ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Головні поетичні огляди):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
2024.03.17
15:23
Переважна більшість людей не знає як пишуться закони, хто і як їх насправді приймає. Приходять раз на кілька років до виборчих урн, кинули папірця з прізвищами уподобаних улюбленців та й усе. Але законодавство має свою специфіку та правила.
Перший раз я
2024.03.17
11:22
Чомусь на Галину Украйну не поширюється вимога: публікувати за добу в режимі «афішувати публікацію» не більше, ніж один твір!
Майже щодня бачу аж кілька її шедеврів, яких, до речі, практично ніхто й не читає.
Та сама історія, що й з Олександром Сушком:
2024.03.17
06:49
Спаде вода і знову будуть луки,
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Головні поетичні огляди):
2021.07.06
2021.06.16
2017.01.26
2016.04.07
2015.11.30
2015.11.24
2015.10.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Кравченко (1985) /
Головні поетичні огляди
Історія української мови
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
Ця мова належить до індоевропейських мов.
Виникнення слов'янської мовної історії є
слов'янська мова,
тобто походить українська мова.
Прасловянська мова була
"живою мовою" і була сформована
коли розвивалася слов'янська мова.
Праслов'янська мова не має територіально
- обмеженої "прабатьківщини",
тобто, праслов'янська мова сформована
"не на одному місці".
Завжди при слов'янських мовах
були присутні не слов'янські етнічні елементи.
В колі індоевропейських племен існувала прадавня
суміжність слов'ян, ілірійців, фракійців і кельтів.
Слов'янська мова походить з балтійської мови.
Так слов'яни мали звязки з давніми італіками.
Так виникла балто - слов'янська мова.
В той же час,
кельтська мова слов'ян підтримувала
стосунки поляками і мали слов'яни - кельтські контакти
залишив сліди польській мові
на Віслі й Одері та Дунайської прабатьківщини слов'ян.
поділ слов'янських мов на групи:
Лужицькі слов'яни являються першими свідкими
існування праукраїнської мови -
верхньолужицька мова.
Наші предки лужицькі
залишали сліди на Азові
аж до заходу Сербії, заходу Польщі
і півночі Чехії й Лужичини.
Полабські слов'яни
являються другими свідками
існування праукраїнської мови -
полабська мова.
Наші предки полабські мали лехітські групи слов'ян,
які залишали сліди у Німеччині на Лабі
в околицях Люнкбурга, Люхова, Сютена і Польщі.
Назва полабського плем'я wkrzanie "украни, укри".
Ходили слухи, що назва Україна -
"того ж кореня, що й топоним
Укермарк земля полабських укрів".
Протословацька мова
являеться третім свідком існування праукраїнської мови.
Наші предки залишали слід
в Словенії, Чехії та Сербо - Хорватії.
В наслідок інтеграції трьох слов'ян:
полян, древлян, сіверців за участю степного населення -
іраномовного і тюркомовного -
і був носієм з місцевих діалектів
історичного походження праслов'янської мови
полянських, древлянських, сіверя,
що згодом дістали назву "українська мова".
Слов'яни не успадковували мовних особливостей таких, як:
радимичі, кривичі, вятичі чи новгородські.
бо продовження мови цих племен були білоруська і руська мова.
* “Стародавні укри” є об’єктом чисельних псевдопатріотичних інсинуацій, що видають їх як “першоукраїнців”. “Ступінь давності” укрів – величина довільна: від близького до історичних реалій початку середньовіччя до абсолютно фантастичної кам’яної доби. На жаль, у медіа (насамперед – в Інтернеті, а також у телевізійному просторі) розмисли вітчизняних прихильників “фолк-хісторі” часто-густо позиціонують як точку зору української історичної науки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Історія української мови
Історичний вірш
Наташа
З давніх часів наші предкивикористовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
Ця мова належить до індоевропейських мов.
Виникнення слов'янської мовної історії є
слов'янська мова,
тобто походить українська мова.
Прасловянська мова була
"живою мовою" і була сформована
коли розвивалася слов'янська мова.
Праслов'янська мова не має територіально
- обмеженої "прабатьківщини",
тобто, праслов'янська мова сформована
"не на одному місці".
Завжди при слов'янських мовах
були присутні не слов'янські етнічні елементи.
В колі індоевропейських племен існувала прадавня
суміжність слов'ян, ілірійців, фракійців і кельтів.
Слов'янська мова походить з балтійської мови.
Так слов'яни мали звязки з давніми італіками.
Так виникла балто - слов'янська мова.
В той же час,
кельтська мова слов'ян підтримувала
стосунки поляками і мали слов'яни - кельтські контакти
залишив сліди польській мові
на Віслі й Одері та Дунайської прабатьківщини слов'ян.
поділ слов'янських мов на групи:
Лужицькі слов'яни являються першими свідкими
існування праукраїнської мови -
верхньолужицька мова.
Наші предки лужицькі
залишали сліди на Азові
аж до заходу Сербії, заходу Польщі
і півночі Чехії й Лужичини.
Полабські слов'яни
являються другими свідками
існування праукраїнської мови -
полабська мова.
Наші предки полабські мали лехітські групи слов'ян,
які залишали сліди у Німеччині на Лабі
в околицях Люнкбурга, Люхова, Сютена і Польщі.
Назва полабського плем'я wkrzanie "украни, укри".
Ходили слухи, що назва Україна -
"того ж кореня, що й топоним
Укермарк земля полабських укрів".
Протословацька мова
являеться третім свідком існування праукраїнської мови.
Наші предки залишали слід
в Словенії, Чехії та Сербо - Хорватії.
В наслідок інтеграції трьох слов'ян:
полян, древлян, сіверців за участю степного населення -
іраномовного і тюркомовного -
і був носієм з місцевих діалектів
історичного походження праслов'янської мови
полянських, древлянських, сіверя,
що згодом дістали назву "українська мова".
Слов'яни не успадковували мовних особливостей таких, як:
радимичі, кривичі, вятичі чи новгородські.
бо продовження мови цих племен були білоруська і руська мова.
* “Стародавні укри” є об’єктом чисельних псевдопатріотичних інсинуацій, що видають їх як “першоукраїнців”. “Ступінь давності” укрів – величина довільна: від близького до історичних реалій початку середньовіччя до абсолютно фантастичної кам’яної доби. На жаль, у медіа (насамперед – в Інтернеті, а також у телевізійному просторі) розмисли вітчизняних прихильників “фолк-хісторі” часто-густо позиціонують як точку зору української історичної науки.
Використання літератури:
1. Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в історичному розвитку / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К., 2013. – 750 с.
2. Мозер М. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: історія/ Міхаель Мозер. - К., 2018. - 30 с.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію