ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.01.22 09:19
Нині воюють Словом
Без солдатні та гармат.
Там, де російська мова -
Там України нема.

Там є шансон і водка,
Кров ручаями тече.
Пушкін - сяйна обгортка

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гупало / Рецензії

 Коментарі не горять - 2
Образ твору Вікторія Торон написала: “Пане Сергію! Я не знаю історії ваших стосунків із Світланою Майєю, це все було давно, і краще цього не піднімати. Я також не в усьому поділяю політичні погляди Майї. Все ж я була страшенно вражена тим, які випади ви дозволили собі проти неї як жінки. Це неприпустимо ні при яких умовах! Я колись заблокувала Сушка і ще когось, хто йому підспівував, за те саме, але й вони не дозволяли собі того, що дозволили собі ви. Я видалила вашу дискусію із Майєю, залишивши тільки наведену нею цитату про поезію, щоб мати змогу згодом перечитати її.»
Дійсно, можна цього «не піднімати». Але не все було давно. Можна прочитати публікацію Залізняк-Шматко «Абракадабра, або Вдавана недоторканість», зроблену 19 грудня минулого року, й пересвідчитися. http://maysterni.com/publication.php?id=143176
Після моєї репліки, яка складається з кількох речень( якщо точніше - це приблизно 400 знаків з пробілами, Залізняк-Шматко строчить коментарі і щось подібне на статтю, про мене пише 6 тис. знаків… Це що за срачка? Пише не на одному диханні(тяжка срачка!), а протягом дня…вносячи численні правки…Дійсно, зачепив я гімно, і воно засмерділо… Неодноразово протягом останніх років невизнана генійка пробувала повернутися у друзі. Писала, що за певних умов могла б зі мною дружити. На що я відповів: « Дружити зі Світланою Залізняк – це знайти собі проблему. Мудрі люди проблем не шукають».
І ось побачивши,що вона продовжує переслідувати Миколу Соболя своїм «коментуванням», я зауважив: «Cвітлана Майя Залізняк(полтавська поетеса, пацифістка-імперіалістка.
Вона ж - Щегарцова Світлана Іванівна. Дівоче прізвище її - Шматко)-- талановита, але як людина -- жахлива. Про це я писав ще у 2015 році. Брак інтелекту,такту, освіти призводить до того, що поетеса постає в іпостасі сварливої баби. Пане Миколо,
чому Ви не заблокуєте С.Залізняк? Пора вже це зробити. Спокійніше буде на сайті.”
І що у відповідь поетеса, до якої я не звертався? ЇЇ понесло!

ВОНа пише :
«І навіщо те, що не стосується тексту?
Мова про рядок. Ви ж переводите у площину антисимпатій.

Микола Соболь, Погорєлов прийшов на сайт із аматорськими віршами, захвалений деінде, писав про це.
там на ура його вірші, а тут зауваження.
Довго звикати ... важко... от і свариться зі мною. А сенс?

З ким тут не сварився пан Гупало...Кому не нахвалявся...
Гарикав на пародистів, зникав, приходив...
Я теж лишала ПМ і верталася.
Мої поезії хвалив і звертав увагу на свіжість...
Я ж 9 років на ресурсі.
Якраз я необережно захистила його, коли конфліктував із Галиною Михайлик... і накликала негації...
Колись мене зупиняв, дружньо писав, щоб не гаяла часу на авторів сайту. Бо марнотне.
Бо сам не переймався...
Всі на ПМ воювали, гризлися... рагулізм тут давній.
Ні дотримання правил, ні редакторів, що читають і редагують... Аматори лізуть на пальми... спрбуй зніми хоч листочок...
Досвідченим поетам лишається пройти повз. Щоб не порушувати спокою.
Чи запитувати дозволу прокоментувати там, де й так вказана потреба у критиці.
Навіщо це нам?
Тому на ПМ майже немає відомих і небайдужих до віршових спроб, продуктів.
Слугую Поезії...недолуге сприймала - як образу її гідності.
Шануймося.»

