гей, пілігриме-навколосвітнику,
сідай отут на стільці високому,
не знімай взуття.
гейша в мені готова розмовляти з тобою.
про мистецтво зчитування доріг,
про навігацію і
флюгери дерев, які вказують вірний напрям,
про людей, що колекціонують порох років.

не опускай погляду вниз до мене,
долівка набуде здатності відзеркалювати і
увага повернеться до тебе бумерангом.
заплющ повіки і говори.
розповідай про світляків у їхніх колисках,
про равликів на батутах трав,
про мурах-титанів, що були твоїми предками.

торкнуся ніг твоїх і червоним вгорну.
шовком, що не знав ще води,
що не ділився ані мікроном барви.
впізнає колір крові на стопах –
притулиться.
ще більше запурпуровіє.

гей, блукальцю, гнаний цікавістю,
спинися хоч на одне життя.
ним житиму вічно,
доки сиджу біля твоїх ніг,
а хмари слів затуляють мене від
палючого сонця самотності.




9.06.2023