Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.15
13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
2026.07.15
12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
2026.07.15
12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
2026.07.15
12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
2026.07.15
12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
2026.07.15
11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
2026.07.15
07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
2026.07.15
06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
2026.07.15
05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ
За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу.
Боян підвівся з
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона
Творение руки человека в искусстве никогда не может быть выше вдохновения его сердца. Ральф Уолдо Эмерсон
Прочитала это интересное изречение и решила познакомиться с биографией автора.
Краткая биография Ральфа У. Эмерсона (25 мая 1803 - 27 апреля 1882).
Ралф Уолдо Эмерсон - американский философ, один из крупнейших мыслителей США, писатель, поэт, эссеист, лидер движения трансцендентализма, первый, кто сформулировал его систему идей.
Появился на свет Эмерсон в Бостоне 25 мая 1803 г. Его отцом был пастор унитарианской церкви, и Ралф Уолдо намеревался пойти по его стопам, окончив сначала духовную семинарию, а в 1821 г. - Гарвардский университет. Будучи обладателем теологического образования, Эмерсон стал священником и проповедовал в бостонской общине унитариатов.
Расстался с приходом он в 1832 г. по собственному желанию - под влиянием пробуждения, как он сам писал, веры в душу. С тех пор его биография была связана с публичным чтением лекций, сочинением журнальных статей, художественных произведений. Чтение лекций стало для него основным источником доходов, благодаря им же он завоевал - примерно к 50-ым - мировую известность. После женитьбы в 1835 г. Эмерсон переехал в Конкорд (штат Массачусетс), читал в это время лекции в Канаде, странах Европы (Франции, Англии). Периодически он подвергал корректуре собственные выступления и выпускал их в виде сборников. Так, в 1844 г. вышли «Очерки», в 1850 г. – «Представители человечества», в 1856 г. – «Черты английской жизни» и др.
В 1836 г. увидела свет первая книга Эмерсона – «О природе», которая стала изложением философии трансцендентализма. В основе этого учения лежал ряд положений философской системы И. Канта в совокупности с концепциями С. Кольриджа и Т. Карлейля. В этом же году в Бостоне им был организован литературно-философский клуб поклонников трансцендентализма. В 1840 г. около 100 последователей этого течения во главе с Эмерсоном основали просуществовавшую до 1847 г. колонию Брукфарм.
На протяжении 1841-1844 гг. выходят посвященные общественно-политическим вопросам «Очерки», в 1846 г. - первый сборник стихов. В его творческое наследие позднее (в 1867) войдет еще один поэтический сборник, и ряд поэм Эмерсона, в частности, «Снежная буря» «Дни», «Конкордский гимн», станет классикой американской поэзии. В 1850 г. он опубликовал книгу «Представители человечества», где были собраны биографии знаменитостей.
Исследуя явления современной ему жизни, Эмерсон в заключительный период творчества работал над книгой «Общество в одиночестве» (1870), в 1876 г. издал сборник лекций «Литература и общественные задачи» о котором лестно отзывался Лев Николаевич Толстой. 27 апреля 1882 г. в Конкорде Эмерсон скончался. Уже после смерти нашли и сделали достоянием общественности его «Дневники».
Эмерсон являлся крупнейшим представителем трансцендентального индивидуализма; его идеи провозглашали суверенность «я» каждого человека. Мыслитель проповедовал личную самостоятельность, наделял всех людей от природы одинаковыми способностями, нуждающимися только в одном - в создании условий свободного развития. Представители современных ему либеральных течений считали Эмерсона своим духовным лидером; его идеи оказали огромное влияние на американскую философскую общественную мысль и литературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Перевела на украинский язык 4.10.19 9.14
Творіння руки людини в мистецтві ніколи не може бути вище натхнення його серця. Ральф Уолдо Емерсон
Прочитала цей цікавий вислів і вирішила познайомиться з биографією автора.
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона (25 травня 1803 - 27 квітень 1882).
Ралф Уолдо Емерсон - американський філософ, один з найбільших мислителів США, письменник, поет, есеїст, лідер руху трансценденталізму, перший, хто сформулював його систему ідей.
З'явився на світ Емерсон в Бостоні 25 травня 1803 г. Його батьком був пастор унітаріанській церкви, і Ралф Уолдо намір піти по його стопах, закінчивши спочатку духовну семінарію, а в 1821 р - Гарвардський університет. Будучи власником теологічної освіти, Емерсон став священиком і проповідував в бостонської громаді унітаріатов.
