ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Михайлик
2021.06.17 22:36
Документальний фільм «Криниця Чендея» (2018) українського режисера В'ячеслава Бігуна – це 15 хвилинне есе про незаслужено забутого сценариста культового українського художнього фільму «Тіні забутих предків» в міжнародному прокаті «Диќі коні вогню» ( Wil

Євген Федчук
2021.06.17 21:12
Було-було й травою поросло,
Кущами дикорослої чорниці
Ще в давнину, в Бог зна якому віці.
Але не сумнівайтеся – було.
Колись між люду гноми ще жили –
Маленькі роботящі чоловічки.
Спускалися під землю кожну нічку,
Копали нори і звідтіль несли

Серго Сокольник
2021.06.17 10:15
Змісту вміст протиріч,
Мов зернини сезаму...
З неба крапала ніч
Дощовими сльозами,

Що стікали зі скла,
Ніби творчості трунок...
Так, напевно, Аллах

Віктор Кучерук
2021.06.17 09:50
Без туману вологих фіранок
Швидко шириться небом блакить.
Напомаджений росами ранок,
Наче люстро, сія і блищить.
І пашить розігрітим повітрям,
І дзвенить щебетанням пташок
Барв і звуків ранкових палітра
В ореолі невтомних думок.

Ігор Шоха
2021.06.17 08:18
Не зійшлися три дороги
на путі до раю
і ні отчого порогу,
ні коня немає.

Далі – тридесяте царство
у чужій халупі:
не кощій у господарстві,

Сергій Губерначук
2021.06.17 08:12
Вихор сплів надгробний вірш
на забутім кладовищі
про життя, якого гірш –
тільки смерть, що в ніздрі свище.

Як поет – всі пера стер
над плитою потайною,
між останків двох сестер,

Шон Маклех
2021.06.17 01:47
У краплю води
Наче в кавалок свічада
Зазирає нажаханий Місяць.
Щурі між собою шепочуться:
«Від молодик – цей свідок Каїна…»
І думають, що то козлоногий Пан
Блукає з восковою свічкою
Між зірок – вуглин тліючих.

Віктор Кучерук
2021.06.16 18:27
Сонцепік дозріває в зеніті.
Ні хмарини нема наверху.
Теплохід швидкоплинного літа
Подолав половину шляху.
То запіниться курячий дощик,
То пилюки падіння, то злет…
Барвам літа радіє художник
І описує вдячно поет.

Юлія Івченко
2021.06.16 17:54
твої очі, кольору блакитного підсніжника
проникають у мене, жінко серпневих контрастів,
і споглядають, коли я буваю сумною, коли місячно-ніжною…
будь ласка, не треба—не ріж мене!

коли—помираю у зайвих поразках, коли—стелюся віршами білосніжними,
ко

Сергій Губерначук
2021.06.16 15:01
Я тут,
бодай мене взяли чорти!
Щасливий
від чаю гарячого
мозку кипучого
чаю гарячого
Щасливий!
Цілуймо мене,

Олена Побийголод
2021.06.16 14:55
Затремтить душа, тугу виплаче, -
може, горе ще - невеличке.
Бо життя - як кріс: то - відбій в плече,
то - курок заїсть, то - осічка.

Ой ти, доленько нещаслива,
царські милості - ой, мінливі!

Ніна Виноградська
2021.06.15 21:37
Муравський шлях, оспіваний віками,
Протоптаний ногами чумаків.
Які щоліта відкривали брами
У давній час із глибини віків.

