ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Дума Козак
2020.07.02 22:43
Два яблука дитя тримало,
на вигляд гарних і смачних.
Гостинець де воно дістало,
не відав я, та то не гріх.
Звернувся щиро до малого, –
Одне дай яблучко мені.
Поглянув той з-під лоба строго,
примружив очі враз ясні

Євген Федчук
2020.07.02 19:00
Каховське море, хвиля в берег б’є,
Пінявий слід лишає за собою.
Кигичуть чайки десь над головою,
А вранці сонце із води встає,
І враження, немов то, справді, море,
Таке ж безмежне, як і всі моря.
Та відчуттям не варто довірять:
Оманливі чарівні ці

Оксана Логоша
2020.07.02 16:55
От і душа,здається, відцвіла.
Прив*ялив вітер запашні покоси.
І щось у ній по-іншому голосить.
І не рятують ні дощі,ні роси.
Але ж була? А чи ж була?

Стомилася,напевно, і на мить
Затихла. Дивиться , і слухає-чекає,

Ігор Федів
2020.07.02 14:44
Глибоко у душі"… На скільки це глибоко?
А за красивими словами – пустота…
І не болить душа, коли не бачить око,
Або тяжіння не пускає в небеса.

Колекція гріха затягує в болото,
І доля має пульсувати у імлі,
Міняє дії щирі на омани злото,

Марія Дем'янюк
2020.07.02 13:35
Хто слова породив,
І що це за диво:
Чому слово "матуся"
Сяє грайливо?

Доброусмішка світла
На обличчі від "тато",
І серденько сміється

Тетяна Левицька
2020.07.02 11:06
Ця жіночка на більше заслуговує.
усмішка сонячна і очі чудотворні.
По віденські з вершками чорну каву п'є
і ходить у пуантах на краю безодні.

Пряде із кужеля лавандорунні сни,
і дістає з криниці сивини тумани.
Летить голубкою у вогнище війни,

Сергій Губерначук
2020.07.02 09:01
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.

Можливо, я свій сором загубила,
коли найперше ці зустріла очі.
Нехай щодня так скромно я любила

Микола Соболь
2020.07.02 08:33
Молитвами тихими,
коси аж до пліч,
йшла шляхами млистими
пречудова ніч.
Всюди пахло росами,
травами у млі,
запахами млосними
матінки землі…

Іван Потьомкін
2020.07.01 22:15
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Олександр Сушко
2020.07.01 22:06
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Ігор Деркач
2020.07.01 21:06
Їм юшку і плюю на щі,
копаю ямище глибоке...
ачей, на мене у кущі
чатує лихо косооке.
Чи то Яга, чи то Кощій –
не мають спокою народи,
то пограбує лиходій,
а то – опричники-уроди.

Ігор Шоха
2020.07.01 20:47
Звикаємо до сарани
в саду-городі та етері,
у бувшому есересері.

А от на палубі війни
перемагають гризуни –
щурі-сусіди на галері.

Ніна Виноградська
2020.07.01 20:34
Останні їхні погляди на світ,
На день серпневий, сонечко і друзів…
Минуло стільки непривітних літ,
Які тримають всіх нас у напрузі.

І моляться услід їх матері,
Батьки схиляють голови донизу.
Сини не прийдуть вранці, на зорі,

Євген Федчук
2020.07.01 20:30
Ми вже другий десяток розміняли,
А дехто ще продовжує кричать,
Що можем ми за гарний кусень сала
І Україну – матінку продать.
Що нації такої не існує,
А наша мова – діалект і все.
І нами то Америка керує,
А то Росія звільнення несе.

Віктор Кучерук
2020.07.01 17:11
Усе минає… І відпустка теж
Розтанула, як блискітки у піні, –
З’явилася і зникла, мов кортеж,
Виблискуючих спинами дельфінів.
Ну, ось і все – зоріють небеса,
Освітлюючи сяйвом темні води, –
Розлуки смуток душу пронизав
І гіркотою обволік зісподу.

Олександр Панін
2020.07.01 16:47
Скрегіт у воріт парадних,
Наче навмання,
Вдерся в них Ковбой,
нахабно
він жене Коня!

"Гей, Ковбой! В лиху годину!
Ти що, "з конопель"?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Бездомний
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Критика | Аналітика

 Окрушини зі столу юдейських мудреців

«І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши,
«Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів,- демон тяжко дочку мою мучить!»
А Він відповів і сказав:
«Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
Не годиться взяти хліб у дітей і кинути щенятам...»
Вона ж відказала:
«Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті крихти, що спадають зо столу їхніх панів»
Євангелія від св. Матвія, 15:21-22, 24, 26-27

