ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ніна Виноградська
2022.06.30 21:32
А світ мовчить, заляканий від зла,
Яке створило із добра руїну.
Не хочу, щоб сказали, що «була»,
Про дорогу стражденну Україну.

Щодня за нас вмирають вояки,
А над полями позлітались круки.
В червневий день гарячий і гіркий

Ніна Виноградська
2022.06.30 21:30
Замість остуди сонячне тепло
Зайшло до серця і зігріло душу.
Ураз все усміхнулось, ожило,
І я невільно порадіти мушу.

У синяву вдяглися небеса,
Вітри заснули на гілках і травах.
Панує щовесни така краса,

Ніна Виноградська
2022.06.30 21:28
Червневий день, ранкова прохолода,
Черешень грона між густим гіллям.
У ланцюгах між вибухів свобода
Згорьована, як наша вся земля.

Троянди усміхаються до світу,
Немовби кличуть серце до краси.
А я не відчуваю того цвіту,

Ярослав Чорногуз
2022.06.30 21:16
Буде в мене красуня-жона,
Я просив тої ласки у Бога,
Оминула ти мого човна,
Ти пройшла, як торпеда, повз нього.

ПРИСПІВ:
Наталі ти моя золота,
Рветься листя на вербах зелене…

Євген Федчук
2022.06.30 20:40
В задумі сидів скіфський цар Аріант
На березі над Гіпанісом.
У гостях у нього днів кілька назад
Архонт був із Ольвії. Звісно,
Стрічав Аріант дуже добре його,
Торговий партнер бо, доречі.
Зерна продавали у місто свого,
Купляли потрібні там речі.

Тетяна Левицька
2022.06.30 13:31
Гриміло у небесній високості,
Здригалася від жаху хмура вись.
Борвій, так шаленів у спраглій брості,
Що явір перелякано хрестивсь.

Струм блискавки розсік твердь небосхилу,
І забасив розгніваний Перун.
Ушкварив дощ, як із відра, щосили,

Ігор Шоха
2022.06.30 13:09
                І
Колись були ми не такі
як нині... що й казати?
Хоча літа мої тяжкі,
не хочу помирати.
Поїду, може, у село,
де рідного – нікого,
зате згадаю, як було,

Віктор Кучерук
2022.06.30 04:58
Треба вірші складати
Про безмежно сумні
Незліченні утрати
В найжахливіші дні.
Стану більш говорити
Не про звідані сни,
А про кров’ю политі
Українські лани.

Дума Козак
2022.06.30 04:43
Ти вимолив свою любов,
коли гойдав орелю часу,
страхи одвічні поборов,
а з ними… і надії разом.

Та мішанина сподівань
чогось блаженно-неземного
і завела тебе за грань,

Шон Маклех
2022.06.29 23:21
Вічність – там, за дверима,
За порогом, що встелений шовком
Осені.
На заплавах ріки імен
Плавають черепахи:
На панцирах знаки:
Письмена народу забутого:
Читай.

Дума Козак
2022.06.29 15:25
Хто гроші заробляє, хто карбує,
у інших є до збору інтерес…
Той моніторить, що твориться всує,
та контролює хтось увесь процес!

Іван Потьомкін
2022.06.29 11:49
Ізраїле, чому тебе, кому самим Всевишнім дано Скрижалі, Щоб якомога далі відійти од печерного минулого, Зневажають ті, кому несеш даровану Ним мудрість? Невже тільки за те, що сам ти сходиш з Господньої путі? Чи, може, настанови Божі просто н

Тетяна Левицька
2022.06.29 10:06
Тиша у місті гнітюча,
Привидами — ліхтарі,
Плаче розтерзана Буча
На українській землі.

Збитки рахує Гостомель,
Гоїть стигмати Ірпінь.
Київ тікає із дому,

Микола Соболь
2022.06.29 07:30
Твоє зруйноване дитинство
не зацікавить сюзеренів.
Війна життю научить стисло.
Лунають обстріли щоденні.
І з кожним часом ближче, ближче…
Уже під вікнами розриви.
Здається скоро смерть покличе.
Бинти, як білих коней гриви.

Віктор Кучерук
2022.06.29 05:30
В’ється стежка польова
Від села до ставу, –
Дружно родяться слова
Тьмяні та яскраві.
Сохнуть крапельки роси
На похилих стеблах, –
Жайворонків голоси
Деренчать у небі.

