ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Поеми

 Божевільний маестро




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-04-16 11:04:11
Переглядів сторінки твору 1570
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.251 / 7  (5.441 / 6.07)
* Рейтинг "Майстерень" 6.250 / 7  (5.524 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.02 20:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-17 00:28:46 ]
Таню, ця поема - твій крок уперед на шляху поетичної майстерності. Тобі підкорився непростий жанр - поема-драма - написано дуже добре, легко читається, від першої частини до останньої зберігається інтрига - а що ж буде далі. Тобто закручений сюжет, як кажуть. Все подано в розвитку, в дії, неповторно-образно описано силу кохання. Я вражений, і як учитель, пишаюсь тобою.

Хай тобі і надалі так плідно твориться, бажаю щастя в особистому житті, здоров'я і натхнення невичерпного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-04-17 07:45:29 ]
Дуже дякую, дорогий Ярославе, за зворушливі слова та високу оцінку моєї творчості! Я дуже рада, що у мене є такий наставник, як ти з чистою душею та щирим серцем, який безкорисно допомагає зростанню іншим. Дай Боже тобі нових досягнень, невичерпного натхнення, безмежного щастя, світлої любові! Обіймаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-23 15:47:07 ]
Дуже потужний твір! Цікаво, захоплює; техніка на дуже високому рівні! І є про що подумати...

Боронь Боже когось засуджувати... Особисто я, якщо чесно, зраду б не пробачив. Сам я людина грішна, але жодного разу в житті "наліво" не ходив. Це неповага не тільки до жінки - ще й до себе: адже це мій вибір. Якщо я його зробив, то це апріорі краща жінка в світі!! А якщо іншої шукати, кращої - то з ким я тоді у стосунках?? Ні, якщо вже дійшло до критичного якогось розчарування, то потрібно чинити по-людськи: закрити гештальт, так би мовити, а далі вже щось нове будувати. І життя неодмінно за це подарує винагороду - щось нове і краще. А за нечесність покарає.

А от пробачити точно б не зміг... Нехай краще душа б поболіла, наче у м'ясорубці.

Та і не тільки фізична зрада може змусити хрест на стосунках поставити. Якщо ти починаєш відчувати систематичну неповагу, зневагу, якщо видно, що людина ставиться до тебе споживацьким чином, якщо щось приховує чи бреше, стосунки ці не міцнішими робить, а наче випробовує на міцність, відношення демонструє на рівні сторонніх людей, намагається іншим себе демонструвати вільною від стосунків, починає "губитися" під слушними приводами - там зрада це справа часу, нічого хорошого з такого вже не буде. Щоб щось змінилося - це справді інколи чудо потрібне...

А що до всіляких таких мольфарок, то тут, звичайно, все залежить від розважливості. От я пригадую - чудово казав Іван Золотоустий; на жаль, під рукою лише російський переклад, але, думаю, все ж варто процитувати:

«Любовь не есть дело необходимости; никто не любит по необходимости, а по своему произволению и доброй воле. Иметь совокупление – это, может быть, и необходимость; но любить ту или другую – это уже не есть дело необходимости» (Коментар на Еф., 2.3)

"Да как же это, – скажешь ты, – возможно? Любить ведь не от меня зависит". А от кого же, скажи мне?.. Противься страсти. "Но я не могу", – скажешь ты. Ну, тогда и мы первым делом скажем тебе, что твоя страсть произошла от твоего нерадения... Скажи мне, что заставляет прелюбодеев прелюбодействовать – желание ли себе бед, или любовь? Очевидно, что любовь. Что же, должно ли их поэтому извинять? Никак. Почему же? Потому что этот грех зависит от них. "Но для чего мне такие умствования, – скажешь ты, – я сознаю в себе желание освободиться от этой страсти, но не могу, потому что она сильно нападает на меня, терзает и жестоко мучит меня". Согласен, что ты желаешь освободиться от этой страсти, но не то делаешь, чем бы можно было отогнать ее; ты делаешь то же, что делает одержимый горячкою, когда пьет холодную воду, и так же говорит: сколько я ни придумываю средств избавиться от горячки, не только ничего не успеваю, напротив, еще более усиливаю в себе жар» (Коментар на 2 Кор. , 7.6)

І я вважаю, що він правий. Але можу помилятися, звичайно)

А взагалі життя без помилок - це як фортепіано без чорних клавіш) Але все ж є помилки різного ґатунку...

Тут можна писати і писати. Бо твір такий, що не просто просто прочитав і забув! Це неабияке творче досягнення!

Дякую Вам, пані Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-04-23 23:20:04 ]
Сердечно дякую, дорогий Поете, за розлогий коментар! Мені цікаво було читати ваші світлі, правдиві думки. Звичайно було б ідеально, якби люди не зразжували одне одному і не оскверняли любов, але інколи через помилки і спокусу ми розуміємо, кого любимо насправді і кого цінуємо, бо втрата кохання і каяття очищають душу. Жінці простіше пробачити зраду, якщо кохає донестями ніж чоловіку, бо їй закладено природою бути милосердною. А загалом це залежить від характера і обставин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-24 01:33:45 ]
Так, пані Тетяно, це Ви дуже слушно зауважили. Як Гомер писав:

Інша людина й утіхи у іншому ділі шукає.
(Одіссея, XIV.228)

І реакції на вчинки та явища у різних людей різні. І це чудово, що сучасний світ не зумів нівелювати індивідуальність) Хоча інколи він здається таким собі Прокрустом душ...

Ви дуже праві щодо цієї складової жіночності. Певно, природи чоловіча та жіноча досить відмінні, щоб і кохання пізнавалося своєрідним діалектичним процесом. Єдність - безумовно. Конфлікт - на жаль, і це присутнє, бо в цілому людська природа недосконала... На щастя, поезія - це те, що, хочеться вірити, потроху працює над її удосконаленням.