Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивився в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
не дозволяй сумнівам ганьбитись над своїми мріями.
призупинись аби відчути час.
не знаєш броду,не пали мости.
свої змішалися з чужими,чужих вже більше ніж своїх.
усі невірні ясно що невірні,а от чи вірні,-вірні всі.
чим гіркіші ліки,тим солодше одужання.
в світлих головах,чорні думки.
мрії народжують бажання.
спинися мить хоча б на мить,хоча б на мить спинися мить.
ліпше коли на тебе не зважають,ніж коли тебе зневажають.
хвилина часом коштує життя,бува життя не коштує хвилини.
всі наші мрії навіки,усі надії на епохи.
віки вкладаються в епохи,епохи ерами стають.
не покидай мене,приходь у снах до мене,не залишай мене,бо ти в моїй душі.
ти поцілуй мене востаннє,ще подаруй мені кохання мить.
п*янка любов до забуття,розлука як гірке похмілля.
ти бережи свою любов,бо проклинатимеш розлуку.
людей міль*ярди,нас лиш двоє.
не вір нездалим дохторам,бо Бог зціляє навіть безнадійних.
ніхто крім моєї долі,мою долю не вирішує.
всі в шоколаді,хто при владі.
на дикім пляжу я не ляжу,сміятись будуть як покажу.
десь взнали кляті папараці,шо в Трампа був чиряк на ср..ці.
то дуже делікатний фах,жінкам дивитися у пах.
людей на світі є багато,така як ти це тільки ти.
на неї лиш зненацька глипнув,і зразу ж розумію,-влипнув.
є свояки сред чужих,є чужаки межи своїми.
в комині всі коти чорні.
для дупи купував собі свічки,але вони були до ср...ки.
ці недоторкані особи,злодії ,волоцюги і нероби.
москаль катюшу заспівав,коли півлітру допивав.
співали гімна москалі,тому гімну що у кремлі.
те слово депутаче,як лайно собаче.
в сарказмі доля оптимізму,а в песимізмі весь сарказм.
велике має значення,якщо помите начення.
серед царів спокон віків,завжди хватало мудаків.
крадуть свої,а на чужих спирають.
в світах далеких хочеться додому,а вдома хочеться в далекії світи.
запхали рило у корито,жеруть ,крадуть все шито крито.
вони вже з*їли все що у кориті,вже і корито доїдають.
дають субсидії,бо ледве снидієм.
забули маму,забули тата,брат до сестри не йде,сестра не йде до брата.
і лани широкополі,і Дніпро і кручі,все нагарбали собі обранці пи...дючі.
якщо в пуляресі валюта,то буде в ліжку і Анюта.
жінки привабливі і гарні,про вас завжди думки вульгарні.
ще є натхнення слава Богу,її погладити за ногу.
там хлоп задовільняє хлопа,нам нахрина така Європа.
хіба не похир те що нахир?
дівчата з довгими ногами,хлопів залишать із рогами.
дівки повідпускали манік*юри,щоб було чим гребти куп*юри.
проводять тендери,Остапи Бендери.
ця наша влада,-кінь троянський.
три букви ті такі об*ємні,дівочим спогадам приємні.
мені кохана на сніданок,завжди дає блідих поганок,а на вечерю із комори,цебрить солені мухомори.
таку як ти я вперше покохав,таку як ти я покохав востаннє.
їх було зрання тридцять два,а після бійки половина.
якщо їм прописати клізму,їм буде не до комунізму.
мамзель піде на авантюру,якщо покажеш їй куп*юру.
давай дівчатам Бенджаміна,і будеш гладити коліна.
якщо нема мети,нема куди іти.
тобі трембіту я не дам,бо маєш ти свою бандуру.
всіх благ,собі не наблагаєш.
то гарне хобі,бути в тобі.
бабам тепер хлопам не шкода,такі тенденції і мода.
тулилась тулька у пуделку,ніяк не лізла на виделку.
ми як заграли на трембіті,то по цимбалах ваш рояль.
дівкам не жалую трембіти,якщо захочуть подудіти.
нема кохання без гроша,тому й болит мені душа.
а більшість з тих що в БПП,потрібно здати в ЛТП.
по суті суть,завжди відсутня.
не завжди всякі звіздарі,нам можуть правду назвиздіти.
така дилема споконвічна,любов скороминуча,а розлука вічна.
грішу,пишу,смішу,спішу,а з ким,кому,куди ,не знаю.
я маю дані,що ви віддані,але віддались не мені.
дівки нездалий золять вермут,вони його напевно вернуть.
не ми здивовані дивами,дива дивуються із нас.
прийшов до вас,а ви пішли,а я подумав та пішли ви...
самому нудно,а з жінками трудно.
і на Петра кондитера знайдемо аудитора.
серед апостолів були і остолопи.
та протилежна стать слабка,мені вкорочує віка.
живемо разом стільки літ,живемо так як пес і кіт.
господь зі мною ,дідько з нею.
вона невірна то ймовірно,а те що вірна неймовірно.
мене лякали,а самі боялись.
думки глибокі,помисли мілкі.
хоч і велике ти цабе,але пішлемо і тебе.
чим добріше добро,тим підступніше зло.
за сто умовних одиниць,лежать дівчата горілиць.
чим грубша асигнацій пачка,тим ліпша з дівкою балачка.
