ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2021.10.28 16:11
Не знаю про що… не знаю навіщо
але напросилось:

І хай згорить усе до тла
Розвіє вітер порожнечу
Послухай дядечку, мала
Це лиш початок, ще не вечір…
На ранок страх скує думки

Ігор Деркач
2021.10.28 14:08
Офшори є не тільки у Омані,
де не їдять «наколоті банани»,
але пасуть телятко золоте...
майстри по пандемії і обману
із пальця висисають саме те,
що девальвує акції Майдану.

***

Олена Побийголод
2021.10.28 12:25
Із Миколи Некрасова

«Їж тетерю, Яшо,
молочка нема...»
«Де ж корівка наша?»
«Взяли швиргома:

пан таку породу

Сергій Губерначук
2021.10.28 12:19
Залишаю тебе,
моя найвродливіша пташко,
на землі сидіти.
Літатиму себе
у пригорщах і поза пригорщами
тоталітету.

Космосів безлік.

Іван Потьомкін
2021.10.28 12:07
Підійшов Олекса, став біля вікна.
Марусенька в хаті, та чомусь сумна.
Постукав легенько тричі у вікно:
«Пусти, люба, в хату. Не бачились давно».
«Ой хоч стукай, Лексієчко, не стукай.
Піди собі Галюточки пошукай».
«Нащо ж брала перстники і коралі теж

Віктор Кучерук
2021.10.28 08:18
Успішно в’ю єднальні ниті
Між втаємниченими нами,
Адже навчився говорити
Всім зрозумілими словами.
Бо пишучи щораз по суті
Про те, що інші теж говорять, –
Став несподівано почутим
На певній віддалі і поряд…

Олександр Сушко
2021.10.28 06:55
Кіт як кіт. Потроху краде м'ясо,
А віршат не пише - молодець.
Я ж бо, від жаги не маю спасу,
Згриз за ніч десятий олівець.

Маю, мабуть, серце надгаряче,
Ще й Пегас влупив у лоб веслом...
Настрочу рядка - тихенько плачу,

Микола Дудар
2021.10.27 14:40
Хіба, що глянути з-під лоба…
Хіба кивнути з-під поли…
Якщо не перша… третя спроба
І не важливо… будь коли
Замкнути, стиснути в обіймах
Зацілувати аж до ніг
Від нині ти моя! повія
І найсолодший долі гріх…

Тетяна Левицька
2021.10.27 11:38
Пишу лиш про те, що на душу лягає,
В судинах відлунює болем,
І піниться морем, буяє розмаєм —
Давно перед всесвітом — гола.

З коріння глибокого, хмарки легкої,
Повітря стрункої смереки,
Я зіткана: з туги, сонати дзвінкої,

Дума Козак
2021.10.27 08:14
Ідуть в минуле поспіль, кожну мить,
усмішки, голоси, зітхання, взори…
Уже нізащо їх не зупинить,
як не впадуть дощу краплини… вгору.

Відходить світ, який любили ми,
а з ним і ті, кого ми так кохали,
та хочеться троянд серед зими,

Віктор Кучерук
2021.10.27 05:54
Край дороги дика груша
Струшує плоди, –
Гнилички відразу сушить
Сонце, як завжди.
Їх гора переді мною
І покров навкруг, –
Пнуться оси жвавим роєм
На медовий дух.

Володимир Бойко
2021.10.27 00:27
Витончена, виструнчена, вимріяна,
Лагідним серпанком зачарована,
Серцем неочікувано викраяна
Із пісень, жагою погаптованих.

Недоречно й болісно у осені
Вимагати літа веселкового.
На лугах й галявинах покошених

Сергій Губерначук
2021.10.26 16:04
Чемно відмовився вечір від ночі,
тихо покинув престол
подарував їй ментолові очі
й запах кількох матіол.

Він їм наказував ранку діждати
і передати йому,
щоб той не смів навіть вітром чіпати

Тетяна Левицька
2021.10.26 14:40
З глухими стінами вела розмову —
Війнула тиша протягом услід.
Згадала, що жива, і в серце знову
впустила мрії зоряний болід.

