Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.19
21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.06.19
20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
2026.06.19
19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ
2026.06.19
16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
2026.06.19
15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
2026.06.19
12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
2026.06.19
12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
не дозволяй сумнівам ганьбитись над своїми мріями.
призупинись аби відчути час.
не знаєш броду,не пали мости.
свої змішалися з чужими,чужих вже більше ніж своїх.
усі невірні ясно що невірні,а от чи вірні,-вірні всі.
чим гіркіші ліки,тим солодше одужання.
в світлих головах,чорні думки.
мрії народжують бажання.
спинися мить хоча б на мить,хоча б на мить спинися мить.
ліпше коли на тебе не зважають,ніж коли тебе зневажають.
хвилина часом коштує життя,бува життя не коштує хвилини.
всі наші мрії навіки,усі надії на епохи.
віки вкладаються в епохи,епохи ерами стають.
не покидай мене,приходь у снах до мене,не залишай мене,бо ти в моїй душі.
ти поцілуй мене востаннє,ще подаруй мені кохання мить.
п*янка любов до забуття,розлука як гірке похмілля.
ти бережи свою любов,бо проклинатимеш розлуку.
людей міль*ярди,нас лиш двоє.
не вір нездалим дохторам,бо Бог зціляє навіть безнадійних.
ніхто крім моєї долі,мою долю не вирішує.
всі в шоколаді,хто при владі.
на дикім пляжу я не ляжу,сміятись будуть як покажу.
десь взнали кляті папараці,шо в Трампа був чиряк на ср..ці.
то дуже делікатний фах,жінкам дивитися у пах.
людей на світі є багато,така як ти це тільки ти.
на неї лиш зненацька глипнув,і зразу ж розумію,-влипнув.
є свояки сред чужих,є чужаки межи своїми.
в комині всі коти чорні.
для дупи купував собі свічки,але вони були до ср...ки.
ці недоторкані особи,злодії ,волоцюги і нероби.
москаль катюшу заспівав,коли півлітру допивав.
співали гімна москалі,тому гімну що у кремлі.
те слово депутаче,як лайно собаче.
в сарказмі доля оптимізму,а в песимізмі весь сарказм.
велике має значення,якщо помите начення.
серед царів спокон віків,завжди хватало мудаків.
крадуть свої,а на чужих спирають.
в світах далеких хочеться додому,а вдома хочеться в далекії світи.
запхали рило у корито,жеруть ,крадуть все шито крито.
вони вже з*їли все що у кориті,вже і корито доїдають.
дають субсидії,бо ледве снидієм.
забули маму,забули тата,брат до сестри не йде,сестра не йде до брата.
і лани широкополі,і Дніпро і кручі,все нагарбали собі обранці пи...дючі.
якщо в пуляресі валюта,то буде в ліжку і Анюта.
жінки привабливі і гарні,про вас завжди думки вульгарні.
ще є натхнення слава Богу,її погладити за ногу.
там хлоп задовільняє хлопа,нам нахрина така Європа.
хіба не похир те що нахир?
дівчата з довгими ногами,хлопів залишать із рогами.
дівки повідпускали манік*юри,щоб було чим гребти куп*юри.
проводять тендери,Остапи Бендери.
ця наша влада,-кінь троянський.
три букви ті такі об*ємні,дівочим спогадам приємні.
мені кохана на сніданок,завжди дає блідих поганок,а на вечерю із комори,цебрить солені мухомори.
таку як ти я вперше покохав,таку як ти я покохав востаннє.
їх було зрання тридцять два,а після бійки половина.
якщо їм прописати клізму,їм буде не до комунізму.
мамзель піде на авантюру,якщо покажеш їй куп*юру.
давай дівчатам Бенджаміна,і будеш гладити коліна.
якщо нема мети,нема куди іти.
тобі трембіту я не дам,бо маєш ти свою бандуру.
всіх благ,собі не наблагаєш.
то гарне хобі,бути в тобі.
бабам тепер хлопам не шкода,такі тенденції і мода.
тулилась тулька у пуделку,ніяк не лізла на виделку.
ми як заграли на трембіті,то по цимбалах ваш рояль.
дівкам не жалую трембіти,якщо захочуть подудіти.
нема кохання без гроша,тому й болит мені душа.
а більшість з тих що в БПП,потрібно здати в ЛТП.
по суті суть,завжди відсутня.
не завжди всякі звіздарі,нам можуть правду назвиздіти.
така дилема споконвічна,любов скороминуча,а розлука вічна.
грішу,пишу,смішу,спішу,а з ким,кому,куди ,не знаю.
я маю дані,що ви віддані,але віддались не мені.
дівки нездалий золять вермут,вони його напевно вернуть.
не ми здивовані дивами,дива дивуються із нас.
прийшов до вас,а ви пішли,а я подумав та пішли ви...
самому нудно,а з жінками трудно.
і на Петра кондитера знайдемо аудитора.
серед апостолів були і остолопи.
та протилежна стать слабка,мені вкорочує віка.
живемо разом стільки літ,живемо так як пес і кіт.
господь зі мною ,дідько з нею.
вона невірна то ймовірно,а те що вірна неймовірно.
мене лякали,а самі боялись.
думки глибокі,помисли мілкі.
хоч і велике ти цабе,але пішлемо і тебе.
чим добріше добро,тим підступніше зло.
за сто умовних одиниць,лежать дівчата горілиць.
