ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Філософ (2000) / Інша поезія

 Цитати
ріка життя така стрімка,що краще берега триматись.

лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.

злі язики шматують наші душі.

я залишаюсь сам на сам з собою.

як є гріхи,той грішники знайдуться.

до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.

життя також втрачає смак з роками.

зі світу зводять також і свої.

боюсь тому,що перестав боятись.

я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.

завжди волію бути вільним.

тепер людина,-дивна ,дивина.

тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.

по що любов,коли пустий пулярес.

закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.

любов пройде,залишиться лиш спомин.

в чужих навчився бути своїм.

насамперед підозрюють своїх.

алкоголь збуджує,а похмілля зближує.

втікав останім,прибіг першим.

якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.

чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.

взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.

тепер мами,-срав мамі вашій.

по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.

стабільна зараз тільки нестабільність.

не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.

інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.

секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.

є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.

не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.

тримай труси в руках,а не руки в трусах.

коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.

нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.

паршиві вади у цієї влади.

як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.

така мов кобра жінка добра.

їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.

коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.

на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.

із персиків виходять гарні перса.

назад проктолога покличте.

хотілось чуда,вийшло цудо.

на світі світ світав світанком.

шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.

якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.

він сам блажений в намірах благих.

а хто з талантом,той не безталаний.

шануй життя,бо підеш в небуття.

не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.

куди тепер? ні кладки ні містка.

ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.

є язики загострені під дупу.

самолюбство,-салолюбство.

зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.

буревії тимчасові,а зорепади вічні.

самі вірні в своїх намірах,-це вороги.

поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.

душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.

не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.

от затуманились тумани,й мені пустили тумана.

мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.

ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.

гріхи солодкі,каяття гірке.

у гарнім тілі,дух поганий.

я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.

скінчились гроші,щезли друзі.

ми по закону чиним беззаконня.

на папір наклав словами,слів я тих не добирав.

когут тільки зрання піє,а потім співає.

ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.

зелені мухи,гості незвані.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-10-26 20:21:11
Переглядів сторінки твору 468
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.05 21:36
Автор у цю хвилину відсутній