містичне дежавю, пережиття спогаду, котрого в
дійсності бути не могло, але так наче
— мусило бути —
деформує наявну, осяжну реальність, pro sue
parte, придавши відтінків химерних

або, загалом спогади ґенерують вірогіднішу-
десь реальність, неприйдешню &
непройдешню, містика вжеж у тім, чого не
було, та однак
— мусило б —
саме таким, не інакшим чином

& якщо привиділось може вві сні, то чому
спогад о цей раптово спіткає тебе вже у яві
(а що воно, власне, яв) достоту знаючій, що
обставини снив віддзеркалюють надто
приблизно деталі картин-краєвидів-місць
доступних очам будь-чиїм

подібно & зокрема, відбувається з
однією~декількома особами, що їх стрічаєш у
світі оцім, безумовно сприйнявши за вісників
із надтутешнього, хай за деякий час вже нема
поряд нікого із, плюс імовірність узагалі не
пострічати, а існували насправді, чи
— мусили бути б —

у тотожності, якою оце являлись вони
безвідносно коли-де-наскільки надовго-
навіщо-тощо-

немов правдивіша дійсність, ретельніша яв
чого ж таки ні & хіба щось не те
а ще ції сумніви всяко, резони, про-контра
сублімації, скепсис, вибіркова пожива
для криптовіршів, прозових дрібних форм
чернеток покреслених досхочу, віртуальний
блаженний мотлох, дощенту не зрозумілий нікому

чи собі довільно
— розірване —
павутиння чуттєве