ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2020.07.14 12:03
Это случилось где-то через полгода после того, как Шломо решил расстаться со мной. Тогда я уже работал охранником в двух фирмах, познакомился с людьми совершенно другого толка, чем мой первый хозяин, и понял, что не он воплощает в себе черты настоящего из

Олександр Бобошко Заколотний
2020.07.14 11:46
Літо змиває в якусь величезну калюжу
всі сподівання, що мали ми ще донедавна.
Дощ – остогидлий, холодний і навіть колючий.
Сонячних променів червень чомусь недодав нам.

Літо – в калюжу. Усі його пляжі та зорі;
всі його трави духмяні й нагострені ко

Сергій Губерначук
2020.07.14 07:48
Вуста, помадою так старанно відтиснені
в кінці листа твого, нагадують печать.
Солодкий логотип любові й відстані
наказує писати і чекать.

Отак ти завжди б’єш найбільшим козирем
полки думок моїх, які вступили в гру –
на лід крихкий… У темнім теплім

Віктор Кучерук
2020.07.14 06:59
Синім сяєвом світання
Заясніло звіддалі
І змінилося блищання
Крапель випару на склі.
Різь в очах від сотень іскор
Випробовує своє, –
То повіки мружить різко,
То прищулить не дає.

Олександр Сушко
2020.07.14 01:17
Нова книжка Олександра Сушка – «Скарбничка усмішок» – містить і поезію, і прозу. На відміну від попередніх видань – «Вітражі» (2019, вірші), «Берегиня» (2020, есеї, повість). Гумористичні та сатиричні твори частково були представлені в книжках Сушка й р

Володимир Бойко
2020.07.14 00:09
По стежині коло плота
Ходить-нипає жеброта,
Виглядає-вичисляє –
Чи господаря немає.

Хто не викопав цибулю –
Той на ранок має дулю.
Хто не вибрав ще часник –

Євген Федчук
2020.07.13 19:33
Ще пам’ятаю, зовсім я малий.
Сидим якось з бабусею на ганку.
Я весь розмлів від ситного сніданку
Та роздивляюсь двір безмежний свій.
А тут сусід по вулиці іде
І видно – не тримають його ноги,
Бо йде, неначе міряє дорогу:
Чи вона ширша, чи то вужча

Серго Сокольник
2020.07.13 18:55
андеграунд. сюр. під смаки не адаптовано***

Часи, донедавна брутально щасливі...
Безмежно нахабні... Одвічно сміливі...
Як Грицям на кониках "ловко" вертітись,
На нервокрові героїчно "світитись",
Без вірусу трунку відважно упитись...
ЗАЖЕРЛИВА

Василина Іванина
2020.07.13 16:32
…із колиби, схованої в зворі,
злодій-час украв цю мить і зник.
На ґруни уже розцвів цикорій -
сонцегляд, батіжник, серпівник…
Мерехтливі хвилі блідо-сині,
наче скло розплавлене, тремтять -
спека. Липень. Сіно в карантині…
…Гори горнуть Божу благода

Ігор Деркач
2020.07.13 11:53
В гаю уже зозуля не кує
і солов'їні арії не чутні,
у лузі одуд голос подає
та іволга загадує майбутнє.

Кигиче чайка у височині,
гуде бугай, чекають ночі сови
і горлиця, воркуючи пісні,

Ірина Залюбовська
2020.07.13 11:20
Моє життя
неначе стиглий сонях
обличчя повернуло до землі
дозріла врода
пройдено зеніт
і як води
не вдержиш у долонях
і як вогню

Ігор Федів
2020.07.13 11:08
Баталія буяє поміж нами,
І гороскоп лихий цієї днини,
Іде маніпуляція словами,
Ламає пережите щохвилини.

Руйнуємо усе на мапі долі,
Міняємо її категорично,
Робило натяки нам серце кволі,

Світлана Ковальчук
2020.07.13 09:21
Ех, петрові батоги…
– Що ж ти, Петре, наробив?
Батоги чудові, синьокольорові
Розгубив ти, друже.

А Петро й не тужить:
– З жовтою люцерною...
Легко і спацерно їм,

Віктор Кучерук
2020.07.13 08:45
Ось візьму і, немов чарівник,
Поманю тебе в час надвечірній
До сповитих імлою осик,
Що знічев’я шурхочуть помірно.
Попід ними отава густа
І пружнаста така, й душнувата, –
Мов покрита тафтою тахта,
В тьмяних нетрях моєї кімнати.

