ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 З нічних діалогів
– Ну що тобі до них, сумна моя ти панно? –
Зоріє височінь відбитком таїни,
І поглядом до зір ти линеш невблаганно,
Як грішниця свята, що винна без вини.
Ця ж нічка не тобі тепло вплітає в косу,
І доля не твоя в сузір’ї Сподівань,
І місяць-молодик до танцю не запросить
Печаль очей твоїх із вірою в дива.


– Ну що мені до них сумній і безталанній? –
По вінця самоти в ущелині грудей…
Та бачила я сон, що прийде мій коханий,
Коли під спів сичів зоря в траву впаде.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-09 22:17:04
Переглядів сторінки твору 9904
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 22:42:50 ]
От-от і - розквітне ліс повнотою барв!..І задумливі очі вдивляються в небо.. в небеса очей коханої людини- таке враження од Вашого твору. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 22:44:00 ]
Вітаю Миросе,
Зі святами Тебе!
Все гарно, мелодійно.
Єдине про що я би подумав то це:
"Коли під спів сичів зоря в траву впаде."
Бо "сичі" не співучі птахи...
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:22:19 ]
Мені видалось, що цей "парадокс" просто по стилю вірша не підходить...
Або мо` тоді "спів" у лапки взяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:30:52 ]
Не треба, бо то ж не газета, де мусиш орієнтуватися на "пересічного" читача, і вірш не для читанки. Обоє маємо волю прочитати по-своєму. Така дво-три...-значність іноді не шкодить, а допомагає: кожен дивиться зі свого ракурсу і бачить свою грань і свої блискітки у рівненському бурштині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:32:45 ]
Ну тоді нехай і лелеки курликають - тільки так тихенько-тихенько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:37:51 ]
Ну, не знущайтеся, пане Юрку! Ну, хочеться мені так і віриться, що вона саме це мала на увазі. Де та Мирослава, щоб вона нас розсудила?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:38:37 ]
Згодна з паном Валентином, що маленькі "лапочки" візьмуть у лещата смисл слова... до того ж, вірш навіює казковий настрій,- з таким настроєм і сичі можуть заспівати. Тим паче, здається у Гофмана хтось з родичів сича(чи й сам він)- таки співає :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:49:30 ]
Ну якщо Ви "крик" називаєте "співом" - то тоді бажаю Вам приємної насолоди...
Так і ворони скоро заспівають тужливу пісню...
А для мене "спів" - це щось мелодійне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:54:26 ]
Летить ворон з чужих сторон та й жалібненько кряче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:08:33 ]
Не маю під руками тексту Гофмана- "Лускунчик та мишачий король"- у частині "Дива" чи "Битва" щось схоже до нашої теми було :) Не люблю голослівних "щось"... Там чарівник перекинувся на птаха (сича?) і співав пісню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:26:12 ]
Та воно було б дуже просто, коли б замінити тако:
Коли під крик сичів зоря в траву впаде. Але про що б ми так довго і цікаво розмовляли серед ночі?.. Ага, - у вас день... А у нас увесь іній зїв туман, під ногами снігове болото... Настрій уже посвятковий. Але Різдво було гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:30:07 ]
У нас +18 тепла - :)
Яке там Біле Різдво :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:34:18 ]
А у нас ясність легкого морозця :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:48:54 ]
Білого на світі дуже мало. Кажуть, що тепер білих людей усього 10% і вони вимирають. Тим паче, мало білих чоловіків. А ми сердимося на наших дівчат, що вони на "шоколад" переходять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 08:59:23 ]
Привіт!

Валентине, то вчора не я вірш опублікувала, а зробили це за мене з моїх слів, трішки не так, але сьогодні я вже виправила. :)
Щодо "співу сичів", то ви гарно подискутували. :) Коли мені писалося, то я над цим зовсім не задумувалася, а коли почала думати, то свідомо випливло два варіанти пояснень. Як написала Ольга, що вірш, як казка, де все і неможливе, і можливе водночас. Наснився панні сон, а от чи збудеться він - ніхто не знає, та якщо збудеться і прийде її коханий, то і сичі заспівають. :) Щодо іншого, більш тверезого варіанту, то ви теж до нього близько підійшли - соловейко тьохкає, горобці цвірінькають, журавлі курличуть, зозулі кують і т. д., але у кожного свій спів. І потім, ви ж сучасні люди, то чому не знаєте, що реп чи хіп-хоп - теж співають, головне - чути мелодію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 09:26:39 ]
Гляньте у інтервю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 11:33:53 ]
Гарний вірш, ніжний і трохи феєречний, панно Миросю :) І так як у фіналі описано диво - коли падає зоря - то і спів сичів у це диво якраз непогано вписується. Єдине - оті "грішниця свята" і "винна без вини" - вже настільки часто використовувалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 12:26:12 ]
Вандо, якщо взяти окремо ці два словосполучення, то вони зустрічаються часто, але для передачі образу, близького до Марії Магдалини мені потрібні саме ці слова і у щільному поєднанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 12:35:22 ]
Я розумію, Миросю. Ви - автор і це Ваше бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 14:10:09 ]
Спасибі, Варцю!

Приємно, коли Жорж читає, сумно, коли мовчить.