Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.08
07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
2025.12.08
06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
2025.12.08
00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
2025.12.07
22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
2025.12.07
22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.12.07
22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
2025.12.07
19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
2025.12.07
04:57
Володимиру Діброві
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
2025.12.06
22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
2025.12.06
05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
ріка життя така стрімка,що краще берега триматись.
лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.
злі язики шматують наші душі.
я залишаюсь сам на сам з собою.
як є гріхи,той грішники знайдуться.
до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.
життя також втрачає смак з роками.
зі світу зводять також і свої.
боюсь тому,що перестав боятись.
я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.
завжди волію бути вільним.
тепер людина,-дивна ,дивина.
тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.
по що любов,коли пустий пулярес.
закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.
любов пройде,залишиться лиш спомин.
в чужих навчився бути своїм.
насамперед підозрюють своїх.
алкоголь збуджує,а похмілля зближує.
втікав останім,прибіг першим.
якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.
чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.
взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.
тепер мами,-срав мамі вашій.
по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.
стабільна зараз тільки нестабільність.
не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.
інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.
секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.
є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.
не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.
тримай труси в руках,а не руки в трусах.
коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.
нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.
паршиві вади у цієї влади.
як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.
така мов кобра жінка добра.
їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.
коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.
на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.
із персиків виходять гарні перса.
назад проктолога покличте.
хотілось чуда,вийшло цудо.
на світі світ світав світанком.
шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.
якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.
він сам блажений в намірах благих.
а хто з талантом,той не безталаний.
шануй життя,бо підеш в небуття.
не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.
куди тепер? ні кладки ні містка.
ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.
є язики загострені під дупу.
самолюбство,-салолюбство.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
буревії тимчасові,а зорепади вічні.
самі вірні в своїх намірах,-це вороги.
поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.
душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.
не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.
от затуманились тумани,й мені пустили тумана.
мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.
ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.
гріхи солодкі,каяття гірке.
у гарнім тілі,дух поганий.
я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.
скінчились гроші,щезли друзі.
ми по закону чиним беззаконня.
на папір наклав словами,слів я тих не добирав.
когут тільки зрання піє,а потім співає.
ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.
зелені мухи,гості незвані.
лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.
злі язики шматують наші душі.
я залишаюсь сам на сам з собою.
як є гріхи,той грішники знайдуться.
до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.
життя також втрачає смак з роками.
зі світу зводять також і свої.
боюсь тому,що перестав боятись.
я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.
завжди волію бути вільним.
тепер людина,-дивна ,дивина.
тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.
по що любов,коли пустий пулярес.
закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.
любов пройде,залишиться лиш спомин.
в чужих навчився бути своїм.
насамперед підозрюють своїх.
алкоголь збуджує,а похмілля зближує.
втікав останім,прибіг першим.
якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.
чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.
взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.
тепер мами,-срав мамі вашій.
по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.
стабільна зараз тільки нестабільність.
не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.
інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.
секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.
є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.
не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.
тримай труси в руках,а не руки в трусах.
коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.
нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.
паршиві вади у цієї влади.
як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.
така мов кобра жінка добра.
їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.
коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.
на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.
із персиків виходять гарні перса.
назад проктолога покличте.
хотілось чуда,вийшло цудо.
на світі світ світав світанком.
шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.
якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.
він сам блажений в намірах благих.
а хто з талантом,той не безталаний.
шануй життя,бо підеш в небуття.
не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.
куди тепер? ні кладки ні містка.
ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.
є язики загострені під дупу.
самолюбство,-салолюбство.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
буревії тимчасові,а зорепади вічні.
самі вірні в своїх намірах,-це вороги.
поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.
душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.
не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.
от затуманились тумани,й мені пустили тумана.
мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.
ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.
гріхи солодкі,каяття гірке.
у гарнім тілі,дух поганий.
я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.
скінчились гроші,щезли друзі.
ми по закону чиним беззаконня.
на папір наклав словами,слів я тих не добирав.
когут тільки зрання піє,а потім співає.
ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.
зелені мухи,гості незвані.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
