ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Роса
2020.02.26 21:09
Там, де місяць, угорі,
Хатка ясної зорі.
У зорі великий двір.
У дворі казковий звір.
Має звір той безліч лап
І співає: «Крап-крап-крап…»
До дерев іде у ліс:
«Я водички вам приніс.»

Євген Федчук
2020.02.26 17:21
То в часи далекі усе відбулося.
Жила дівчинонька золоте волосся,
Жила молоденька у селі одному,
Віддала серденько хлопцю молодому.
Як вони кохали – все село гляділо,
Заздрили недобрі, а добрі раділи.
Не могли і хвильку без другого жити
Їм би

Володимир Бойко
2020.02.26 16:41
У натовпі, оточений юрбою,
Аби ніхто тебе не розкусив,
Ти заховався сам перед собою –
І навіть дуже правильно вчинив.

Коли ти в світі сам себе не бачиш,
Захований від друзів й ворогів –
Ніхто вже за тобою не заплаче,

Аліна Майстер
2020.02.26 16:31
Тільки змії залишають шкіру,
Щоб душа старіла і росла.
Ми, на жаль, зі зміями на схожі,
Змінюємо душі, не тіла.
Пам'ять, ти величною рукою
Знову поведеш моє життя.
Згадую, хто жив у цьому тілі,
Що пішли у ніч без вороття.

Олександр Панін
2020.02.26 14:36
Переспів вірша О. Блока


Я ее победил, наконец!
Я завлек ее в мой дворец!
Три свечи в бесконечной дали.
Мы в тяжелых коврах, в пыли.
И под смуглым огнем трех свеч

Вікторія Лимарівна
2020.02.26 13:59
Перон… Вагон… Вона в обіймах вітру:
збиває з ніг, розвіявши туман.
Вдивляючись в закриті щільно вікна,
про свій нестерпний забуває стан.

Шалений буревій в думках клекоче.
Душі частинку залишає тут.
Журливі надто, виплакані очі.

Ігор Деркач
2020.02.26 13:37
Яке їхало, таке й здибало,
а якщо оминуло, радій,
що не з'їло, але і не видало
за своє у конурі чужій.

***
Мир із Путькою – афера,
а з Росією – війна...

Сергій Губерначук
2020.02.26 12:32
Ох, злісний час.
Для нас
життя є певна місткість
відрадних фактів і дошкульних гнид,
які віднадить запотиличник мільярдний.
І самовбивця – адекватний плід
цього пустого віку.
Чоловік

Тетяна Левицька
2020.02.26 10:51
Я уявляю струм від доторкання губ,
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
О скільки, скільки, тих наяд, медових згуб,
що загубилися в тобі, як голка в п'яльцях?

Яке сильце плете метелику павук
мені не скаже правди  польова ромашка.
Упала р

Олександр Сушко
2020.02.26 10:11
Плаче над листком Наташка,
Ниють зуби кутні.
І муру писати важко,
А не тільки путнє.

Ярослави і Тетяни,
Гапки та Жоржети
Чавлять слізок океани

Микола Соболь
2020.02.26 06:40
Яке це диво – горнеться зоря
До небокраю у вечірню пору,
Йду проводжати стомлену Аврору
Дорога їй за гори, за моря…
Де саме час роздмухати вітрам
Багряну горизонту зоряницю.
Ще день новий росу п’є із криниці,
А люди йдуть молитись в Божий храм.

Борис Костиря
2020.02.25 22:49
І ці слова, причеплені на спінінг,
І вітер запальний і молодий
Диктують письмена неопалимі,
Що виведуть із плетива завій.

Впіймати рибу, що своїм мовчанням
Дасть відповіді на безодні слів.
І прийде шепіт вічності в смеркання,

Євген Федчук
2020.02.25 21:08
Колись давно, а, може, і недавно
Жив чоловік на білім світі цім.
Веселий в міру і у міру вправний,
Мав і сімю, і затишненький дім.
Та мав недолік: забував все миттю,
Але, оскільки він про нього знав,
То живучи на білому на світі,
Весь час собі одне

Мессір Лукас
2020.02.25 19:16
Як ще я не перепросився
Перед альковом, вашим сном.
Цей сон мені колись насниться.
І я не знатиму за що.

Я бачив на плечі у вас
Колібрі, птшки, татуаж.
Про спів колібрі наостанок

Лілія Ніколаєнко
2020.02.25 19:09
Як жаль, що мрії – тільки срібний вітер:
Оманою по серцю різонув.
Вбирає тиша сльозопад із літер,
Що вирватися хочуть у весну.

Віддам печальні сповіді паперу,
Схилила б небеса… – нема кому…
Душа розтане в потойбічних сферах.

