ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.11.26
19:39
Спекотний день зміняла врешті ніч,
Навколо все примарніше ставало,
Бухикати гармати перестали
І пил, і дим поволі осідали.
Вже б можна було чути людську річ,
Але у вухах наче шмаття вати,
Хіба до ранку відновиться слух.
Як віспою подовбано навкруг
Навколо все примарніше ставало,
Бухикати гармати перестали
І пил, і дим поволі осідали.
Вже б можна було чути людську річ,
Але у вухах наче шмаття вати,
Хіба до ранку відновиться слух.
Як віспою подовбано навкруг
2020.11.26
19:37
З Діани гроту йдем до бельведеру,
Сталлоне, Гір, також Ален Делон
Вже відбули краси своєї еру,
Та вічно юним бог є Аполлон.
Як та весна, він молодий і дужий,
Красуні Артеміді – рідний брат.
Ці діти Зевса і Латони дружать,
Сталлоне, Гір, також Ален Делон
Вже відбули краси своєї еру,
Та вічно юним бог є Аполлон.
Як та весна, він молодий і дужий,
Красуні Артеміді – рідний брат.
Ці діти Зевса і Латони дружать,
2020.11.26
17:08
Біжать Баранюги
міцні, круторогі,
Викрешують іскри
в борні,
Могутні, уперті
у битвах завзятих,
В очицях палають
вогні.
міцні, круторогі,
Викрешують іскри
в борні,
Могутні, уперті
у битвах завзятих,
В очицях палають
вогні.
2020.11.26
13:39
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».
2020.11.26
13:31
Ще гуляю... мріями блукаю...
не блуджу, та іноді гадаю, –
де мої синиці й журавлі:
чи у небі, чи в його імлі?
Знаю, що ніде немає раю
на моїй дорозі по землі.
Де-не-де розвіяні по світу
не блуджу, та іноді гадаю, –
де мої синиці й журавлі:
чи у небі, чи в його імлі?
Знаю, що ніде немає раю
на моїй дорозі по землі.
Де-не-де розвіяні по світу
2020.11.26
10:55
Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл
і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл
і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило
2020.11.26
10:53
Застигла від болю пилипівська ніченька чорна,
А в хаті всі вікна посліпли, снігами он їх замело.
У повітці змовкли давно вже не труджені жорна,
Бо голод прийшов у моє слобожанське село.
Немає у матері нині для діток зернини,
Одну картоплинку щоранк
А в хаті всі вікна посліпли, снігами он їх замело.
У повітці змовкли давно вже не труджені жорна,
Бо голод прийшов у моє слобожанське село.
Немає у матері нині для діток зернини,
Одну картоплинку щоранк
2020.11.26
08:54
Огорну тебе теплом,
неймовірною любов'ю,
Нахилюся над чолом
й витру смуток сивиною.
Задрімаю на плечі,
безтурботно, як дитина.
Буду вогником свічі
палахтіти безупинно.
неймовірною любов'ю,
Нахилюся над чолом
й витру смуток сивиною.
Задрімаю на плечі,
безтурботно, як дитина.
Буду вогником свічі
палахтіти безупинно.
2020.11.26
06:06
З-перед вістря гострого спису,
що насамперед,
стебло встигає на коліна впасти,
бо усе за законами трави:
де подихи, прояви, сік і тяжіння.
Полишивши роздірливу яму,
що довго у яр обертається,
що насамперед,
стебло встигає на коліна впасти,
бо усе за законами трави:
де подихи, прояви, сік і тяжіння.
Полишивши роздірливу яму,
що довго у яр обертається,
2020.11.26
05:08
Вперше земля не пахла землею
і вперше від неї тхнуло…
З дерев погризли залишки глею*,
на продаж тягли баули…
«Ой, дайте мені хлібчика трохи,
діточкам треба щось їсти.
Двоє вчора померло в Явдохи…
і вперше від неї тхнуло…
З дерев погризли залишки глею*,
на продаж тягли баули…
«Ой, дайте мені хлібчика трохи,
діточкам треба щось їсти.
Двоє вчора померло в Явдохи…
2020.11.25
22:31
На подорож у минуле немає квитків
А лікар мій каже, що це шкідливо й не варто
Вертатися у місця прожитих життів
Пити щоразу ту саму вже спиту кварту
«Ніяких минулих життів. Не твоє. Забудь!» —
Спросоння шептали подушка й гіпертонія
Але я уперт
А лікар мій каже, що це шкідливо й не варто
Вертатися у місця прожитих життів
Пити щоразу ту саму вже спиту кварту
«Ніяких минулих життів. Не твоє. Забудь!» —
Спросоння шептали подушка й гіпертонія
Але я уперт
2020.11.25
10:11
Місце гріха – душа
Місто гріхів – планета
Ось допишу віршА
Стану на шлях аскета…
Окіл живе юрба
Помстою і брехнею
Лаю в душі раба
Місто гріхів – планета
Ось допишу віршА
Стану на шлях аскета…
Окіл живе юрба
Помстою і брехнею
Лаю в душі раба
2020.11.25
09:35
Була колись ти ружею,
що пнулася до неба.
