Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.10
10:51
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.
Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.
Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,
2026.03.10
06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.
2026.03.09
22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики.
Люби себе і хай тебе ревнують.
Якщо любов нерозділена, розділи її із собою.
Люби себе та не залюблюй.
У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів.
Багато любові в одному тілі виявило
2026.03.09
22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
2026.03.09
19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
2026.03.09
16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
2026.03.09
15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
2026.03.09
12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
2026.03.09
12:26
І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
2026.03.09
11:54
Шевченко - НАШ.
І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ.
Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів…
Тарас - поруч.
Він, як і завжди, - на передовій
2026.03.09
10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
2026.03.09
09:25
Борис Ласкін (1914-1983)
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
2026.03.09
08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
2026.03.09
07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
2026.03.08
16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
2026.03.08
15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Критика | Аналітика
Окрушини зі столу юдейських мудреців
Але не забулась Україна, історія євреїв , стосунки їхні з українцями, складний, почасти кривавий клубок болю й страждань. Хвилювали українські пісні. А то, почувши якось з уст великого актора Богдана Ступки фразу зі спектаклю «Тев’є-Тевель» за п’єсою Шолом-Алейхема: «В Анатовці жили євреї й українці і жили гарно», не могла втриматись од сліз.
Та ось натрапила на книги Івана (Йоханана) Потьомкіна – «Запорожець за Йорданом» і «Заплутавшись у гомоні століть». І стало зрозуміло, що в Єрусалимі оселився поет, котрий шукає і знаходить те, що єднає два народи.
Ми, євреї, вважаємо себе богообраним народом. І цей очевидний для нас факт викликав і, на жаль, ще й досі викликає люту ненависть тих, хто не годен зрозуміти, що це не привілей, а складна й водночас гірка доля – нести світові настанови Божі.
Продовжуючи знайомити читачів «Поетичних майстерень» з першими вчителями хасидів, більшість яких жила й творила в Україні, зараз поет-дослідник завершив добірку «Окрушини зі столу юдейських мудреців».
Кожен зможе відтепер переконатися, який же багатий цей стіл! Тут і вислови, що стали прислів’ями та приказками, і уривки з молитв, серед яких і «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїль»), з якою часто-густо йшли на смерть ті, хто нізащо не хотів переходити в іншу віру.
Кожний розділ добірки, сподіваюсь, переконає українського читача, що створені недругами народів-сусідів стереотипи, які лягли в основу антисемітизму (єврейська скупість, чванство щодо інших націй, дармоїдство, неохайність тощо), не що інше як вигадки тих, хто не знає життя моїх братів і сестер по крові.
Перед читачем відкриється незнайомий світ добра, поваги, чистоти й щирості. Саме те, завдяки чому євреї й українці так гарно жили в Анатовці!
Понад двісті років тому раббі Нахман з Брацлава, чий прах покоїться в Умані, сказав, що увесь світ – це вузенький міст. А великий Павло Тичина начебто продовжив цю думку: «Я володію аркодужим перевисанням до народів». Цим пройнята і творчість Івана (Йоханана) Потьомкіна.
Мір’ям Туркинець,
магістер філософії (історія)
Єрусалим
ВСЕВИШНІЙ, МОЛИТВИ, ІНОВІРЦІ
*Слухай, Ізраїлю, Господь, Бог наш, Господь один! І люби Господа, Бога твого, всім серцем і всією душею своєю, і всім єством своїм! І будуть ці слова, що Я наказую тобі сьогодні, в серці твоїм, і повторюй їх дітям своїм, і проказуй їх, сидячи вдома, перебуваючи в дорозі, лягаючи спати і встаючи. І пов’яжи їх як знак на руку свою, і будуть вони знаками перед очима твоїми, і напиши їх на бічних одвірках господи своєї і на воротах своїх.
*Усі справи твої хай будуть для Бога.
*Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде у вас. Я – Господь, Бог ваш, що вивів з єгипетського краю.