А потім у своїй статті:
.....
«Підпрягається Гупало, у коментарі описує мої прізвища: дівоче, паспортне - наче це комусь цікаве чи має відношення до вірша Соболя про зиму. Що за особистий інтерес до непересічної поетки? Якийсь збочений пошанівок.
Дивує його поміч нечемі Соболю-Погорєлову. Замість вказати на огріхи, прийшов про зиму побалакати та й усе, по-чоловічому. А що то за "віті хить"? Комізм ситуації граничний. На пародію напрошується та віть чи вітя.
Сам Сергій, мій ровесник, не бачить недолугостей вірша. Зате молодява я..."баба".
Ніхто "мудрий" не хоче проблем. Всі добрі. Хай автор тішить себе: слів наліпив. Сніговики-віршики стоять, тануть.
Я - смілива, пильна, грамотна, названа особою з "браком інтелекту". Овва...
Оце вже справді хамелеонність чи вдавана сліпота Сергія Гупала. Мій творчий інтелект гідний пошани, відчуваю її з боку подібних.
Топить він себе у ріці бруду, фальші, адже якраз про автора вірша таке сказати доречно, а не про коментатора.
Інтелект мій - у зібранні творів. Та хто б заморочувався те читати, досконале письмо троюдить очі.
Когнітивний дисонанс затяжний. Таки час злетіти і не повертатися до арени сайту.
Зійде на пси - без циганки ясно.»

* * *
Це що за хвороба вказувати, як іншим діяти? Що мені писати в коментарях – сам знаю, розберуся без усіляких сопливих вагковичок.Чи варто було зчиняти бурю через "віті хить"? Так, образ кострубатий, але ж можна вказати тактовно... Немає тут такої страшноти, як це подає Залізняк-Шматко! Не має мудрості поетка, а тому й тактовності не має. (Тому що зайнята самовозвеличуванням і своєрідним проштовхуванням "Птахокардії" до читачів: "Про мою поезію можна судити, лише маючи опаперений труд..." Чи й не що!А якщо читати електронний варіант віршів Залізняк-Шматко - то не можна судити?) Словом - не вміє учити. Але головніше інше: якщо Микола Соболь не хоче її коментування, для чого сунути писок у його писанину? Мені докоряє: «Замість вказати на огріхи, прийшов про зиму побалакати…» . Я подумав: « А чому це тебе так турбує!? Яке тобі до цього діло?» Але ж ні – поетка любить повчати, маніпулювати, нав’язувати свої думки… У цьому – її невичерпний потенціал… Он допліткувалася до того, що називає мене лауреатом конкурсу "Золотое перо Руси". Ніколи я лауреатом цього конкурсу не був... Але що тут поясниш тупоголовій! Дав їй Бог талант, та розуму не дав.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-07 20:17:53
Переглядів сторінки твору 221
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.01.21 17:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2020-01-07 21:36:58 ]
Життя як воно є... проходив і це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2020-01-07 21:40:44 ]
а "там" коментувати заборонено... про що це свідчить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-07 22:06:29 ]
де "там"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-08 04:31:09 ]
Там це на сторінці поетеси! А написали Ви, пане Сергію, все правильно! Я нарешті її заблокував. Люба жінка має, перш за все, відповідати статусу - жінка, а не ховатися за нього!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-01-10 11:20:58 ]
До сторінок поетеси доступ мені заблоковано. Так, жінка повинна бути жінкою. Коли вона перетворюється на свиню, то й з нею поводяться як зі свинею. Гадаю, що Залізняк-Шматко добре почула(прочитала) моє попередження: якщо буде й надалі тут свинячити, згадувати мене(навіть натяками), то від її "Птахокардії" летітимуть пух і пір'я ... Маю великий досвід роботи з людьми. Таких, як Залізняк-Шматко, - бачу наскрізь... Поетка Шматко хворобливо любить повчати, маніпулювати, нав’язувати свої думки і просто пліткувати, як базарна бабище… У цьому – її невичерпний потенціал… Он допліткувалася до того, що називає мене лауреатом конкурсу "Золотое перо Руси". Ніколи я лауреатом цього конкурсу не був... Але що тут поясниш тупоголовій! Дав їй Бог талант, та розуму не дав.