Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.11
23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.11
19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
2025.11.11
18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
2025.11.11
18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.11
10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
2025.11.11
10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
2025.11.11
10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
2025.11.11
06:57
Артур Курдіновський
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
2025.11.10
23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
2025.11.10
22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.10
22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
2025.11.10
17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Кожушко (1957) /
Критика | Аналітика
My U.S. Journal 2002, Part Three
Sunday, June 30, 2002
Breakfast in the basement of Patrick Henry Inn. Then two flights: from Washington, DC to Minneapolis, and then from Minneapolis to Bozeman (MT). The first flight was horrible for me (and for others); my blood pressure had soared. The second one was better: I saw the setting sun and then – Montana’s mountains and I felt a new life and new strength coming to me. We went to bed very late and felt very tired. Grizzlies, will you be kind to me?
Monday, July 1, 2002
Breakfast… Our people showed themselves as greedy folks. They took several portions and those who came later received almost nothing (the same was at last night’s dinner).
Then we had some orientation and welcome remarks. The organizers gave us checks for $480, and we went on a tour of the campus. The air was fresh because of the breeze, and it was a pleasant walk. We had nice lunch (as I found out later, we should not exceed a 6-dollar limit for lunch). I exceeded a bit and had to pay $1.10 at the cashier’s desk. (After all, we are only learning how to live in a new place.) After lunch, we cashed our checks and went on an excursion to the Museum of the Rockies. The guide started from the Great Bang, described the dinosaurs and then touched upon the history of Montana.
After that, we went to Sandi’s place for dinner (She is one of our professors). It was great! We ate in the open air, communicated, played games and sang songs. Sandi’s husband sang a song “My Home Is Montana…” A discovery: Americans love songs, like we, Ukrainians.
Tuesday, July 2, 2002
When we went to breakfast, I saw the air balloon over the campus! At breakfast, we managed not to exceed the limit of $5.00. We had an orienting lecture on our future home stay by Beth Davenport. Then – an interesting presentation of American history. After that, we had lunch. Again, no one exceeded a 6-dollar limit. We can also take fruit after meals: yesterday I took a huge pear and orange; today I took an apple (during breakfast) and an orange at lunch.
After lunch, we had Windows 2000 training and then the most boring presentation about last presidential election (It should have been about the Constitutional Structure, but professor was obviously still under impression of the election outcome, so we had to listen to that.)
Now we are going to dinner and then – shopping. Perhaps I will buy a bag for my trip back home, as my old one had been broken after the flight from Frankfurt to DC.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
My U.S. Journal 2002, Part Three
" Let the globe, if nothing else, say this is true:
That even as we grieved, we grew."
Amanda Gorman
Sunday, June 30, 2002
Breakfast in the basement of Patrick Henry Inn. Then two flights: from Washington, DC to Minneapolis, and then from Minneapolis to Bozeman (MT). The first flight was horrible for me (and for others); my blood pressure had soared. The second one was better: I saw the setting sun and then – Montana’s mountains and I felt a new life and new strength coming to me. We went to bed very late and felt very tired. Grizzlies, will you be kind to me?
Monday, July 1, 2002
Breakfast… Our people showed themselves as greedy folks. They took several portions and those who came later received almost nothing (the same was at last night’s dinner).
Then we had some orientation and welcome remarks. The organizers gave us checks for $480, and we went on a tour of the campus. The air was fresh because of the breeze, and it was a pleasant walk. We had nice lunch (as I found out later, we should not exceed a 6-dollar limit for lunch). I exceeded a bit and had to pay $1.10 at the cashier’s desk. (After all, we are only learning how to live in a new place.) After lunch, we cashed our checks and went on an excursion to the Museum of the Rockies. The guide started from the Great Bang, described the dinosaurs and then touched upon the history of Montana.
After that, we went to Sandi’s place for dinner (She is one of our professors). It was great! We ate in the open air, communicated, played games and sang songs. Sandi’s husband sang a song “My Home Is Montana…” A discovery: Americans love songs, like we, Ukrainians.
Tuesday, July 2, 2002
When we went to breakfast, I saw the air balloon over the campus! At breakfast, we managed not to exceed the limit of $5.00. We had an orienting lecture on our future home stay by Beth Davenport. Then – an interesting presentation of American history. After that, we had lunch. Again, no one exceeded a 6-dollar limit. We can also take fruit after meals: yesterday I took a huge pear and orange; today I took an apple (during breakfast) and an orange at lunch.
After lunch, we had Windows 2000 training and then the most boring presentation about last presidential election (It should have been about the Constitutional Structure, but professor was obviously still under impression of the election outcome, so we had to listen to that.)
Now we are going to dinner and then – shopping. Perhaps I will buy a bag for my trip back home, as my old one had been broken after the flight from Frankfurt to DC.
Я вела цей щоденник під час стажування у США влітку 2002 року. Поїхала тоді в складі делегації вчителів англійської мови - переможців конкурсу у сфері викладання іноземних мов. Незабутні враження! Маю зазначити, що 2002 рік в моєму житті був зовсім не схожий на карантинний 2020-й...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
