
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2024.05.20
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Поеми
Казака про любов короля (міні-поема)
(відповідь Бабі Нібабі)
Вам хочу, друзі, казку розказати,
Нібабу треба ж якось наказати...
БудЕ їй повний "па-де-де гаплик",
Ходімо, товариство, на шашлик.
Розпалюємо вогнище руде,
Стрибаєм через нього в па-де-де…
Та обережно, каже нам примовка,
Це ж не шашлик із смаленого вовка.
Гре, діставайте огірки і сало,
Агентош буде керувати балом,
Овації прошу усього залу,
Він стане нині світлим кардиналом.
Сьогодні призначається між нами
Придворная і першая статс-дама,
Поезії поважна Берегиня
Софі Кримовська - перша герцогиня.
Хай біля неї прошу сяде, please,
Хмельницький пан наш Валері – маркіз.
Вина Цибульській Таї - із графину
Вона сьогодні - в статусі графині.
Тичко з Матвійко Катею таки
Заграють туш в чотири нам руки.
Поважні гості всядуться до столу –
Маркізи – Бенедишин, Люба Долик,
І Юля Бро і Лозова Оксана
У поетичнім сяєві постануть.
Приїхав герцог Редчиць із Канади,
Його також вітать ми дуже раді.
І запросити ще бо ми раденькі
І віконтесу Іру Зелененьку.
Все зафільмує і віддасть у пресу
Тернополянка - віршів баронеса.
Піднявсь в Кучерука козацький шлик
Він гарний приготує нам шашлик.
В демократичнім тут живем ми світі,
Не бандюки проходять у еліту,
В застіллі вірш хто кращий прочитає,
Того у королі і обирають.
Коли вже всі ми віршів начитались,
Почулось – наче щось загелготало.
Нібаби то було тоді дивацтво -
Вона гусей пасла біля палацу.
В кущах сама замислена сиділа
І віршики під носа бурмотіла.
Їх Черняхівський чув, музика чесний:
«Та ж з тебе може бути поетеса!»
Призналась Баба, наче те маля:
«Я написала вірш про короля!»
А Толя був наш не у тім`я битий,
Він попросив її в ставку помитись,
І сталось диво справжнє, о-ля-ля,
Красуню він повів до короля.
Вона той вірш похнюплено читала,
І всіх вельмож взяла й зачарувала,
Король аж голову засунув в пащу лева:
- Нібаба буде нині королева.
Наказую її я покарати -
Із королем у стилі «ню» скупати!
А Ліля Ні – перспект в літа свої –
Це буде перша фрейліна її.
Звучали тости й вірші знов чудові -
Хоч раз король женився по любові!
Та кожен з нас про теє добре знає –
Такого у реалі не буває!
Про це напише хтось колись в поемі,
Таке буває в мріях на «ПееМі»!
8.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Казака про любов короля (міні-поема)

Вам хочу, друзі, казку розказати,
Нібабу треба ж якось наказати...
БудЕ їй повний "па-де-де гаплик",
Ходімо, товариство, на шашлик.
Розпалюємо вогнище руде,
Стрибаєм через нього в па-де-де…
Та обережно, каже нам примовка,
Це ж не шашлик із смаленого вовка.
Гре, діставайте огірки і сало,
Агентош буде керувати балом,
Овації прошу усього залу,
Він стане нині світлим кардиналом.
Сьогодні призначається між нами
Придворная і першая статс-дама,
Поезії поважна Берегиня
Софі Кримовська - перша герцогиня.
Хай біля неї прошу сяде, please,
Хмельницький пан наш Валері – маркіз.
Вина Цибульській Таї - із графину
Вона сьогодні - в статусі графині.
Тичко з Матвійко Катею таки
Заграють туш в чотири нам руки.
Поважні гості всядуться до столу –
Маркізи – Бенедишин, Люба Долик,
І Юля Бро і Лозова Оксана
У поетичнім сяєві постануть.
Приїхав герцог Редчиць із Канади,
Його також вітать ми дуже раді.
І запросити ще бо ми раденькі
І віконтесу Іру Зелененьку.
Все зафільмує і віддасть у пресу
Тернополянка - віршів баронеса.
Піднявсь в Кучерука козацький шлик
Він гарний приготує нам шашлик.
В демократичнім тут живем ми світі,
Не бандюки проходять у еліту,
В застіллі вірш хто кращий прочитає,
Того у королі і обирають.
Коли вже всі ми віршів начитались,
Почулось – наче щось загелготало.
Нібаби то було тоді дивацтво -
Вона гусей пасла біля палацу.
В кущах сама замислена сиділа
І віршики під носа бурмотіла.
Їх Черняхівський чув, музика чесний:
«Та ж з тебе може бути поетеса!»
Призналась Баба, наче те маля:
«Я написала вірш про короля!»
А Толя був наш не у тім`я битий,
Він попросив її в ставку помитись,
І сталось диво справжнє, о-ля-ля,
Красуню він повів до короля.
Вона той вірш похнюплено читала,
І всіх вельмож взяла й зачарувала,
Король аж голову засунув в пащу лева:
- Нібаба буде нині королева.
Наказую її я покарати -
Із королем у стилі «ню» скупати!
А Ліля Ні – перспект в літа свої –
Це буде перша фрейліна її.
Звучали тости й вірші знов чудові -
Хоч раз король женився по любові!
Та кожен з нас про теє добре знає –
Такого у реалі не буває!
Про це напише хтось колись в поемі,
Таке буває в мріях на «ПееМі»!
8.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію