ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Безымянный праведник мира


Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня.
История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием...
Но в отличие от тех, кто в Израиле без страха быть осмеянным знакомыми на бывшей родине приобрел наконец-то свое подлинное имя, герою нашего рассказа и тут не повезло. Его имя в теудат-зеуте было написано так, что более походило на Иван.
Когда ему, глубокому старику, сказали об этом, чуть не плача, он попросил моего собеседника Эдика, чтобы хоть на могиле его имя было написано правильно.
Но, как часто повторяли мои коллеги по редакции, ошибки начинаются с оригинала. Так оно получилось и на сей раз. Когда Эдик был за границей, Йон скоропостижно скончался. Его приобретенная в Израиле жена была от иврита, кажется, дальше, чем от своей бывшей родины, и поэтому целиком и полностью положилась на мастеров, делавших памятник. И вышло то, чего так боялся покойник – в лучший из миров он вошел Иваном.
Я уже было погрузился в эту, такую типичную для еврейства бывшего Союза тему дискриминации, как при очередной встрече Эдик, увидев у меня книгу о митрополите Андрее Шептицком, вдруг заговорил о ксендзе, спасшем, как и глава греко-католической церкви, несколько сот евреев.
...Огромнейшую колонну евреев во главе с ребе сопровождали к месту гибели два вооруженных немца. Первую группу выстроили у рва и начали расстреливать. И так группу за группой.
-Послушай,- прошептал Павлик на ухо своей подруге Саре.- Их же всего двое. Так неужели и мы, как старики и дети, вот так безропотно подчинимся судьбе?
Не дожидаясь своей очереди на расстрел, юноша и девушка набросились на палачей. Павлик успел выхватить у одного из них автомат. А второй успел выстрелить и смертельно ранить Сару. Но оба фашиста рухнули, сраженные меткой очередью лучшего стрелка Долгиновской школы.
-А теперь разбегайтесь! – крикнул Павлик оторопевшим от неожиданной развязки обреченным.- Кто в лес, а кто в костел!
-Но откуда ты, коренной минчанин, узнал об этой истории?- спросил я..- Ведь даже в Белоруссии, когда говорили, что в годы войны погиб каждый четвертый, никто не упоминал евреев...
-Министерство сельского хозяйства, где я трудился в должности главного архитектора, поручило мне составить план реконструкции Долгинова. И вот там белорусы рассказали, что до войны здесь жили преимущественно евреи. А за подробностями направили к председателю соседнего совхоза Буймовичу. Дескать, он сам еврей и лучше других знает, как все было на самом деле.
-Ну, в лесу спрятаться от неизбежного преследования – это я понимаю. А вот у ксендза...
-Представьте себе, что костел оказался более надежным убежищем, чем лес. Ксендз был настолько авторитетной личностью в этих краях, что немцы не посмели осматривать его вотчину.
-А те, кто сбежал в лес, наверняка сразу же влились в действующие партизанские отряды?..
-Не тут-то было. Оказывается, что по указанию из Кремля евреям советовали создавать свои отряды.
-Но хоть на первое время помогали оружием, боеприпасами?..
-Нет. Добывайте, мол, сами.
-Голыми руками?
-Ну, об этом лучше спросить у тех, кто чудом уцелел в той бойне...
-Но хоть как-то была увековечена в Долгиново память о евреях-партизанах?
-Да никак. Если не считать памятник, поставленный на еврейском кладбище теми, кто навсегда покинул эти горемычные места и поселился в Израиле. И вот в проект реконструкции я внес также памятник на месте бывшей синагоги.
-Как твою идею восприняло местное начальство?
-Лучше не спрашивать.Как вспомню, что привелось пережить, так и сейчас становится муторно на душе. Даже когда я заверил, что памятник будет за мой счет, не согласились дать разрешение. Мол, райком ни за что не согласится.
-И круг замкнулся?
...Они не знали, с кем имеют дело. Секретарь райкома пошел на Эдика, как бык на красное. Дескать, партия провозгласила о новой общности – советский народ и борется со всякими там происками национализма и сионизма, а ты говоришь о памятнике евреям... Пусть и за собственный счет. Да ни за что я не соглашусь с этой бредовой мыслью...
Эдик молча выслушал всю эту, как он выразился, ахунею и сам перешел в атаку. Нет, не говорил о жертвах и вкладе евреев в победу над фашистами. Он просто назвал несколько имен в цэка партии Белоруссии, которые будто бы одобрили его идею. Словом, не поздоровится некоторым ретроградам и, может быть, придется положить на стол партбилет и расстаться навсегда с насиженным местом. И еще до полной реконструкции Долгиново там появился памятник, спроектированный Эдиком. Правда, за счет районных властей.
-А как же с ксендзем?
-Да никак. Он остался лишь в памяти людей. Ни фамилии, ни даже имени никто не знает. Ксендз – и все. Один из многих безымянных праведников, кто спасал евреев в тяжкую годину...
Я слушал Эдика и думал, что если бы память евреев сохранила имена всех тех, кто с риском для собственной жизни прятал их и делился последней крохой хлеба, и как это заведено в Яд-вашем было высажено каждому по деревцу, то Иерусалим превратился бы в самый зеленый уголок мира.
















    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-07-01 22:15:51
Переглядів сторінки твору 708
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.11.14 22:31
Автор у цю хвилину відсутній