ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вячеслав Семенко (1945) / Вірші

 Відвертість
Природа одночасно - і актор і критик,
не визнає надмірностей і зайвини.
Так будь і ти - проста, прозора і відкрита,
перед тобою я ні в чім не завинив.

Я дім продав. Мої мости пішли за димом
у весен рай, де панували почуття.
Нікого навкруги. Лиш ти одна - єдина,
і осінь ця тобі сьогодні до лиця.

В краю, де ліс грабовий підпирає небо,
над друзями - трава.І з мармурових плит
за усміхом розгубленим ховають кредо -
життя на цьому світі - наскрізний транзит.

Поезію очей читати ми навчились,
минуле крізь кришталь прозоріє до дна.
П"ємо із келиха одного ніжну щирість,
бо все, що є у мене - лище ти одна.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-27 18:32:17
Переглядів сторінки твору 6065
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.083 / 5.5  (4.743 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.068 / 5.5  (4.790 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.12.17 04:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-27 19:20:38 ]
Мені здається, вірш написано логікою.
Так наче все непогано, але чомусь чіпляюсь за оте «Я дім продав». Решта рядків сприймаються, як метафора, а цей — епізод з життя автора. Чомусь не можу зразу збагнути, де та «рушниця» має вистрілити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-27 19:26:39 ]
"Продав дім" - залишився без дитинства,минулого,
немає куди повертатись.З повагою,Славко з Йонкерсу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-27 19:35:07 ]
Зрозуміла. Але я шукала, де ця тема продовжується у вірші і не знайшла. Та може, й не треба було шукати. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 19:40:05 ]
Продав усе й усіх і залишив собі лише одну її, бо вона його все. Її, мабуть, не продасть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-27 19:45:23 ]
А може спочатку мене продавали оптом і в роздріб?Довго і боляче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-27 19:53:07 ]
Може я замало коментую,бо товктись чоботами по чужих
пальцях вважаю не шляхетною справою.А поезія - дуже тендітна справа.Не тактовне слово - рана в когось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 19:59:32 ]
Може, й продавали... тепер час розплати настав?
А коли рани, то з ними, мабуть, не сюди...
Я не люблю колупатися у чужих ранах, але коли людина сама собі наробила біди, а потім тяжко плаче і звинувачує (у коментарях) когось, то це не викликає співчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 20:07:42 ]
Вячеславе, ви зробили одну фатальну (чи хватальну?)помилку . Треба було не продати хату, а віддати! Як і все решту. Коли б віддав, то мав би. А так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-27 20:16:25 ]
Писати коменти - це також мистецтво, але ми забули про вірш, а він зовсім не про те, і співчуття не потребує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-27 20:17:47 ]
Люди, як можна у такому іронічному тоні обговорювати крик? Мені оте "Я дім продав" врізало по душі без усяких пояснень. хто починав з нулі на порожньому місці, мене і автора зрозуміє. Якщо над друзями трава, і все, що є на світі - лише вона і вірші. Славку, можна, я трохи поплачу?
Сьогодні в Тернополі тихо і прохолодно. Над озером літають сніжинки. Риби замерзли, мабуть. А у вас там тепло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-27 20:36:18 ]
Тут тримається -4, +2.Кілька днів тому було -6,
а в цілому тепло. Вдячний за розуміння.А Тернопіль,кажуть, змінюється на краще.Чи ще вивіски на російській мові?Зовсім не чекав на таку реакцію
про проданий дім.А плакати не треба, бо все зле позаду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 22:37:49 ]
Кажуть, гаряча рана не болить, - болить потім, як охолоне. Оце, мабуть, той час... І хтозна, кому пощастило більше? Всі живемо уперше і не знаємо, як то його правильно жити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-27 22:54:49 ]
Вивіски російською? Нонсенс. Побачу - розіб'ю. Дай Господи, щоб зле не верталось. Але ж вірш - це дотик до душі. Поезія працює не на рівні слів, а на рівні емоцій. Якщо це поезія - хочеться плакати або сміятися, якщо просто вірш, навіть майстерно заримований - нічого не хочеться. Переглянула Ваші вірші. Сильно.