положень філософської системи І. Канта в сукупності з концепціями С. Кольріджа і Т. Карлейля. В цьому ж році в Бостоні їм був організований літературно-філософський клуб шанувальників трансценденталізму. У 1840 р близько 100 послідовників цієї течії на чолі з Емерсоном заснували проіснувала до 1847 р колонію Брукфарм.
Протягом 1841-1844 рр. виходять присвячені суспільно-політичних питань «Нариси», в 1846 р - перша збірка віршів. У його творча спадщина пізніше (в 1867) увійде ще один поетичний збірник, і ряд поем Емерсона, зокрема, «Снігова буря» «Дні», «Конкордскій гімн», стане класикою американської поезії. У 1850 він опублікував книгу «Представники людства», де були зібрані біографії знаменитостей.
Досліджуючи явища сучасної йому життя, Емерсон в заключний період творчості працював над книгою «Суспільство на самоті» (1870), в 1876 році видав збірку лекцій «Література і суспільні завдання» про який схвально відгукнувся Лев Миколайович Толстой. 27 квітня 1882 року в Конкорді Емерсон помер. Уже після смерті знайшли і зробили надбанням громадськості його «Щоденники».
Емерсон був найбільшим представником трансцендентального індивідуалізму; його ідеї проголошували суверенність «я» кожної людини. Мислитель проповідував особисту самостійність, наділяв усіх людей від природи однаковими здібностями, такими, що потребують тільки в одному - в створенні умов вільного розвитку. Представники сучасних йому ліберальних течій вважали Емерсона своїм духовним лідером; його ідеї справили величезний вплив на американську філософську думку і літературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Переклала на українську мову 4.10.19 9.14
Прочитала это интересное изречение и решила познакомиться с биографией автора.
Краткая биография Ральфа У. Эмерсона (25 мая 1803 - 27 апреля 1882).
Ралф Уолдо Эмерсон - американский философ, один из крупнейших мыслителей США, писатель, поэт, эссеист, лидер движения трансцендентализма, первый, кто сформулировал его систему идей.
Появился на свет Эмерсон в Бостоне 25 мая 1803 г. Его отцом был пастор унитарианской церкви, и Ралф Уолдо намеревался пойти по его стопам, окончив сначала духовную семинарию, а в 1821 г. - Гарвардский университет. Будучи обладателем теологического образования, Эмерсон стал священником и проповедовал в бостонской общине унитариатов.
Расстался с приходом он в 1832 г. по собственному желанию - под влиянием пробуждения, как он сам писал, веры в душу. С тех пор его биография была связана с публичным чтением лекций, сочинением журнальных статей, художественных произведений. Чтение лекций стало для него основным источником доходов, благодаря им же он завоевал - примерно к 50-ым - мировую известность. После женитьбы в 1835 г. Эмерсон переехал в Конкорд (штат Массачусетс), читал в это время лекции в Канаде, странах Европы (Франции, Англии). Периодически он подвергал корректуре собственные выступления и выпускал их в виде сборников. Так, в 1844 г. вышли «Очерки», в 1850 г. – «Представители человечества», в 1856 г. – «Черты английской жизни» и др.
В 1836 г. увидела свет первая книга Эмерсона – «О природе», которая стала изложением философии трансцендентализма. В основе этого учения лежал ряд положений философской системы И. Канта в совокупности с концепциями С. Кольриджа и Т. Карлейля. В этом же году в Бостоне им был организован литературно-философский клуб поклонников трансцендентализма. В 1840 г. около 100 последователей этого течения во главе с Эмерсоном основали просуществовавшую до 1847 г. колонию Брукфарм.
На протяжении 1841-1844 гг. выходят посвященные общественно-политическим вопросам «Очерки», в 1846 г. - первый сборник стихов. В его творческое наследие позднее (в 1867) войдет еще один поэтический сборник, и ряд поэм Эмерсона, в частности, «Снежная буря» «Дни», «Конкордский гимн», станет классикой американской поэзии. В 1850 г. он опубликовал книгу «Представители человечества», где были собраны биографии знаменитостей.
