Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.02
05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
2026.03.01
23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
2026.03.01
23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
2026.03.01
22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
2026.03.01
20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
2026.03.01
18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
2026.03.01
16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
2026.03.01
15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація.
Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.
Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.
Велика політика починається там, де закінчується правда.
Кожна персональна мая
2026.03.01
13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
2026.03.01
11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.
Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.
Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
2026.03.01
10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре
2026.03.01
06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
2026.02.28
21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв
2026.02.28
20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
2026.02.28
18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!
Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!
Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
2026.02.28
16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
2025.06.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
/
Цитати
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
не давай своїм мріям зістаритись.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