Сергій Губерначук
2020.07.13 08:21
Первісно інший прихожий,
дійсно живий тут і тепер,
сім’я свого нарозмножив –
завтра раптово не помер!

Відтак, почав жити вічно,
брати взнаки кожного з нас –
доля моя пересічна

Дума Козак
2020.07.13 07:37
У грудях лише туги згустки,
нещадно серце рве обман.
Сама собі обрала пустку –
розтанула, пішла в туман…

Навіщо ти мене влюбила,
надію нащо подала?
Злетіти в небо вже несила,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тата Рівна / Вірші

 Каштани
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у різних районах. Він — на Дарниці, вона — у центрі Подолу
Та одного разу він побачив її у фармації
У довжезній колійці. Вона стояла за валідолом.
Текла осінь. Плив листопад сірими вулицями столиці
Акі сумно чекала своєї черги у самім хвості
Сафір зазвичай не запам‘ятовував лиця —
Всі білі однакові у своїй білосніжній чужості.

Та її очі так гостро шпилили й ніби стискали кістки
Скелету медичному, що рекламував якусь лабуду в цій аптеці
Що Сафір не витримав — на мить доторкнувся її руки
І відскочив, уражений струмом у саме своє серце
Сафіру схотілося сонця, текіли й кохання з цією
Привабливою скляною дівчиною з поглядом Діви
І щоб легалізували нарешті канабіс —
Хоча би медичний. І ще — повезти її на Мальдіви

Акі думала: «Чорт! Він дивиться на мене так,
Ніби хоче душу викрасти. Диявол, шайзі.
Акі, вирішуй вже швидше — телефонуєш в поліцію
Чи хильнеш трохи шнапсу і віддаєшся тому заразі...»

Ці двоє закінчили вечір вечерею у «Монтебло»:
Вона запивала свій валідол вишуканим Бароло
Він прикидав рахунок, роздумував що було б
Якби не аптека й не погляд її суворий.

А потім до полудня кохалися спрагло так
Що вітер здіймався, стогнав й піднімав фіранки
Вони побралися в РАГСі, тому, що на Печерських горбах
У травні, коли зацвіли київські рожеві каштани.

Він повіз її на Мальдіви - текілла санрайз текла тілами, ніби на біс
Акі поступово втрачала зефірність, всотуючи сонце й Сафіра
Мрії збуваються. О! Якби ще легалізували канабіс. —
Хоча б медичний... — Мріяв наш медик й душа його тремтіла.

В листопаді у них народились кучеряві кияни — смагляві близнята
Акі й Сафір назвали малих традиційно — Марічкою та Хуаном
На честь Діви Марії, її мами, його тата й — скільки ж можна
чекати ще — легальної в Україні марихуани.

Ці четверо, як і зазвичай, вечеряли у «Монтебло»:
Вона запивала свій валідол вишуканим Бароло
Він прикидав рахунок, роздумував що було б
Якби її серце в той вечір не закололо

Якби не його нестримний потяг до фармацій
Де пахне, як виявилось, коханням, дівками

А Київ стояв собі травневий, сльотний, живий
Вдихав легальний канабіс, дивився як квітнуть каштани





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-06-03 17:06:25
Переглядів сторінки твору 170
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.837 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Іронічний неореалізм
Портрети
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.07.12 22:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2020-06-04 06:21:35 ]
Цікаво, не тривіально! Хочеться продовження, Тато!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-06 23:51:28 ]
Дякую за ваш коментар)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-08 00:36:48 ]
завершення твору, а може й кінець, якби натякає, що то якась паралельна реальність
або чому би і не казка. часом хочеться казки & хрін з ним, із тим легальним канабісом
є ж нелегальний, а в Києві, так і неважко пробити мабуть, якщо вже аж так треба. . .
хоча, я підозрюю, що легальний канабіс тут саме ~ усе-таки метафора, Тетяно
але ну що ж. така є наша літературна дійсність, у сипучіх пісках метафоричного гіпертексту




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-12 08:33:56 ]
Я його написала, коли ВР медичний канабіс легалізувала)))))) Кому що - поету все вірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-12 08:39:56 ]
я просто мабуть не в курсі, еге
та поету насправді не треба психотропних субстанцій ~
це чиста правда