Исследуя явления современной ему жизни, Эмерсон в заключительный период творчества работал над книгой «Общество в одиночестве» (1870), в 1876 г. издал сборник лекций «Литература и общественные задачи» о котором лестно отзывался Лев Николаевич Толстой. 27 апреля 1882 г. в Конкорде Эмерсон скончался. Уже после смерти нашли и сделали достоянием общественности его «Дневники».
Эмерсон являлся крупнейшим представителем трансцендентального индивидуализма; его идеи провозглашали суверенность «я» каждого человека. Мыслитель проповедовал личную самостоятельность, наделял всех людей от природы одинаковыми способностями, нуждающимися только в одном - в создании условий свободного развития. Представители современных ему либеральных течений считали Эмерсона своим духовным лидером; его идеи оказали огромное влияние на американскую философскую общественную мысль и литературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Перевела на украинский язык 4.10.19 9.14
Творіння руки людини в мистецтві ніколи не може бути вище натхнення його серця. Ральф Уолдо Емерсон
Прочитала цей цікавий вислів і вирішила познайомиться з биографією автора.
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона (25 травня 1803 - 27 квітень 1882).
Ралф Уолдо Емерсон - американський філософ, один з найбільших мислителів США, письменник, поет, есеїст, лідер руху трансценденталізму, перший, хто сформулював його систему ідей.
З'явився на світ Емерсон в Бостоні 25 травня 1803 г. Його батьком був пастор унітаріанській церкви, і Ралф Уолдо намір піти по його стопах, закінчивши спочатку духовну семінарію, а в 1821 р - Гарвардський університет. Будучи власником теологічної освіти, Емерсон став священиком і проповідував в бостонської громаді унітаріатов.
Розлучився з приходом він в 1832 р за власним бажанням - під впливом пробудження, як він сам писав, віри в душу. З тих пір його біографія була пов'язана з публічним читанням лекцій, твором журнальних статей, художніх творів. Читання лекцій стало для нього основним джерелом доходів, завдяки їм же він завоював - приблизно до 50-х - світову популярність. Після одруження в 1835 р Емерсон переїхав в Конкорд (штат Массачусетс), читав в цей час лекції в Канаді, країнах Європи (Франції, Англії). Періодично він піддавав коректури власні виступи і випускав їх у вигляді збірок. Так, в 1844 р вийшли «Нариси», в 1850 р - «Представники людства», в 1856 р - «Риси англійської життя» та ін.
У 1836 р побачила світ перша книга Емерсона - «Про природу», яка стала викладом філософії трансценденталізму. В основі цього вчення лежав ряд положень філософської системи І. Канта в сукупності з концепціями С. Кольріджа і Т. Карлейля. В цьому ж році в Бостоні їм був організований літературно-філософський клуб шанувальників трансценденталізму. У 1840 р близько 100 послідовників цієї течії на чолі з Емерсоном заснували проіснувала до 1847 р колонію Брукфарм.
Протягом 1841-1844 рр. виходять присвячені суспільно-політичних питань «Нариси», в 1846 р - перша збірка віршів. У його творча спадщина пізніше (в 1867) увійде ще один поетичний збірник, і ряд поем Емерсона, зокрема, «Снігова буря» «Дні», «Конкордскій гімн», стане класикою американської поезії. У 1850 він опублікував книгу «Представники людства», де були зібрані біографії знаменитостей.
Досліджуючи явища сучасної йому життя, Емерсон в заключний період творчості працював над книгою «Суспільство на самоті» (1870), в 1876 році видав збірку лекцій «Література і суспільні завдання» про який схвально відгукнувся Лев Миколайович Толстой. 27 квітня 1882 року в Конкорді Емерсон помер. Уже після смерті знайшли і зробили надбанням громадськості його «Щоденники».
Емерсон був найбільшим представником трансцендентального індивідуалізму; його ідеї проголошували суверенність «я» кожної людини. Мислитель проповідував особисту самостійність, наділяв усіх людей від природи однаковими здібностями, такими, що потребують тільки в одному - в створенні умов вільного розвитку. Представники сучасних йому ліберальних течій вважали Емерсона своїм духовним лідером; його ідеї справили величезний вплив на американську філософську думку і літературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Переклала на українську мову 4.10.19 9.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
