***
Мої чорні, тому ставлю я королеву праворуч.
Супротивник – особа відома, ця гра не проста.
Доля - майстер, до того ж гра білими ще одна фора,
але я маю шанс, хай один шанс із ста.

Що для Долі ця гра? Може втіха амбіцій пихатих.
Посміхаючись Доля штовхає вперед пішака.
Я невправний гравець, але вчусь, треба грати
до кінця, хай тремтить перед ходом рука.

Мало досвіду в мене, проте невимірні бажання.
І хоча я проґавив туру, та пізнав певний жах,
білих два пішаки у трофеях не будуть останні,
тисну на короля, оголошую шах.

У двобою баланс. Після справжніх тривалих баталій
Доля збавила штурм, мій король у тилу, в укритті.
Перемир’я, крихке. Це змагання на витривалість,
боротьба за удачу та волю в житті.



,