ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска,
Ти життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Філософ (2000) / Інша поезія

 Цитати
ти надієшся,шо вони тобі протягнуть руку,а вони надіються,що ти протягнеш ноги.

я вільний Боже,божевільний може.

які пісні,коли харчі пісні.

тобі доляри там не треба.

і через комін видко небо.

древня слава покрита мохом епох.

краще бути зніченим,ніж пригніченим.

краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.

не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.

їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.

життя пісне,як молоко квасне.

ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.

його мета,це самота.

з ним розминувся інтелект.

спитай у цапа, може родич часом?

найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.

які надої від худої.

незнанна істина дорожча.

ше тягну,доки ноги не протягну.

роки твого життя,належать вічності.

вночі думки завжди густіші.

великі полководці,-великі душогуби.

в дівчат труси лиш для краси.

у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.

не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.

життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.

за роком рік,скінчиться вік.

в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.

така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.

то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.

мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.

без горівок не хочеться дівок.

всі ср...ки на лице їднакі.

просила квочка кугута,її змінити на св*ята.

вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.

якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.

маніпуляції доводять до полюції.

всі олігархи мають пархи.

всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.

сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.

не хвали дня зранку,а жінку замолоду.

не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.

смерть завжди послідовна.

взявши меча в руки,забудь про справедливість.

хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.

боржник собі неналежить.

ми нині так живемо,як востаннє.

в твоїх очах мій погляд розчинився.

а твоя лють тебе і спопелить.

його торти нехай їдять чорти.

годиники служать часу.

мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.

не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.

я віч на віч,з думками цілу ніч.

від радості зубами не скрегочуть.

пулярес мій не вірить у кохання.

кохання без грошей,то є химера.

Бог ніколи не сумнівається.

насоливши,пізно цукрувати.

серед своїх я бачу і чужих доволі.

хоч сам не свій,зате нічий.

головне бути не першим і не крайнім.

жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.

віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.

підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.

сліпі бачать серцем.

сліпим в очі не дивляться.

ми там не здибемось ніколи.

моя мрія належить тільки мені.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-10-24 15:56:41
Переглядів сторінки твору 545
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.05 21:36
Автор у цю хвилину відсутній