ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.12.06 07:15
Усміхнене маля біжить до мами
Ще світ йому незнаний і чужий,
Щебече щось, махаючи руками,
За матінку сховалося мерщій…
Надійніше не знайдете нікого,
Бо матір смачно пахне молоком.
Пізнає потім у життя хиткого
І проліски й веселки за вікном.

Олександр Сушко
2019.12.06 06:47
На світ стовбурчить гребня півень,
Гарчить від люті хижий вовк.
Є бевзі, створені для гніву,
А є ласкавці, для жінок.

Життя колеги - чорна плахта,
Бо чоловік, як стигла піч.
Поезія - душі відрада,

Олена Побийголод
2019.12.06 00:07
Володимир Висоцький. «Аліса»

Посаджене вхід стерегти,
сидить жабеня день при дні,
щоб рішення вчасно знайти:
впустити - чи ні?

Якщо ж пропустити когось - то, мабуть,

Ігор Федів
2019.12.05 21:55
Утішає висока блакить,
Я її опишу поетично,
Зупинити бажаю цю мить
І у ній залишитися вічно.
Від магії лісу п’янію,
І марноти долаю тяжіння,
Душею літаю у мрію,
Але тілом пускаю коріння.

Іван Потьомкін
2019.12.05 21:53
На старості багато в чому маю каятись.
Почав з вини перед бездомними котами.
Каюсь, донедавна обминав не тільки чорних,
а й навіть тих, що просто шлях перетинали.
Сторожко поглядав я на весь кошачий рід.
І що найприкріш – без причини.
Ніхто з ни

Галина Сливка
2019.12.05 21:24
Малювала тиша білий день снігами -
У обіймах білих розливались межі.
Від тепла морозні відчинялись брами...
Дивувалось диво... Чи то так належить?
А у снах дерева, мов заснулі пензлі,
Вибирали барви із того, що буде.
У вітаннях гріли люди руки змерз

Олександр Сушко
2019.12.05 20:12
Настрій - пастельна блакить.
Мить - і усе навпаки:
Буря у ложці води,
Гнівних філіппік пуки.

Взяли мене на ножі
І утоптали у бруд.
Нащо? От нащо, скажіть?

Сергій Губерначук
2019.12.05 10:59
Люди мої дорогі,
як багато серед вас людей
і як мало людей.
Написав я на руках і лобі
формули для багатьох прості.
Все одно, не запам’ятаю.
Все одно, люди, мої дорогі,
не любити вас був мені наказ,

Ніна Виноградська
2019.12.05 10:37
Ще земля не степліла
І повняться холодом ранки,
Ще московка стоїть,
Де припнуті човни на воді.
І в розливі оцім
Ген за Пслом виглядають світанки,
І лелеки-птахи
Вже по прутику зводять свій дім.

Н Кап
2019.12.05 08:26
Більше немає, легіню, віри, ані тепла.
Осінь чесала гребенем коси... І пролягла
стежка між полонинами - наче і не межа...
Тільки сіріє синява: ти йому вже - чужа.

Бо ще цілує рученьки - зносить вода містки!
Тільки танцює кручено дотик його руки,
д

Микола Соболь
2019.12.05 05:51
Привіт, зросійщена країно!
Спирайся на моє плече.
Перед врагом не гни коліна,
Як кров козацька потече.
Не вір ніколи бусурману,
Бо завше результат один:
Введе чортяка ув оману
І згине твій найкращий син,

Ольга Якубенко
2019.12.04 23:53
Мені хочеться бігти босніж в морозній імлі,
До світанку пірнати в джерельну незайману воду
І молитись у тихому храмі, де скроні мої
Залоскоче грайливо найперший промінчик зі сходу.

Мені хочеться їсти духмяний, гарячий ще хліб,
Що турботливо випекли

Галина Сливка
2019.12.04 16:33
Сніжить добром зимовий вечір,
Сріблиться вогниками раю.
Не обіймеш мене за плечі...
Про тебе пам'ять обіймаю...
Те, чим стою, у чім опора,
Живим вогнем - та по судинах.
Мені теплом твоє учора,
Твій усміх вітром в часоплинах.

Ольга Якубенко
2019.12.04 16:32
Хмара зорі у неба краде.
Дощ збирається. Чрно всюди.
Найстрашніша помилка — зрада,
Найнестерпніший біль — Іудин.

Ніби в світі усе померкло,
Вітер плаче надривно: «Отче!..»
Той собі обирає пекло,

Козак Дума
2019.12.04 15:19
А час іде, не знає він зупинку.
Буває що летить, а то чвалає…
Не відає він втоми й на хвилинку
і день за днем, за роком рік минає.

Та прийде мить, як вогняний рубіж,
що перетне життя твого дорогу,
безжалісно розріже долі ніж

Уляна Світанко
2019.12.04 13:12
У Всесвіті до ніжності горнуся,
Гадаєш заблукаю? Ні на мить!
Я шепіт розпізнаю в стоголоссі
Й назустріч стрімголов поки все спить.