За два десятиліття життя в Ізраїлі я не згадувала мову краю, де народилась. Репатріація, опанування івритом, усілякі житейські клопоти й проблеми... Словом, українська мова начебто сховалась у серпанку минулого.
Але не забулась Україна, історія євреїв , стосунки їхні з українцями, складний, почасти кривавий клубок болю й страждань. Хвилювали українські пісні. А то, почувши якось з уст великого актора Богдана Ступки фразу зі спектаклю «Тев’є-Тевель» за п’єсою Шолом-Алейхема: «В Анатовці жили євреї й українці і жили гарно», не могла втриматись од сліз.
Та ось натрапила на книги Івана (Йоханана) Потьомкіна – «Запорожець за Йорданом» і «Заплутавшись у гомоні століть». І стало зрозуміло, що в Єрусалимі оселився поет, котрий шукає і знаходить те, що єднає два народи.
Ми, євреї, вважаємо себе богообраним народом. І цей очевидний для нас факт викликав і, на жаль, ще й досі викликає люту ненависть тих, хто не годен зрозуміти, що це не привілей, а складна й водночас гірка доля – нести світові настанови Божі.
Продовжуючи знайомити читачів «Поетичних майстерень» з першими вчителями хасидів, більшість яких жила й творила в Україні, зараз поет-дослідник завершив добірку «Окрушини зі столу юдейських мудреців».
Кожен зможе відтепер переконатися, який же багатий цей стіл! Тут і вислови, що стали прислів’ями та приказками, і уривки з молитв, серед яких і «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїль»), з якою часто-густо йшли на смерть ті, хто нізащо не хотів переходити в іншу віру.
Кожний розділ добірки, сподіваюсь, переконає українського читача, що створені недругами народів-сусідів стереотипи, які лягли в основу антисемітизму (єврейська скупість, чванство щодо інших націй, дармоїдство, неохайність тощо), не що інше як вигадки тих, хто не знає життя моїх братів і сестер по крові.
Перед читачем відкриється незнайомий світ добра, поваги, чистоти й щирості. Саме те, завдяки чому євреї й українці так гарно жили в Анатовці!
Понад двісті років тому раббі Нахман з Брацлава, чий прах покоїться в Умані, сказав, що увесь світ – це вузенький міст. А великий Павло Тичина начебто продовжив цю думку: «Я володію аркодужим перевисанням до народів». Цим пройнята і творчість Івана (Йоханана) Потьомкіна.

Мір’ям Туркинець,
магістер філософії (історія)
Єрусалим


ВСЕВИШНІЙ, МОЛИТВИ, ІНОВІРЦІ

*Слухай, Ізраїлю, Господь, Бог наш, Господь один! І люби Господа, Бога твого, всім серцем і всією душею своєю, і всім єством своїм! І будуть ці слова, що Я наказую тобі сьогодні, в серці твоїм, і повторюй їх дітям своїм, і проказуй їх, сидячи вдома, перебуваючи в дорозі, лягаючи спати і встаючи. І пов’яжи їх як знак на руку свою, і будуть вони знаками перед очима твоїми, і напиши їх на бічних одвірках господи своєї і на воротах своїх.
*Усі справи твої хай будуть для Бога.
*Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде у вас. Я – Господь, Бог ваш, що вивів з єгипетського краю.
*О, змилуйся, Господе, Бог наш, над Ізраїлем, народом Твоїм, і над Єрусалимом, містом Твоїм, і не допусти, Господе, Бог наш, щоб залежали ми од благодіянь, од милостей людських,- але хай лиш рука Твоя, наповнена благами, щедра, свята, несе достаток, дарує нам прожиток.
*Усе в руках Всевишнього, крім страху перед Всевишнім.
*Як у людини є обов’язки перед Всевишнім, так і в Нього є обов’язки перед людьми.
*Думай про три речі й не погрішиш: знай, відки ти прийшов і куди йдеш, і перед Ким відповідати будеш.
*Не слід покладатись на диво.
*Гарні думки Всевишній поєднує з гарними справами.
*Людина рівноцінна всьому творінню, і той, хто рятує одну душу, начебто рятує весь світ.
*Ким задоволені люди, тим задоволений і Всевишній.
*На трьох основах стоїть світ – на законі, на правді й на мирі: дотримуються закону – дотримуються правди, дотримуються правди – зберігають мир
*Хто годен зійти на гору Господню і стати на місце святе Його? Той, у кого чисті руки й непорочне серце,хто не схиляв до суєтності душу свою і не клявсь ложно.
*Мета мудрості – покаяння й гарні справи. Навіть тоді, коли людина не читала багато і не вчила багато. Аби тільки не зреклася вона батька, матері й учителя свого чи тих, хто вище її мудрістю й авторитетом. Як сказано: «Початок мудрості – страх перед Господом».
*Ось добрі справи, плоди яких людина пожинає в цьому світі, а заслуга її зберігається й для світу майбутнього: пошанування батька й матері й допомога ближньому, і ранній прихід у дім навчання вранці й увечері, й гостинність, і турбота про хворих, і поміч бідним нареченим у влаштуванні весілля, й участь у похороні, й зосередженість під час молитви, й примирення друзів, що посварились, і вивчення Тори ( - рівноцінне всім цим заповідям, разом узятих.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто вчить Тору, але не повторює її, схожий на того, хто сіє, але не жне.
*Заповіді дано не для вдоволення.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-03-03 21:44:50
Переглядів сторінки твору 301
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.956 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.053 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 21:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-03-04 12:01:19 ]
Релігійні аспекти в нашому бутті - це окрема тема. А ось домінанта людяності і гуманізму у вашій, пане Іване, творчості безперечний позитив, і приклад для наслідування. Довгих вам років насолоди від життя у творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2020-03-05 09:35:19 ]
Дякую за підтримку в налагодженні нормальних стосунків між людьми різних вірувань через мудрість. Маю намір продовжувати почате.