ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.01.22 09:19
Нині воюють Словом
Без солдатні та гармат.
Там, де російська мова -
Там України нема.

Там є шансон і водка,
Кров ручаями тече.
Пушкін - сяйна обгортка

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гупало / Критика | Аналітика

 Коментарі не горять
Образ твору Оскільки Вікторія Торон під своїм віршем «Автори, які вже не повернуться» видалила коментарі, що стосувалися особисто мене, я змушений їх поновити.



Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 09:51:11 ]

"Вибирайте тих, хто Вам вдячний за роботу і обходьте стороною тих, хто – ні". Мудрі слова! Але чи прислухається Залізняк-Шматко? Сумніваюся. Покидає ПМ ще з 2015 року - і ніяк не може покинути.


Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 10:18:50 ]

До чого мені прислухатися, Сергію? Де ж Вікторія радить мені кардинально ЗМІНИТИСЯ? Чому, заради чого я мусила б стати дівчинкою за викликом? Та ще й безкоштовною... Зручною для всіх... Віртуальною.
Не для мене такий буремний портал. Ви ж один із тих, хто мене і помітив, і славив, і знеславлював...за мою оцінку Ваших поезій. Але то ж суб'єктивне...то за що ж "жахлива"... Чоловіча мстивість узяла гору. Жаль.
Переберіть роль наратора - моцний, не боязкий...
Якщо мене з 2015 звідси виживаєте, то чому й досі не є одним із наставників?

Дуже дякую за можливість висловитися. Ви одна з тих, хто розуміє причини витіснення подібних мені...якщо вони тут ще є - діючі.
На початку перебування мені радив модератор аж таке: завести клона, щоб писати, що вважаю за потрібне під прикриттям.
Я не робила такого. За гороскопом левиця...
Згодом пішли майже всі сильні, бо звідси таки витісняють небайдужих і не лицемірних. Мати панцир? Жила в коконі, писали казку про принцесу, що не виходить до народу.
У мене була мета передати досвід, але чимало аматорів не мріють про таке, хочуть хвальби і афішування, живлять его. Анонсування їхніх примітивів - за правило... Допоки...
Мені ж... довелося читати образливі, огидні пасквілі того, хто писав: "Майє, та без нас ПМ загнеться...Підемо ми...тут все зачахне".
Може, мета в того автора була...довести портал до стану стагнації? Бо певні сумнівні успіхи бачимо.
Є такі особи: вашим-нашим, є мстиві. Для когось алгоритм "прийшов, лишив текст...пішов мовчки" прийнятний.
Я ж - пильна і смілива, грамотна - прийняла на себе торнадо брехні, обмов, ницості.
Думаєте, всього того я заслуговувала?
За що? Гранично чесна і нелицемірна...названа "жахливою"... Хто мене в житті бачив... що жахливого в моєму прагненні вказати на недолугості? І робила це я не часто... Витрачала час, а спробуйте задарма знайти порадника чи літредактора... Хтось за 60...просив редагувати, надіслав сирі тексти з обсценною лексикою...відмовилася. Погана...бо не довела до кондиції за гроші недолуге.
Один, мабуть, у побуті росмовний пише, як заманеться, куди там зауваж какофонію писанини... Чи він тут самотній у прагненні відбитися...
Сайт потребує переформатування, призначення редакторів.
Я не претендую на роль цю.

Скільки ще отут мені бути громовідводом на маківці?
Беріть хтось на себе все те...або мовчки...без коментарів критичних...перебувайте.
Мій досвід позитивний і негативний.
І такий потрібен.
Хтось вдячний, а оті друзяки, що обертали сайт на арену драчок, вже знову гризуться віршами, та хто б подивувався... Читайте їхні взаємні претензії, та чи те - поезія? чий сайт? Навіщо те самооцінювання? Проблем чимало.
Все, як у житті. Повертатися і відразу бачити консолідацію гарикал, дракул... щурів... проти себе? А навіщо це одній із...тих. хто самотужки досяг такого градуса і рівня...
Пошана мала б бути. Є клімат, антураж таверни...чи вар'єте... даруйте. Подеколи сайт нагадує Личаківське кладовище... ходити можна довгенько, шукати знайомі таблички... Сумно і безпросвітно?
То дійте. Я не повернуся туди, де нема належного захисту і дотримання правил перебування... де на провокації, гарикання... ти мусиш помовкувати - ніби затуркана всепробачаюча ненька. Декому на інших ресурсах закидали сексизм, тут вони вільготно прижилися - дивно чи природно. Сцена, зал і вистава. У залі бути не можу. Сцена стала надто брудною. На роль статистки не підійду). Оркестрова яма широка...там грають-модерують свої... Поки що так.




Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 10:42:48 ]

Як завжди, Залізняк-Шматко бреше, пліткує. Розірвав я з нею спілкування через плітки, які вона сіяла в ПМ. Стосувався цей галас того, що я нібито її збирався звабити у Полтаві. Відмовила мені полтавська поетеса… Це було у 2013 році. А мої вірші перестали їй подобатися у 2015 році, коли я різко висловлювався на її гнилу позицію як поетки.




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 10:55:51 ]

Авжеж, правдолюби завжди "брешуть". Це у них у генах.
...таки відмовила... і нічого жаского в тому немає...) Головне, що я звабити не хотіла... ні як поета, ні як чоловіка... А чого хотіли Ви - інтерв'ю...чи збирати гриби...листя... те вже не важливо. До творчості не має стосунку.
Вперед, Сергію, нараторську ПМ-івську булаву в руку і ... буде порядок на порталі.
А я полетіла... вище. Шануймося.




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 11:02:06 ]

...то Вам позиція мала бути приємною... А я звикла сама обирати і громадянську позицію, і оточення, і лозунги, смаколики... Чого це мушу догоджати Вам чи іншому? Пацифізм неприємний? То Ваша проблема. Життєзбережна філософія точно не гнила. Навпаки! Я наводила слова Рузвельта не раз - про війну, як найогидніший спосіб вирішення міжурядових дурощів.
Це все. Далі без мене.




Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 11:09:23 ]

Не просто пацифізм, а пацифізм-імперіалізм! Не розрізняє Залізняк-Шматко, що таке Росія, а що таке Русь... Тому й написала-прокричала в ПМ (у 2015 році), що я лауреат конкурсу "Золотое перо России"... Фе!
Більше про цю жахливу особу можна почитати у коментарях Ярослава Чорногуза, Олександра Сушка...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 12:33:24 ]

Ото й обіймайтеся, та вкупочці розквіт порталу забезпечте, щоб "ФЕ-еее"... не казали початківці, автори, що прийшли читати поезію, а бачать вульгаризми та остобридле...кон'юнктурне...банальне...недоколихане. Переберіть роль наставника.
Щодо конкурсу того...а де він проходив...наче не в Україні.
Чесно...мені не цікаво, якого ви поля перо. Якось так раптом стало байдужісінько. Переживіть це достойно.




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 12:38:22 ]

Конкурс «Национальная Литературная премия ЗОЛОТОЕ ПЕРО РУСИ» – стал не только одним из самых популярных, но справедливо признан элитарным среди писателей русскоязычного мира. Оргкомитет конкурса по праву считается венцом содружества писательских и творческих союзов планеты.

Впервые за многовековую историю русской литературы, в России учреждена единственная литературная награда современности, охватывающая исторический и географический пласт литераторов, создающих произведения на русском языке. Премия выдается не за наличие проектов, ничего не имеющих общего со словом «высокая литература», а именно за творческие способности, истинный талант, либо поддержку лучших русских литературных традиций.

Учитывая значимость награды знак «Золотое Перо Руси» — по статутному уложению с 2005 года — именуется «Знаком особого отличия», присваивается ежегодно и пожизненно. Национальная литературная премия представляет собой памятный нагрудный знак — ЗОЛОТОЕ ПЕРО с инициалами «СП» (Союз писателей России), отлитый из золота по специальному заказу всемирно известным мастером-ювелиром Романом Денисовым. Каждое из изделий имеет сертификат соответствия, заверенный печатями членов Содружества литературных сообществ «Золотое Перо Руси».

