ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.05.26 21:23
На 74-му році життя помер український письменник і перекладач, член Українського ПЕН та Національної спілки письменників України Мойсей Фішбейн. Джерело: Facebook-сторінка голови спілки письменників України Михайла Сидоржевського Пряма мова Сидоржев

Євген Федчук
2020.05.26 20:05
Проводжає парубок дівчину додому.
Йдуть повільно стежкою. Літо, а, проте,
Їй, напевно, холодно в платтячку легкому,
Тож до нього тулиться, а він аж цвіте.
Соловей старається пісні їм співати.
Зорі з неба дивляться, блимають здаля.
І вже геть забулос

Олександр Сушко
2020.05.26 19:41
Радість - нерадісна, сонячна усмішка - фарс.
Совість скалічена звично слугує безчестю.
Кличуть до армії! Браття, ховаймось! Атас!
Вухо прострелять! А, може, й кадилом охрестять...

Багнеться миру, херсонських важких кавунів,
А від новин мілітарних г

Ігор Деркач
2020.05.26 18:13
           І
Всі, кому я винен – у Союзі.
Не вертаю на свої круги,
та і досі віддаю борги...
У минуле еміґрують друзі,
що не хочу, маю по заслузі,
що бажаю, додає снаги.

Марія Дем'янюк
2020.05.26 16:35
Сонце ходить в піднебессі
В жовтих черевичках,
Опустило рудий промінь
Марічці на щічки.
Усміхалася привітно,
В небеса гляділа,
Доки хмара не сховала
Сонечка вудила.

Дума Козак
2020.05.26 16:13
В ресторані Ян до танку дівку запросив
і мов кицю ту коханку на руках носив.
Пишногруду, струнконогу, у очах огонь,
не пускав і до порогу зі своїх долонь!

Почало згасати світло, грає марш оркестр –
оплатив козак рахунок і її реєстр.
Тачку визвав і

Маріанна Алетея
2020.05.26 14:57
Троянди пелюстки і сойки спів
І мрії знову ляжуть на пороги
Веселки арки, джерела розлив
Усі скарби покинуто під ноги

Солодкий сон і відгомін зірок
Не здатне серце бачити заграву
Цвітіння пишнота і тихий крок

Тетяна Левицька
2020.05.26 12:23
Коли Тамара прокинулася, то почула, що на вулиці стугонить осінній дощ. Великі, шумні краплини торохкотіли, ляскали по підвіконню лоджії, тарабанили дробом. Не хотілося розплющувати очі. Вона любила дощ. Лежала б і слухала б мелодію дощу безкінечно, вишу

Олександр Сушко
2020.05.26 11:46
Невірці, православні чи погани -
Яка різниця? Всі - моя сім'я.
І первісток не мій, і не останній,
Але для всіх добрезний вітчим я.

Паплюжити своїх богів негоже,
Тому вони й потрапили в біду.
Ви ж - чужаки, Дажбоже і Свароже,

Олена Лоза
2020.05.26 11:06
Макового шовку хитавиця,

Полум'ям на тлі бетонних стін

Спалахне її легка спідниця,

Що прикрила гостроту колін,

Сергій Губерначук
2020.05.26 09:17
Люди псуються. Годинники – теж.
Стрілка мінливо погрожує.
Гинуть легенди, стрибаючи з веж
в прірвища новопороджені.

