Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.22
14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.
Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.
Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,
2025.11.22
09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!
Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!
Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,
2025.11.22
07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.
2025.11.22
06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!
Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!
Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан
2025.11.21
22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.
На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.
На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,
2025.11.21
21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів
2025.11.21
21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі
я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі
я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам
2025.11.21
16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім
2025.11.21
16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,
2025.11.21
15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів
2025.11.21
09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
2025.11.21
02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
2025.11.20
22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
2025.11.20
21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
2025.11.20
21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
2025.11.20
13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
ти надієшся,шо вони тобі протягнуть руку,а вони надіються,що ти протягнеш ноги.
я вільний Боже,божевільний може.
які пісні,коли харчі пісні.
тобі доляри там не треба.
і через комін видко небо.
древня слава покрита мохом епох.
краще бути зніченим,ніж пригніченим.
краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.
не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.
їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.
життя пісне,як молоко квасне.
ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.
його мета,це самота.
з ним розминувся інтелект.
спитай у цапа, може родич часом?
найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.
які надої від худої.
незнанна істина дорожча.
ше тягну,доки ноги не протягну.
роки твого життя,належать вічності.
вночі думки завжди густіші.
великі полководці,-великі душогуби.
в дівчат труси лиш для краси.
у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.
не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.
життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.
за роком рік,скінчиться вік.
в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.
така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.
то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.
мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.
без горівок не хочеться дівок.
всі ср...ки на лице їднакі.
просила квочка кугута,її змінити на св*ята.
вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.
якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.
маніпуляції доводять до полюції.
всі олігархи мають пархи.
всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.
сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.
не хвали дня зранку,а жінку замолоду.
не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.
смерть завжди послідовна.
взявши меча в руки,забудь про справедливість.
хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.
боржник собі неналежить.
ми нині так живемо,як востаннє.
в твоїх очах мій погляд розчинився.
а твоя лють тебе і спопелить.
його торти нехай їдять чорти.
годиники служать часу.
мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.
не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.
я віч на віч,з думками цілу ніч.
від радості зубами не скрегочуть.
пулярес мій не вірить у кохання.
кохання без грошей,то є химера.
Бог ніколи не сумнівається.
насоливши,пізно цукрувати.
серед своїх я бачу і чужих доволі.
хоч сам не свій,зате нічий.
головне бути не першим і не крайнім.
жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.
віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.
підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.
сліпі бачать серцем.
сліпим в очі не дивляться.
ми там не здибемось ніколи.
моя мрія належить тільки мені.
я вільний Боже,божевільний може.
які пісні,коли харчі пісні.
тобі доляри там не треба.
і через комін видко небо.
древня слава покрита мохом епох.
краще бути зніченим,ніж пригніченим.
краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.
не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.
їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.
життя пісне,як молоко квасне.
ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.
його мета,це самота.
з ним розминувся інтелект.
спитай у цапа, може родич часом?
найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.
які надої від худої.
незнанна істина дорожча.
ше тягну,доки ноги не протягну.
роки твого життя,належать вічності.
вночі думки завжди густіші.
великі полководці,-великі душогуби.
в дівчат труси лиш для краси.
у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.
не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.
життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.
за роком рік,скінчиться вік.
в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.
така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.
то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.
мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.
без горівок не хочеться дівок.
всі ср...ки на лице їднакі.
просила квочка кугута,її змінити на св*ята.
вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.
якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.
маніпуляції доводять до полюції.
всі олігархи мають пархи.
всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.
сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.
не хвали дня зранку,а жінку замолоду.
не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.
смерть завжди послідовна.
взявши меча в руки,забудь про справедливість.
хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.
боржник собі неналежить.
ми нині так живемо,як востаннє.
в твоїх очах мій погляд розчинився.
а твоя лють тебе і спопелить.
його торти нехай їдять чорти.
годиники служать часу.
мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.
не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.
я віч на віч,з думками цілу ніч.
від радості зубами не скрегочуть.
пулярес мій не вірить у кохання.
кохання без грошей,то є химера.
Бог ніколи не сумнівається.
насоливши,пізно цукрувати.
серед своїх я бачу і чужих доволі.
хоч сам не свій,зате нічий.
головне бути не першим і не крайнім.
жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.
віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.
підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.
сліпі бачать серцем.
сліпим в очі не дивляться.
ми там не здибемось ніколи.
моя мрія належить тільки мені.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
