Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.03
23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
2026.11.03
14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
2026.11.03
13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
2026.11.03
10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
2026.11.03
10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
2026.11.03
08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
2026.11.02
23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
2026.11.02
22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості.
Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими.
Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом.
Основні функції диявола нині виконує путін.
Об
2026.11.02
20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.11.02
20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.19
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
ріка життя така стрімка,що краще берега триматись.
лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.
злі язики шматують наші душі.
я залишаюсь сам на сам з собою.
як є гріхи,той грішники знайдуться.
до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.
життя також втрачає смак з роками.
зі світу зводять також і свої.
боюсь тому,що перестав боятись.
я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.
завжди волію бути вільним.
тепер людина,-дивна ,дивина.
тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.
по що любов,коли пустий пулярес.
закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.
любов пройде,залишиться лиш спомин.
в чужих навчився бути своїм.
насамперед підозрюють своїх.
алкоголь збуджує,а похмілля зближує.
втікав останім,прибіг першим.
якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.
чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.
взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.
тепер мами,-срав мамі вашій.
по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.
стабільна зараз тільки нестабільність.
не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.
інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.
секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.
є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.
не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.
тримай труси в руках,а не руки в трусах.
коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.
нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.
паршиві вади у цієї влади.
як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.
така мов кобра жінка добра.
їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.
коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.
на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.
із персиків виходять гарні перса.
назад проктолога покличте.
хотілось чуда,вийшло цудо.
на світі світ світав світанком.
шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.
якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.
він сам блажений в намірах благих.
а хто з талантом,той не безталаний.
шануй життя,бо підеш в небуття.
не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.
куди тепер? ні кладки ні містка.
ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.
є язики загострені під дупу.
самолюбство,-салолюбство.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
буревії тимчасові,а зорепади вічні.
самі вірні в своїх намірах,-це вороги.
поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.
душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.
не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.
от затуманились тумани,й мені пустили тумана.
мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.
ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.
гріхи солодкі,каяття гірке.
у гарнім тілі,дух поганий.
я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.
скінчились гроші,щезли друзі.
ми по закону чиним беззаконня.
на папір наклав словами,слів я тих не добирав.
когут тільки зрання піє,а потім співає.
ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.
зелені мухи,гості незвані.
лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.
злі язики шматують наші душі.
я залишаюсь сам на сам з собою.
як є гріхи,той грішники знайдуться.
до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.
життя також втрачає смак з роками.
зі світу зводять також і свої.
боюсь тому,що перестав боятись.
я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.
завжди волію бути вільним.
тепер людина,-дивна ,дивина.
тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.
по що любов,коли пустий пулярес.
закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.
любов пройде,залишиться лиш спомин.
в чужих навчився бути своїм.
насамперед підозрюють своїх.
алкоголь збуджує,а похмілля зближує.
втікав останім,прибіг першим.
якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.
чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.
взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.
тепер мами,-срав мамі вашій.
по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.
стабільна зараз тільки нестабільність.
не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.
інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.
секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.
є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.
не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.
тримай труси в руках,а не руки в трусах.
коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.
нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.
паршиві вади у цієї влади.
як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.
така мов кобра жінка добра.
їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.
коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.
на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.
із персиків виходять гарні перса.
назад проктолога покличте.
хотілось чуда,вийшло цудо.
на світі світ світав світанком.
шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.
якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.
він сам блажений в намірах благих.
а хто з талантом,той не безталаний.
шануй життя,бо підеш в небуття.
не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.
куди тепер? ні кладки ні містка.
ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.
є язики загострені під дупу.
самолюбство,-салолюбство.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
буревії тимчасові,а зорепади вічні.
самі вірні в своїх намірах,-це вороги.
поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.
душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.
не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.
от затуманились тумани,й мені пустили тумана.
мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.
ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.
гріхи солодкі,каяття гірке.
у гарнім тілі,дух поганий.
я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.
скінчились гроші,щезли друзі.
ми по закону чиним беззаконня.
на папір наклав словами,слів я тих не добирав.
когут тільки зрання піє,а потім співає.
ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.
зелені мухи,гості незвані.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