Зібрала чорні думи у пакети,
І віднесла той мотлох на смітник.
І стала Світом, Музою поета,

Іван Потьомкін
2021.10.26 14:25
В давнину, як ще не знали ні радіо, ні телеканалів,
Двох студентів мандрівних ніч в селі застала.
Попадали хлопці в сіно і такі щасливі.
А господар:«Входьте в хату- не минути зливи».
«Про що йдеться, добродію? Зірок в небі повно...
Кому ж знаться на

Микола Дудар
2021.10.26 14:06
У прийдешньому році було безліч нових знайомств. Безліч. І лише двоє схвально відгукнулись, вцілому, про поетичну творчість. Інші, а їх сотні, зацікавлені палітрою: я - тобі, ти - мені... кудою швидше і де дешевше. Я повинен не їх, а себе. І все таки:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Марія Артамонова
2021.09.11

Алекс Міс
2021.07.31

Конрад Ренегат
2021.07.14

Наталія Чумак
2021.03.31

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Літературна премія
Є у мене знайомець, дуже хороша людина. А писака так собі, не дуже. Та й і я трохи того...як шкрябаю пером, то музи замертво падають від прочитаного, а кіт злякано починає хреститися.
Але одна манюпунька різниця між нами таки є: я палю свої творіння, як правило, у грубі, а він надсилає їх на різноманітні конкурси та фестивалі. Я люблю поздоровляти інших з перемогами та врученням премій, а він - сам себе. Ще й припрошує колег долучитися до цієї благородної справи. Щось мені підказує, що можна було б обійтися без отих криків: "Віншуйте мене! Падіть ниць перед моїм талантом!
Хто перший привітає - подарую книжку з дарчим надписом!".
А, може, я неправий і в наш прагматичний вік - нахабна самореклама саме те, що треба? І дешева до того ж, наче кілька в томатному соусі.
Товпи розчулених шанувальниць терзають смартфон друга і вдень, і уночі, приємні серцю коментарі яскріють під його творами на сторінках фейсбуку. Жодної критики! Жодного зауваження! Отже, мій друг - геній. Наче.
А я написав ось таке. У клуні. Під кабаняче рохкання.

Писати? Не писати?.. Досить глупства!
Перстом творця хай буде мій сусід.
Тепер цікавлять морква та капуста,
Не магістрал – наваристий обід.

Стрибають балерини на пуантах,
Скрипаль добу вимучує форшлаг.
Нехай іде поезія до ката –
Від неї ані грошей, ані благ.

Попа умовив, щоби він кропидлом
Овіяв стоси віршів та еклог.
Пегас від голодухи згриз вудила –
Добро, що втік, інакше був би здох.

Немає часу на пустопорожнє,
І жінка теж ґаздиня клопітка…
А ти пиши. І хай Дажбог поможе
Та не усохне втомлена рука.

