ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.01.22 09:19
Нині воюють Словом
Без солдатні та гармат.
Там, де російська мова -
Там України нема.

Там є шансон і водка,
Кров ручаями тече.
Пушкін - сяйна обгортка

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Критика | Аналітика

 Про банальну брунатну ментальну жабу - вичерпно

Feci quod potui faciant meliora potentes

Образ твору Шановний редакторе майстерень, прошу зреагувати на публікацію образливого змісту пана Гупала.
(Наївно думаю, що ви зазираєте на свій ресурс).
Ви її знайдете самі, на головній анонсується. Рекламувати не буду.
Навіщо ТАКІ публікації? На них відповідати? помовкувати?
Якби модератори видаляли подібні, нікому б не прийшло в голову таке рагульське письмо розміщувати на поетичному ресурсі.
Крім птахокардії, хвороб не маю. Автор публікації, причепа Гупало - як навіжений у гарячці, не лишає у спокої, приписує мені якусь, певно, зоряну хворобу. Чи багато авторів сайту придбало зібрання творів? Чи прослухали озвучені мої поезії - киянином Геннадієм Володьком? Чи чули мій переклад пісні для мюзикла, професійно озвучений Ігорем Деменчуком? Я одна із сучасниць, про кого писав Богдан Завідняк (збірник літературознавчих статей) "Золотисті клейноди", приїздив на презентацію зібрання творів у Львів, 2015.
Дивує вперта байдужливість і антагонізм декого. Наче я несу загрозу їхнім рівням перебування. Я інакша.
Як вона може себе вважати новітньою зіркою поезії... Совдепівська зрівнялівка в дії. Хай нишкне, так зручніше, безпечніше, хай між нами помовкує.
Я не мушу бути моделькою з журналу для старіючих плейбоїв, які облизуються на принади - задля поетичної (?) ерекції-наснаги.
Нормальна середньостатистична українка - за вагою...
На "свиню" так схожа, як солдафон Сергій на Бреда Пітта. Чи й не експерт із жіночих приваб... у 56 років такі вибрики. Ми ровесники.
Який гедзь вкусив Гупала? Та невже я винна, що справді грамотна і креативна? Ніколи не хотіла бути сірою, млявою, затурканою. Мене виховали вільною. Росла на чудовій природі (Яготин), блукала мавкою стежками парку, де ходив Шевченко... розглядала малева Катерини Білокур, словотворчий талант роду Залізняків уречевився у поезіях - не віршах. Завжди адекватна: палець у рота, то відкушу. Левиця за гороскопом.
Підозрюю, що власні комплекси та нереалізованість не дають йому спокою. Токсичний тип. Стиль коментування виказує творчий потенціал, інтелект. Ні багатства мовного, ні вишуканості - допис. Експресія вуличного дядька - проходив повз, зачепив... чвиркнув крізь зуби, гарикнув-образив. Обляпає з ковтьоби - і помовкуй? Ігнорувати оті назвиська, обзивання? та мені цікаві творці, а не хулігани. У відповідь на його рагульські причіпки написала, що він ОГИДНИЙ, не схожий ні на поета, ні на лицаря на білому коні. "Ви - звичайний портьє сайту, солдафон, і ніде стрічатися не волію".
Забанений у мене на ФБ, пробирається, хоча на позір Гупало не любить нікеймів, пролазить, відшуковує світлини, які йому не подобаються. Мабуть, медитує на них чи невдоволений моєю фігурою... от стою в парку... біля арбалета... Любительське фото. Діана міфічна мариться - худа, як жердина... а тут пишнотіла Майя.
І що крамольного? на фБ сторінки особисті, де на фото розмаїття облич, фігур, відомі люди постають у домашніх капцях, махрових халатах... Страшно бути МАХРОВИМ бевзнем і графоманом.

Ось так вважає Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-07 18:42:22 ]
"Що сказати...
І сумно, і смішно за цим усім спостерігати...
Прикро, коли здавалося б поважний чоловік, поет поводиться як базарна пліткарка, опускається до словесних образ, до підглядання й розглядання під лупою видатних частин жіночого тіла. ) Навіть не буду це коментувати, тут психоаналітик потрібен. Огидна поведінка, непристойна. Фе. Я шокована. Вкотре".