*О, змилуйся, Господе, Бог наш, над Ізраїлем, народом Твоїм, і над Єрусалимом, містом Твоїм, і не допусти, Господе, Бог наш, щоб залежали ми од благодіянь, од милостей людських,- але хай лиш рука Твоя, наповнена благами, щедра, свята, несе достаток, дарує нам прожиток.
*Усе в руках Всевишнього, крім страху перед Всевишнім.
*Як у людини є обов’язки перед Всевишнім, так і в Нього є обов’язки перед людьми.
*Думай про три речі й не погрішиш: знай, відки ти прийшов і куди йдеш, і перед Ким відповідати будеш.
*Не слід покладатись на диво.
*Гарні думки Всевишній поєднує з гарними справами.
*Людина рівноцінна всьому творінню, і той, хто рятує одну душу, начебто рятує весь світ.
*Ким задоволені люди, тим задоволений і Всевишній.
*На трьох основах стоїть світ – на законі, на правді й на мирі: дотримуються закону – дотримуються правди, дотримуються правди – зберігають мир
*Хто годен зійти на гору Господню і стати на місце святе Його? Той, у кого чисті руки й непорочне серце,хто не схиляв до суєтності душу свою і не клявсь ложно.
*Мета мудрості – покаяння й гарні справи. Навіть тоді, коли людина не читала багато і не вчила багато. Аби тільки не зреклася вона батька, матері й учителя свого чи тих, хто вище її мудрістю й авторитетом. Як сказано: «Початок мудрості – страх перед Господом».
*Ось добрі справи, плоди яких людина пожинає в цьому світі, а заслуга її зберігається й для світу майбутнього: пошанування батька й матері й допомога ближньому, і ранній прихід у дім навчання вранці й увечері, й гостинність, і турбота про хворих, і поміч бідним нареченим у влаштуванні весілля, й участь у похороні, й зосередженість під час молитви, й примирення друзів, що посварились, і вивчення Тори ( - рівноцінне всім цим заповідям, разом узятих.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто вчить Тору, але не повторює її, схожий на того, хто сіє, але не жне.
*Заповіді дано не для вдоволення.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Окрушини зі столу юдейських мудреців
«І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши,
«Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів,- демон тяжко дочку мою мучить!»
А Він відповів і сказав:
«Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
Не годиться взяти хліб у дітей і кинути щенятам...»
Вона ж відказала:
«Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті крихти, що спадають зо столу їхніх панів»
Євангелія від св. Матвія, 15:21-22, 24, 26-27
За два десятиліття життя в Ізраїлі я не згадувала мову краю, де народилась. Репатріація, опанування івритом, усілякі житейські клопоти й проблеми... Словом, українська мова начебто сховалась у серпанку минулого.
Але не забулась Україна, історія євреїв , стосунки їхні з українцями, складний, почасти кривавий клубок болю й страждань. Хвилювали українські пісні. А то, почувши якось з уст великого актора Богдана Ступки фразу зі спектаклю «Тев’є-Тевель» за п’єсою Шолом-Алейхема: «В Анатовці жили євреї й українці і жили гарно», не могла втриматись од сліз.
Та ось натрапила на книги Івана (Йоханана) Потьомкіна – «Запорожець за Йорданом» і «Заплутавшись у гомоні століть». І стало зрозуміло, що в Єрусалимі оселився поет, котрий шукає і знаходить те, що єднає два народи.
Ми, євреї, вважаємо себе богообраним народом. І цей очевидний для нас факт викликав і, на жаль, ще й досі викликає люту ненависть тих, хто не годен зрозуміти, що це не привілей, а складна й водночас гірка доля – нести світові настанови Божі.
Продовжуючи знайомити читачів «Поетичних майстерень» з першими вчителями хасидів, більшість яких жила й творила в Україні, зараз поет-дослідник завершив добірку «Окрушини зі столу юдейських мудреців».