Микола Дудар
2022.06.29 00:18
Знесилені. Чого вже там… ціна.
Знервовані. Зловісна партитура…
Без іграшок урощища… Війна -
Традиція. Шануймося, скульптура…

Чому ти, Боже… Ти не запобіг.
Чим зайняті твої славетні слуги?
Чому дозволив виповзти з барліг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Наталія Кравченко
2021.07.06

Флоренция Фостер
2021.06.16

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Укр
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30

Василь Псевдо
2015.11.24

Мира Бандера
2015.10.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Кравченко (1985) / Головні поетичні огляди

 * * *

Вірш - афоризма

Наташа

Цієї темряви бездонного космосу не вистачить,
щоб погасити полум'я однієї свічки

Страх - твій найкращий друг і твій найлютіший ворог.
Він як вогонь. Якщо ти контролюєш вогонь,
ти можеш готувати на ньому.
Якщо ти втрачаєш над ним контроль,
він спалить все навколо і вб'є тебе.

Цей космос, один і той же для всього існуючого,
не створив ніякий бог і ніяка людина,
але завжди він був, є і буде вічно живим вогнем,
заходами, що загоряються і загасаючими заходами.

Вода не чинить опір. Вода тече.
Коли занурюєш у неї руку, відчуваєш лише ласку.
Вода – не суцільна стіна, вона нікого не зупинить.
Але вона завжди проб'ється туди, куди захоче,
і, зрештою, ніщо перед нею не встоїть.

Люди як річки: вода у всіх однакова
і скрізь одна й та сама, але кожна річка буває то вузька,
то швидка, то широка, то тиха, то чиста, то холодна,
то каламутна, то тепла. Так і люди.
Кожна людина носить у собі зачатки всіх властивостей людських
і іноді виявляє одні,
іноді інші і буває часто зовсім несхожа на себе,
залишаючись усе тим самим самим собою.

Людина, вдаючи, забуває, що маска приростає до шкіри,
а потім вростає і в м'ясо.
Винятків немає, якою б чужорідною
та тимчасовою маска не здавалася спочатку.
Один прикидається слабким і стає слабким.
Інший прикидається циніком і стає циніком.
Ніщо не бетонує душу швидше за брехню.
Вода набуває форми тієї судини, в якій знаходиться.
А якщо вода замерзає,
то судина лопається – і ось вона готова форма.
Потрібно бути дуже обережним із тимчасовим.
Воно дуже скоро стає постійним.

Більшість людей схожі на падаючі листи;
вони гасають у повітрі, кружляють,
але зрештою падають на землю.
Інші ж – трохи їх – наче зірки;
вони рухаються певним шляхом,
ніякий вітер не змусить їх згорнути з нього.

Здоровий глузд створює обдарованих людей;
самолюбство ж - лише вітер,
який надує вітрила
і веде їх корабель прямо до пристані.

Не прощаючи помилку, ти робиш помилку сам.
Прощаючи підлість, ти допомагаєш зробити іншу.
А дурість взагалі не вибачає.
Вона, як вітер, не залежить від чого.
Її треба приймати таку, як є,
і, захищаючись від її шкоди, шукати у ній користь.

Кажуть, це храми Господа Бога,
але, на мою думку,
вся земля — це храм для людей зі здоровим глуздом.

Щоб вижити і прожити у цьому світі,
доки земля не свихнута з осі,
тримай себе на потрійній забороні:
не бійся, не сподівайся, не проси.

Всі тіла, небесне склепіння, зірки,
Земля та її царства не йдуть у порівнянні з найнижчим
з розумів, бо розум несе в собі знання про все це,
тіла ж нічого не знають.

У своїх молитвах ми просимо змінити обставини,
і майже ніколи себе.

Молитва повинна залишатися без відповіді,
інакше вона перестає бути молитвою
і стає листуванням.

Чим менше слів, тим краща молитва.

Немає бога-творця, але є космос,
що виробляє сонця, планети і живих істот:
немає всемогутнього бога,
але є Всесвіт,
який розпоряджається долею всіх небесних тіл
та їхніх мешканців.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2022-05-19 08:45:01
Переглядів сторінки твору 41
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.06.29 14:26
Автор у цю хвилину відсутній