ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
* 191 *
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди

Ольга Садкова
2026.09.02 21:47
"Загаснув серпень. Літо відбулося..."
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.

Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
***
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Теплi хвилi (сонет)
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -

Ігор Шоха
2026.09.02 15:32
Візії запізнілого дежавю
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.

ІІ

Борис Костиря
2026.09.02 14:52
Зимова казка
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.

Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура

Вячеслав Руденко
2026.09.02 13:21
Ранку крайньої знемоги.
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...

Тетяна Левицька
2026.09.02 12:34
Осінній роман
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
* * *
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
* * *
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
"- Літо, літечко барвисте..."
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
* 190 *
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 З нічних діалогів
– Ну що тобі до них, сумна моя ти панно? –
Зоріє височінь відбитком таїни,
І поглядом до зір ти линеш невблаганно,
Як грішниця свята, що винна без вини.
Ця ж нічка не тобі тепло вплітає в косу,
І доля не твоя в сузір’ї Сподівань,
І місяць-молодик до танцю не запросить
Печаль очей твоїх із вірою в дива.


– Ну що мені до них сумній і безталанній? –
По вінця самоти в ущелині грудей…
Та бачила я сон, що прийде мій коханий,
Коли під спів сичів зоря в траву впаде.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-09 22:17:04
Переглядів сторінки твору 10758
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 22:42:50 ]
От-от і - розквітне ліс повнотою барв!..І задумливі очі вдивляються в небо.. в небеса очей коханої людини- таке враження од Вашого твору. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 22:44:00 ]
Вітаю Миросе,
Зі святами Тебе!
Все гарно, мелодійно.
Єдине про що я би подумав то це:
"Коли під спів сичів зоря в траву впаде."
Бо "сичі" не співучі птахи...
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:22:19 ]
Мені видалось, що цей "парадокс" просто по стилю вірша не підходить...
Або мо` тоді "спів" у лапки взяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:30:52 ]
Не треба, бо то ж не газета, де мусиш орієнтуватися на "пересічного" читача, і вірш не для читанки. Обоє маємо волю прочитати по-своєму. Така дво-три...-значність іноді не шкодить, а допомагає: кожен дивиться зі свого ракурсу і бачить свою грань і свої блискітки у рівненському бурштині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:32:45 ]
Ну тоді нехай і лелеки курликають - тільки так тихенько-тихенько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:37:51 ]
Ну, не знущайтеся, пане Юрку! Ну, хочеться мені так і віриться, що вона саме це мала на увазі. Де та Мирослава, щоб вона нас розсудила?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:38:37 ]
Згодна з паном Валентином, що маленькі "лапочки" візьмуть у лещата смисл слова... до того ж, вірш навіює казковий настрій,- з таким настроєм і сичі можуть заспівати. Тим паче, здається у Гофмана хтось з родичів сича(чи й сам він)- таки співає :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:49:30 ]
Ну якщо Ви "крик" називаєте "співом" - то тоді бажаю Вам приємної насолоди...
Так і ворони скоро заспівають тужливу пісню...
А для мене "спів" - це щось мелодійне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:54:26 ]
Летить ворон з чужих сторон та й жалібненько кряче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:08:33 ]
Не маю під руками тексту Гофмана- "Лускунчик та мишачий король"- у частині "Дива" чи "Битва" щось схоже до нашої теми було :) Не люблю голослівних "щось"... Там чарівник перекинувся на птаха (сича?) і співав пісню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:26:12 ]
Та воно було б дуже просто, коли б замінити тако:
Коли під крик сичів зоря в траву впаде. Але про що б ми так довго і цікаво розмовляли серед ночі?.. Ага, - у вас день... А у нас увесь іній зїв туман, під ногами снігове болото... Настрій уже посвятковий. Але Різдво було гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:30:07 ]
У нас +18 тепла - :)
Яке там Біле Різдво :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:34:18 ]
А у нас ясність легкого морозця :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:48:54 ]
Білого на світі дуже мало. Кажуть, що тепер білих людей усього 10% і вони вимирають. Тим паче, мало білих чоловіків. А ми сердимося на наших дівчат, що вони на "шоколад" переходять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 08:59:23 ]
Привіт!

Валентине, то вчора не я вірш опублікувала, а зробили це за мене з моїх слів, трішки не так, але сьогодні я вже виправила. :)
Щодо "співу сичів", то ви гарно подискутували. :) Коли мені писалося, то я над цим зовсім не задумувалася, а коли почала думати, то свідомо випливло два варіанти пояснень. Як написала Ольга, що вірш, як казка, де все і неможливе, і можливе водночас. Наснився панні сон, а от чи збудеться він - ніхто не знає, та якщо збудеться і прийде її коханий, то і сичі заспівають. :) Щодо іншого, більш тверезого варіанту, то ви теж до нього близько підійшли - соловейко тьохкає, горобці цвірінькають, журавлі курличуть, зозулі кують і т. д., але у кожного свій спів. І потім, ви ж сучасні люди, то чому не знаєте, що реп чи хіп-хоп - теж співають, головне - чути мелодію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 09:26:39 ]
Гляньте у інтервю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 11:33:53 ]
Гарний вірш, ніжний і трохи феєречний, панно Миросю :) І так як у фіналі описано диво - коли падає зоря - то і спів сичів у це диво якраз непогано вписується. Єдине - оті "грішниця свята" і "винна без вини" - вже настільки часто використовувалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 12:26:12 ]
Вандо, якщо взяти окремо ці два словосполучення, то вони зустрічаються часто, але для передачі образу, близького до Марії Магдалини мені потрібні саме ці слова і у щільному поєднанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 12:35:22 ]
Я розумію, Миросю. Ви - автор і це Ваше бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 14:10:09 ]
Спасибі, Варцю!

Приємно, коли Жорж читає, сумно, коли мовчить.