ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Вишень
2019.11.22 20:51
Кохай ненависті прозорість –
Не лячні щірі почуття.
Весь жах в брехні…
Примари світу…

2019 рік

Олег Вишень
2019.11.22 20:49
Зірка зірвалась і летить,
Той нескінченний шлях,
Що в міліарди разів,
Коротший за моє існування.

Що я знаю про час?
Коли на моє бажання,
Поки летить впавши зоря,

Ігор Федів
2019.11.22 19:55
Волію обрії наздоганяти,
Де утворилися у долі силуети,
Але вона не хоче показати
Утаємничені у вимірі сюжети.
Бажання нині є іти до краю,
І не боятися за дії прорахунків,
Дізнатися, які шляхи до раю,
Ціну пекельної безодні подарунків,

Надія Тарасюк
2019.11.22 19:26
Боюсь наполохать…
тишу, —
погідність до сліз красива.
Мовчанкою меседж пише —
плетуть
павучки вітрила,
і линуть у простір
Нету

Сергій Губерначук
2019.11.22 16:31
Поро моя пізня,
злякана зимою,
не тремти останнім листом,
не біжи за мною
жовтим вітром,
шляхом битим,
полем, полем, полем…

Адель Станіславська
2019.11.22 12:59
Уже не дівчинка, прийми себе таку...
Твої роки набуток, а не втрата.
Собі обрала долю нелегку...
Та й не було легких, щоб обирати.
Лише по силі... Хочеться казок?
Твоя вже черга їх оповідати...
Плетеш зі слів намистечка разок
дівчаті в тобі, що не

Олександр Сушко
2019.11.22 12:30
Дух свободи! Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїс

Тетяна Левицька
2019.11.22 12:03
Смарагдова, шикарна омела -
душа у душу з в'язом пелехатим.
Корінням у його кору вросла,
щоб разом сонце з висоти плекати.

Їй так пасує осінь золота -
руді, червоні кольори, гарячі.
Та стелиться землею самота,

Микола Дудар
2019.11.22 11:55
Ветер с кармана выпал…
Дождь убежал куда-то
Редкий на случай выпад
Закон домино вне даты…
Катятся дни со спешкой
День ото дня - проведал
Близ королевы пешкой
Вместо любви-обеда…

Галина Сливка
2019.11.22 09:49
Співає долам стужею сурма,
Розлук туга волочиться стежею.
Маркітно їй. І спокою нема.
Яку яву побачить за межею?

І чеше вітер гребенями віть
Пресиву біль* невичахлого зводу.
Замерзлі пучки в трійцю в'яжуть мить

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Владимир Лесник
2019.10.31

Анатолій Філософ
2019.10.03

Дмитро Заєць
2019.08.06

Олег Вишень
2019.06.29

Олекса Палій
2019.06.14

Євген Чорний
2019.04.01

Вікторія Їхова
2019.01.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Філософ (2000) / Інша поезія

 Цитати
ріка життя така стрімка,що краще берега триматись.

лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.

злі язики шматують наші душі.

я залишаюсь сам на сам з собою.

як є гріхи,той грішники знайдуться.

до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.

життя також втрачає смак з роками.

зі світу зводять також і свої.

боюсь тому,що перестав боятись.

я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.

завжди волію бути вільним.

тепер людина,-дивна ,дивина.

тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.

по що любов,коли пустий пулярес.

закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.

любов пройде,залишиться лиш спомин.

в чужих навчився бути своїм.

насамперед підозрюють своїх.

алкоголь збуджує,а похмілля зближує.

втікав останім,прибіг першим.

якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.

чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.

взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.

тепер мами,-срав мамі вашій.

по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.

стабільна зараз тільки нестабільність.

не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.

інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.

секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.

є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.

не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.

тримай труси в руках,а не руки в трусах.

коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.

нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.

паршиві вади у цієї влади.

як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.

така мов кобра жінка добра.

їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.

коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.

на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.

із персиків виходять гарні перса.

назад проктолога покличте.

хотілось чуда,вийшло цудо.

на світі світ світав світанком.

шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.

якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.

він сам блажений в намірах благих.

а хто з талантом,той не безталаний.

шануй життя,бо підеш в небуття.

не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.

куди тепер? ні кладки ні містка.

ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.

є язики загострені під дупу.

самолюбство,-салолюбство.

зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.

буревії тимчасові,а зорепади вічні.

самі вірні в своїх намірах,-це вороги.

поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.

душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.

не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.

от затуманились тумани,й мені пустили тумана.

мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.

ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.

гріхи солодкі,каяття гірке.

у гарнім тілі,дух поганий.

я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.

скінчились гроші,щезли друзі.

ми по закону чиним беззаконня.

на папір наклав словами,слів я тих не добирав.

когут тільки зрання піє,а потім співає.

ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.

зелені мухи,гості незвані.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-10-26 20:21:11
Переглядів сторінки твору 29
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.11.03 20:38
Автор у цю хвилину відсутній