
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
2021.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Критика | Аналітика
Окрушини зі столу юдейських мудреців
Але не забулась Україна, історія євреїв , стосунки їхні з українцями, складний, почасти кривавий клубок болю й страждань. Хвилювали українські пісні. А то, почувши якось з уст великого актора Богдана Ступки фразу зі спектаклю «Тев’є-Тевель» за п’єсою Шолом-Алейхема: «В Анатовці жили євреї й українці і жили гарно», не могла втриматись од сліз.
Та ось натрапила на книги Івана (Йоханана) Потьомкіна – «Запорожець за Йорданом» і «Заплутавшись у гомоні століть». І стало зрозуміло, що в Єрусалимі оселився поет, котрий шукає і знаходить те, що єднає два народи.
Ми, євреї, вважаємо себе богообраним народом. І цей очевидний для нас факт викликав і, на жаль, ще й досі викликає люту ненависть тих, хто не годен зрозуміти, що це не привілей, а складна й водночас гірка доля – нести світові настанови Божі.
Продовжуючи знайомити читачів «Поетичних майстерень» з першими вчителями хасидів, більшість яких жила й творила в Україні, зараз поет-дослідник завершив добірку «Окрушини зі столу юдейських мудреців».
Кожен зможе відтепер переконатися, який же багатий цей стіл! Тут і вислови, що стали прислів’ями та приказками, і уривки з молитв, серед яких і «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїль»), з якою часто-густо йшли на смерть ті, хто нізащо не хотів переходити в іншу віру.
Кожний розділ добірки, сподіваюсь, переконає українського читача, що створені недругами народів-сусідів стереотипи, які лягли в основу антисемітизму (єврейська скупість, чванство щодо інших націй, дармоїдство, неохайність тощо), не що інше як вигадки тих, хто не знає життя моїх братів і сестер по крові.
Перед читачем відкриється незнайомий світ добра, поваги, чистоти й щирості. Саме те, завдяки чому євреї й українці так гарно жили в Анатовці!
Понад двісті років тому раббі Нахман з Брацлава, чий прах покоїться в Умані, сказав, що увесь світ – це вузенький міст. А великий Павло Тичина начебто продовжив цю думку: «Я володію аркодужим перевисанням до народів». Цим пройнята і творчість Івана (Йоханана) Потьомкіна.
Мір’ям Туркинець,
магістер філософії (історія)
Єрусалим
ВСЕВИШНІЙ, МОЛИТВИ, ІНОВІРЦІ
*Слухай, Ізраїлю, Господь, Бог наш, Господь один! І люби Господа, Бога твого, всім серцем і всією душею своєю, і всім єством своїм! І будуть ці слова, що Я наказую тобі сьогодні, в серці твоїм, і повторюй їх дітям своїм, і проказуй їх, сидячи вдома, перебуваючи в дорозі, лягаючи спати і встаючи. І пов’яжи їх як знак на руку свою, і будуть вони знаками перед очима твоїми, і напиши їх на бічних одвірках господи своєї і на воротах своїх.
*Усі справи твої хай будуть для Бога.
*Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде у вас. Я – Господь, Бог ваш, що вивів з єгипетського краю.
*О, змилуйся, Господе, Бог наш, над Ізраїлем, народом Твоїм, і над Єрусалимом, містом Твоїм, і не допусти, Господе, Бог наш, щоб залежали ми од благодіянь, од милостей людських,- але хай лиш рука Твоя, наповнена благами, щедра, свята, несе достаток, дарує нам прожиток.
*Усе в руках Всевишнього, крім страху перед Всевишнім.
*Як у людини є обов’язки перед Всевишнім, так і в Нього є обов’язки перед людьми.
*Думай про три речі й не погрішиш: знай, відки ти прийшов і куди йдеш, і перед Ким відповідати будеш.
*Не слід покладатись на диво.
*Гарні думки Всевишній поєднує з гарними справами.
*Людина рівноцінна всьому творінню, і той, хто рятує одну душу, начебто рятує весь світ.
*Ким задоволені люди, тим задоволений і Всевишній.
*На трьох основах стоїть світ – на законі, на правді й на мирі: дотримуються закону – дотримуються правди, дотримуються правди – зберігають мир
*Хто годен зійти на гору Господню і стати на місце святе Його? Той, у кого чисті руки й непорочне серце,хто не схиляв до суєтності душу свою і не клявсь ложно.
*Мета мудрості – покаяння й гарні справи. Навіть тоді, коли людина не читала багато і не вчила багато. Аби тільки не зреклася вона батька, матері й учителя свого чи тих, хто вище її мудрістю й авторитетом. Як сказано: «Початок мудрості – страх перед Господом».
*Ось добрі справи, плоди яких людина пожинає в цьому світі, а заслуга її зберігається й для світу майбутнього: пошанування батька й матері й допомога ближньому, і ранній прихід у дім навчання вранці й увечері, й гостинність, і турбота про хворих, і поміч бідним нареченим у влаштуванні весілля, й участь у похороні, й зосередженість під час молитви, й примирення друзів, що посварились, і вивчення Тори ( - рівноцінне всім цим заповідям, разом узятих.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто вчить Тору, але не повторює її, схожий на того, хто сіє, але не жне.
*Заповіді дано не для вдоволення.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Окрушини зі столу юдейських мудреців
«І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши,
«Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів,- демон тяжко дочку мою мучить!»
А Він відповів і сказав:
«Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
Не годиться взяти хліб у дітей і кинути щенятам...»