чим грубша асигнацій пачка,тим ліпша з дівкою балачка.
морально стійкий,це коли горілка нахир,а баби похир.
призупинись аби відчути час.
не знаєш броду,не пали мости.
свої змішалися з чужими,чужих вже більше ніж своїх.
усі невірні ясно що невірні,а от чи вірні,-вірні всі.
чим гіркіші ліки,тим солодше одужання.
в світлих головах,чорні думки.
мрії народжують бажання.
спинися мить хоча б на мить,хоча б на мить спинися мить.
ліпше коли на тебе не зважають,ніж коли тебе зневажають.
хвилина часом коштує життя,бува життя не коштує хвилини.
всі наші мрії навіки,усі надії на епохи.
віки вкладаються в епохи,епохи ерами стають.
не покидай мене,приходь у снах до мене,не залишай мене,бо ти в моїй душі.
ти поцілуй мене востаннє,ще подаруй мені кохання мить.
п*янка любов до забуття,розлука як гірке похмілля.
ти бережи свою любов,бо проклинатимеш розлуку.
людей міль*ярди,нас лиш двоє.
не вір нездалим дохторам,бо Бог зціляє навіть безнадійних.
ніхто крім моєї долі,мою долю не вирішує.
всі в шоколаді,хто при владі.
на дикім пляжу я не ляжу,сміятись будуть як покажу.
десь взнали кляті папараці,шо в Трампа був чиряк на ср..ці.
то дуже делікатний фах,жінкам дивитися у пах.
людей на світі є багато,така як ти це тільки ти.
на неї лиш зненацька глипнув,і зразу ж розумію,-влипнув.
є свояки сред чужих,є чужаки межи своїми.
в комині всі коти чорні.
для дупи купував собі свічки,але вони були до ср...ки.
ці недоторкані особи,злодії ,волоцюги і нероби.
москаль катюшу заспівав,коли півлітру допивав.
співали гімна москалі,тому гімну що у кремлі.
те слово депутаче,як лайно собаче.
в сарказмі доля оптимізму,а в песимізмі весь сарказм.
велике має значення,якщо помите начення.
серед царів спокон віків,завжди хватало мудаків.
крадуть свої,а на чужих спирають.
в світах далеких хочеться додому,а вдома хочеться в далекії світи.
запхали рило у корито,жеруть ,крадуть все шито крито.
вони вже з*їли все що у кориті,вже і корито доїдають.
дають субсидії,бо ледве снидієм.
забули маму,забули тата,брат до сестри не йде,сестра не йде до брата.
і лани широкополі,і Дніпро і кручі,все нагарбали собі обранці пи...дючі.
якщо в пуляресі валюта,то буде в ліжку і Анюта.
жінки привабливі і гарні,про вас завжди думки вульгарні.
ще є натхнення слава Богу,її погладити за ногу.
там хлоп задовільняє хлопа,нам нахрина така Європа.
хіба не похир те що нахир?
дівчата з довгими ногами,хлопів залишать із рогами.
дівки повідпускали манік*юри,щоб було чим гребти куп*юри.
проводять тендери,Остапи Бендери.
ця наша влада,-кінь троянський.
три букви ті такі об*ємні,дівочим спогадам приємні.
мені кохана на сніданок,завжди дає блідих поганок,а на вечерю із комори,цебрить солені мухомори.
таку як ти я вперше покохав,таку як ти я покохав востаннє.
їх було зрання тридцять два,а після бійки половина.
якщо їм прописати клізму,їм буде не до комунізму.
мамзель піде на авантюру,якщо покажеш їй куп*юру.
давай дівчатам Бенджаміна,і будеш гладити коліна.
якщо нема мети,нема куди іти.
тобі трембіту я не дам,бо маєш ти свою бандуру.
всіх благ,собі не наблагаєш.
то гарне хобі,бути в тобі.
бабам тепер хлопам не шкода,такі тенденції і мода.
тулилась тулька у пуделку,ніяк не лізла на виделку.
ми як заграли на трембіті,то по цимбалах ваш рояль.
дівкам не жалую трембіти,якщо захочуть подудіти.
нема кохання без гроша,тому й болит мені душа.
а більшість з тих що в БПП,потрібно здати в ЛТП.
по суті суть,завжди відсутня.
не завжди всякі звіздарі,нам можуть правду назвиздіти.
така дилема споконвічна,любов скороминуча,а розлука вічна.
грішу,пишу,смішу,спішу,а з ким,кому,куди ,не знаю.
я маю дані,що ви віддані,але віддались не мені.
дівки нездалий золять вермут,вони його напевно вернуть.
не ми здивовані дивами,дива дивуються із нас.
прийшов до вас,а ви пішли,а я подумав та пішли ви...
самому нудно,а з жінками трудно.
і на Петра кондитера знайдемо аудитора.
серед апостолів були і остолопи.
та протилежна стать слабка,мені вкорочує віка.
живемо разом стільки літ,живемо так як пес і кіт.
господь зі мною ,дідько з нею.
вона невірна то ймовірно,а те що вірна неймовірно.
мене лякали,а самі боялись.
думки глибокі,помисли мілкі.
хоч і велике ти цабе,але пішлемо і тебе.
чим добріше добро,тим підступніше зло.
за сто умовних одиниць,лежать дівчата горілиць.
чим грубша асигнацій пачка,тим ліпша з дівкою балачка.
морально стійкий,це коли горілка нахир,а баби похир.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
