Я стою біля вікна і вдивляюся у лінію горизонту, з висоти багатоповерхівки видно набагато більше, аніж знизу. Околиця міста, далі дачні ділянки. Повітря прозоре, сьогодні можна роздивитися набагато далі, аніж іншого дня. Перебираю пальцями рук, заводячи їх поміж, згинаючи і розгинаючи. Певно, якби палила б, то точно б зробила кілька затяжок… нервую. Він мене не відпускає, або не відпускаю себе я. Я все ще біля нього… За що себе картаю, але тримаю дистанцію. Думаю, стою і не знаходжу відповіді. Достатньо було кілька разів перетнутися. І все. Подумки часто повертаюся до моменту, коли він стоїть праворуч, а я, приховуючи хвилювання, розтягуючи мить, каліграфічно пишу на аркуші паперу олівцем. Він дивиться на мій почерк, а я боюся задихнутися, забутися, стримую себе… Я хочу, щоб він побув поруч, не йшов, але він іде. І мені треба бути байдужою до цього. І я вдаю байдужість. Нема нічого поміж нас, і водночас кожен має купу власних історійок. Ми на площині координат. Він зі своїми цінностями, я зі своїми. Він не знає мене, я не знаю його, але хочу роздивитися, пізнати, торкнутися. Мені страшно, бо це не та ситуація, яку хочеться робити публічною. Не всі чоловіки вміють зберігати секрети. Як і жінки… я згинаю пальці і стою біля вікна, рік минув, як бачилися. Минув деякий час, як чулися, але бажання знову почути його голос не відпало. Хочеться знову побути поряд, хочеться торкнутися простору, думок, хай на відстані. Подзвони мені, - тихо подумки кажу йому. Я тобі зрадію. Я тебе спитаю про те, де був, що бачив, і ти не скажеш правди, бо маєш право нічого мені не казати. І взагалі, хто я? Ти не маєш мені звітувати, як і я тобі, але я скучаю за тобою, і це мене мучить.
Отже, у площині координат ми десь у точках А і Б, і у кожного своє С. Я не знаю, чи змогла б я пройти мимо теБе, прямуючи до Свого С. Що таке моє С? Я і сьогодні точно не знаю… Кар*єра? Визнання? Сімейний затишок? Я ж такі класні пироги печу! Моє С вміщує це вСе! І навряд чи я могла б так говорити про це, якби була надто голодна і самотня жінка. Самотньою можна бути і у стосунках, коли тебе посувають, і ти не знаєш, як і де взяти простого спілкування… Я не голодна до близькості, тому моя А не стурбована цим, але про теБе думки такі пробігають. Я не хочу залежати від і водночас хочу мати людину, яка мене підтримає, коли я продовжуватиму йти до свого С. Можливо, ця людина вже поруч? Але мені необхідно спробувати усі цікаві для мене Б, щоб переконатися, що моє Д таки тут…