Ішли неспішно валкою до моря,
Тягли вози натруджені воли.
Ночами у степи злітались зорі,

Юлія Івченко
2021.06.15 21:13
—Процес старіння—така невдчна справа...—
казала вона із посмішкою золотого удава…
—Чоловік іще може усе пережити, як стверджують науковці ...
а жінці так важко спостерігати за змінами тілесної оболонки,
таке враження, що усе неслушно і фарфорові брон

Віктор Михайлович Насипаний
2021.06.15 21:07
Білченя знайшло маленьке два грибочки в лісі.
Тягне їх щасливе радо щвидко мамі-білці.
Мати глянула старанно: - Їх у лісі повно.
Цей міцний грибок, хороший. Той недобрий, певно.
- Як же так? Чому поганий? - враз мале питає.-
Глянь! Вони ж обидва гарн

Ніна Виноградська
2021.06.15 19:02
Запалимо терновий свій вогонь,
Щоб освітити цілий світ до неба.
Тепло торкнеться наших щік, долонь,
Бо у людини у вогні потреба.

Нехай горить вогонь під не

Марія Дем'янюк
2021.06.15 15:09
Моя любове ніжносвітанково
Торкнулася твоїх очей,
І шепочу тобі я знову й знову,
що зіткана із лагідних ночей,
І в роздумах себе питаю:
роки минають, я все більш тебе кохаю...

Здається, вже вершина почуттів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юрчиш Птах
2021.05.21

Денис Шейко
2021.05.10

Богдан Басалик
2021.05.06

Дмитро Несен
2021.05.01

Катерина Ейсмонт
2021.04.29

Іванна Пупенко
2021.04.28

Марго Панкеева
2021.04.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Розмін
Образ твору Немає і не планується.

14.02.20, п'ятниця


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-14 20:07:41
Переглядів сторінки твору 2243
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (8.174 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (8.009 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.125
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 20:28:24 ]
ага, криптовірші

10 рядок, передчуваю, мінятиметься....
а от про всячину - особливо класно

загалом, нмсд ~
цікава іронічність, якби замовляльна
оце якби знаєте: ’тьху на тебе’ кажуть
щоби не врекли
але не 100% саме така, це зрозуміло ж
якби, десь-так

такі речі, як любов
на копійки ніяк не розміняти, тут я певний



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 04:29:35 ]
Десь так. Шифрую, щоби здалеку не починати - де народився, де хрестили etc.
Без іронічності складно. Одноманітні перебори - це для осінніх дощів, для барабанщика духового оркестру при виконанні маршів. Я ж модератор настрою вірша. І свого, якщо вдається.
Все одно ніхто не повірить, що сьогодні, саме сьогодні, я мав певний незвичний настрій. Але не варто впадати у відчай. Навіть мелодія траурного маршу у фіналі спинається на вищі октави. Чи ноти нотного стану.
Були до цього "пиріжки". Одні читачі бачили (відчували) сарказм, другі - іронічність. Гумор бачили більш-менш обізнані у цьому жанрі. І трішки знали автора.
Якісь категорії припустяться помилки і в даному випадку. А дещо і безпомилково визначать. Як от Ви - практично все.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 19:02:58 ]
дяки

тут натрапив на вислів р.фроста, щодо поезії
мовляв, це буває, коли чуття спіткає думку, яка стрічається зі словами

щодо ’криптування’ ж, тут щонайменш 2 варіанти

або слова, які стрічаються зі думкою, яку спіткає чуття (за фростом) - не для сторонніх очей, але ж, всі ми в гіпертексті, тому імовірно, бажаний якийсь фільтр, якщо налаштування приватності цього вимагають

або ж, вони (слова і т.д.) вже були в користуванні, відтак - не сильно цікаві є



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-02-16 07:34:06 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-16 13:14:12 ]



пригадуючи вогкий вечір
мов репродукцію далі
чи то було таки до речі
келлí —


(перебираючи валентинки)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-02-16 16:14:31 ]
Цікаве дешифрування (це я спочатку надибав іншу пісню, в якій було про закриті ставні, жалюзі тощо - хто як перекладе; а в моєму віршику якраз вони були), як мені здалося. Потім за гіперпосиланням відкрилась та, що мала відкритися, і вийшло дещо інше. Така от сумна історія відкрилася.
Зрозуміло. Дякую. Відкриваються очі на світ лірики божий.

