ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля - всього живого човник
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
* * *
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
* 137 *
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Не клич мене
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
* * *
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Гармаш / Вірші

 Коли безсоння соняхом нависне… (Золота Жінка «Тобі»)
Коли безсоння соняхом нависне,
Коли вітрисько зірветься із пут,
Душа буде моя, повір, не близько,
Бо моторошно стане, слизько,
Бо небом стане серця каламуть…

І вельми неприємно доторкнеться
До рук моїх метал вердикт-коси,
і в оці щось таки зімнеться,
Напроситься сльоза. І все минеться,
І пам’ять стане вітром, що єси…




Найвища оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Леся Романчук 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-25 14:13:27
Переглядів сторінки твору 5384
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.501 / 5.17  (4.403 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 4.686 / 5.5  (4.396 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.04.05 10:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 18:55:47 ]
Гарно - сподобалось.
Можливо "і в оці щось таки зімнеться," - "зімкнеться"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 21:37:13 ]
Світланко, загалом цікаво, але: З пут не зірветься, а вирветься, зірватись можна з ланцюга, 2. Душа не будЕ, а бУде - це обов'язково. Небом стане серця каламуть? - це навіщо? "Вельми неприємно" - це не з вірша, це стаття з газети. В оці щось зімнеться? неможливо. Але я пам'ятаю твої ранні вірші - прогрес очевидний. Не намагайся наслідувати деяких авторів ПМ: безглуздя тексту - це не твоє, для твоєї поезії це не органічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:03:15 ]
Ні, Юрію, таки зімнеться в оці, і витече сльоза.
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:12:53 ]
Пані Лесю, з пут також можна зірватись (порада-слова шанованого Романа Гром’яка).
З душею - згідна.
Вельми неприємно - це не стаття з газети, це істинне відчуття ліричного героя.
Небом стане серця каламуть - "Навіщо?" питаєте.
Уявіть справжню каламуть (непрозорість тощо) і чисте погідне небо. От тут і вся заковика.
А щодо ранніх віршів - то як казав Стус то "були перші спроби щось заримувати". Таке у кожного поетопочатківця є.
Спасибі. Творчого вам натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:26:17 ]
Коли вітрисько зірветься із пут,
Нащо так довго мусолити це слово? Напишіть, що він вирветься із пут, - буде все логічно і правильно.
Душа буде моя, повір, не близько, а що робити з будЕ - не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:47:15 ]
Хай, пане Валентине, я таки буду на своєму. То вже вибачайте. Вирветься, значить хоче утекти. А зірветься - це як дикий! Щось таке. Але стан вітру хочу зостати "диким"...
З будЕ/бУде - щось придумаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:52:44 ]
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:54:18 ]
Валентине, мо’ - "Душа моя піде, повір, не близько"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:15:25 ]
Не можу вам порадити. Треба думати, чого та душа прагне, що вона може, нащо вона має кудись далеко йти. Це можете вирішити тільки ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:30:06 ]
Пане Валентине, не в тому річ.
Ця поезія про кінець усіх кінців - смерть. Тому душа бУде чи будЕ, чи підЕ неблизько - зрозуміло.
От тільки влучно по суті будЕ, а по правилам не підходить. Може і піти, і злетіти. Є потреба підібрати відповідник тої дії. Розумієте, чого я прагну?
Прошу вашого слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:46:22 ]
Зійде, зайде, сяйне, майне... Не знаю, Світлано, бо кожне зі слів вимагає свого контексту, а тому одним словом ситацію, мабуть, не виправити.