ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2026.01.01 21:12
Я народився в п’ятдесятих.

Помер тиран – призвідник лих!

Війна позаду. Для завзятих

З'явився шанс зробити вдих.

Євген Федчук
2026.01.01 14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма

М Менянин
2026.01.01 13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.

01.01.2026р. UA

Борис Костиря
2026.01.01 13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.

Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі

Марія Дем'янюк
2026.01.01 11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.

І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -

Микола Дудар
2026.01.01 11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.

Тетяна Левицька
2026.01.01 10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:35
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За

Володимир Мацуцький
2025.12.31 18:05
роздум)

Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,

Артур Сіренко
2025.12.31 16:42
Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,

Василь Шляхтич
2025.12.31 14:31
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить

А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні

Володимир Ляшкевич
2025.12.31 14:08
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи. - Переглянути монографію англійською мовою на науково

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Чортове весілля
“О, дух України, орел!
Дух вільний, смілий і високий!
Злети, стурбуй цей мертвий спокій
І влий життя з своїх джерел!”

О. Олесь

Випадково потрапив на весілля до чорта, який видавав заміж свою дочку. Та ви його всі знаєте! У нього кум є у Москві. Теж чортяка. Найголовніший з усіх! Колись валізи з брудними шкарпетками Санкт-Петербурзькому градоначальнику носив, а тепер очолює бісівську єпархію на одній шостій частині землі. І київський куць, і московський мріють об’єднати свої вотчини в одну. От щотижня і мотається київський гаспид до свого московського упиряки за грошима на свою підривну діяльність, бо українці не бажають йти служити сатані. А от перекинчики — залюбки. І коли отих - російськомовних - стане переважна більшість, Україна припинить своє існування.
Знає бісівське сім’я як розділити нашу землю та наших людей. Найдієвіший спосіб — вкласти у вуста козаків ординську говірку, аби забули вони якого роду-племені. І тоді їх можна брати голими руками. Наприклад, ввести зарізяцькі війська під приводом захисту російськомовного населення. Дезорганізована отара і бекнути не встигне, як буде в ярмах. Бачили, як ловко провернули цей фокус-покус в Криму?
Не відає погань що таке совість, люто ненавидить нашу землю. Подивіться на вилупків з ОПЗЖ, наприклад. Подобаються персонажі? А ви ж за них голосуєте, людоньки!
За весільним столом, прицмокуючи язиком від задоволення, сидить одесную Народний депутат України Рабінович у вишиванці, шматочки сала вмочає у хрон і вкидає у свою кошерну пащу. Питаю:
- Срулю Кацебомбовичу! От скажіть, що було б, якби у Кнессеті чорний, як свята земля, негр арабською мовою почав учити євреїв як їм жити у власній країні?
- Та нічого особливого,- одказує мудрий нащадок Адама та Єви, чвакаючи шкваркою. - Поставили б до Стіни плачу і розстріляли б. Це якби той негр добіг до тієї стіни.
- А що було б, якби у Верховній Раді України, породистий семіт чистою кацапською мовою навчав українців як їм жити?
- Теж нічого особливого: став би міністром. А то й Президентом.
Сруль каже правду. Нині у кого не плюнь — всі знають ординську мову, українською розмовляють тільки на камеру, про Україну піклуються теж тільки на камеру, аби показати себе дбайливими господарями нашої батьківщини. А як тільки двері за журналістами зачиняються...
- Эти долбанные хахлы сами не знают чего хотят,- сичить гадюкою Падловчук. - Проголосовали за Зеленского. Вот идиоты! Да через несколько лет его правления украинцы станут самой бедной нацией мира! Вот и хорошо! Мы возьмем эту страну голыми руками. Вот только землю не вовремя он начал продавать. Ну ичего,- прийдем к власти — закон откатим назад и разрешим ее покупать россиянам.
Харківський градоначальник додає:
- Мы у себя уже возобновляем памятники времен СССР. Жукова вот на место ставим, улицу его именем называем снова. То, что он утопил в Днепре миллион украинцев — это хорошо. Пускай помнят хахлы, кто тут хозяин.
- А в Одессе памятник Екатерине второй построим выше киевской лавры,- доточує його колега з південної Пальміри.
Геть весело стало на весіллі. Підпилі гості та господарі розв’язали язики, а я слухав. Чом би не послухати таких хороших людей? Десять колишніх міністрів часів Януковича, розсунувши маслаком на столі чарки і тарілки з їдлом, ділили майбутні зони впливу.
- Закарпаття моє,- годі Балозі там правити,- одказує один.
- А мені Дніпропетровщину та Одесу,- каже інший.
- А я повернуся на Донбас,- сичить третій.
Падловчук, підперши щоку рукою, посміхається до цієї зграї і слушно зауважує:
- Це якщо ми прийдемо до влади. А якщо ні - будемо і далі гавкати на українців та Україну. Підточуватимо її зсередини, наче черви.
- А де це наш поет-байкар? - питає господар цього дійства і обводить усіх прискіпливим поглядом.- Ану покажи себе! Звесели наше серце добрим Словом. Хай люди не забувають, що цим світом править прекрасне.
Устав я з-за столу, поглянув за вікно. А там весна! А там квітнуть абрикоси і світить чисте сонечко. А з небес на мене дивляться неня, батько, бойові побратими, ненароджені сини та онуки, невідомі але рідні по духу і по крові земляки, які віддали за цю державу своє життя. І так їх багато, як зірок у небі.
“Скажи правду” - мовить неня. - Не бійся, ми з тобою”.


Кипить безсилим гнівом Україна
Де спокій був — тепер бездонний вир.
Осипалася у рівачак хвилина
Тривожно-чорним спогадом про мир.

З Росії “дар” - снаряди у Камазах,
А на додачу — цигарки, шмурдяк.
Поширила ненависть метастази,
А, може, ми щось робимо не так?

Майнуло у похмільному тумані,
Що розум чорт навіки одібрав.
А чи брати — кацапи з-під Рязані,
Чи щирі українці з-за Дніпра?

Пробила міна мрій рожеву кульку,
Бікфордів шнур втикаю в динаміт.
Бо сатана з Кремля уклав у руку
Меча, аби понищив власний рід.

Аби продав країну, віру, мову
І слугував озлобленій орді.
Пишаймось, малороси безголові
Що з матерів ми робимо удів.

Тепер щодня всміхається Геката,
Відточені простягує ножі.
А москалі стріляти вчать у тата...
Убив старого! Бачте, он лежить...

14.04.2020р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-04-14 08:25:08
Переглядів сторінки твору 496
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній