Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.19
21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.06.19
20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
2026.06.19
19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ
2026.06.19
16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
2026.06.19
15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
2026.06.19
12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
2026.06.19
12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
ти надієшся,шо вони тобі протягнуть руку,а вони надіються,що ти протягнеш ноги.
я вільний Боже,божевільний може.
які пісні,коли харчі пісні.
тобі доляри там не треба.
і через комін видко небо.
древня слава покрита мохом епох.
краще бути зніченим,ніж пригніченим.
краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.
не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.
їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.
життя пісне,як молоко квасне.
ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.
його мета,це самота.
з ним розминувся інтелект.
спитай у цапа, може родич часом?
найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.
які надої від худої.
незнанна істина дорожча.
ше тягну,доки ноги не протягну.
роки твого життя,належать вічності.
вночі думки завжди густіші.
великі полководці,-великі душогуби.
в дівчат труси лиш для краси.
у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.
не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.
життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.
за роком рік,скінчиться вік.
в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.
така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.
то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.
мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.
без горівок не хочеться дівок.
всі ср...ки на лице їднакі.
просила квочка кугута,її змінити на св*ята.
вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.
якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.
маніпуляції доводять до полюції.
всі олігархи мають пархи.
всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.
сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.
не хвали дня зранку,а жінку замолоду.
не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.
смерть завжди послідовна.
взявши меча в руки,забудь про справедливість.
хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.
боржник собі неналежить.
ми нині так живемо,як востаннє.
в твоїх очах мій погляд розчинився.
а твоя лють тебе і спопелить.
його торти нехай їдять чорти.
годиники служать часу.
мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.
не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.
я віч на віч,з думками цілу ніч.
від радості зубами не скрегочуть.
пулярес мій не вірить у кохання.
кохання без грошей,то є химера.
Бог ніколи не сумнівається.
насоливши,пізно цукрувати.
серед своїх я бачу і чужих доволі.
хоч сам не свій,зате нічий.
головне бути не першим і не крайнім.
жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.
віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.
підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.
сліпі бачать серцем.
сліпим в очі не дивляться.
ми там не здибемось ніколи.
моя мрія належить тільки мені.
я вільний Боже,божевільний може.
які пісні,коли харчі пісні.
тобі доляри там не треба.
і через комін видко небо.
древня слава покрита мохом епох.
краще бути зніченим,ніж пригніченим.
краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.
не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.
їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.
життя пісне,як молоко квасне.
ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.
його мета,це самота.
з ним розминувся інтелект.
спитай у цапа, може родич часом?
найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.
які надої від худої.
незнанна істина дорожча.
ше тягну,доки ноги не протягну.
роки твого життя,належать вічності.
вночі думки завжди густіші.
великі полководці,-великі душогуби.
в дівчат труси лиш для краси.
у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.
не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.
життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.
за роком рік,скінчиться вік.
в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.
така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.
то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.
мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.
без горівок не хочеться дівок.
всі ср...ки на лице їднакі.
просила квочка кугута,її змінити на св*ята.
вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.
якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.
маніпуляції доводять до полюції.
всі олігархи мають пархи.
всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.
сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.
не хвали дня зранку,а жінку замолоду.
не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.
смерть завжди послідовна.
взявши меча в руки,забудь про справедливість.
хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.
боржник собі неналежить.
ми нині так живемо,як востаннє.
в твоїх очах мій погляд розчинився.
а твоя лють тебе і спопелить.
його торти нехай їдять чорти.
годиники служать часу.
мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.
не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.
я віч на віч,з думками цілу ніч.
від радості зубами не скрегочуть.
пулярес мій не вірить у кохання.
кохання без грошей,то є химера.
Бог ніколи не сумнівається.
насоливши,пізно цукрувати.
серед своїх я бачу і чужих доволі.
хоч сам не свій,зате нічий.
головне бути не першим і не крайнім.
жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.
віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.
підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.
сліпі бачать серцем.
сліпим в очі не дивляться.
ми там не здибемось ніколи.
моя мрія належить тільки мені.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
