Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
ріка життя така стрімка,що краще берега триматись.
лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.
злі язики шматують наші душі.
я залишаюсь сам на сам з собою.
як є гріхи,той грішники знайдуться.
до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.
життя також втрачає смак з роками.
зі світу зводять також і свої.
боюсь тому,що перестав боятись.
я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.
завжди волію бути вільним.
тепер людина,-дивна ,дивина.
тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.
по що любов,коли пустий пулярес.
закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.
любов пройде,залишиться лиш спомин.
в чужих навчився бути своїм.
насамперед підозрюють своїх.
алкоголь збуджує,а похмілля зближує.
втікав останім,прибіг першим.
якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.
чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.
взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.
тепер мами,-срав мамі вашій.
по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.
стабільна зараз тільки нестабільність.
не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.
інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.
секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.
є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.
не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.
тримай труси в руках,а не руки в трусах.
коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.
нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.
паршиві вади у цієї влади.
як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.
така мов кобра жінка добра.
їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.
коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.
на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.
із персиків виходять гарні перса.
назад проктолога покличте.
хотілось чуда,вийшло цудо.
на світі світ світав світанком.
шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.
якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.
він сам блажений в намірах благих.
а хто з талантом,той не безталаний.
шануй життя,бо підеш в небуття.
не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.
куди тепер? ні кладки ні містка.
ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.
є язики загострені під дупу.
самолюбство,-салолюбство.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
буревії тимчасові,а зорепади вічні.
самі вірні в своїх намірах,-це вороги.
поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.
душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.
не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.
от затуманились тумани,й мені пустили тумана.
мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.
ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.
гріхи солодкі,каяття гірке.
у гарнім тілі,дух поганий.
я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.
скінчились гроші,щезли друзі.
ми по закону чиним беззаконня.
на папір наклав словами,слів я тих не добирав.
когут тільки зрання піє,а потім співає.
ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.
зелені мухи,гості незвані.
лягаєш спати з багатьма,а помираєш одиноким.
злі язики шматують наші душі.
я залишаюсь сам на сам з собою.
як є гріхи,той грішники знайдуться.
до ср...ки тії бариші,коли неспокій на душі.
життя також втрачає смак з роками.
зі світу зводять також і свої.
боюсь тому,що перестав боятись.
я солі з,їв вже пудів вісім,а друзів так і не надибав.
завжди волію бути вільним.
тепер людина,-дивна ,дивина.
тягнути з рішенням не треба,бо можна ноги протягнути.
по що любов,коли пустий пулярес.
закохахані беруть один одного за руки,посварені за барки.
любов пройде,залишиться лиш спомин.
в чужих навчився бути своїм.
насамперед підозрюють своїх.
алкоголь збуджує,а похмілля зближує.
втікав останім,прибіг першим.
якщо у жінки є коханець,то значить чоловік засранець.
чогось сумує без кінця,і без кінця на ній нема лиця.
взимі мороз і темінь чорна,тому відро нам всім вуборна.
тепер мами,-срав мамі вашій.
по лицю видко,не раз дошкою пошани відмічались.
стабільна зараз тільки нестабільність.
не плач мине твоя любов,радій що нова не спіткала.
інтерпретація,галюцинація,корупція і революція,а потім асигнацій ампутація,ій пустих обіцянок полюція.
секс це знеболююче,перед ампутацією пуляреса.
є чоловіки які для жінок стають трампліном,але є такі, що на все життя стають батутом.
не всім жінкам потрібні діаманти,комусь із них достатньо теплих слів.
тримай труси в руках,а не руки в трусах.
коваль кував зозулі голос,вона ж йому кувала вік.
нам заграниця помогла,бо власна влада не змогла.
паршиві вади у цієї влади.
як довгий цей,-сорочка куца,сорочка довга,-куций цей.
така мов кобра жінка добра.
їм діяманти й кадилаки,нам дулі з маком і голі ср...ки.
коли до хріну додати меду,то він буде медовий,коли до меду додати хріну,то він буде хриновий.
на Мані Яків оженився,і зразу ж мань"яком зробився.
із персиків виходять гарні перса.
назад проктолога покличте.
хотілось чуда,вийшло цудо.
на світі світ світав світанком.
шукаєш щастя у світах,але воно живе у тобі.
якщо життя поставлене на кон,важливе стане неважливим.
він сам блажений в намірах благих.
а хто з талантом,той не безталаний.
шануй життя,бо підеш в небуття.
не нарікайте на життя,воно ж на вас не нарікає.
куди тепер? ні кладки ні містка.
ви не турбуйтесь,мастурбуйтесь.
є язики загострені під дупу.
самолюбство,-салолюбство.
зовнішній світ безмежний,але внутрішній світ глибиніший.
буревії тимчасові,а зорепади вічні.
самі вірні в своїх намірах,-це вороги.
поможе нам спільнота світова,якщо в самих нездала голова.
душа моя її бажає,та чоловік нам заважає.
не годна жаба плакати,бо вміє тільки квакати.
от затуманились тумани,й мені пустили тумана.
мене мої гріхи ,вже взяли на поруки.
ці можновладці язиками,працюють краще ніж руками.
гріхи солодкі,каяття гірке.
у гарнім тілі,дух поганий.
я дарував їй хринзантему.давно не стало ескімо,лишились тільки ескімоси.
скінчились гроші,щезли друзі.
ми по закону чиним беззаконня.
на папір наклав словами,слів я тих не добирав.
когут тільки зрання піє,а потім співає.
ти можеш спати з багатьма,але приспить тебе та що з косою.
зелені мухи,гості незвані.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
