ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.01.22 09:19
Нині воюють Словом
Без солдатні та гармат.
Там, де російська мова -
Там України нема.

Там є шансон і водка,
Кров ручаями тече.
Пушкін - сяйна обгортка

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Критика | Аналітика

 Простирадло благоговіння

"Вгамуйтеся, так зимно, пане Вітре..."

Оце написала, і більше від мене ні слова цьому волинянину-нечемі, підтоптаному мачо. Хай телесується між тими красномовними коментарями сам. Ніколи цей грубіян-чолов'яга мене особливо не цікавив. Були на ПМ - коментували один одного зрідка, забанила давно. Його домисли, оцінки моєї пишної фігури чи поезії - мізерні, неадекватні, мстиві.
Є такий тип чоловіків. "Не знаю...не читав...не бачив... але - провінційне". Хоча захоплювався творчістю прилюдно - і чекав від мене знаків пошанівку. Писав, що в Україні таких поетів, як я - на пальцях однієї руки можна порахувати. Чекав реверансів? Не виправдала сподіванок? Буває. Треба лишатися ЛЮДИНОЮ, а не обертатися на заслиненого мстивця.
Багато честі. Гаяти часу на такі марноти не буду. Мені не цікава ця вистава знудженого незнайомого сивіючого пана, що вдає з себе красеня, якому не відмовляли.
Дає мені назвиська, провокує. Де б я не озвалася, на чужій сторінці ліпить моє дівоче прізвище услід... Чого раптом я - "імперіалістка"? І що таке Русь і Росія знає авторка непересічної інтелектуальної поезії. Хизуватися (дипломант 2010) (організатор таки в Росії, не в Конотопі чи Білопіллі) - і мене називати так... Про пацифізм на ФБ недавно писала.
Не знаю, хто допоміг Сергію Гупалові склеїти клаптикову ковдру, прикрасив свою сторінку, адже ті коментарі АВТОРКА СТОРІНКИ, ДЕ БУВ ВІРШ ПРО ПОЕТІВ, ЩО ПІШЛИ З САЙТУ, видалила.
Вікторія Торон була "страшенно вражена" його випадами-коментарями.
Пише Сергій, що не горять.
То в сховку знайшлися? Таке значуще та приємне? Поколядувати Гупало прийшов.
Вироїлись із попелу сайтового сміття-контенту. Дочекався нагоди пропіаритися на Різдво. Чи доречно?
Модератор - за такі публікації? Я обходила Гупала десятою дорогою. Сам мене на чужих сторінках "ловив", писав услід.
Про мій творчий інтелект не ображений (на його самозакоханий закид "у мене - поезія світового рівня, а ти - провінція" років 6 тому відповіла) Гупало має розмислювати, а зібрання моїх творів неприховано свідчить.
Світового рівня? То світ вельми широкий, розминутися можемо. Перейматись творчістю - власною - оце наша благородна місія.
Я презентую свій потенціал неустанно.
"Птахокардія", 2015, вагома книга. У анотації - досконала поезія. Для знавців української мови, письмо метафоричне, не для бевзнів. Все опаперене - зібрання творів доступне.
Замовляйте, платіть 200 гривень, отримаєте - відкривайте - і осягайте. Наголоси, акценти правильні - попереджаю.
Якесь фото з відпочинку, там я у фалдистій сукні, біля арбалета, розглядав, міряв висоту персів... Наче я мушу відповідати його запитам. Ніби я дівчина в овальній рамці з давньої наклейки на холодильник чи магнітофон.
Поет не має статі і віку! Є творчість.
У моєму статусі така нав'язлива увага пана Сергія з Волині не лестить, назвала галичанином, забанила. Крізь шпарку (чи не клоном? сам нікнеймів не визнає за достойних спілкування) ФБ прочитав допис мій свіженький, побачив, що я реагувала на "пацифістку-імперіалістку". Хм... Та він же мігрує, у прозі описував заробітчанства епізоди. Може, Галичина тепер місце дислокації - ближче до Польщі.
То він ловив мої репліки, писав "як невизнаний геній невизнаній генійці"... нудився без мене на сайті, коли я лишала на деякий час. Визнали мене, порадів би за Майю.
Ось я.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1572857026108796&set=a.1572855162775649&type=3&theater

Креативна, дивіться, хто не бачив.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2833016783426141&set=pob.100001535411743&type=3&theater