Кожен зможе відтепер переконатися, який же багатий цей стіл! Тут і вислови, що стали прислів’ями та приказками, і уривки з молитв, серед яких і «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїль»), з якою часто-густо йшли на смерть ті, хто нізащо не хотів переходити в іншу віру.
Кожний розділ добірки, сподіваюсь, переконає українського читача, що створені недругами народів-сусідів стереотипи, які лягли в основу антисемітизму (єврейська скупість, чванство щодо інших націй, дармоїдство, неохайність тощо), не що інше як вигадки тих, хто не знає життя моїх братів і сестер по крові.
Перед читачем відкриється незнайомий світ добра, поваги, чистоти й щирості. Саме те, завдяки чому євреї й українці так гарно жили в Анатовці!
Понад двісті років тому раббі Нахман з Брацлава, чий прах покоїться в Умані, сказав, що увесь світ – це вузенький міст. А великий Павло Тичина начебто продовжив цю думку: «Я володію аркодужим перевисанням до народів». Цим пройнята і творчість Івана (Йоханана) Потьомкіна.
Мір’ям Туркинець,
магістер філософії (історія)
Єрусалим
ВСЕВИШНІЙ, МОЛИТВИ, ІНОВІРЦІ
*Слухай, Ізраїлю, Господь, Бог наш, Господь один! І люби Господа, Бога твого, всім серцем і всією душею своєю, і всім єством своїм! І будуть ці слова, що Я наказую тобі сьогодні, в серці твоїм, і повторюй їх дітям своїм, і проказуй їх, сидячи вдома, перебуваючи в дорозі, лягаючи спати і встаючи. І пов’яжи їх як знак на руку свою, і будуть вони знаками перед очима твоїми, і напиши їх на бічних одвірках господи своєї і на воротах своїх.
*Усі справи твої хай будуть для Бога.
*Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде у вас. Я – Господь, Бог ваш, що вивів з єгипетського краю.
*О, змилуйся, Господе, Бог наш, над Ізраїлем, народом Твоїм, і над Єрусалимом, містом Твоїм, і не допусти, Господе, Бог наш, щоб залежали ми од благодіянь, од милостей людських,- але хай лиш рука Твоя, наповнена благами, щедра, свята, несе достаток, дарує нам прожиток.
*Усе в руках Всевишнього, крім страху перед Всевишнім.
*Як у людини є обов’язки перед Всевишнім, так і в Нього є обов’язки перед людьми.
*Думай про три речі й не погрішиш: знай, відки ти прийшов і куди йдеш, і перед Ким відповідати будеш.
*Не слід покладатись на диво.
*Гарні думки Всевишній поєднує з гарними справами.
*Людина рівноцінна всьому творінню, і той, хто рятує одну душу, начебто рятує весь світ.
*Ким задоволені люди, тим задоволений і Всевишній.
*На трьох основах стоїть світ – на законі, на правді й на мирі: дотримуються закону – дотримуються правди, дотримуються правди – зберігають мир
*Хто годен зійти на гору Господню і стати на місце святе Його? Той, у кого чисті руки й непорочне серце,хто не схиляв до суєтності душу свою і не клявсь ложно.
*Мета мудрості – покаяння й гарні справи. Навіть тоді, коли людина не читала багато і не вчила багато. Аби тільки не зреклася вона батька, матері й учителя свого чи тих, хто вище її мудрістю й авторитетом. Як сказано: «Початок мудрості – страх перед Господом».
*Ось добрі справи, плоди яких людина пожинає в цьому світі, а заслуга її зберігається й для світу майбутнього: пошанування батька й матері й допомога ближньому, і ранній прихід у дім навчання вранці й увечері, й гостинність, і турбота про хворих, і поміч бідним нареченим у влаштуванні весілля, й участь у похороні, й зосередженість під час молитви, й примирення друзів, що посварились, і вивчення Тори ( - рівноцінне всім цим заповідям, разом узятих.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто вчить Тору, але не повторює її, схожий на того, хто сіє, але не жне.
*Заповіді дано не для вдоволення.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
