Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні в клітці звуки соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні в клітці звуки соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
2026.08.31
06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
2026.08.31
06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
2026.08.30
21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
2026.08.30
19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так
2026.08.30
19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.
Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал
2026.08.30
18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
2026.08.30
17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
2026.08.30
16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
/
Цитати
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
не давай своїм мріям зістаритись.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