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2381082

Тепер уявляє мене - яскраву, сміливу - вже не стрункою 22 річною, є таке давнє фото на ФБ у мене, а помірно тілистою, та хоче позбутися мрій про стрічу, на яку я не погодилася. Психотерапевти радять такий прийом, щоб відвернуло. Уявити предмет обожнення чи пошанівку гіршим, аніж є.
Авжеж, фітнесую, працюю над фігурою. У 56 на 45 виглядаю.
А він сам - ходить у фітнес-клуб? Бо чоловіки теж втрачають тонус, смак... глузд.
От я слідкую за собою, п'ю гінкго білобу, не палю, не вживаю міцних напоїв. Лише каву якісну люблю.
Подаючи коментарі, які люб'язна, мудра пані Вікторія Торон видалила - бо шокована тим, що дозволяє собі Сергій Гупало, - чого саме хоче автор сайту?
Я - не моделька. І реагую на репліки Гупала Сергія природно: забанила. Так з усіма нечемами робила.
У відповідь на образливі коментарі, перебуваючи на чужій - не його, сторінці, назвала такого жевжика "огидним". І солдафоном, що гупає чобітьми сайтом.
Таке виносити на люди? Це прояв садомазо?
Тримати мою репліку на сторінці 6 років поспіль, колекціонувати коментарі...
Колись автор сайту Лесь назвав його "козлом". Гупало те зберіг.
На сторіночці пиріжкової поезії, де розмай випічки, Гупало лишає "ляляляля". Де поезія вартісна? Приходить збурювати сайтову заводь.
Творча криза.
За 9 років я не раз споглядала гарикання Сергія на інших жінок, чоловіків - авторів ПМ. Кожен проявляє себе, тут вільгота. Ми забанюємо, нас банять боязкі чи окремішні. Заради спокою.
Поради його - нишкнути, обирати закапелки... мені не потрібні. Виживати з ресурсу яскравих тут звично.
Чи буду коментувати вибірково - зрідка - на сайті, чи піду - це лев'яча моя натура сама вирішить. Вдавати шляхетну чи бути нею? Я такою є, але з чемними, ввічливими. Хто дозволяє собі випади, отримає відпір. З адекватними авторами я спокійно спілкуюся.
Я - іронічна, поміркована пані. Зібрання творів під справжнім прізвищем Гупало не замовляв. Тасувати рядки - це вже маячня. Чи зрілого віку чоловік не має цікавіших справ?
У святковий день пан Сергій на ПМ публікує те простирадло словесне.
Кому це потрібне? Он пише, що подобається жінкам і чоловіки хвалять, як канонічного... То навіщо ж моя увага?
Можна спілкуватися, якщо згода обопільна, з іншими, близькими по духу.
Після моєї відмови стрітися він написав, що спілкуватися віртуально нема сенсу, бо я не погодилася.
А з іншими я підтримувала листування... з молодшими...старшими.....
Невже поети конче мають бачитися... віртуальне спілкування теж цікаве.
На моїй сторінці тут адреса.
Кому потрібні поради, думка про поезію... пишіть, не соромтеся.
Запрошуйте на виступи в міста, на радіо. Я не зачинилася у вежі самодостатності.
Але нахабам у вежу творчу - зась!

Завійне

1

Раз відмовиш, двічі скажеш...
Ну, а потім понесе
і симпатиків, і пажа,
і замурзаних гусей.

У жахливість не повірить
флегматична фея Ню.
Заміни шовки, шарніри
на мережану броню!

Лементить зелена моська
аж на кумполі слона...
Сохне вежа вивилонська.
Гам...
Торгівля виносна.

2

Босі мавки-чагарівни.
Метр - сивіючий орел...
...........................
І полельом-лельом, рівно
стежка з бучі - до джерел...

Там лелека, жабенята,
дім Телесика, човни...
Сушить неня зимну м'яту.
Біла казка - з пелени...

2020


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-07 18:14:16
Переглядів сторінки твору 198
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.01.17 08:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-07 18:35:48 ]
Ми давно забанені, то коментувати не вийде, на публікацію відповіла так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-07 18:42:22 ]
Що сказати...
І сумно, і смішно за цим усім спостерігати...
Бо це справді нікому не потрібне.
Прикро, коли здавалося б поважний чоловік, поет поводиться як базарна пліткарка, опускається до словесних образ, до підглядання й розглядання під лупою видатних частин жіночого тіла. ) Навіть не буду це коментувати, тут психоаналітик потрібен.
Огидна поведінка, непристойна. Фе.