Розлучився з приходом він в 1832 р за власним бажанням - під впливом пробудження, як він сам писав, віри в душу. З тих пір його біографія була пов'язана з публічним читанням лекцій, твором журнальних статей, художніх творів. Читання лекцій стало для нього основним джерелом доходів, завдяки їм же він завоював - приблизно до 50-х - світову популярність. Після одруження в 1835 р Емерсон переїхав в Конкорд (штат Массачусетс), читав в цей час лекції в Канаді, країнах Європи (Франції, Англії). Періодично він піддавав коректури власні виступи і випускав їх у вигляді збірок. Так, в 1844 р вийшли «Нариси», в 1850 р - «Представники людства», в 1856 р - «Риси англійської життя» та ін.
У 1836 р побачила світ перша книга Емерсона - «Про природу», яка стала викладом філософії трансценденталізму. В основі цього вчення лежав ряд положень філософської системи І. Канта в сукупності з концепціями С. Кольріджа і Т. Карлейля. В цьому ж році в Бостоні їм був організований літературно-філософський клуб шанувальників трансценденталізму. У 1840 р близько 100 послідовників цієї течії на чолі з Емерсоном заснували проіснувала до 1847 р колонію Брукфарм.
Протягом 1841-1844 рр. виходять присвячені суспільно-політичних питань «Нариси», в 1846 р - перша збірка віршів. У його творча спадщина пізніше (в 1867) увійде ще один поетичний збірник, і ряд поем Емерсона, зокрема, «Снігова буря» «Дні», «Конкордскій гімн», стане класикою американської поезії. У 1850 він опублікував книгу «Представники людства», де були зібрані біографії знаменитостей.
Досліджуючи явища сучасної йому життя, Емерсон в заключний період творчості працював над книгою «Суспільство на самоті» (1870), в 1876 році видав збірку лекцій «Література і суспільні завдання» про який схвально відгукнувся Лев Миколайович Толстой. 27 квітня 1882 року в Конкорді Емерсон помер. Уже після смерті знайшли і зробили надбанням громадськості його «Щоденники».
Емерсон був найбільшим представником трансцендентального індивідуалізму; його ідеї проголошували суверенність «я» кожної людини. Мислитель проповідував особисту самостійність, наділяв усіх людей від природи однаковими здібностями, такими, що потребують тільки в одному - в створенні умов вільного розвитку. Представники сучасних йому ліберальних течій вважали Емерсона своїм духовним лідером; його ідеї справили величезний вплив на американську філософську думку і літературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Переклала на українську мову 4.10.19 9.14
Прочитала это интересное изречение и решила познакомиться с биографией автора.
Краткая биография Ральфа У. Эмерсона (25 мая 1803 - 27 апреля 1882).
Ралф Уолдо Эмерсон - американский философ, один из крупнейших мыслителей США, писатель, поэт, эссеист, лидер движения трансцендентализма, первый, кто сформулировал его систему идей.
Появился на свет Эмерсон в Бостоне 25 мая 1803 г. Его отцом был пастор унитарианской церкви, и Ралф Уолдо намеревался пойти по его стопам, окончив сначала духовную семинарию, а в 1821 г. - Гарвардский университет. Будучи обладателем теологического образования, Эмерсон стал священником и проповедовал в бостонской общине унитариатов.
Расстался с приходом он в 1832 г. по собственному желанию - под влиянием пробуждения, как он сам писал, веры в душу. С тех пор его биография была связана с публичным чтением лекций, сочинением журнальных статей, художественных произведений. Чтение лекций стало для него основным источником доходов, благодаря им же он завоевал - примерно к 50-ым - мировую известность. После женитьбы в 1835 г. Эмерсон переехал в Конкорд (штат Массачусетс), читал в это время лекции в Канаде, странах Европы (Франции, Англии). Периодически он подвергал корректуре собственные выступления и выпускал их в виде сборников. Так, в 1844 г. вышли «Очерки», в 1850 г. – «Представители человечества», в 1856 г. – «Черты английской жизни» и др.
В 1836 г. увидела свет первая книга Эмерсона – «О природе», которая стала изложением философии трансцендентализма. В основе этого учения лежал ряд положений философской системы И. Канта в совокупности с концепциями С. Кольриджа и Т. Карлейля. В этом же году в Бостоне им был организован литературно-философский клуб поклонников трансцендентализма. В 1840 г. около 100 последователей этого течения во главе с Эмерсоном основали просуществовавшую до 1847 г. колонию Брукфарм.
