Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
2026.09.03
07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
2026.09.03
06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
2026.09.03
01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
2026.09.02
23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
2026.09.02
22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
2026.09.02
21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
не дозволяй сумнівам ганьбитись над своїми мріями.
призупинись аби відчути час.
не знаєш броду,не пали мости.
свої змішалися з чужими,чужих вже більше ніж своїх.
усі невірні ясно що невірні,а от чи вірні,-вірні всі.
чим гіркіші ліки,тим солодше одужання.
в світлих головах,чорні думки.
мрії народжують бажання.
спинися мить хоча б на мить,хоча б на мить спинися мить.
ліпше коли на тебе не зважають,ніж коли тебе зневажають.
хвилина часом коштує життя,бува життя не коштує хвилини.
всі наші мрії навіки,усі надії на епохи.
віки вкладаються в епохи,епохи ерами стають.
не покидай мене,приходь у снах до мене,не залишай мене,бо ти в моїй душі.
ти поцілуй мене востаннє,ще подаруй мені кохання мить.
п*янка любов до забуття,розлука як гірке похмілля.
ти бережи свою любов,бо проклинатимеш розлуку.
людей міль*ярди,нас лиш двоє.
не вір нездалим дохторам,бо Бог зціляє навіть безнадійних.
ніхто крім моєї долі,мою долю не вирішує.
всі в шоколаді,хто при владі.
на дикім пляжу я не ляжу,сміятись будуть як покажу.
десь взнали кляті папараці,шо в Трампа був чиряк на ср..ці.
то дуже делікатний фах,жінкам дивитися у пах.
людей на світі є багато,така як ти це тільки ти.
на неї лиш зненацька глипнув,і зразу ж розумію,-влипнув.
є свояки сред чужих,є чужаки межи своїми.
в комині всі коти чорні.
для дупи купував собі свічки,але вони були до ср...ки.
ці недоторкані особи,злодії ,волоцюги і нероби.
москаль катюшу заспівав,коли півлітру допивав.
співали гімна москалі,тому гімну що у кремлі.
те слово депутаче,як лайно собаче.
в сарказмі доля оптимізму,а в песимізмі весь сарказм.
велике має значення,якщо помите начення.
серед царів спокон віків,завжди хватало мудаків.
крадуть свої,а на чужих спирають.
в світах далеких хочеться додому,а вдома хочеться в далекії світи.
запхали рило у корито,жеруть ,крадуть все шито крито.
вони вже з*їли все що у кориті,вже і корито доїдають.
дають субсидії,бо ледве снидієм.
забули маму,забули тата,брат до сестри не йде,сестра не йде до брата.
і лани широкополі,і Дніпро і кручі,все нагарбали собі обранці пи...дючі.
якщо в пуляресі валюта,то буде в ліжку і Анюта.
жінки привабливі і гарні,про вас завжди думки вульгарні.
ще є натхнення слава Богу,її погладити за ногу.
там хлоп задовільняє хлопа,нам нахрина така Європа.
хіба не похир те що нахир?
дівчата з довгими ногами,хлопів залишать із рогами.
дівки повідпускали манік*юри,щоб було чим гребти куп*юри.
проводять тендери,Остапи Бендери.
ця наша влада,-кінь троянський.
три букви ті такі об*ємні,дівочим спогадам приємні.
мені кохана на сніданок,завжди дає блідих поганок,а на вечерю із комори,цебрить солені мухомори.
таку як ти я вперше покохав,таку як ти я покохав востаннє.
їх було зрання тридцять два,а після бійки половина.
якщо їм прописати клізму,їм буде не до комунізму.
мамзель піде на авантюру,якщо покажеш їй куп*юру.
давай дівчатам Бенджаміна,і будеш гладити коліна.
якщо нема мети,нема куди іти.
тобі трембіту я не дам,бо маєш ти свою бандуру.
всіх благ,собі не наблагаєш.
то гарне хобі,бути в тобі.
бабам тепер хлопам не шкода,такі тенденції і мода.
тулилась тулька у пуделку,ніяк не лізла на виделку.
ми як заграли на трембіті,то по цимбалах ваш рояль.
дівкам не жалую трембіти,якщо захочуть подудіти.
нема кохання без гроша,тому й болит мені душа.
а більшість з тих що в БПП,потрібно здати в ЛТП.
по суті суть,завжди відсутня.
не завжди всякі звіздарі,нам можуть правду назвиздіти.
така дилема споконвічна,любов скороминуча,а розлука вічна.
грішу,пишу,смішу,спішу,а з ким,кому,куди ,не знаю.
я маю дані,що ви віддані,але віддались не мені.
дівки нездалий золять вермут,вони його напевно вернуть.
не ми здивовані дивами,дива дивуються із нас.
прийшов до вас,а ви пішли,а я подумав та пішли ви...
самому нудно,а з жінками трудно.
і на Петра кондитера знайдемо аудитора.
серед апостолів були і остолопи.
та протилежна стать слабка,мені вкорочує віка.
живемо разом стільки літ,живемо так як пес і кіт.
господь зі мною ,дідько з нею.
вона невірна то ймовірно,а те що вірна неймовірно.
мене лякали,а самі боялись.
думки глибокі,помисли мілкі.
хоч і велике ти цабе,але пішлемо і тебе.
чим добріше добро,тим підступніше зло.
за сто умовних одиниць,лежать дівчата горілиць.