Тільки Тебе я несу крізь думки,
вірю у Тебе єдиного,
Дух відмикає старезні замки

Олександр Сушко
2020.05.26 06:56
Знову прийшла поліція, цього разу з двірником. Питали жінку де чоловік, аби вручити повістку в воєнкомат. Сказала, що поїхав на заробітки десь під три чорти, а як повернеться – неодмінно до них навідається. От розумниця! А я що? Після праці їду не до ха

Микола Соболь
2020.05.26 06:13
Ось мій Батько, подивись росіє,
Ти мені у вічі подивись!
Бо якщо козак зерна не сіє,
То його душа злетіла ввись.
Я не плачу. Козаки не плачуть…
Та настане божий день коли
Самопала я заб’ю на вдачу
Бо ми є Вкраїнські соколи…

Іван Потьомкін
2020.05.25 22:05
– Никогда не думал, – догнал меня во время вечерней прогулки один из знакомых, – чтобы стихи так быстро становились действительностью во сне... Не прекращая ходьбы, мы начали подниматься по крутой лестнице, преодолев последнюю ступеньку, отдышались немно

Ігор Деркач
2020.05.25 21:19
Оспівую і волю, і свободу,
і не рахую лайки за сонет,
але мені за це немає оди,
що у сучліті є такий поет.

Нечесана поезія у моді,
тому богема має пієтет.
Що не папуга – то із уст народу

Євген Федчук
2020.05.25 19:05
В одному українському селі
Жила козачка на ім’я Горпина.
Багато літ, як чоловік загинув,
Синочки залишилися малі.
Росли вони, як із води, немов.
Із кожним роком все гарніш ставали
І мужності та сили набирали.
Адже у них текла козацька кров.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Світи, зірочко!
Мої сни, скільки себе пам’ятаю, завжди збуваються. До найменших дрібниць. Сьогодні збирав у кошик веселки, а учора розвішував нові зірочки по небу. Але тільки зелені, бо сині чіпляла дружина. Підніміть голови у нічне небо і побачите, що в сузір’ї Ліри і Тільця сяють нові яскраві іскорки. Бачите? Моя робота. А супружниця навісила коштовне кришталеве гроно у Стожарах. Хотіла ще два доточити, але я сказав, що це вже занадто. Треба мати міру в усьому — навіть у прекрасному.

Ранок плив смарагдовими хвилями у розчахнуте настіж вікно, вгортаючи у запахи суниці, хвої, грибів та дощу Люблю цей божественний запах, дихав би ним усе життя, але змушений повертатися до столиці, де автомобільні дими і стихійні сміттєзвалища не залишають місця ні природі, ні здоровому глузду. У Києві не до зірочок — тут точиться боротьба за хліб насущний не на життя, а на смерть.

Ось, придумала фармацевтична мафія як з людей витягти останні гроші з кишень, пошаманила в китайських лабораторіях і - трах-бабах! - оглушила увесь світ коронавірусом COVID-19. Тепер хто б від чого не помер — напишуть “коронавірус”. Роботящий люд сидить удома і проїдає залишки заощаджень, відкладені на смерть чи на хворобу, фермери закопують вирощену продукцію в землю, бо ринки зачинено. Ну, а ті, хто при владі — працюють собі, луплять з нас три шкури і у вус не дують. Тищенко підпільно ресторани повідкривав, Гереги в “Епіцентрах” кують бабло, возячи з Китаю “Мрією”, під маркою гуманітарної допомоги, комерційні товари, місцеві мародери підняли ціни на транспортні послуги, і це при тому, що ціни на паливо упали.

А повернувся я тому, що жінка знайшла рецепт від коронавірусу — простий і надійний як смерть.

Оболонка коронавірусу, яка оточує центральне тіло та матрикс, утворена з ліпопротеїдів, які добре розчиняються в спиртах. Всім хто захворів або почуває себе кепсько потрібно змочити ганчірку, або шматок мілкопористого поролону в горілці, підкласти в дешеву одноразову маску і дихати в ній хвилин 5. Щогодини цю процедуру повторювати. Подушку оббризкати водярою (не спиртом, бо спалите легені!) і сміливо лягати спати. Повірте — уранці ніякого вірусу у вас не буде, навіть якщо ви вже почали задихатися від нестачі кисню. Ні з туберкульозом, ні з грипами такий фокус не пройде — спирт їх не бере. Повторюю — оковитою треба дихати, а не робити буль-буль, бо вірус живе в альвеолах легень.

