ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Альтер-его
Я закриваю очі і додивляюся залишки сну, намагаючись упіймати у пам’яті сюжет, але нічого не виходить. Вчора увечері, стоячи біля люстра ванної кімнати, загорнена у легенький плед, роздивлялася своє обличчя. Роздивлялася і дивувалася отому новому обличчю, яке дивилося на мене звідти, мабуть, таке я колись хотіла – без щічок, з великими очима, сповненими спокою і розважливості.

Про яку розважливість можна говорити, коли у віці під сорок так і не визначилася з чоловіком? Спочатку у двадцятирічному віці було важливим - високі підбори, декольте до пупа і міні-спідниця, мати амбіції, зустрічатися з хлопцем. Якщо хлопця не було – то вже було щось не так. Тоді я стояла перед люстром і шукала причину у собі, на ніч намагалася не їсти, обмотувала стегна та живіт плівкою, намастивши попередньо ділянки тіла кремом для схуднення. Таємно боялася, що буду товстою, і мене не полюбить хлопець моєї мрії. Носила глибокі декольте і міні для привернення уваги до своєї сексуальності. Мучилася на нереально височезних підборах. Потім намагалася знайомитися, бути активною жінкою, але одиниці з чоловіків були насправді мені цікавими, та й ті були епізодичними. Я проявляла ініціативу, горда амазонка, і оцінювала ініціативу зі сторони. Мені було важливо вибудувати критерії, чітко слідувати обраним характеристикам. А зараз переді мною виринув чоловік, який торкнув у мені забуті хвилювання і мене почало нести і тішити. Які приємні ось ті переживання, які викликають інтерес доторкнутися до цього чоловіка через розмову. Розмова вечірня, здається ні про що і про все водночас. Я хочу здаватися врівноваженою і інтелігентною, дзеркалом на тому боці аналогічно інтелігентний і спокійний він. Я ще варю у пам’яті згадки про наш діалог, аж ось… на горизонті з’являється ще один добрий спогад часів дитячого садочка. Ми їдемо однією дорогою додому, кожен до своїх батьків. Мені не хочеться ні на грам лицемірити і вдавати додаткові регалії чи досягнення. Я гладжу поглядом його очі, такі ж, як в дитинстві, розкосі і наполегливо прямі. Він дивиться на мене, змінену часом, як і я милуюся зміненим ним. Він став кращим – подумки констатую. Засмага, туге тіло, рельєфи м’язів. Він став чоловіком, чиїмось чоловіком. Розумний, корінастий, стриманий. Потайки пишаюся тим, що ми знайомі так давно. Посміхаючись легко перемовляємося парою-трійкою слів. Як робота? Як життя? Як сім’я? І ця зустріч будить в мені бажання спинити мить і ще трохи погомоніти про все на світі. Його погляд мисливця ковзає моїм тілом, скануючи спереду, потім він бере мої речі, допомагаючи вийти з вагону, і його погляд ковзає моєю спиною і нижче. Я питаю його контактний, не тому, що у активному пошуку, а тому, що ця зустріч будить мої теплі спогади про дитинство і він якийсь свій, за замовчуванням, ніби рідний.

-Я тобі обов’язково подзвоню! – кидає він на ходу, розходимося кожен у свою сторону.

-Набери його, - не вгаває кілька днів поспіль…

-Для чого? - питаю себе.

-Поспілкуватися про все на світі, чи так багато таких маєш біля себе? – питає мене моє альтер-его.

Вагаюся, написати повідомлення чи подзвонити… Повідомлення – не чуєш реакції на дзвінок, нема можливості відчути емоції… Набираю – … принаймні – спробувала.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-07-23 17:10:08
Переглядів сторінки твору 873
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.836
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-07-23 21:09:19 ]

Читається-бачиться як запис у щоденнику. Сприймається як дещо більше.


Творчих успіхів, гарного настрою.