Моє гіперпосилання не збереглося, бо такі, певно, умови тієї бібліотеки видалених коментарів. А було воно наступним:
mad heads
Данси-манси під фонограму.
Таке воно собі найпростіше з усього того простого, що могло тільки бути.
Задум вірша приблизно був таким. Деякий, тбм, серфінг - щоби глибоко не зариватися дошкою ні у глибоке, ні в поверхневе. І щось таки повідомити у стилі, властивому автору.

Збуваються деякі сумні пророцтва одного з моїх коментарів про те, чи варто надриватися. Цікавий вірш чи ні, а доба не встигла добігти наступної нульової відмітки, як його не стало видно.
І справді - нащо він такий.
Ні про зелене, ні про дво- чи триколірне.
Не на часі, одним словом. Про сніг і зиму також не було. То що це за вірш, коли за вікнами зима без жодної сніжинки снігу, а в ньому про неї ні гу-гу.
І не про кохання, не про вбудовані спальні кутки бетонних трущоб міст нашої країни.
І ні про щось інше, а про щось своє, нікому нецікаве.
Можливо, це нормально. Не для того пишеться і твориться, щоби з ним носитися :)
Дякую за компанію, текстово-музичний супровід etc.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-16 18:20:08 ]
звісно

й правдиво подячний, що ділитеся нюансами суттєвими

мій експромтик був собі раптом & нізвідки, як водиться
трохи поспіль подумалося, що це якби ілюстративне
щодо вищесказаного мого щодо криптотеми оцієї як раз

власне, щодо втрачених гіперпосилань -
метафорично, хіба ні?

перекопіювати результат обробки інтернет-оглядачем
простого коду - втративши гіперпосилання й зберігши чисто сам текст -

ось Вам й криптовірш. хто там буде взагалі знати, що то за келлІ,
а вже тим паче, з якої примхи оце ’до речі’

але до речі це ж by the way ~ по тексту фіша


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 15:20:44 ]
То таке...
Скопійоване двічі на сайті може розгубити всю синтаксичну атрибутику прихованих знаків.
І вся проблема. Головне - бути уважним. Якраз для мене. Бажання довершеності - не без втрат і знахідок.
А про by the way, so, усякі what about та fish можна писати мемуари - як про ділове листування, так і про здобуття освіти.

Цей вірш можна вважати закінченим і прокоментованим.
Дякую за все :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 15:31:56 ]
Але ні...
На прощання подивився - і бачу, що масла недостатньо, нмд. Це ж любов.
"Шармів" з "Кокошанелями" бракує.
Мови заможних родин часів царизму і санктпетербургів.
Яка може бути суха графіка з напіввологими акварелями?
Дактилічні клаузули. Підбір... Краса і слова, і явища...
Так що шоу не фінішує.
Потім якось, іншим разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 17:23:40 ]
та насправді нічого не завершується, чи фінішує
у гіпертекстові. ми звично маємо якби справу з
прихованим гіпертекстом -
оце, як вище обговорювалося, копіювання в плейн текст

із фішом так само (не) получилося ж

тому залюбки перенесу сюди Вам один порошок із
першопочаткової локації

але вже із належнішим кодом:

район дрімає, а контора пише
сценарії для потороч
& фіш співає, ми цукрові миші
у дощ










Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мессір Лукас (Л.П./М.К.) [ 2020-02-27 19:24:27 ]
"я з нею займаюсь віршами" саме те!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-02-27 20:46:12 ]
Автор додав строфу саме з цим рядком.
Його напевно бракувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мессір Лукас (Л.П./М.К.) [ 2020-03-11 21:51:32 ]
краще не сказати
.
суголосно моїм потугам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2020-04-28 14:49:56 ]
ну,
таки ну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-04-30 12:43:44 ]
Дактилічне (пропарокситонне) римування, деяка образність.
Нічого, як для мене, особливого.
Для поезії, можливо, теж.
Пишу собі.
Дякую,
Ю. С.