Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
15:31
Якби лиши земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
/
Цитати
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
не давай своїм мріям зістаритись.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
