ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Філософ (2000) / Інша поезія

 Цитати
ти надієшся,шо вони тобі протягнуть руку,а вони надіються,що ти протягнеш ноги.

я вільний Боже,божевільний може.

які пісні,коли харчі пісні.

тобі доляри там не треба.

і через комін видко небо.

древня слава покрита мохом епох.

краще бути зніченим,ніж пригніченим.

краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.

не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.

їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.

життя пісне,як молоко квасне.

ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.

його мета,це самота.

з ним розминувся інтелект.

спитай у цапа, може родич часом?

найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.

які надої від худої.

незнанна істина дорожча.

ше тягну,доки ноги не протягну.

роки твого життя,належать вічності.

вночі думки завжди густіші.

великі полководці,-великі душогуби.

в дівчат труси лиш для краси.

у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.

не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.

життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.

за роком рік,скінчиться вік.

в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.

така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.

то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.

мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.

без горівок не хочеться дівок.

всі ср...ки на лице їднакі.

просила квочка кугута,її змінити на св*ята.

вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.

якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.

маніпуляції доводять до полюції.

всі олігархи мають пархи.

всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.

сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.

не хвали дня зранку,а жінку замолоду.

не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.

смерть завжди послідовна.

взявши меча в руки,забудь про справедливість.

хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.

боржник собі неналежить.

ми нині так живемо,як востаннє.

в твоїх очах мій погляд розчинився.

а твоя лють тебе і спопелить.

його торти нехай їдять чорти.

годиники служать часу.

мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.

не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.

я віч на віч,з думками цілу ніч.

від радості зубами не скрегочуть.

пулярес мій не вірить у кохання.

кохання без грошей,то є химера.

Бог ніколи не сумнівається.

насоливши,пізно цукрувати.

серед своїх я бачу і чужих доволі.

хоч сам не свій,зате нічий.

головне бути не першим і не крайнім.

жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.

віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.

підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.

сліпі бачать серцем.

сліпим в очі не дивляться.

ми там не здибемось ніколи.

моя мрія належить тільки мені.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-10-24 15:56:41
Переглядів сторінки твору 739
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.05 21:36
Автор у цю хвилину відсутній