Я шокована. Вкотре.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-07 18:57:09 ]
Є така дивочна категорія: власні комплекси переносить на опонента.
Мені багнеться відчувати здорову, не параноїдальну увагу, пошанівок - а є за що... Злоби не хочу бачити.
Якщо мене не задовольняє письмо чуже, то це нормально. Є поезії, які прочитала з цікавістю.
Ми дуже різні, читачі в кожного свої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-07 20:37:23 ]
Видалені коментарі повертаються до того, хто їх писав. У розділі "Коментарі" ааторської сторінки є підрозділ "Інші коментарі". Вони знаходяться там - якщо не для історії конфліктів, то для інших випадків. Їхній автор їх може залишити так само як і остаточно видалити.

Мені в цілому подобається Ваша поезія. Несподівані або, на перший погляд, нелогічні зміни у викладенні - тобто, з одного епізоду чи умовної світлини до іншої у межах строфи (чотиривірша, катрена etc) можуть збивати читача з пантелику, але існує така річ як авторський почерк.
Хтось інший пише дидактично послідовно, плакатно, абияк, хаотично, емоційно і так далі - і це теж буде почерком, умовна каліграфічність якого може зазнавати змін під впливом тих чи інших факторів (час, процес "набору висоти" тощо).
Смак - окрема категорія. Художній смак митця, споживацький - споживача; погляди критичні, толерантні та будь-які та чиїсь інші не можуть бути однаковими. Поведінка - теж.
От і виникають певні ситуації.

Дякую Вам за поезію в її різнобарвності.
Ю. С.



Неприємна історія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-07 20:52:10 ]
В той день коментарі зникли, поновив сьогодні. Піаритися можна творчістю, не дурощами.
Дякую за розуміння.
Про мою поезію можна судити, лише маючи опаперений труд. Вийшла з ним - і не хочу пасталакання нахаб про те, чого не дотумкують. Поезія це завжди неповторність. Чимало знавців мови і поезії висловилися про мою творчість. Знайомтеся. Усі відгуки доступні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-07 20:57:02 ]
Абсурдна дискусія.
Є передмова до наступної:
Малювання світлом

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1122084637852706&set=basw.AbreHXivATwaF6VFJp9wFXeHmItTQHii-JV_u-i6sL9dooFAb4LzsQpl9qKW7q51C3zkiyxOfkT_yo52B9J-6EvVGUYH1tX52SsAua4L2kkTqvJJzxapDjc59YnBrT3oSN3BSrtqJhEKgQsjljpjEAeAG4qjl-P48cOzMGK8hFf-DcjXgdGdTxv3cWOZ5csF4oITXKstyygjCHt9T2Z2nqLlhMQpDytqLH-ZjQEGtQfzsrgPguv8atiCPRE46uW-fjs.1122084637852706.2486192001441956.1461278377266662.167421121329362.651640044927402.211043946373509&type=1&opaqueCursor=Abqn7nP0za-TJryCdvZR9_qqdlInAqmq19f1RW7ywe-1lNAOGl23msYfP_o-nsfly5SMemjXhJpY6-Z2NKTzHX3E_Ts40jg4TpG-xd9sgHSXROJC6eCtgtn4PMC6JIw0_7jqkCUC8CTSapgdGMfSc9aTZp-tdoUypIyLzut9sE7NYwk-218iv1uJ5ODFzoaNf6ZIUK05r4kMR_-UP8j3yfTTb-NXc9gUP4giOWcQeliArpqbGKN7TUBbI_cYTA_gXAyluYaiUVojdH9aTM2tgmUNCiV1tPZ3jr-BZl8MMXT8If5N8vGx-DqwIxczZmduexj1ZZF0ai0IQFgUHU5TsgwbkmmqEhEOA64MTyRILIZ3R7nGPyA0dkmE45jJC2ZqUYOLzcEKa2D59cTS-uC3uRTdRgpHKO2rLQ5tF7nHt6Hn_yxJhvvezHr1Cw0khGezDVNqzi8-PM81BPDgEG0VpfNcony25lnXJLe1SrxpTmHT3RPfO0jHgGLojH7FwQOxgxtp4K6ytiTlIO1c-gbJtI-F&theater