ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Гундарєв (1955) / Проза

 Гра в бісер-3


Поки наш письменник Сливко Липкий, звернувшися калачиком на продавленому дивані, відпочиває після чергової глави свого нового еротичного роману, спробуємо непомітно погортати його блокнот, на обкладинці якого великими прямими літерами виведено олівцем «Гра в бісер».
Так, ось літера «П» - «ПТАХ»… Приємно читати акуратний, хоч і надто дрібний, почерк Сливка.

«У вірші Микити Тополя «Вічне питання» є такий рядок:
«Де СЕРЦЕ Б‘ЄТЬСЯ, НІБИ ПТАХ»…
А от практично ті самі слова у вірші Василя Грінчака «Заголубів барвінок у садах»:
«Та СЕРЦЕ Б‘ЄТЬСЯ в грудях, НІБИ ПТАХ»…
Справді, вічне питання - хто у кого «позичив»? Тополь навряд чи - помітно, що він мало читає. «Позичили» у Тополя - також маловірогідно, адже його, крім, можливо, мене, ніхто й не читає…
Але цей бідолаха-птах вже такий обскублений!
Хіба, скажімо, не можна було дати зовсім неочікуваний варіант:
«Де СЕРЦЕ Б‘ЄТЬСЯ, НІБИ ШВАХ»?
Такий трагічний ракурс: все, так би мовити, кранти! Але серце, бачиш, все одно б‘ється…
Або ще один варіант:
«Де СЕРЦЕ Б‘ЄТЬСЯ, НІБИ ЦВЯХ»…
Теж трагічно, але більш сучасно, такий собі поетичний треш!
Є й для естетів напрочуд елітний месидж:
«Де СЕРЦЕ Б‘ЄТЬСЯ, НІБИ БАХ».
Це вже взагалі «Європа плюс!».
Як бачимо, є ж шикарні варіації! А вони скубуть того напівмертвого півня, тобто птаха…»

Здається, Сливко повільно прокидається - потягується, зіває… Зрозуміло, вже час йому сідати за айпад.
Тож швиденько закриваємо блокнот і посмішкою котика з Чешира зникаємо - до нового побачення.

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-01-29 11:23:14
Переглядів сторінки твору 306
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.860 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.827 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2024.04.28 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2024-01-30 06:24:17 ]
А цьому дурнику нейметься! Ото б цю дурість в правильне русло, мо і Україна б виграла, а так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2024-03-08 00:59:25 ]
Господи, ну ти знову сюди поліз. Ну чого тобі не йметься, дурню? Ти ж сам провокуєш. Іди кудись своїм шляхом і строчи 3000-ний вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2024-01-30 06:34:47 ]
Банальна гундарівщина

«Гундарєв!» – лунає перекличка
«майстер» слова він у нас ого!
Правда не поет, а так – калічка,
як людина теж Юрко – лайно!
30.01.24р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарєв (М.К./Л.П.) [ 2024-02-02 10:58:17 ]
Соболю так і не вдається підняти планку полеміки вище рівня «лайно!». Звичайно, дається взнаки брак освіченості й загальної культури. Хоча він працює над собою - після деяких випусків «Юркодару» в його поезіях помітно менше стало відвертих - дослівних! - «запозичень» чужих метафор і навіть цілих рядків…