ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Гармаш / Вірші

 Коли безсоння соняхом нависне… (Золота Жінка «Тобі»)
Коли безсоння соняхом нависне,
Коли вітрисько зірветься із пут,
Душа буде моя, повір, не близько,
Бо моторошно стане, слизько,
Бо небом стане серця каламуть…

І вельми неприємно доторкнеться
До рук моїх метал вердикт-коси,
і в оці щось таки зімнеться,
Напроситься сльоза. І все минеться,
І пам’ять стане вітром, що єси…




Найвища оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Леся Романчук 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-25 14:13:27
Переглядів сторінки твору 5039
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.501 / 5.17  (4.403 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 4.686 / 5.5  (4.396 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.04.05 10:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 18:55:47 ]
Гарно - сподобалось.
Можливо "і в оці щось таки зімнеться," - "зімкнеться"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 21:37:13 ]
Світланко, загалом цікаво, але: З пут не зірветься, а вирветься, зірватись можна з ланцюга, 2. Душа не будЕ, а бУде - це обов'язково. Небом стане серця каламуть? - це навіщо? "Вельми неприємно" - це не з вірша, це стаття з газети. В оці щось зімнеться? неможливо. Але я пам'ятаю твої ранні вірші - прогрес очевидний. Не намагайся наслідувати деяких авторів ПМ: безглуздя тексту - це не твоє, для твоєї поезії це не органічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:03:15 ]
Ні, Юрію, таки зімнеться в оці, і витече сльоза.
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:12:53 ]
Пані Лесю, з пут також можна зірватись (порада-слова шанованого Романа Гром’яка).
З душею - згідна.
Вельми неприємно - це не стаття з газети, це істинне відчуття ліричного героя.
Небом стане серця каламуть - "Навіщо?" питаєте.
Уявіть справжню каламуть (непрозорість тощо) і чисте погідне небо. От тут і вся заковика.
А щодо ранніх віршів - то як казав Стус то "були перші спроби щось заримувати". Таке у кожного поетопочатківця є.
Спасибі. Творчого вам натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:26:17 ]
Коли вітрисько зірветься із пут,
Нащо так довго мусолити це слово? Напишіть, що він вирветься із пут, - буде все логічно і правильно.
Душа буде моя, повір, не близько, а що робити з будЕ - не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:47:15 ]
Хай, пане Валентине, я таки буду на своєму. То вже вибачайте. Вирветься, значить хоче утекти. А зірветься - це як дикий! Щось таке. Але стан вітру хочу зостати "диким"...
З будЕ/бУде - щось придумаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:52:44 ]
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:54:18 ]
Валентине, мо’ - "Душа моя піде, повір, не близько"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:15:25 ]
Не можу вам порадити. Треба думати, чого та душа прагне, що вона може, нащо вона має кудись далеко йти. Це можете вирішити тільки ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:30:06 ]
Пане Валентине, не в тому річ.
Ця поезія про кінець усіх кінців - смерть. Тому душа бУде чи будЕ, чи підЕ неблизько - зрозуміло.
От тільки влучно по суті будЕ, а по правилам не підходить. Може і піти, і злетіти. Є потреба підібрати відповідник тої дії. Розумієте, чого я прагну?
Прошу вашого слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:46:22 ]
Зійде, зайде, сяйне, майне... Не знаю, Світлано, бо кожне зі слів вимагає свого контексту, а тому одним словом ситацію, мабуть, не виправити.