...А світлини того старіючого тонкогубого пана Гупала мені не подобаються, так я ж мовчала. Ніде не згадувала прізвища, не давала назвисьок. Певно, 6 років не забував мене, тримав на сторінці репліку. Пояснити годі. Кажуть, тонкогубі зазвичай злостиві, мстиві. Так і є. Відмовилася стрітися в реаліях, зачаїв образу.
Ми набираємо вагу, худнемо. Я - пишна.
Гляньте довкола: хтось черевань, хтось худий. Для нормальних це очевидно!
Яким боком це до поезії? Моя творчість - у "Птахокардії".
Видавайте свої книги. Просувайте... творіть ліпше. Я зробила, що могла, хай хтось мене перевершить.
Дивно: до мене особливі трафарети прикладаються на ПМ.
А самі пасквілянти та оцінювальники відповідають критеріям моїм? Може, саме я маю право на недоторканість? На оцінку - як визнана українська поетка.
Та де там... Хронофаги сайтові мудрують про жінок, шанують виключно зручних, ладних мовчати на їхні образи, вдовольняти і обожнювати своїх "властителів кілець", що пахнуть часником та оселедцем з океану буденності.
"Люба жінка має, перш за все, відповідати статусу - жінка, а не ховатися за нього!" . Люба? Хм... Та будь-яка! Хто це такий грамотний озвався? Хто мене кпинити підпрягається? Кого цитує тореро Гупало... Це пан Соболь-Погорєлов, не соромить Гупала за назвиська, хоча сам спортсмен - доволі кругленький, таких мій батько називав "гладкий", якому я колись правила недолугі віршата, вказувала не раз на помилки, він сором'язливо дякував і вибачався, не має часу на працю над віршами. Авжеж. Я - не ЛЮБА ЖІНКА, з якими Микола чаркується у свято чи вітається по дорозі на роботу.
Я майстриня свого ремесла. Мати, дружина. Поетка. Ніде не ховалася за клонами, як ви, навпаки - завжди на сайтовій передовій. Колись доброзичливо простягла руку допомоги на ПМ. Їх із Сушком прогнали з "Поезії щодня" за нечемність. Одного ще за сексизм. Є ФБ, там вільготно, на власних сторінках.
То що він робить на ПМ? Співаків, музикантів учать щодня. Поетична творчість потребує часу і навіть самозречення.
Мало придбати словник.
Балуватися у поета і тролити за компанію мене? Вимогливу і пильну. Хто ви, хлопці сайту: старіючі, нечемні... Огляньте себе, власні "п'ятаки". Може, ви заблукали? спортзали і городи деінде. Борюкатися кортить?

"Три дурні зійдуться і знай собі плетуть,
Що тільки їм одним відкрита світу суть.
Щоб ті осли тебе кафіром не назвали,
Із ними в бесіді ослоподібним будь!"
Ібн Сіна Абу Алі Хусей

Тут мав би бути Храм Поезії.
Я люблю гармонію. І книга - свідчення служіння Поезії. Я бачу ті огріхи, які непомітні невибагливим, іншим.
Хтось мене може звинуватити у відбиранні слави чи недоданій увазі? Я самовимоглива. І стоїчно - по лев'ячи - намагалася бути серед вас. Сюсюкатися? Хвалити банальне? Запитувати, чи бажані зауваження... Забанюйте всіх і насолоджуйтеся самі. Якщо відкрито доступ, хтось може озватися. Дивував один автор, закидав на головну сторінку сирі неграмотні вірші: "Не можете НАВЧИТИ мене писати, то не коментуйте!". Ха... тепер Гупало дорікає мені: він не бажав, а вона зауважувала.
А потім книга такого віршописця видана - і в бібліотеку з помилками, недолугостями. Графоманія та проби пера заполонили ФБ. Я маю досвід неоціненний, і безоплатно читала, зауважувала.
Не плагіатила, анонсувалася, як усі. У мене "на підсосі" сиділи деякі ПМ-івські автори, графомани, насичувалися словами, образами. Тягли теми, вампірили, нахабніли. Хто мене захистив від тролінгу? Так, не раз вирішувала піти. Верталася, бо писали, що потрібна.
Якщо комусь допомогла - то це помітне. Поетичні майстерні. Будьте майстрами, не віршоробами.
Із ПМ йшли і йдуть, переважно відомі поети, саме тому, що критики тут не сприймають, захвалювання - бажане.
Що з цим діяти? Будьте собою. Я живу саме так - у злагоді з собою і подібними. Чи не видно грамотності моєї, що я мушу відстоювати своє право бути на заслуженому чільному місці, не в норі ПМ, не в закутку.
Та невже я маю догоджати ще й фігурою? Старіючі чоловіки такі несамокритичні. Аж смішно.
Я ж цього пана Г. забанила давно всюди. Ніде не згадувала. Прийшов на сторінку чужу, де "віті хить" і почав тролити мене. Сам мене чіпляє. Всюди пише прізвище дівоче. На чужих сторінках ловить, пише "пацифістка-імперіалістка".
Моя особиста сторінка на ФБ його цікавить. Що за мстивість патологічна?
На моїй сторінці написано: пішла з цього сайту. З 8 січня 2020 неактивна.
Хтось хоче мене затримати? Когось це не влаштовує? Навздогін кличуть?
Саме так розцінюю публікацію волинянина, що колекціонує негативні відгуки про власне: поезії, поведінку.
Мати моя старенька, Софія Залізняк, шокована, каже, що чоловіки так не мають поводитися.
Вікторія Торон була неприємно вражена тим, що дозволяє собі цей тип. Поновив коментарі і пишається, ганьбиться. Сів на клишоного коника... впав...
Нижче падати нікуди - посилу цього він не помітив у коментарі небайдужої пані.
Лесь Українець написав на пана Г. "козел". А мені теж обізвати? Щоб нарешті відчепився. Цапом...ослом...може, це подобається волинянину. Шмагання... ще... просить... Бридко і ницо.
Нахваляння, тролінг, газлайтинг - мені давно набридли.
ПМ - хороший ресурс, який обернули на болото, ЗРОБИЛИ АРЕНОЮ ДРАЧОК І БОРЮКАННЯ, бо немає модерації, працюватиме без мене. З цим потрібно змиритися.
Може, є на сайті жіночки худенькі, помірно талановиті, охочі стати предметом зацікавлення пана Г.
Чемні, сором'язливі, тихі, - саме такі, які задовольняють. Зголошуйтеся - щоб відчепився від мене.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2381082531952904&set=t.100001535411743&type=3&theater

ось ще моє фото, може пан Гупало цим заспокоїться, в тій же італійській сукні


https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2389594717768352&set=t.100001535411743&type=3&theater

ось із чудовою сумською поетесою - цьогоріч, у туніці. Може, ця світлина порадувати може пана Г.

ось із молодою Марічкою із Львівщини. Не на 56 виглядаю. Тримаю форму.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2379332585461232&set=t.100001535411743&type=3&theater

ще моя світлина 2018 року

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1827999163927913&set=a.1827461057315057&type=3&theater


То ніколи не був....... Золотое перо Руси
http://perorusi.ru/members/serge853/profile/
дипломант 2010
зі стор витер, згадка була, а неті є.

Полное имя
Cергей ГУПАЛО

Литературная автобиография
Окончил Литературный институт имени Горького. Поэт, прозаик, переводчик. Автор нескольких книг стихов и прозы. Дипломант конкурса «Золотое Перо Руси-2010».

Моя родина
Украина

Ваши координаты
город Киверцы Волынской области
.................................................
А я ніколи не брала участі в росмовних проєктах. Запрошували не раз.

