Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
2026.09.03
07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
2026.09.03
06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
2026.09.03
01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
2026.09.02
23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
2026.09.02
22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
2026.09.02
21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
ріка життя така стрімка,що краще берега триматись.
лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.
злі язики шматують наші душі.
я залишаюсь сам на сам з собою.
як є гріхи,той грішники знайдуться.
до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.
життя також втрачає смак з роками.
зі світу зводять також і свої.
боюсь тому,що перестав боятись.
я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.
завжди волію бути вільним.
тепер людина,-дивна ,дивина.
тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.
по що любов,коли пустий пулярес.
закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.
любов пройде,залишиться лиш спомин.
в чужих навчився бути своїм.
насамперед підозрюють своїх.
алкоголь збуджує,а похмілля зближує.
втікав останім,прибіг першим.
якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.
чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.
взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.
тепер мами,-срав мамі вашій.
по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.
стабільна зараз тільки нестабільність.
не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.
інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.
секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.
є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.
не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.
тримай труси в руках,а не руки в трусах.
коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.
нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.
паршиві вади у цієї влади.
як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.
така мов кобра жінка добра.
їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.
коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.
на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.
із персиків виходять гарні перса.
назад проктолога покличте.
хотілось чуда,вийшло цудо.
на світі світ світав світанком.
шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.
якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.
він сам блажений в намірах благих.
а хто з талантом,той не безталаний.
шануй життя,бо підеш в небуття.
не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.
куди тепер? ні кладки ні містка.
ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.
є язики загострені під дупу.
самолюбство,-салолюбство.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
буревії тимчасові,а зорепади вічні.
самі вірні в своїх намірах,-це вороги.
поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.
душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.
не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.
от затуманились тумани,й мені пустили тумана.
мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.
ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.
гріхи солодкі,каяття гірке.
у гарнім тілі,дух поганий.
я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.
скінчились гроші,щезли друзі.
ми по закону чиним беззаконня.
на папір наклав словами,слів я тих не добирав.
когут тільки зрання піє,а потім співає.
ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.
зелені мухи,гості незвані.
лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.
злі язики шматують наші душі.
я залишаюсь сам на сам з собою.
як є гріхи,той грішники знайдуться.
до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.
життя також втрачає смак з роками.
зі світу зводять також і свої.
боюсь тому,що перестав боятись.
я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.
завжди волію бути вільним.
тепер людина,-дивна ,дивина.
тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.
по що любов,коли пустий пулярес.
закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.
любов пройде,залишиться лиш спомин.
в чужих навчився бути своїм.
насамперед підозрюють своїх.
алкоголь збуджує,а похмілля зближує.
втікав останім,прибіг першим.
якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.
чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.
взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.
тепер мами,-срав мамі вашій.
по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.
стабільна зараз тільки нестабільність.
не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.
інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.
секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.
є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.
не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.
тримай труси в руках,а не руки в трусах.
коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.
нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.
паршиві вади у цієї влади.
як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.
така мов кобра жінка добра.
їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.
коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.
на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.
із персиків виходять гарні перса.
назад проктолога покличте.
хотілось чуда,вийшло цудо.
на світі світ світав світанком.
шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.
якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.
він сам блажений в намірах благих.
а хто з талантом,той не безталаний.
шануй життя,бо підеш в небуття.
не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.
куди тепер? ні кладки ні містка.
ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.
є язики загострені під дупу.
самолюбство,-салолюбство.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
буревії тимчасові,а зорепади вічні.
самі вірні в своїх намірах,-це вороги.
поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.
душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.
не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.
от затуманились тумани,й мені пустили тумана.
мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.
ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.
гріхи солодкі,каяття гірке.
у гарнім тілі,дух поганий.
я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.
скінчились гроші,щезли друзі.
ми по закону чиним беззаконня.
на папір наклав словами,слів я тих не добирав.
когут тільки зрання піє,а потім співає.
ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.
зелені мухи,гості незвані.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