На протяжении 1841-1844 гг. выходят посвященные общественно-политическим вопросам «Очерки», в 1846 г. - первый сборник стихов. В его творческое наследие позднее (в 1867) войдет еще один поэтический сборник, и ряд поэм Эмерсона, в частности, «Снежная буря» «Дни», «Конкордский гимн», станет классикой американской поэзии. В 1850 г. он опубликовал книгу «Представители человечества», где были собраны биографии знаменитостей.
Исследуя явления современной ему жизни, Эмерсон в заключительный период творчества работал над книгой «Общество в одиночестве» (1870), в 1876 г. издал сборник лекций «Литература и общественные задачи» о котором лестно отзывался Лев Николаевич Толстой. 27 апреля 1882 г. в Конкорде Эмерсон скончался. Уже после смерти нашли и сделали достоянием общественности его «Дневники».
Эмерсон являлся крупнейшим представителем трансцендентального индивидуализма; его идеи провозглашали суверенность «я» каждого человека. Мыслитель проповедовал личную самостоятельность, наделял всех людей от природы одинаковыми способностями, нуждающимися только в одном - в создании условий свободного развития. Представители современных ему либеральных течений считали Эмерсона своим духовным лидером; его идеи оказали огромное влияние на американскую философскую общественную мысль и литературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Перевела на украинский язык 4.10.19 9.14
Творіння руки людини в мистецтві ніколи не може бути вище натхнення його серця. Ральф Уолдо Емерсон
Прочитала цей цікавий вислів і вирішила познайомиться з биографією автора.
Коротка біографія Ральфа У. Емерсона (25 травня 1803 - 27 квітень 1882).
Ралф Уолдо Емерсон - американський філософ, один з найбільших мислителів США, письменник, поет, есеїст, лідер руху трансценденталізму, перший, хто сформулював його систему ідей.
З'явився на світ Емерсон в Бостоні 25 травня 1803 г. Його батьком був пастор унітаріанській церкви, і Ралф Уолдо намір піти по його стопах, закінчивши спочатку духовну семінарію, а в 1821 р - Гарвардський університет. Будучи власником теологічної освіти, Емерсон став священиком і проповідував в бостонської громаді унітаріатов.
Розлучився з приходом він в 1832 р за власним бажанням - під впливом пробудження, як він сам писав, віри в душу. З тих пір його біографія була пов'язана з публічним читанням лекцій, твором журнальних статей, художніх творів. Читання лекцій стало для нього основним джерелом доходів, завдяки їм же він завоював - приблизно до 50-х - світову популярність. Після одруження в 1835 р Емерсон переїхав в Конкорд (штат Массачусетс), читав в цей час лекції в Канаді, країнах Європи (Франції, Англії). Періодично він піддавав коректури власні виступи і випускав їх у вигляді збірок. Так, в 1844 р вийшли «Нариси», в 1850 р - «Представники людства», в 1856 р - «Риси англійської життя» та ін.
У 1836 р побачила світ перша книга Емерсона - «Про природу», яка стала викладом філософії трансценденталізму. В основі цього вчення лежав ряд положень філософської системи І. Канта в сукупності з концепціями С. Кольріджа і Т. Карлейля. В цьому ж році в Бостоні їм був організований літературно-філософський клуб шанувальників трансценденталізму. У 1840 р близько 100 послідовників цієї течії на чолі з Емерсоном заснували проіснувала до 1847 р колонію Брукфарм.
Протягом 1841-1844 рр. виходять присвячені суспільно-політичних питань «Нариси», в 1846 р - перша збірка віршів. У його творча спадщина пізніше (в 1867) увійде ще один поетичний збірник, і ряд поем Емерсона, зокрема, «Снігова буря» «Дні», «Конкордскій гімн», стане класикою американської поезії. У 1850 він опублікував книгу «Представники людства», де були зібрані біографії знаменитостей.
Досліджуючи явища сучасної йому життя, Емерсон в заключний період творчості працював над книгою «Суспільство на самоті» (1870), в 1876 році видав збірку лекцій «Література і суспільні завдання» про який схвально відгукнувся Лев Миколайович Толстой. 27 квітня 1882 року в Конкорді Емерсон помер. Уже після смерті знайшли і зробили надбанням громадськості його «Щоденники».
Емерсон був найбільшим представником трансцендентального індивідуалізму; його ідеї проголошували суверенність «я» кожної людини. Мислитель проповідував особисту самостійність, наділяв усіх людей від природи однаковими здібностями, такими, що потребують тільки в одному - в створенні умов вільного розвитку. Представники сучасних йому ліберальних течій вважали Емерсона своїм духовним лідером; його ідеї справили величезний вплив на американську філософську думку і літературу.
http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Переклала на українську мову 4.10.19 9.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
