Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
2025.12.07
04:57
Володимиру Діброві
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
2025.12.06
22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
2025.12.06
05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
/
Цитати
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
не давай своїм мріям зістаритись.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
де ти ідея,і де я?
в останю путь ,-попутчиків не треба.
бальзам душі моєї,-осінь золота.
речетативом,речення речуть.
не хоче люд,нездалих блюд.
у кожного мачо,своя мочалка.
небо як океан,але не має дна.
моя симфонія,-іронія.
чомусь пропали лікарі,лишились тільки дохторі.
якщо ти мачо,то мачай і далі.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
слова як перли,з писка перли.
мені доволі,тільки волі.
якщо тебе покине віра,то твої мрії залишаться сиротами.
класична трійця,він вона і гроші.
дружбу водять між собою,ніч ,сон і смерть.
ніч це пора закоханих,геніїв і лиходіїв.
темна ніч породжує світлі думки.
зірки на небі непідвладні мороку.
чи зустрічаєш ти світанок.
туман і ніч,-це брат з сестрою.
чорні коти,це діти ночі.
таємниці ночі,належать тільки ночі.
вночі панує сон.
хоронять вдень,ховають вночі.
сутінки,темрява,морок,імла,це слуги ночі.
ніч притуплює зір,але загострює слух.
вночі панує підсвідомість.
життя поділене на день і ніч.
твій сон присниться тільки тобі.
у кожного сну,-свій господар.
сни це діти мрій,сподівань,і розчарувань.
вночі страх сильніший,але невидимий.
жахи живуть за рахунок ночі.
не псуй олій на свою клепку.
слова помацати не можна.
зозуль не слухають роки.
з таким лицем,портрети не вдаються.
післав дружину,не вертається,видей там добре почувається.
вони такі хирозматичні,оті особи політичні.
не важно хто був першим,важно хто зліз останнім.
у шлюбі був він позашлюбним.
любов на стороні така різностороння.
якщо люстрацію змінити на кастрацію,то можна відродити націю.
не зліть добро,і не задобрюйте зло.
я злу назло добрішим буду.
вона стоїть перед очима,а жінка з буком за плечима.
із громадянської дружини,чомусь зробилась громадська.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