Рукою хтось байдужою
зламав красиві стебла,
в землі лишивши корінця,
та навесні опісля,
пелюстям відродилася,
що пнулася до неба.
Рукою хтось байдужою
зламав красиві стебла,
в землі лишивши корінця,
та навесні опісля,
пелюстям відродилася,
2020.11.25
07:24
А на душі так любо
і щастя через край.
Дай поцілую губи,
спиваючи розмай…
Таке палке кохання
буває раз в житті.
Ти перша і остання
у сонмі почуттів.
і щастя через край.
Дай поцілую губи,
спиваючи розмай…
Таке палке кохання
буває раз в житті.
Ти перша і остання
у сонмі почуттів.
2020.11.25
06:09
Спи, моя радосте, цить –
бо й простирадло вже спить.
Подушки більш не вищать.
Ковдри посохли й блищать.
Навіть заснуло трюмо,
ані дзеленькне воно.
бо й простирадло вже спить.
Подушки більш не вищать.
Ковдри посохли й блищать.
Навіть заснуло трюмо,
ані дзеленькне воно.
2020.11.25
00:30
Ведмежа конституція
Кроляча проституція
Теляча інституція
Псяча контрибуція
Мавпяча еволюція
Бананова революція
Заяча позиція
Бичача амбіція
Котяча композиція
Індича інквізиція
Свиняча пропозиція
Тхоряча опозиція
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2020.03.12
2019.11.28
2019.07.07
2019.06.11
2018.02.17
2017.11.19
2017.10.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
"Гірка доля" А.Кольцов (1809-1842)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Гірка доля" А.Кольцов (1809-1842)
«Гірка доля» А.Кольцов (1809-1842)
Солов’єм зальотним
Юність пролетіла,
Хвилею в негоду
Радість прошуміла.
Пора золотая
Була та сховалась,
Сила молодая
З тілом розставалась.
Од журіння-думи
В серці кров загусла,
Що любив, як душу,
І те вже як пустка.
Як билинку, вітер
Козака хитає,
Взимку пройма холод,
Сонце обпікає.
До пори, до часу
Всього я лишився,
І жупан мій синій
Із плечей звалився!
Без любові й щастя
По світу тиняюсь:
Розійдуся з лихом –
З горем пострічаюсь.
На крутій горі
Ріс зелений дуб,
Під нею тепер
Він гниє, лежить...
«Горькая доля» А. Кольцов
Соловьём залётным
Юность пролетела,
Волной в непогоду
Радость прошумела.
Пора золотая
Была, да сокрылась;
Сила молодая
С телом износилась.
От кручины-думы
В сердце кровь застыла;
Что любил, как душу, –
И то изменило.
Как былинку, ветер
Молодца шатает;
Зима лицо знобит,
Солнце сожигает.
До поры, до время
Всем я весь изжился;
И кафтан мой синий
С плеч долой свалился!
Без любви, без счастья
По миру скитаюсь:
Разойдусь с бедою –
С горем повстречаюсь!
На крутой горе
Рос зелёный дуб,
Под горой теперь
Он лежит, гниёт…
Солов’єм зальотним
Юність пролетіла,
Хвилею в негоду
Радість прошуміла.
Пора золотая
Була та сховалась,
Сила молодая
З тілом розставалась.
Од журіння-думи
В серці кров загусла,
Що любив, як душу,
І те вже як пустка.
Як билинку, вітер
Козака хитає,
Взимку пройма холод,
Сонце обпікає.
До пори, до часу
Всього я лишився,
І жупан мій синій
Із плечей звалився!
Без любові й щастя
По світу тиняюсь:
Розійдуся з лихом –
З горем пострічаюсь.
На крутій горі
Ріс зелений дуб,
Під нею тепер
Він гниє, лежить...
«Горькая доля» А. Кольцов
Соловьём залётным
Юность пролетела,
Волной в непогоду
Радость прошумела.
Пора золотая
Была, да сокрылась;
Сила молодая
С телом износилась.
От кручины-думы
В сердце кровь застыла;
Что любил, как душу, –
И то изменило.
Как былинку, ветер
Молодца шатает;
Зима лицо знобит,
Солнце сожигает.
До поры, до время
Всем я весь изжился;
И кафтан мой синий
С плеч долой свалился!
Без любви, без счастья
По миру скитаюсь:
Разойдусь с бедою –
С горем повстречаюсь!
На крутой горе
Рос зелёный дуб,
Под горой теперь
Он лежит, гниёт…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1298 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1298 seconds