Олександр Панін
2020.02.25 16:27
У тирі мисливці
Стріляють з рушниці,
Для них полювання не жарт.
Припхалися з лісу
Мисливці - гульвіси,
В мисливцях буяє азарт.

Всі іграшки-звірі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19

Тарас Ріль
2020.01.18

Олександр Панін
2020.01.12

Сергій Зубець
2020.01.01

Юра Ясінський
2019.11.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Ріль (2020) / Проза

 Пишу тобі прощального листа.
Вона казала, що ти вже відправилася на кандидатуру. Подруга мала на увазі монастир, але певне то це, чи я помиляюся? Не суть важно. Мені насправді боляче за тебе, боляче що ти йдеш саме такою дорогою, і я надіюся, що ти робиш це з доброти, із наявного в твоєму серці, а то інакше, шляхом вимудруваних абстрагувань чи академічного богослов'я, знаєш, дорога в один кінець.

Я вже змирився з тим, що ти йдеш, одна з кількох людей, які пустили мене у своє серце і, щонайважливіше, були ніжними, розуміли, не завдали рани, а ти ще й пробачила. Наша остання зустріч була доволі важкою, важкою для мене як юнака, як молодого чоловіка, та і твою подорож до Бога я сприймаю як свою поразку, хоча дуже-дуже хочеться, щоб вона була осмисленою, не тільки твоїми відчуттями чи переживаннями, а й розумом. Бо подавляти не варто нічого.

Я сам у процесі повернення.. Надіюся, твоя жіноча, ірраціональна сутність ніяк цьому не завадить (сприймай це як зайву пересторогу щодо людей, що по суті нею і є). Сподіваюся, ти не образилася, що в тодішній телефонній розмові я засумнівався у твоїй самостійності, одначе це також необхідно, як і всяка щирість воно має право бути вираженим, і тепер моя черга говорити в цьому житті. Та й для мене це ще один крок до свободи, що зрозуміло з допомогою звичайної логіки. Може в якійсь мірі за цей час мені вдалося по-своєму прив'язатися до деяких людей, хоча я не певен, що це любов. Одначе любов я шукаю, про неї пишу, багато мрію та фантазую. Як втрачений романтик у світі, який пережив любов. Знаєш, наш уже кінцевий розрив і мій розрив із другом сприяли тому, що в мені зародилася творча сила. Вона сама почалася відділятися зсередини, кусочками та ривками.

Ти напевне дивуєшся й виносиш свої моральні оцінки щодо мене та мого друга, і поспішу ось що сказати: я не зміг простити йому зраду. Коли я посварився з деким, то він не підтримав мене, і казав що є сенс вибачитися. Це лише епізод із цієї ситуації, але цього вповні досить для розуміння, що ми вже не будемо друзями.

У мені ще пролітає скрізь надія, рветься із клітки, я можу писати, знаю чим хочу займатися, хоч якось та й спілкуюся з дівчатами. Мені б хотілося у вічність, розумієш. Тільки там мені й місце, а літак туди довжиною в життя. І я готовий ризикнути. Тільки-от мені страшенно боляче, після всього пережитого. Кожен чортів день я несу всередині пекельний, горючий біль, вічний біль. І ти не знаєш, що це, і мій друг, і будь-хто, хто не переживав трагедії. Саме тому я можу робити зло й інколи роблю його. Але я ні добрий, ні злий, моя місія в інакшому. Моя місія в тому, щоби лишити слід, експериментувати, ходити на межі з ременем безпеки. Щось мені підказує це, щось зупиняє мене та щасливі моменти знаходять мою душу й тіло. І ні, це не Бог, це саме Життя, його сила та круті-верті.

І так, ти права, я художник. Я тип художника, це і є моє головне завдання. Рисунки, спостереження, маленька наковальня. Кожен день мене болить і коле, я часто плачу і злюся, але щоби не ставалося, щомиті я малюю. І я нутром чую, що живопис життя мене знайшов, упіймав за шкуру й готує щось прекрасне. Може, і тобі також, хоч і таким дивним та збоченим методом? І ще я зберіг собі гілочку хвої з того місця, де ми колись обіймалися в траві.

Прощай!

2020





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-21 17:16:49
Переглядів сторінки твору 52
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2020.02.26 15:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 11:13:30 ]
Є потік щирих почуттів, але вам потрібно навчитись виділяти з нього головне, надавати твору певну структуру.Неможливо у короткому нарисі розказати про все одразу -- і про (можливу) любов, і про друга, і про свої життєві плани-сподівання, і про свою загострену чутливість... особливо якщо між цим усім немає чіткого зв'язку. Або ж треба зробити так, щоб одна частина випливала з другої, тоді твір матиме цілісність.