ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Божественне

Пляшка оковитої порожня
Сумно зирить у пустий гаман...
Без дружини жити, звісно, можна,
Як у лобі розуму нема.

Охає від насолоди пташка,
Тішить вуха голосок дзвінкий.
А в печерах моляться монашки
І гризуть коржі одинаки.

Можна жити без цілунків долі
Та обіймів юної весни.
Я ж мужик нормальний, а не гоблін,
Не було б жони - зі світу зник.

А на плечах ніжки імпозантні,
Пахнуть садом перса колихкі.
Я живий! Не мертвий! Нумо, скальди -
Заспівайте про вогонь жаркий!

Від любові стало значно краще,
Аж засмикавсь палець на нозі.
Жінка - це богиня! Однозначно.
Поклоняюсь неземній красі.

24.05.2020 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-24 08:27:40
Переглядів сторінки твору 2623
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 11:06:59 ]

Тезами, якщо автор не проти.
1. Відчувається поетична школа (вишкіл). Це коли в одному з класів привчають до наголосів, яких немає, але за силабо-тонікою вони начебто є. А ті, які мають бути, замулені.
Це я про "го́лосок".
І про подальший збіг приголосних кдзв. Майстрам, звісно, це все байдуже. От і вивчилися, і навчають науці майструвати.
2. Знову автосатира. Та ми до неї звикли. Тут така ж мало не щодня. Бо школярі таки є і крім Вас.
3. Знову ті ж самі образи з ногами та всім іншим добром. Хіба що з новими римами. Це вже краще.
Побачимо ще і педікюри.
4. Мені (це вже за особисте) здавалося, що автор, який наробив галасу на сайті з приводу його невизнання як метра, а потім зник (а сайт призвичаївся до Вашого щоденного чергування), повернеться з чимось новим. Може, мову яку-небудь опанував, поетів цікавих почитав - і виникли враження. Або після відрядження. Бо теж мали би бути згадки з оповідками.
Та ні.
Практично все як і раніше.
І я теж як і раніше, подякую. Ага, є ж за що.
І скажу, що не критикував. Бо і немає за що.
Бо це все назавжди: школа (вишкіл), стиль.
Та послідовники тих учителів і завпедів.

Також технічні помилки при наборі текстів.
Палець на нозі "засмикась" [sic] чи щось інше з ним коїлось?

Дякую,
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 14:14:02 ]
Так і є, дорогий друже. Теми відомі, стилістика також, мовна палітра стандартна. Я й сам дивуюся: нащо люди мене читають? І книжки розкуповують миттєво. Є ж інші автори: могутні, потужні, талановиті. Аж ні - хочуть людяного, земного, цікавого. Тут я безсилий, звиняйте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 14:28:23 ]
Я писав про сьогоднішній.
Про читачів нічого не скажу, бо не знаю, що вони там по електричках читають.
Ваша проза, безумовно, цікава. А оце, що бачу...
Звиняйте Ви :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-07 17:08:21 ]
І це велика правда, пане Юрію. Але не вся. Інакше й бути не може, оскільки люди - істоти іраціональні, увічнюють чи, принаймні. Читають те, чого від них не очікуєш. Декого це дратує, а я вже звик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 15:12:22 ]
Не страшно, дорогий друже. Це сайт з підрощування гігантів мислі. Щось обросте пишним мохом образності, щось усохне. А щось візьмуть на озброєння онуки. То чого переживати?
У червні виходить книжка гумору та сатири.
До речі - Ви хочете придбати "Берегиню"? Зосталося дві книжки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 21:17:26 ]
Дякую, але двотомника я не осилю.
В Йо-тубі, може, хтось розмістить аудіоверсію, то я на сон послухаю. По параграфу щовечора.
Все одно ж бестселери так чи інакше з'являються у масовому доступі. То і Ваш не буле винятком. Це нормальна практика.
Природно, я Вас вітаю з таким здобутком.
А щоб за гроші - і щось купувати? Кота в мішку?
Спочатку аудіоверсія. Однозначно. Потім побачу.

Мені приємне Ваше запрошення увійти у світ книжкового бізнесу.
Та я краще заочно десь тут. І в Йо-тубі.
З подякою,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-25 05:27:05 ]
Ну що ж,- розумію Вас. Нині модно все отримувати на халяву. От тільки з котом у мішку промашка вийшла, бо книжка ця стала відомою і отримала хорошу рецензію. Прикро, що тираж маленький, всього 20 тисяч. Всім охомим не вистачить. Але це деталі. Головне - є результат. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-25 10:02:04 ]

Все воно замовляється - і замовите і Ви собі не лише наступний наклад. Нічого страшного.
У нас суспільство споживачів. Замовив товар у постачальника - і маєш. І з виконавцями робіт - так само.
Будуть у кожного, хто бажає, Ваші "вишневі усмішки".
І нові рецензії замовите. Вони однаково пишуться на всяке друковане добро. Тим більше, якщо воно бодай чогось варте.
Я от щойно на форзац однієї з моїх улюблених книжок подивився, а там вказано, що лише 10 000 примірників.
А в мене вона є. І якось натрапив. І письменник - не до пари багатьом з сьогоднішніх. Шкода, вмер від вічної письменницької хвороби.
І я до перечитування його книжок час від часу повертаюсь.
І такий письменник не один.
Друкувалися-купувалися книжки на десятому році існування нашої молодої держави. Щоправда, це наклад одного з видавництв. І десь вони напевно друкувалися ще.
От і у Вас є "вікно", як зараз модно писати-казати, можливостей, практично невичерпне. До того ж нинішній читач живе, своєму життю радіючи, вже з більшим, як пишете, "гаманом". Що таке зараз 200 грн. Це навіть не питання.
Вантузом або тросом сантехніку в клієнта злив пробити.
Таксі на 15 хв. їзди. Квиток у кіно.

То зичу Вам успіхів.
Позитив у Ваших творах є. На що попит є - те й робиться. До чого душа лежить, щоб заробити, - те й діється.
Про інше не хочу казати, бо бачу, що Ви вже ставили умовний тонарм на "стару платівку".
Ю. С.