морально стійкий,це коли горілка нахир,а баби похир.
призупинись аби відчути час.
не знаєш броду,не пали мости.
свої змішалися з чужими,чужих вже більше ніж своїх.
усі невірні ясно що невірні,а от чи вірні,-вірні всі.
чим гіркіші ліки,тим солодше одужання.
в світлих головах,чорні думки.
мрії народжують бажання.
спинися мить хоча б на мить,хоча б на мить спинися мить.
ліпше коли на тебе не зважають,ніж коли тебе зневажають.
хвилина часом коштує життя,бува життя не коштує хвилини.
всі наші мрії навіки,усі надії на епохи.
віки вкладаються в епохи,епохи ерами стають.
не покидай мене,приходь у снах до мене,не залишай мене,бо ти в моїй душі.
ти поцілуй мене востаннє,ще подаруй мені кохання мить.
п*янка любов до забуття,розлука як гірке похмілля.
ти бережи свою любов,бо проклинатимеш розлуку.
людей міль*ярди,нас лиш двоє.
не вір нездалим дохторам,бо Бог зціляє навіть безнадійних.
ніхто крім моєї долі,мою долю не вирішує.
всі в шоколаді,хто при владі.
на дикім пляжу я не ляжу,сміятись будуть як покажу.
десь взнали кляті папараці,шо в Трампа був чиряк на ср..ці.
то дуже делікатний фах,жінкам дивитися у пах.
людей на світі є багато,така як ти це тільки ти.
на неї лиш зненацька глипнув,і зразу ж розумію,-влипнув.
є свояки сред чужих,є чужаки межи своїми.
в комині всі коти чорні.
для дупи купував собі свічки,але вони були до ср...ки.
ці недоторкані особи,злодії ,волоцюги і нероби.
москаль катюшу заспівав,коли півлітру допивав.
співали гімна москалі,тому гімну що у кремлі.
те слово депутаче,як лайно собаче.
в сарказмі доля оптимізму,а в песимізмі весь сарказм.
велике має значення,якщо помите начення.
серед царів спокон віків,завжди хватало мудаків.
крадуть свої,а на чужих спирають.
в світах далеких хочеться додому,а вдома хочеться в далекії світи.
запхали рило у корито,жеруть ,крадуть все шито крито.
вони вже з*їли все що у кориті,вже і корито доїдають.
дають субсидії,бо ледве снидієм.
забули маму,забули тата,брат до сестри не йде,сестра не йде до брата.
і лани широкополі,і Дніпро і кручі,все нагарбали собі обранці пи...дючі.
якщо в пуляресі валюта,то буде в ліжку і Анюта.
жінки привабливі і гарні,про вас завжди думки вульгарні.
ще є натхнення слава Богу,її погладити за ногу.
там хлоп задовільняє хлопа,нам нахрина така Європа.
хіба не похир те що нахир?
дівчата з довгими ногами,хлопів залишать із рогами.
дівки повідпускали манік*юри,щоб було чим гребти куп*юри.
проводять тендери,Остапи Бендери.
ця наша влада,-кінь троянський.
три букви ті такі об*ємні,дівочим спогадам приємні.
мені кохана на сніданок,завжди дає блідих поганок,а на вечерю із комори,цебрить солені мухомори.
таку як ти я вперше покохав,таку як ти я покохав востаннє.
їх було зрання тридцять два,а після бійки половина.
якщо їм прописати клізму,їм буде не до комунізму.
мамзель піде на авантюру,якщо покажеш їй куп*юру.
давай дівчатам Бенджаміна,і будеш гладити коліна.
якщо нема мети,нема куди іти.
тобі трембіту я не дам,бо маєш ти свою бандуру.
всіх благ,собі не наблагаєш.
то гарне хобі,бути в тобі.
бабам тепер хлопам не шкода,такі тенденції і мода.
тулилась тулька у пуделку,ніяк не лізла на виделку.
ми як заграли на трембіті,то по цимбалах ваш рояль.
дівкам не жалую трембіти,якщо захочуть подудіти.
нема кохання без гроша,тому й болит мені душа.
а більшість з тих що в БПП,потрібно здати в ЛТП.
по суті суть,завжди відсутня.
не завжди всякі звіздарі,нам можуть правду назвиздіти.
така дилема споконвічна,любов скороминуча,а розлука вічна.
грішу,пишу,смішу,спішу,а з ким,кому,куди ,не знаю.
я маю дані,що ви віддані,але віддались не мені.
дівки нездалий золять вермут,вони його напевно вернуть.
не ми здивовані дивами,дива дивуються із нас.
прийшов до вас,а ви пішли,а я подумав та пішли ви...
самому нудно,а з жінками трудно.
і на Петра кондитера знайдемо аудитора.
серед апостолів були і остолопи.
та протилежна стать слабка,мені вкорочує віка.
живемо разом стільки літ,живемо так як пес і кіт.
господь зі мною ,дідько з нею.
вона невірна то ймовірно,а те що вірна неймовірно.
мене лякали,а самі боялись.
думки глибокі,помисли мілкі.
хоч і велике ти цабе,але пішлемо і тебе.
чим добріше добро,тим підступніше зло.
за сто умовних одиниць,лежать дівчата горілиць.
чим грубша асигнацій пачка,тим ліпша з дівкою балачка.
морально стійкий,це коли горілка нахир,а баби похир.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