Надихатись сповна і розчинитись
У безвісті жаданій - на плечі,
Плекати потихеньку серця нИтки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 Біг
Образ твору Змінності не збороти.
Згаснуть у заметілі
Осені катафоти -
Жовті, червоні, білі.

Скриються "габарити",
Блимавки-спецсигнали.
Марно себе корити:
- Знову не наздогнали.

Й нащо. Поточне коло
Зміниться тільки швидшим -
Хутко біжіть чи кволо,
Маршем, алюром іншим...

Тема не вкрай осіння -
Кола, забіги, марші.
Зважте на потрясіння -
З кожним на рік ми старші.

14.11.2019





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-14 12:45:46
Переглядів сторінки твору 182
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.133 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.030 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.12.06 09:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-14 14:24:15 ]
Динамічний вірш. Ось так бігла, бігла і враз..."Зважте на потрясіння -
З кожним на рік ми старші." Варто передихнути. Дуже гарний вірш. Сподобався. Успіху Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 20:36:08 ]
Тема, можна сказати, не з тих, що дуже приємні. Квазіліричний напівандеґраунд - щось таке. Немає ні псевдосліз, ні самоспівчуття.
Ми звикаємо до змін сезонів, до наших вікових досягнень і ще багато до чого.
Минулого не наздогнати.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 21:29:23 ]
Мабуть, завчасно зважати на вік. Попереду справді неабияка бігова доріжка. Головне - не обігнати себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-15 06:57:02 ]
Оце і біжу.
Не наздожену осінь, то бігтиму за зимою.
А там - і весна наступного кола.
Тож біжімо.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-15 21:30:12 ]
Скоріше - з кожним потрясінням на роки старшаємо, хоч все одно цікавий парафраз від день за днем.
Може, Й нащо?
Можна простіше -
тема ця не осіння:
вкрай помилково вказує на ступінь осінньості.
Загалом вірш приємний на смак :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-15 23:15:10 ]
Полюбляю тропи. Не проти гіперболізації.
Також, працюючи з документами (інколи майже у ленінському outdoor-стилі), надбав схильність до бюрократичних зворотів. Якби я мав на увазі саме потрясіння, то додав би відповідну обмовку на зразок "з останнім". Не вистачило би довжини рядка, то зробив би його довшим. Це ж фінальна частина. Або в назві вірша використав би прикметник "потрясний". Непоганий прикметник, по-перше, і по-друге, скільки можна бути ханжами? За умови певного смаку та відчуття мови можна собі се дозволити - і є приклади, на яких можна вчитися. А ми їх обминаємо увагою.
Мені останнього часу такі траплялися.
Вони допомагають відкривати, так би мовити, нові світи поезії або нові обрії. Кому що.
І чому би не додати деякої невизначеності? Це я ще про заключну строфу. І про кола у тому числі. Щоправда, це досить складно. Одна осінь - одне повне коло у складі року, в якому і літо, і весна, і все інше. Цього року мене хвилювало питання осені з її катафотами, які відображають і колір листя, і колір хмар або інею.
Певні правки покращили би коефіцієнт прозорості, але і цей мене задовольняє.
Мені байдужі чиїсь (не Ваші) думки, що ніяких пояснень під віршем, біля нього та над ним не повинно бути. Чому "не повинно" або чому "не бажано"? Нехай будуть. Майстра з себе не вдаю і не кожного з них слухаю. А якщо слухаю, то і критично, і ні.
Я надивився на майстрів золотого пера поезії.
Шапки мономаха розібрані.
Нічого не маю проти.
Ваш коментар був корисним.
Справді.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 05:39:56 ]
дуже музикально, справді Юрію...

& дуже окремий Ваш хай-клесс, у розумінні
ненав’язливого так начеб і випадкового
перегуку й відлуння ненав’язливостей очевидних,
але, тим не менш...


бо що я Вам у змозі розказати нового про старішого
але й immo новітнішого Єйтса, хіба ні

блюзова компонента відчутна, що є належним
і сподіваним, та й чесним

або ~ якби Ви раптом знічев’я зважилися навіть на якесь
невибагливе порно, в популярному останнім
часом на тутешніх шпальтах стайлі,

мені здається, це вийшло би теж в міру блюзово
і делікатно, безперечно...

із усіма найсвітлішими чуттями
так, майже прощаючись

уклінний*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-18 20:55:30 ]
До нього, скоріше за все, бажано йти еволюційним шляхом - від простого до складного. Оголювання почати з верхнього одягу. Не нападницьки і без гусарського гумору.
Дякую за пропозицію. Можна сказати, сьогодні почався нульовий цикл. Вже ввижаються обриси.
Ю. С.
18.11.2019