Але не про те піде мова, а про Степанидину свинку-маргаринку.
Опоросилася вона. Аж дванадцять пацяток з'явилося на світ Божий. А мені довелося приймати пологи, бо сусідка вереску боїться. Та й і я боюся, просто виду не показую.
Якби не умовила дружина - нізащо б не пішов. Але вона - берегиня. Її слово для мене - закон.
- Як ти ще можеш навчитися допомагати живим створінням, якщо не будеш штудіювати акушерство, ветеринарію та травництво в польових умовах? Це тобі не вірші писати! Тут потрібні душа, розум і практика! І якщо хоч одне здохне - будеш цілу зиму корчувати пні у лісі! Ти мене зрозумів?
Авжеж, утямив. За втрачене життя - найтяжче покарання з усіх мислимих і немислимих.
Перше поросятко пішло рилом уперед, друге - боком. А третє...краще не розказуватиму, аби читачі не подали спільний позов до суду за знущання над психікою та моральні травми. Уже таке було: я, здуру, в соцмережах розповів рецепт любовного декокту, який на Купайла варить моя дружина-берегиня у двохвідерному чавуні.
Того року різко, ні з того, ні з сього у столиці удесятеро підскочила народжуваність. А молодиці аж до зими боялися вийти зі своїх квартир.
Фейсбук мене заблокував на рік, пост видалив, оскільки він, за його критеріями, пропагував дике насилля. Наче.
А я шо? Та нішо! Поділився прапрапрабабським секретом, забутим нашим надрозумним поколінням.
Є в мене на озброєнні іще один рецепт - безвідмовний. Народжуватимуть навіть мерці та скопці. Але якщо розкажу, то всі церкви світу одноголосно оголосять анафему, віряни - джихад, а ескулапи -акушери ганятимуться зі скальпелями степами України. Тому ризикувати не буду. Як будуть проблеми - приходьте по одному до нашої скромної оселі. Ми з жінкою зробимо усе що треба без зайвої реклами та вереску. Адресу ви знаєте: село Зоряниця, вулиця Народних спасителів, номер хати не пам'ятаю. Але це неважливо: потрапите у село, то вам кожен покаже де ми живемо. Там, на хвіртці, ступу навішено і помело. Інколи доводиться ними користуватися, бо замовити таксі нині вельми дорого, міжобласний автобус ходить також нерегулярно.
Он минулого тижня митрополита так прихопило, що довелося поночі злітати до Лаври та привезти хворого владику до жінки. Чому поночі? А щоб ніхто не видів та не розпатякав, що глава церкви якшається з нечистою силою. Тобто з нами.
Владику засунув у ступу, сам всівся гопки на мітлу і - гей! Отаке от небесне таксі.
Доки долетіли - святий отець тричі випорожнив шлунка, для більш точної діагностики, мабуть.Та й і "швидка Настя" його теж не оминула.
Прищик на попі жінка вилікувала умить, навроки зняла хвилин за десять. А от з нав'язливим бурмотінням, яке ні з того ні з сього вилітало з його рота, довелося проморочитися до ранку
Ну, ви уявляєте - жінка гостю: "Добрий вечір!", а він "Слава Путіну! Слава Рассєі!".
Берегиня каже: "Може, повечеряєте, святий отче?"
А він: "Нє, не хочу. Слава Путіну! Слава Рассєі!
Ну і так далі.
Це ж він так і службу у Лаврі править! Потрібно читати акафіст чи тропак, а він: "Слава Путіну!" Ужасть!
Але чи то жінка не тим що треба яйцем викатувала оту напасть, чи занадто сильно гепала його лобом об стільницю - не знаю. Але однині він щохвилини (навіть уві сні!) вигукує "Слава Україні!". Тож хоч біси і припинили катувати святу людину, але сану, його, певно, позбавлять. І керівної посади. Але про це нікому ні гу-гу! Бо ще скажуть, що це навмисна диверсія проти канонічної церкви.
Але ми трохи відволіклися від теми, тому завертаймо до Степанидиного сажу знову.
Коли уся новонароджена рохкаюча братія присмокталася до цицьок рідної нені я полегшено зітхнув. Всі живі, всі здорові. Рила як рила, вуха як вуха. Отже, час і відпочити. Згодні?
Жінка похвалила, а мені стало так радісно на душі, що пішов до клуні і поділився оцими приємними спогадами з вами. І виставив пост у фейсбуці.
І шо дивно!- за тиждень прийшла звістка, що за цю новелу мені присуджено аж дві літературні премії:
імені Остапа Вишні та Івана Котляревського!
Хвалити не треба - не люблю цього. І кричати "Віват!!" також. Бо кину ділитися з вами розповідями про своє нехитре житіє раз і назавжди. Буду тіко варити любовні декокти та лікувати котів.
А от книжку мою мусите купити. Інакше будете до смерті писати лише про природу і жіночу вроду. І читати також. В основному твори мого друга, отого, що припрошує усіх вітати його з літературною премією.
Ну то що - згодні на мою пропозицію?

13.09.2021р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-13 14:54:36
Переглядів сторінки твору 122
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.779 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.909 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.10.28 13:35
Автор у цю хвилину відсутній