"А якщо читати електронний варіант віршів Залізняк - то не можна судити?)" - розмислює Гупало... Овва!
Не можна! Тупизна несусвітенна чи наївність. Бо електронного варіанту загальнодоступного не існує! Є лише у мене. Ніде моя книга - зібрання творів, 2015 року не заливалася - для прочитання вільного. Це моя власність. Порушувати авторське право не дозволено. Перекрути не допустимі. Невже важко зрозуміти: рецензують те, що мають предметом зацікавлення. Поезія - це мій погляд на світ, моє володіння поетичним інструментарієм. І жоден гупало не заборонить мені мати свій стиль. Огудити? За те, що я така самодостатня, не підлесниця?
Книга не виставлена в такому виді - електронному. А нової немає ще. Її теж не подам у електронному. Без дозволу розповсюджувати електронний варіант - порушення авторського права.
Як можна НАХВАЛЯТИСЯ писати про книгу, не маючи опапереного зібрання творів? дилетанство чи дурисвітство. Я все написане зібрала, відредагувала і видала. Маю чимало рецензій професіоналів.
І рецензувати можна лише опаперену книгу "Птахокардія" (з нею я вийшла з тіні, з нею мене рекомендували до НСПУ, одноголосно прийняли і написали, що працюю на Україну), а ще пам'ятати про честь і порядність. Не читав - рознесу в пір'я. Качок місцевих, ближніх - щипайте, пане.
Жар-птиці не даються в руки.
Звичайна МЕНТАЛЬНА ЗЕЛЕНА ЖАБА засіла у Гупала глибокій кишені.
Розгромити "Птахокардію" нахваляється. А чому не насолодитися... Невже не здатен осягнути? Її ж придбати потрібно! Аж 200 гривень за коштовну книгу. Досконала, самобутня, виколихана поезія для знавців української мови. Може, в бібліотеці візьме, якщо видавець розсилав. Ще нікому не вдалося написати книги, яка задовольнила б усіх. На чоловічий смак Гупала не розраховувала, маю внутрішнього цензора.
"Шукайте цензора в собі"...
І скромно помовкувати про свій доробок не буду. В наш час піар важливий.
"Кобзаря" не пробував громити і перетасовувати рядки - як з моїми робив ("Час аберацій").
Про що мене попереджав Гупало 5 років тому? Не було ніяких попереджень. Я самостійна. Порад не потребувала, йому не радила.
Для нього - цабе, а для поезії - явище.

"Іще раз авторитетно підтверджую: "Птахокардія" С.-М.Залізняк - чудова книга чудової поезії, написана винятково грамотною українською мовою". Коректор Козаченко Світлана (літературознавець, філолог, педагог).

На обкладинці - репродукції картин - автори Ігор Палєй (Єрусалим) "Фенікс, птах життя" та Ольга Федорук (Львів) "Вона і сонце".
Анотація:
“Птахокардія” С.-М. Залізняк – це книга вибраних поезій, написаних протягом 2000-2015 років. Осмислюючи буття навколишнього світу та своє буття в цьому світі, авторка семи виданих раніше поетичних збірок намагається не повчати, не робити широких узагальнювальних висновків, а просто доносити до читача власне розуміння добра, любові, краси, правди, послуговуючись вишуканою українською мовою, малюючи майстерно підібраними словами яскраві, живі образи – реалістичні, фантастичні, містичні. Вимогливий читач отримає справжнє естетичне й інтелектуальне задоволення від зразків справді сильної, досконалої технічно та високохудожньої поезії, а також свіжих, оригінальних перекладів віршів поетів різних народів та епох і творів цікавої малої психологічної прози.
...
От чомусь не береться Гупало за безоплатну невдячну роботу: допомогу авторам на сайті.
Чи бачив хто відгук на цьому ресурсі авторства Гупала? Мало книг виданих? Немає достойних його уваги? Ні про кого не писав, а тепер нахваляння рвати, розносити.
Прийде, гарикне, прогупає... ні нових текстів поетичних, ні приємного спілкування. З ким він мириться? кого не забанив?
Буває таке у метрів та гуру: навіщо я допомагатиму? Хай лишаються автори на рівні початківців.
А я намагалася допомогти. Витримала 9 років, досить. Всім - прощавайте!
Гупалові персональне - зневажаю.

Уявляти, читаючи "Птахокардію", мене такою -

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=103603569700823&set=a.102778343116679&type=3&theater



Бенедишин Любов Пиріжкова поезія , автор Майстерень Редакція (2020.01.12 13:30)

Гадалось, на ПееМ естети.
А придивитись - жах і шок:
не Муз облесники - поети,
а ненависники жінок.







Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-10 17:34:12
Переглядів сторінки твору 207
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.01.17 08:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-10 23:18:05 ]
http://www.management.com.ua/vision/vis019.html

трішки роздумів про талановитих і геніальних людей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-12 12:14:21 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=143608