ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Осінній листок
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув…
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
В мушлі
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Як написати рецензію?
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
***
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
* * *
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Поділення
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
* 52 *
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
* * *
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Якби красі ще й довголіття
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Не мовчи
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
Про незмінне і незамінне
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
Поплач, гітаро, собі (The Beatles)
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
* * *
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Порох жалів
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Божественне

Пляшка оковитої порожня
Сумно зирить у пустий гаман...
Без дружини жити, звісно, можна,
Як у лобі розуму нема.

Охає від насолоди пташка,
Тішить вуха голосок дзвінкий.
А в печерах моляться монашки
І гризуть коржі одинаки.

Можна жити без цілунків долі
Та обіймів юної весни.
Я ж мужик нормальний, а не гоблін,
Не було б жони - зі світу зник.

А на плечах ніжки імпозантні,
Пахнуть садом перса колихкі.
Я живий! Не мертвий! Нумо, скальди -
Заспівайте про вогонь жаркий!

Від любові стало значно краще,
Аж засмикавсь палець на нозі.
Жінка - це богиня! Однозначно.
Поклоняюсь неземній красі.

24.05.2020 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-24 08:27:40
Переглядів сторінки твору 2811
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 11:06:59 ]

Тезами, якщо автор не проти.
1. Відчувається поетична школа (вишкіл). Це коли в одному з класів привчають до наголосів, яких немає, але за силабо-тонікою вони начебто є. А ті, які мають бути, замулені.
Це я про "го́лосок".
І про подальший збіг приголосних кдзв. Майстрам, звісно, це все байдуже. От і вивчилися, і навчають науці майструвати.
2. Знову автосатира. Та ми до неї звикли. Тут така ж мало не щодня. Бо школярі таки є і крім Вас.
3. Знову ті ж самі образи з ногами та всім іншим добром. Хіба що з новими римами. Це вже краще.
Побачимо ще і педікюри.
4. Мені (це вже за особисте) здавалося, що автор, який наробив галасу на сайті з приводу його невизнання як метра, а потім зник (а сайт призвичаївся до Вашого щоденного чергування), повернеться з чимось новим. Може, мову яку-небудь опанував, поетів цікавих почитав - і виникли враження. Або після відрядження. Бо теж мали би бути згадки з оповідками.
Та ні.
Практично все як і раніше.
І я теж як і раніше, подякую. Ага, є ж за що.
І скажу, що не критикував. Бо і немає за що.
Бо це все назавжди: школа (вишкіл), стиль.
Та послідовники тих учителів і завпедів.

Також технічні помилки при наборі текстів.
Палець на нозі "засмикась" [sic] чи щось інше з ним коїлось?

Дякую,
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 14:14:02 ]
Так і є, дорогий друже. Теми відомі, стилістика також, мовна палітра стандартна. Я й сам дивуюся: нащо люди мене читають? І книжки розкуповують миттєво. Є ж інші автори: могутні, потужні, талановиті. Аж ні - хочуть людяного, земного, цікавого. Тут я безсилий, звиняйте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 14:28:23 ]
Я писав про сьогоднішній.
Про читачів нічого не скажу, бо не знаю, що вони там по електричках читають.
Ваша проза, безумовно, цікава. А оце, що бачу...
Звиняйте Ви :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-07 17:08:21 ]
І це велика правда, пане Юрію. Але не вся. Інакше й бути не може, оскільки люди - істоти іраціональні, увічнюють чи, принаймні. Читають те, чого від них не очікуєш. Декого це дратує, а я вже звик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 15:12:22 ]
Не страшно, дорогий друже. Це сайт з підрощування гігантів мислі. Щось обросте пишним мохом образності, щось усохне. А щось візьмуть на озброєння онуки. То чого переживати?
У червні виходить книжка гумору та сатири.
До речі - Ви хочете придбати "Берегиню"? Зосталося дві книжки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 21:17:26 ]
Дякую, але двотомника я не осилю.
В Йо-тубі, може, хтось розмістить аудіоверсію, то я на сон послухаю. По параграфу щовечора.
Все одно ж бестселери так чи інакше з'являються у масовому доступі. То і Ваш не буле винятком. Це нормальна практика.
Природно, я Вас вітаю з таким здобутком.
А щоб за гроші - і щось купувати? Кота в мішку?
Спочатку аудіоверсія. Однозначно. Потім побачу.

Мені приємне Ваше запрошення увійти у світ книжкового бізнесу.
Та я краще заочно десь тут. І в Йо-тубі.
З подякою,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-25 05:27:05 ]
Ну що ж,- розумію Вас. Нині модно все отримувати на халяву. От тільки з котом у мішку промашка вийшла, бо книжка ця стала відомою і отримала хорошу рецензію. Прикро, що тираж маленький, всього 20 тисяч. Всім охомим не вистачить. Але це деталі. Головне - є результат. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-25 10:02:04 ]

Все воно замовляється - і замовите і Ви собі не лише наступний наклад. Нічого страшного.
У нас суспільство споживачів. Замовив товар у постачальника - і маєш. І з виконавцями робіт - так само.
Будуть у кожного, хто бажає, Ваші "вишневі усмішки".
І нові рецензії замовите. Вони однаково пишуться на всяке друковане добро. Тим більше, якщо воно бодай чогось варте.
Я от щойно на форзац однієї з моїх улюблених книжок подивився, а там вказано, що лише 10 000 примірників.
А в мене вона є. І якось натрапив. І письменник - не до пари багатьом з сьогоднішніх. Шкода, вмер від вічної письменницької хвороби.
І я до перечитування його книжок час від часу повертаюсь.
І такий письменник не один.
Друкувалися-купувалися книжки на десятому році існування нашої молодої держави. Щоправда, це наклад одного з видавництв. І десь вони напевно друкувалися ще.
От і у Вас є "вікно", як зараз модно писати-казати, можливостей, практично невичерпне. До того ж нинішній читач живе, своєму життю радіючи, вже з більшим, як пишете, "гаманом". Що таке зараз 200 грн. Це навіть не питання.
Вантузом або тросом сантехніку в клієнта злив пробити.
Таксі на 15 хв. їзди. Квиток у кіно.

То зичу Вам успіхів.
Позитив у Ваших творах є. На що попит є - те й робиться. До чого душа лежить, щоб заробити, - те й діється.
Про інше не хочу казати, бо бачу, що Ви вже ставили умовний тонарм на "стару платівку".
Ю. С.