Не варто розраховувати на вакцину — її просто не існує. Вірулентність коронавірусу така, що протягом доби він стонадцять разів міняє послідовність розташування амінокислот в РНК. І взагалі він корисний, бо тримає імунну систему людського організму у бойовій готовності.

Одночасно з горілчаними процедурами дотримуйтеся дієти. По перше,- намащуйте бутерброди маслом, а потім кладіть зверху з горою червоної ікри. Якщо дорогувато — згодиться й ікра мойви. І про морську капусту та буряк не забувайте. Принаймні, коли хворієте. І все.

Сиджу в приймальні фармацевтичного заводу, очікую, коли викличе керівник підприємства. Нарешті надійшла моя черга.

- Доброго дня,- вітаюся з товстуном у шкіряному фотелі. - Маю рецепт від коронавірусу. Давайте наладимо випуск дешевих спиртових пов’язок з наномембранами.

- Дешеві нам непотрібні. Потрібні дорогі вироби, які люди будуть змушені купувати до кінця свого життя.

- Візьмете прибуток з обороту...

- Одноразовий оборот — це не стратегія серйозної компанії, а викинуті на сміття кошти. От антибіотики нас цікавлять. Будуть напрацювання — приходьте.

Сунувся до свого друга — депутата Верховної Ради України. Той опікується народним здоров’ям у відповідному комітеті. Розказав рецепт. Попросив допомоги.

- Ти шо, Сашко, з дуба впав? У нас тут таке бабло крутиться, що твій рецепт уб’є налагоджений бізнес держзакупівель усілякого мотлоху у кого треба і по скаженій ціні. Тисячі людей залишаться без прибутків з твоїми пов’язками, в лікарні перестануть поступати хворі на COVID-19. І лікарські помилки списати на цю хворобу буде неможливо. Та й це другорядне. А головне те, що Президент у нас провалив усі реформи, населення під його кормигою стрімко зубожіє, команда державних діячів, яку він понабирав з вулиці, намагається пошвидше напхати роти краденим добром. І щоби відволікти увагу від економічної катастрофи, яка насувається, та зняти з нього за неї відповідальність - все валитимуть на коронавірус. Так що сиди собі тихенько і не рипайся, інакше голову відірвуть. А хочеш - іди до мене в комітет працювати помічником, ти ж у двох депутатів ним уже був, досвід маєш неабиякй.

Холодна весна цього року. І дощик відповідний — колючий і похмурий. А хочеться теплої травневої грози, бузкового квіту, веселого щебету дітлашні, струнких фігур юних красунь у топіках. І щасливих усмішок власних громадян, упевнених в завтрашньому дні. А під під’їздом у сміттєвому баці порпається двійко бомжів - він і вона, нечупарно вдягнуті, з зацькованими пропитими обличчями та страшним запахом давно немитих тіл. І жодної дитини — ні на спортивному, ні на дитячому майданчиках. І говірких бабусь немає.

Надійшов вечір. Начепив на рота пов’язку та вийшов з будинку. Поглянув на небо, вишукуючи зірочки, які я навішував на ньому у своїх снах. І не уздрів жодної. А побачив чорне безпросвіття, прірву з голодним ротом, затуманену тривогою за мою Україну.

Щось пекло в грудях, заважало дихати. Не втримався, запустив руку в нагрудну кишеню куртки, а там щось маленьке, дуже гаряче, аж пальці пече. Виймаю — блакитна зірочка! Одна-єдина, але яка ж яскрава! Переливається живими вогниками і шепоче:

- Я — твоя душа. Бач як довкола темно і незатишно? Людям так жити не можна. Відпусти мене на небо,..

- Світи, зірочко! - гукнув я до неї, підкинувши угору.

07.05.2020р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-07 06:18:34
Переглядів сторінки твору 34
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.974 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.26 11:46
Автор у цю хвилину відсутній