Одновременно, с вручением «Знака особого отличия «Золотое перо Руси», обладателю присваивается звание «Золотое перо Руси», а обладателю «Знака особого отличия «Серебряное Перо Руси», присваивается звание «Серебряное Перо Руси». Выдаются соответствующие удостоверения и сертификаты с личным номером. Все победители заносятся в почетный список обладателей званий.
джерело
http://perorusi.ru/about-2/

І мене кпинити за пацифізм?
Тут все про русскій мір...русскіє традиції...
Вольному - воля.
До речі, не відповідаю на листи, які запрошують у росмовні проєкти.

Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 12:45:56 ]

Нарешті зізналася, що бреше! Прогрес пішов!
Пора й Залізняк-Шматко звідси йти... Щоб підтягнутися фізично. Он у неї груди нижче талії висять( фото на ФБ)... Зрештою, яка там талія... Чим вище груди - тим вищий рівень поезії..


Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 13:45:43 ]

Переймайтеся рівнем ...бо таки ми ровесники...пеніса і власної поезії. Щоб рухливі рядки - не цегляні. Щоб просвітчасті.
І перо тримайте, що в Росії дали...ви ж не соромитеся такого...
Бо я "імперіалістка", та моя імперія - феєрично- поетична.
Адью.


Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 14:03:25 ]

Ще маю звання " Автор - стильное перо". Отримане в Німеччині...
Хоча кому це я... Залізняк-Шматко не має уяви про стиль... Пише інтуїтивно...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 14:42:29 ]

та хваліться... навздогін.
Не ремісник я.....таки інтуїція нашіптує. А ви кладете цеглинку до цеглинки, цементом мажете? Підхід різний.

https://www.stihi.ru/2016/04/17/11847
повністю стаття тут
джерело
переклад з англійської

Каким мог бы быть идеальный дух поэзии в эпоху возрастающей интуитивности разума — такой вопрос ставит перед нами опыт минувшего, и мы можем попытаться дать на него некоторый ответ. В начале я говорил о мантре как о высочайшей и наиболее интенсивной форме откровения поэтической мысли и выражения. Под мантрой ведические риши, поэты-провидцы, понимали вдохновенное видение-откровение или мысль-прозрение, основывающееся на реализации (если прибегнуть к этому тяжеловесному, но необходимому современному слову) некой сокровенной истины Бога, личности, человека, Природы, космоса, жизни, творения, мысли, опыта и действия. Их мантры выражали полет мысли, воспарившей на крыльях великого ритма души, чандас. Ибо видение было неотделимо от слышания: это был единый акт. Как неотделимо от них обоих было и живое ощущение истины внутри себя, жизнь в этой истине — что мы и подразумеваем под реализацией, — ибо ее присутствие в душе и власть над разумом должны предшествовать или сопровождать в творце или в человеке-проводнике высшего вдохновения то выражение внутреннего видения и слышания, которое принимает форму светоносного слова.
...........




Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 15:01:27 ]

Шабля дозорця летить шкереберть...
Освистані раки...
Стихли бандури.
Знов на танцполі крутійко і верть.
Збилися в юрми чудні небораки...
Щоб заковтнув, як драглистий жовток.
Надто бридка... не знаходиться вовка,
Надто марудне плетіння сіток...
Що ж ви услід їй регочете «ловка!»…
Я не сказала ні разу «ось... на...».
Тицяє тлустий облесливець тищу,
Цілі непевні, дорога курна...
Виразки чорні, кровисті губища,
Дякує довго, харкоче «люблю...»…
Та руйнівниця - весела, кудлата -
Пенсійку дідо віддав без жалю...
Бабця виносить останнє із хати.
Кидає дань у діру-речмішок.
Вміє вночі обійти огорожу,
В дощ не потрібен прояві дашок.
Лику не видно. Спинити не можна.
Пульс аж під сто, калатають дзвінки...
Йде прокажена і шепче «я з вами…».
Кроком непевним, а часом лунким,
Повз абортарії, мерії, храми.


ЩО ЦЕ? Початок останнього тривірша Залізняк-Шматко! Так, прочитаний-переписаний знизу вгору. Майже всі вірші цієї генійки можна читати знизу. Ефект той самий. Бо внутрішнього зв'язку немає. Просто цеглинки, набори фраз, які повинен(повинен?) читач самостійно зв'язувати-поєднувати. Словом, немає цементу між цеглинами. Явна ознака халтури. Це майже у всіх творах "неперевершеної" Шматко.Чим тут пишатися? Для чого себе вихвалювати?




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 15:13:12 ]

На стор Вікторії Торон перелопачений мій текст.
Ви ...Гупало... де знаходитеся...? У вас не лихоманка? є авторське право.
Ось оригінал:

Час аберацій

1

Повз абортарії, мерії, храми
Кроком непевним, а часом лунким,
Йде прокажена і шепче «я з вами…».
Пульс аж під сто, калатають дзвінки...

Лику не видно. Спинити не можна.
В дощ не потрібен прояві дашок.
Вміє вночі обійти огорожу,
Кидає дань у діру-речмішок.

Бабця виносить останнє із хати.
Пенсійку дідо віддав без жалю...
Та руйнівниця - весела, кудлата -
Дякує довго, харкоче «люблю...»…

Виразки чорні, кровисті губища,
Цілі непевні, дорога курна...
Тицяє тлустий облесливець тищу,
Я не сказала ні разу «ось... на...».

Що ж ви услід їй регочете «ловка!»…
Надто марудне плетіння сіток...
Надто бридка... не знаходиться вовка,
Щоб заковтнув, як драглистий жовток.

Збилися в юрми чудні небораки...
Знов на танцполі крутійко і верть.
Стихли бандури.
Освистані раки...
Шабля дозорця летить шкереберть...




...Час вам прилюдно сказати: ви не наречений, я не невіста, що колупає припічок.
Відчепіться.
Від пошаноби палкої переходите до мазюкання дверей дьогтем.


придбайте мою книгу і читайте. Дмитро Кремінь писав, що мені руки цілувати за такий труд мусили б. Маю листа.
А Ви ... ліпше б на нову книгу текстів наскирдували...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 15:14:48 ]

Вікторіє, прошу увімкнути функцію коментування недоступне.



Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 14:03:25 ]

Ще маю звання " Автор - стильное перо". Отримане в Німеччині...
Хоча кому це я... Залізняк-Шматко не має уяви про стиль... Пише інтуїтивно...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 14:42:29 ]

та хваліться... навздогін.
Не ремісник я.....таки інтуїція нашіптує. А ви кладете цеглинку до цеглинки, цементом мажете? Підхід різний.


Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 16:54:42 ]

Я авторських прав не порушив! Не треба лементувати!
Дмитро Кремінь, можливо, щось подібне і казав,але він не знав яка то перед ним саламаха!




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 18:08:29 ]

І знав, і штудіював книгу, і потому рекомендував... І прийняли одноголосно...І написали, що працюю на Україну...
А вас?
Справжній поет написав, що двічі прочитав "Птахокардію". Маю лист, написаний власноручно ним.
........
А ви хто? Хочете мене повернути чи вижити? Як пес на сіні... світлини мої тягаєте на ФБ...радите зайнятися фігурою. то з вами чи самотужки? Дружина не приревнує? Які наші роки... Ще подивуєте читача поезіями. А я не погоджуюся на роль субретки ПМ. Хоч ви мене сватаєте на неї давно...
Звиняйте.
Вікторія прийде, певно, витре коментарі. Бо навіщо ця епопея...
А можна лишити. Щоб бачили - протистояння старого і нового. Звісно, я новатор.




Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-03 18:15:20 ]

Так, пора Світлані Залізняк-Шматко у свої парцели. Тут перебувати для неї - когнітивний дисонанс.
Раджу не випендрюватися. Можу дійсно знайти час і "проштудіювати" "Птахокардію". Тільки побіжно помітив ляпсуси. Рекомендую не згадувати мене. Інакше від захваленої книги - летітиме пух і пір'я.


_________________
Світлана Майя Залізняк :
" Чи не соромно чоловікові статечного віку бути таким набридливим, нав'язливим? Я вас чіпала? У мене в книзі немає ляпсусів. Є коректор, є анотація...яка засвідчила, що все досконале. Почніть із нотаток про ляпсуси Вашої книги. "
...


Сергій Гупало
"Чіпала, ще й як! І оббріхувала, і пліткувала... А розгром "Птахокардії", напевно, і почну з "ляпсусів" своєї книги. Чому б і ні?"
...


Сергій Гупало: Пора Залізняк-Шматко звідси йти... Щоб підтягутися фізично. Он у неї груди нижче талії висять( фото на ФБ)... Зрештою, яка там талія... Чим вище груди - тим вищий рівень поезії..


________________________________________
Світлана Майя Залізняк :
"а це про що... ви де? на порталі фітнесу чи поезії? заблукали... Вихід прямо."
...

Сергій Гупало
"Якщо людина своїми діями і поведінкою у ПМ - свиня, то вона і на світлині - ніби свиня!"
... Світлана Майя Залізняк : Вам соромно. Он і вуха порожевіли.


Сергій Гупало
"Соромно має бути тому, хто жере ніби з переляку, а потім насиджує геморой біля компа, і тому пише несенітниці у ПМ, а ще називає себе поеткою. Фе!"
...

[
________________________________________
Світлана Майя Залізняк :
"Сергію... Ви огидний. Я жінка пишнотіла, не "свиня". Ви ж ні на поета не схожі, ні на принца на білому коні... ви солдафон. Звичайний портьє сайту. Ви просто нечема і я Вас ніде не хочу стрічати. Так і буде, сподіваюся."
...

________________________________________
Сергій Гупало
"То я огидний тільки для обмежених поеток! А так - я файний чоловік! Жінки мене називають цікавим, а мужчини-мужики - канонічним! Переживете нашу незустріч! Я теж молюся: не дай Боже побачити десь у дійсності цю жахливу особу Залізнячку. "
...


________________________________________
Світлана Майя Залізняк :
"Звісно... все це курйозне... така нездорова реакція на мою скромну особу... Наче бик на червону ганчірку, накидається Сергій на мене. Ладен свою сторінку на ФБ прикрашати моїми світлинами. Років 6 на сторінці Сергія (на Поетичних майстернях, де є сотні авторів) стоїть репліка - так висловилася про його вірші, він патосно запевнював, що то поезія світового рівня, а я - провінція... Невже ж за кілька років не виникло бажання замінити мої слова на приємніші? якогось авторитетного метра... чи ніхто з відомих не написав про доробок Гупала... Чому й досі прикрашає моя репліка сторінку галичанина? Загадка. Певно, прагнув не будь-чийого визнання. Мабуть, саме мій рівень зачаєно шанує. "

* * *

СЕРГІЙ ГУПАЛО:Я галичанин? Вперше чую. Але це не дивно, бо для Залізняк-Шматко Русь і Росія – одне поняття, як і Волинь та Галичина. Хто так мислить? Неуки і послідовники Жириновського-Путіна.Потворне фото поетки Залізняк-Шматко робив не я, воно було на сторінці ФБ самої поетки, цим образом милувались її друзі, а також Любов Бенедишин, яка нині захищає Залізняк-Шматко. Дійсно, тут потрібні для цих жіночок психоаналітик і психіатр.Як же реагує Залізняк-Шматко на моє зауваження, що я не галичанин? Дуже просто: " Хм... Та він же мігрує, у прозі описував заробітчанства епізоди... може, Галичина тепер місце дислокації." Це поетка так відповідає? Ні, це базарна бабище!





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-07 17:29:07
Переглядів сторінки твору 127
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.01.21 17:44
Автор у цю хвилину відсутній