Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже борги йому вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже борги йому вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Публіцистика
Сентиментальний Нарис Відбитих Душ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сентиментальний Нарис Відбитих Душ
У житті буває, що ми зближуємося з такими ж нормальними, чи.. що цікавіше, ненормальними людьми, як ми самі. При тому говорю я відсторонено, не в рамках клінічної психіатрії, а на площині побутово-житейській та професійно-навчальній. Так, ваші рідні також у чомусь схожі на вас, як і ви на них, мої любі юні бунтарі.
Якщо вже випити стопку крайнощів, подивіться ток-шоу про сімейні трагедії, казуси чи ще якийсь треш на території пострадянщини: по-перше, відчуття шок-ефекту від тупості та обмеженості деяких верств населення, по-друге, неймовірна сила, з якою дебілів притягує до дурнів. Це на одному кінці континууму, в той час як на другому геніальні і всіма улюблені Бонні та Клайд із США. Зараз мова не йде про моральні оцінки їх вчинків, цікава більше притягальна сила у цих парах. Кримінальний світ, який ми всі так чудово знаємо із на 100% достовірних серіалів Нетфліксу, надзвичайно цікаво спостерігати з цієї перспективи, або ж комусь пощастило вписатися в 90-і і він зараз точно не читає цей текст, але знає істину також.
Друзі чи романтичні пари, на диво, є в обох випадках, людській природі властиво будь-яким відростком тягтися до ближнього. Часом смішно, коли люди вважають, що якщо людина (умовно) погана чи займається чимось протиправним, то вона обов'язково самотня. Візьмімо на хвилинку тюремну ієрархію: серед мужиків чи найнижчої касти ви там точно знайдете споріднену душу :)
Узагалі навести приклади хороших союзів і піти з гордо піднятою голову в офлайн буде надто легко, тому постає ще одне запитання до цих усіх диких, знедолених, божевільних, щасливих і люблячих людей? Чи можуть вони зійтися з кимось звичайним, із кимось нормальним? Що це взагалі за такий міфічний персонаж?
І відповідь трішки занудна: це люди з мінімумом неврозів, тяжких випадків із життя та з хороших сімей, які вже давно й заслужено живуть у достатку, а їх діти радісно сміються в рекламах "Кока-Коли" в період зимових свят. Звісно, що спілкування між відбитими та нормальними людьми можливо, воно відбувається навіть прямо зараз, секунди дві назад і три після слова "слово". Просто то буде лише формалізм, а справжню глибину, розуміння, відчуття та емоційну безпосередність вартує шукати в подібних на вас самих людях.
Ні, ну звісно можна змінюватися, навіть і ламати характер до повного нещастя і скочування у бочку дьогтю, але чи воно взагалі комусь потрібно? Напевне, найбільша помилка, яку можна допустити, навіть будучи обтяженим розумом, це бажання себе змінити заради іншої людини чи кількох. Чи цілого людства. І в кінці постає питання, чи потрібне воно конкретно цій людині. Хай вирішує вона сама.
2019
Якщо вже випити стопку крайнощів, подивіться ток-шоу про сімейні трагедії, казуси чи ще якийсь треш на території пострадянщини: по-перше, відчуття шок-ефекту від тупості та обмеженості деяких верств населення, по-друге, неймовірна сила, з якою дебілів притягує до дурнів. Це на одному кінці континууму, в той час як на другому геніальні і всіма улюблені Бонні та Клайд із США. Зараз мова не йде про моральні оцінки їх вчинків, цікава більше притягальна сила у цих парах. Кримінальний світ, який ми всі так чудово знаємо із на 100% достовірних серіалів Нетфліксу, надзвичайно цікаво спостерігати з цієї перспективи, або ж комусь пощастило вписатися в 90-і і він зараз точно не читає цей текст, але знає істину також.
Друзі чи романтичні пари, на диво, є в обох випадках, людській природі властиво будь-яким відростком тягтися до ближнього. Часом смішно, коли люди вважають, що якщо людина (умовно) погана чи займається чимось протиправним, то вона обов'язково самотня. Візьмімо на хвилинку тюремну ієрархію: серед мужиків чи найнижчої касти ви там точно знайдете споріднену душу :)
Узагалі навести приклади хороших союзів і піти з гордо піднятою голову в офлайн буде надто легко, тому постає ще одне запитання до цих усіх диких, знедолених, божевільних, щасливих і люблячих людей? Чи можуть вони зійтися з кимось звичайним, із кимось нормальним? Що це взагалі за такий міфічний персонаж?
І відповідь трішки занудна: це люди з мінімумом неврозів, тяжких випадків із життя та з хороших сімей, які вже давно й заслужено живуть у достатку, а їх діти радісно сміються в рекламах "Кока-Коли" в період зимових свят. Звісно, що спілкування між відбитими та нормальними людьми можливо, воно відбувається навіть прямо зараз, секунди дві назад і три після слова "слово". Просто то буде лише формалізм, а справжню глибину, розуміння, відчуття та емоційну безпосередність вартує шукати в подібних на вас самих людях.
Ні, ну звісно можна змінюватися, навіть і ламати характер до повного нещастя і скочування у бочку дьогтю, але чи воно взагалі комусь потрібно? Напевне, найбільша помилка, яку можна допустити, навіть будучи обтяженим розумом, це бажання себе змінити заради іншої людини чи кількох. Чи цілого людства. І в кінці постає питання, чи потрібне воно конкретно цій людині. Хай вирішує вона сама.
2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
