Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном пахтить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка ладаном пахтить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
2026.07.14
03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно.
На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер
2026.07.13
19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного.
Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло.
Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.
2026.07.13
17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
2026.07.13
15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
2026.07.13
14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
2026.07.13
14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
2026.07.13
14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
2026.07.13
13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
2026.07.13
11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
2026.07.13
10:45
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА
Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Московська пастка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Московська пастка
Чули, як московські попи та їхні холуї на Україні припрошують вірян іти на Пасху в храми? Думаєте — це просто так, аби люди не відлучалися від Бога? Нічого подібного.
Путін та Патріарх Російської православної церкви прийняли рішення аби українці масово збиралися в культових спорудах, заражували одне одного та швидше повиздихали.
Давно казав, що ця церква, руйнівна та україноненависницька по своїй суті, сьогодні веде відкриту війну проти нашого народу. Зокрема й такими підлими методами.
А влада мовчить, витріщивши очі на на товпи вірян у православних храмах та під ними, як баран на нові ворота.
Жодна інша церква не дозволила собі такого нахабства. Якщо карантин для всіх — то для всіх. Ходіння з мощами, кадила, бодні свяченої води, цілування ікон, концерти во славу Господа — все мусить бути тимчасово призупинене. Аж ні — слюсарі та сантехніки нині відпочивають, а церковники московської церкви ходять між люди заробляти гроші та припрошують нас вмерти. Во славу Господа. Наче йому наші трупи потрібні.
В Києво-Печерській лаврі захворіла сотня монахів. А скільки людей захворіло, які її відвідували? Хтось веде таку статистику? Ніхто не веде, бо якби відкрилася правда, то всіх попів цієї ворожої конфесії люди розірвали би голими руками.
Дивився по телевізору скільки людей збирала ця церква під власними культовими спорудами у Тернополі та Вінниці. Попівське кодло людей спромоглося зібрати, а от масками їх не забезпечило. Та й священники без масок жваво гомоніли з людьми, розносячи заразу. Так що війна проти українського народу продовжується ось такими підлими способами.
А як реагує на ці злочини СБУ та поліція? Та ніяк. Стоїть осторонь і спостерігає за тим, як наші сини та дочки, дідусі та бабусі стають потенційними трупами.
Дорогі мої друзі! Не ходіть на ці збіговиська! Не варто так ризикувати. Якщо вас хвороба омине, то це не означає, що ви, після відвідин храмів, не принесете в сім’ю смерть. Помоліться Богу удома. Інакше ви допоможете кремлівським зарізякам доконати Україну.
А ще краще - вийдіть з цієї церкви, яка руйнує нашу державу зсередини, назавжди. Там вам не місце.
Лавра
Ох і "набожний" люд!
Хрестоперстна молитва отари,
Показушна любов,
Істеричний товпи отченаш...
Найубивча з отрут -
Сліпа віра. Розчахуті ґаври
На пророка плюють,
Люто виють: - Тікай! Ти не наш!
Я, звичайно, утік,
Попалив індульгенціям крильця,
Відпускати гріхів
За наказом небес не схотів.
Точить кров, наче сік,
Брат із брата, вже буде по вінця,
На святих письменах
Тліють бризки й патьоки руді.
Плачуть Батько і Син,
З тьмою програно битву,
На уми сатана
Накидає залізну оброть.
А над Лаврою дзвін,
Чорноризи женуть на молитву
Гурт монашок сумних,
Умертвляючи душі та плоть.
20.03.2019 р.
Путін та Патріарх Російської православної церкви прийняли рішення аби українці масово збиралися в культових спорудах, заражували одне одного та швидше повиздихали.
Давно казав, що ця церква, руйнівна та україноненависницька по своїй суті, сьогодні веде відкриту війну проти нашого народу. Зокрема й такими підлими методами.
А влада мовчить, витріщивши очі на на товпи вірян у православних храмах та під ними, як баран на нові ворота.
Жодна інша церква не дозволила собі такого нахабства. Якщо карантин для всіх — то для всіх. Ходіння з мощами, кадила, бодні свяченої води, цілування ікон, концерти во славу Господа — все мусить бути тимчасово призупинене. Аж ні — слюсарі та сантехніки нині відпочивають, а церковники московської церкви ходять між люди заробляти гроші та припрошують нас вмерти. Во славу Господа. Наче йому наші трупи потрібні.
В Києво-Печерській лаврі захворіла сотня монахів. А скільки людей захворіло, які її відвідували? Хтось веде таку статистику? Ніхто не веде, бо якби відкрилася правда, то всіх попів цієї ворожої конфесії люди розірвали би голими руками.
Дивився по телевізору скільки людей збирала ця церква під власними культовими спорудами у Тернополі та Вінниці. Попівське кодло людей спромоглося зібрати, а от масками їх не забезпечило. Та й священники без масок жваво гомоніли з людьми, розносячи заразу. Так що війна проти українського народу продовжується ось такими підлими способами.
А як реагує на ці злочини СБУ та поліція? Та ніяк. Стоїть осторонь і спостерігає за тим, як наші сини та дочки, дідусі та бабусі стають потенційними трупами.
Дорогі мої друзі! Не ходіть на ці збіговиська! Не варто так ризикувати. Якщо вас хвороба омине, то це не означає, що ви, після відвідин храмів, не принесете в сім’ю смерть. Помоліться Богу удома. Інакше ви допоможете кремлівським зарізякам доконати Україну.
А ще краще - вийдіть з цієї церкви, яка руйнує нашу державу зсередини, назавжди. Там вам не місце.
Лавра
Ох і "набожний" люд!
Хрестоперстна молитва отари,
Показушна любов,
Істеричний товпи отченаш...
Найубивча з отрут -
Сліпа віра. Розчахуті ґаври
На пророка плюють,
Люто виють: - Тікай! Ти не наш!
Я, звичайно, утік,
Попалив індульгенціям крильця,
Відпускати гріхів
За наказом небес не схотів.
Точить кров, наче сік,
Брат із брата, вже буде по вінця,
На святих письменах
Тліють бризки й патьоки руді.
Плачуть Батько і Син,
З тьмою програно битву,
На уми сатана
Накидає залізну оброть.
А над Лаврою дзвін,
Чорноризи женуть на молитву
Гурт монашок сумних,
Умертвляючи душі та плоть.
20.03.2019 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
