Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.20
12:54
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.
Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.
Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,
2025.12.20
12:42
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,
2025.12.19
18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
2025.12.19
17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
2025.12.19
17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектор
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
/
Цитати
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
не давай своїм мріям зістаритись.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