чим грубша асигнацій пачка,тим ліпша з дівкою балачка.
морально стійкий,це коли горілка нахир,а баби похир.
призупинись аби відчути час.
не знаєш броду,не пали мости.
свої змішалися з чужими,чужих вже більше ніж своїх.
усі невірні ясно що невірні,а от чи вірні,-вірні всі.
чим гіркіші ліки,тим солодше одужання.
в світлих головах,чорні думки.
мрії народжують бажання.
спинися мить хоча б на мить,хоча б на мить спинися мить.
ліпше коли на тебе не зважають,ніж коли тебе зневажають.
хвилина часом коштує життя,бува життя не коштує хвилини.
всі наші мрії навіки,усі надії на епохи.
віки вкладаються в епохи,епохи ерами стають.
не покидай мене,приходь у снах до мене,не залишай мене,бо ти в моїй душі.
ти поцілуй мене востаннє,ще подаруй мені кохання мить.
п*янка любов до забуття,розлука як гірке похмілля.
ти бережи свою любов,бо проклинатимеш розлуку.
людей міль*ярди,нас лиш двоє.
не вір нездалим дохторам,бо Бог зціляє навіть безнадійних.
ніхто крім моєї долі,мою долю не вирішує.
всі в шоколаді,хто при владі.
на дикім пляжу я не ляжу,сміятись будуть як покажу.
десь взнали кляті папараці,шо в Трампа був чиряк на ср..ці.
то дуже делікатний фах,жінкам дивитися у пах.
людей на світі є багато,така як ти це тільки ти.
на неї лиш зненацька глипнув,і зразу ж розумію,-влипнув.
є свояки сред чужих,є чужаки межи своїми.
в комині всі коти чорні.
для дупи купував собі свічки,але вони були до ср...ки.
ці недоторкані особи,злодії ,волоцюги і нероби.
москаль катюшу заспівав,коли півлітру допивав.
співали гімна москалі,тому гімну що у кремлі.
те слово депутаче,як лайно собаче.
в сарказмі доля оптимізму,а в песимізмі весь сарказм.
велике має значення,якщо помите начення.
серед царів спокон віків,завжди хватало мудаків.
крадуть свої,а на чужих спирають.
в світах далеких хочеться додому,а вдома хочеться в далекії світи.
запхали рило у корито,жеруть ,крадуть все шито крито.
вони вже з*їли все що у кориті,вже і корито доїдають.
дають субсидії,бо ледве снидієм.
забули маму,забули тата,брат до сестри не йде,сестра не йде до брата.
і лани широкополі,і Дніпро і кручі,все нагарбали собі обранці пи...дючі.
якщо в пуляресі валюта,то буде в ліжку і Анюта.
жінки привабливі і гарні,про вас завжди думки вульгарні.
ще є натхнення слава Богу,її погладити за ногу.
там хлоп задовільняє хлопа,нам нахрина така Європа.
хіба не похир те що нахир?
дівчата з довгими ногами,хлопів залишать із рогами.
дівки повідпускали манік*юри,щоб було чим гребти куп*юри.
проводять тендери,Остапи Бендери.
ця наша влада,-кінь троянський.
три букви ті такі об*ємні,дівочим спогадам приємні.
мені кохана на сніданок,завжди дає блідих поганок,а на вечерю із комори,цебрить солені мухомори.
таку як ти я вперше покохав,таку як ти я покохав востаннє.
їх було зрання тридцять два,а після бійки половина.
якщо їм прописати клізму,їм буде не до комунізму.
мамзель піде на авантюру,якщо покажеш їй куп*юру.
давай дівчатам Бенджаміна,і будеш гладити коліна.
якщо нема мети,нема куди іти.
тобі трембіту я не дам,бо маєш ти свою бандуру.
всіх благ,собі не наблагаєш.
то гарне хобі,бути в тобі.
бабам тепер хлопам не шкода,такі тенденції і мода.
тулилась тулька у пуделку,ніяк не лізла на виделку.
ми як заграли на трембіті,то по цимбалах ваш рояль.
дівкам не жалую трембіти,якщо захочуть подудіти.
нема кохання без гроша,тому й болит мені душа.
а більшість з тих що в БПП,потрібно здати в ЛТП.
по суті суть,завжди відсутня.
не завжди всякі звіздарі,нам можуть правду назвиздіти.
така дилема споконвічна,любов скороминуча,а розлука вічна.
грішу,пишу,смішу,спішу,а з ким,кому,куди ,не знаю.
я маю дані,що ви віддані,але віддались не мені.
дівки нездалий золять вермут,вони його напевно вернуть.
не ми здивовані дивами,дива дивуються із нас.
прийшов до вас,а ви пішли,а я подумав та пішли ви...
самому нудно,а з жінками трудно.
і на Петра кондитера знайдемо аудитора.
серед апостолів були і остолопи.
та протилежна стать слабка,мені вкорочує віка.
живемо разом стільки літ,живемо так як пес і кіт.
господь зі мною ,дідько з нею.
вона невірна то ймовірно,а те що вірна неймовірно.
мене лякали,а самі боялись.
думки глибокі,помисли мілкі.
хоч і велике ти цабе,але пішлемо і тебе.
чим добріше добро,тим підступніше зло.
за сто умовних одиниць,лежать дівчата горілиць.
чим грубша асигнацій пачка,тим ліпша з дівкою балачка.
морально стійкий,це коли горілка нахир,а баби похир.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
