ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 антикурсив
Образ твору  
віршуючи тимчасом ні про що
такий веселий цей поецький бізнес
де починати надто пізно
катма наживки ~ хай жиє гачок

за вікнами нічними блудить чорт
він теж поет & в нього кволі груди
він зна усе чого не буде
гачків у нього ~ не один мішок

на святі розпіарених ніщот
з емалями камеями дозвільно
буть клоуном чи арлекіном
зухвалим роджером із черепа й кісток

над прірву перекинуто місток
за вікнами нічними чорт заблудить

о ці етюди про етюди ~
прощань прощань про все гадати щоб




 


 
_______________________________
Art: Tom Ford’s Nocturnal Animals (2016)



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-10-31 22:34:00
Переглядів сторінки твору 7631
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.14 17:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-01 07:57:27 ]
Цікавезний вірш, аж моторошно! Глибокі думки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-03 19:49:41 ]
дякую, о Тетяно, це якби підсумок мабуть, всього зажитого досвіду

із усім належним зиченням Вам
натхнень, снаг, одкровень, відчуттів незмінно світлих, щирих & певних



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-01 17:23:55 ]
Перше або одне з найперших читацьких вражень - сміх. Це я потім збагнув, чому, бо таки свято. Нічне. І воно не для суму.
Потім пішли хвилі та кола (як на воді від уміло кинутого камінця) більш масштабного сприйняття, бо йшлось не лише про свято. І влучно, і правдиво.

Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-03 20:08:42 ]
свято ночі це практично релігійна матерія, о Семене
& Бог звично перебуває в темряві, так кажуть досвідчені богознавці

а щодо нас мізерних, надто швидко змінних випадковостей
у калейдоскопові світовім —
які там шанси на щось взагалі претендувати

слова придумали не ми
користуватися ними нас також навчили
ті, кого в свою чергу навчив хтось-ще і т.д.
й що можна в це все привнести, якщо вже відверто ~ та й для чого, тощо ~
в кожного свої міркування, відповідно, свої відлуння....

& щодо їхньої наявності в саме Вашому випадку ~
мої тиха втіха, й радість безрадна





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2019-11-01 17:50:39 ]
Така атмосфера вірша - боже вільно легка, туманно- заманлива, хочеться там пошпацерувати собі. Вірш із прикритою вією у посмішкою лекою, посмішкою іроніі і знаття...і най живуть гачки, бо інакше на чому вив'язувати реальність :) що, власне, і робить собі демонічний Дух за вікном, що і дійсно ще тримає його на цих шляхах...головне, що місток через прірву перекинутий - такий собі запасний вихід - вразі що...:) цікаво бувати у твоіх картинах - завше незвично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-03 20:19:39 ]
щораз дякуючи зворушено & невтомно, Роксолано

гумор-радісна-іронія мабуть & є той місток
можна взяти до уваги й славетну гру слів ’міст—зміст’
та й смисл життя хіба не зміст

Дух Завіконний це звісно протиставлення діалектичне
бо хто ж зна, якими ми самі є вікнами, для кого

на цім місткові, при цім святі, в цій ночі