Вона ж відказала:
«Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті крихти, що спадають зо столу їхніх панів»
Євангелія від св. Матвія, 15:21-22, 24, 26-27
За два десятиліття життя в Ізраїлі я не згадувала мову краю, де народилась. Репатріація, опанування івритом, усілякі житейські клопоти й проблеми... Словом, українська мова начебто сховалась у серпанку минулого.
Але не забулась Україна, історія євреїв , стосунки їхні з українцями, складний, почасти кривавий клубок болю й страждань. Хвилювали українські пісні. А то, почувши якось з уст великого актора Богдана Ступки фразу зі спектаклю «Тев’є-Тевель» за п’єсою Шолом-Алейхема: «В Анатовці жили євреї й українці і жили гарно», не могла втриматись од сліз.
Та ось натрапила на книги Івана (Йоханана) Потьомкіна – «Запорожець за Йорданом» і «Заплутавшись у гомоні століть». І стало зрозуміло, що в Єрусалимі оселився поет, котрий шукає і знаходить те, що єднає два народи.
Ми, євреї, вважаємо себе богообраним народом. І цей очевидний для нас факт викликав і, на жаль, ще й досі викликає люту ненависть тих, хто не годен зрозуміти, що це не привілей, а складна й водночас гірка доля – нести світові настанови Божі.
Продовжуючи знайомити читачів «Поетичних майстерень» з першими вчителями хасидів, більшість яких жила й творила в Україні, зараз поет-дослідник завершив добірку «Окрушини зі столу юдейських мудреців».
Кожен зможе відтепер переконатися, який же багатий цей стіл! Тут і вислови, що стали прислів’ями та приказками, і уривки з молитв, серед яких і «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїль»), з якою часто-густо йшли на смерть ті, хто нізащо не хотів переходити в іншу віру.
Кожний розділ добірки, сподіваюсь, переконає українського читача, що створені недругами народів-сусідів стереотипи, які лягли в основу антисемітизму (єврейська скупість, чванство щодо інших націй, дармоїдство, неохайність тощо), не що інше як вигадки тих, хто не знає життя моїх братів і сестер по крові.
Перед читачем відкриється незнайомий світ добра, поваги, чистоти й щирості. Саме те, завдяки чому євреї й українці так гарно жили в Анатовці!
Понад двісті років тому раббі Нахман з Брацлава, чий прах покоїться в Умані, сказав, що увесь світ – це вузенький міст. А великий Павло Тичина начебто продовжив цю думку: «Я володію аркодужим перевисанням до народів». Цим пройнята і творчість Івана (Йоханана) Потьомкіна.
Мір’ям Туркинець,
магістер філософії (історія)
Єрусалим
ВСЕВИШНІЙ, МОЛИТВИ, ІНОВІРЦІ
*Слухай, Ізраїлю, Господь, Бог наш, Господь один! І люби Господа, Бога твого, всім серцем і всією душею своєю, і всім єством своїм! І будуть ці слова, що Я наказую тобі сьогодні, в серці твоїм, і повторюй їх дітям своїм, і проказуй їх, сидячи вдома, перебуваючи в дорозі, лягаючи спати і встаючи. І пов’яжи їх як знак на руку свою, і будуть вони знаками перед очима твоїми, і напиши їх на бічних одвірках господи своєї і на воротах своїх.
*Усі справи твої хай будуть для Бога.
*Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде у вас. Я – Господь, Бог ваш, що вивів з єгипетського краю.
*О, змилуйся, Господе, Бог наш, над Ізраїлем, народом Твоїм, і над Єрусалимом, містом Твоїм, і не допусти, Господе, Бог наш, щоб залежали ми од благодіянь, од милостей людських,- але хай лиш рука Твоя, наповнена благами, щедра, свята, несе достаток, дарує нам прожиток.
*Усе в руках Всевишнього, крім страху перед Всевишнім.
*Як у людини є обов’язки перед Всевишнім, так і в Нього є обов’язки перед людьми.
*Думай про три речі й не погрішиш: знай, відки ти прийшов і куди йдеш, і перед Ким відповідати будеш.
*Не слід покладатись на диво.
*Гарні думки Всевишній поєднує з гарними справами.
*Людина рівноцінна всьому творінню, і той, хто рятує одну душу, начебто рятує весь світ.
*Ким задоволені люди, тим задоволений і Всевишній.
*На трьох основах стоїть світ – на законі, на правді й на мирі: дотримуються закону – дотримуються правди, дотримуються правди – зберігають мир
*Хто годен зійти на гору Господню і стати на місце святе Його? Той, у кого чисті руки й непорочне серце,хто не схиляв до суєтності душу свою і не клявсь ложно.
*Мета мудрості – покаяння й гарні справи. Навіть тоді, коли людина не читала багато і не вчила багато. Аби тільки не зреклася вона батька, матері й учителя свого чи тих, хто вище її мудрістю й авторитетом. Як сказано: «Початок мудрості – страх перед Господом».
*Ось добрі справи, плоди яких людина пожинає в цьому світі, а заслуга її зберігається й для світу майбутнього: пошанування батька й матері й допомога ближньому, і ранній прихід у дім навчання вранці й увечері, й гостинність, і турбота про хворих, і поміч бідним нареченим у влаштуванні весілля, й участь у похороні, й зосередженість під час молитви, й примирення друзів, що посварились, і вивчення Тори ( - рівноцінне всім цим заповідям, разом узятих.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто вчить Тору, але не повторює її, схожий на того, хто сіє, але не жне.
*Заповіді дано не для вдоволення.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію