ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Дем'янюк / Проза

 Про кульбабовий тролейбус і фею-кондукторку
Про кульбабовий тролейбус і фею-кондукторку
Це був кульбабовий тролейбус, бо був він жовтенький, наче кульбабка. І був не звичайний, а чарівний. Адже заклопотані люди, які геть поринули у свої буденні проблеми, коли ставали його пасажирами починали щиро усміхатися. У їх очах спалахували яскринки доброти. А далі, виходячи на своїй зупинці, вони несли ті добрі вогники в поглядах у саме місто, радо ділилися ними з усіма перехожими. Тоді місто виблискувало сяєвом доброти і ставало також схожим на щасливу квітучу кульбабку, яку щойно поцілувало сонечко. «А як сталося, що звичайнісінький тролейбус перетворився на кульбабовий?» — запитаєте ви. А далі, певно, з ноткою суму в голосі додасте: « І взагалі, чи це можливо…». «Можливо», — відповім вам. А трапилося ось що…
Добра фея, яка проживає у нашому місті вирішила стати кондукторкою. Вона влаштувалася на роботу в тролейбусний парк і стала працювати в жовтому тролейбусі. У неї було густе світле волосся, заплетене в довгу косу, і напрочуд симпатичне ластовиння на носику і щічках. Усе це їй було до лиця та дивовижно гармонувало з оформленням самого жовтого тролейбуса, адже його колір, відтінок волосся дівчини і золоте ластовиння були дещо подібними. Кожен пасажир відчував цей таємничий зв’язок між дівчиною й тролейбусом.
Отож, тролейбус з феєю-кондукторкою вийшов на маршрут. Вона з нетерпінням чекала першої зупинки. Коли ж дверці тролейбуса відчинилися, то кондукторка помітила бабусю, яка опиралася на палицю. Їй аж ніяк не вдавалося піднятися до салону і вона вже помітно хвилювалася. Мерщій фея подала руку бабусі й допомогла тій потрапити в транспорт. У цю ж мить на бабусиному обличчі кульбабкою розквітла усмішка. А далі, коли ця привітна дівчина зарадила їй присісти на вільне місце, у очах бабусі заясніло ніжне сяєво доброти.
На наступній зупинці на тролейбус чекала матуся з візочком. Вона стурбовано поглядала навколо, міркуючи про те, чи трапиться попутник, якій допоможе їй з дитиною увійти в салон. Коли жовтий тролейбус зупинився і двері його відчинилися, та все ще запитально озиралася довкола. І незчулася матуся, як фея-кондукторка уже вправно підтримувала коляску, допомагаючи їй увійти в салон. Матуся вдоволено усміхалася, а дитятко у візочку продовжувало міцно спати.
Далі, на черговій зупинці, знову стояла молода мама, яка тримала на руках маленьку донечку і водночас за руку синочка. Хлопчику вже, очевидно, набридло триматися за мамину руку. Окрім того, він подумував про себе, що вже достатньо дорослий, і прагнув довести це усім, тому висмикнув свою руку з долоні мами. Зрештою, коли тролейбус зупинився молодій жінці було дещо складно водночас подбати про двох діточок. Та на поміч знову ж таки прийшла фея-кондукторка. Вона, ставши на східці тролейбуса, нагнулася і протягнула руку хлопчику і той, відкинувши свої думки про дорослість, з легкістю потрапив у салон. «Дякую!», — промовила матуся й мило усміхнулася.
І далі було ще чимало зупинок, багато пасажирів та кожному з них чарівна дівчина фея-кондукторка дарувала свою увагу й тепло. А потім люди, виходячи на своїх зупинках, йшли містом і ділилися цими щирими почуттями із зустрічними: чемно віталися, допомагали один одному, дарували тепло своїх сердець і пізнавали просту, але дуже важливу істину : чим більше віддаєш душевного тепла, турботи, уваги, тим більше отримуєш навзаєм.
І на сьогодні працює кондукторкою чарівна фея, яка перетворила звичайний тролейбус в кульбабовий, бо він сяє вогником доброти, а ще сіє пухнасті зернинки добра по всьому нашому чудовому і напрочуд доброму місту.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-07-12 16:50:52
Переглядів сторінки твору 1494
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.086 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.026 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2026.04.23 16:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-07-12 17:35:48 ]
ви, часом, не прихильниця Амонашвілі?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2021-07-17 18:49:25 ]
...не знаю...не замислювалася...я прихильниця Екзюпері..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-07-18 00:10:01 ]
маєте на увазі "маленького принца"?
це безсмертна річ, все решта -- просто... все решта!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2021-08-19 15:32:24 ]
Так)...