ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З холодом сердечних потрясінь,
Гірша, ніж були позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Скрипка (1966) / Вірші

 Весна
Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой,
Злечу по-під хмарами,
Передам по радіо:
"Прощай, рідна Батьківщино".
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.
Я біду не вижену,
Сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся,
Заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів,
Спитаю у горя:
"Чи мене не викине
Упасти у море?"
Забіжу до Зіночки,
Хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно,
Поділюся жалощами.
Всесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить
Загинути по весні?"
Весна, весна, весна - на дворі красна.
Весна, весна, весна - гуй.
Весна, весна, весна - на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна.




Найвища оцінка Тетяна Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-03-14 11:49:54
Переглядів сторінки твору 5153
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.695 / 5.56  (4.647 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 4.572 / 5.42  (4.590 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-03-14 16:14:15 ]
Весна. Олег Скрипка
Абсолютно містерійна штучка - безумовно весняна, хмільна від соків і вод, пісня, безумовно її проекція в область поезії менша комплексної величини, яку створює, передусім, живий виступ на сцені - з тими всіма флюїдами, що проникають і паруться з флюїдами глядача, слухача, танцівника, чи просто радісно одурілого сприймача. І це добре. Потім, комплексний образ гармонійно доповнює добра, я би сказав, занадто добра, як на нинішній рівень східнослов'янської естради, музика. Ось, за винятком однієї, суттєвої дрібнички, яка характерна частинка саме
цього твору, і вся стереоскопія.
А дрібничка, це відчуття присутності наших, древніх духів-покровителів, така собі позачасова ниточка в нескінченість наших словянських душ.
Не кожен автор зможе повторити вслід древнім нашим - весна-красна - бути готовим їй повністю віддатись, зробити все, що ти весною робити повинен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-03-14 16:38:37 ]
До речі, застерігаємо від римейків. Навіть закликаю вас не наслідувати шановного пана Олега Скрипку частково, наслідуйте повністю - взяти в руки, на плечі, в голову, і працювати, і, відповідно, отримувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-14 18:12:29 ]
Цей текст - мій улюблений із творчої скриньки Скрипки. І коментар гарний, особливо про "древніх", що живуть у наших душах. А висновок - особливо бере за серце...

Еге ж - так і хочеться сказати: браття-сестри! Дайош перевиконання плану по озелененню міст, а особливо нашої прекрасної столиці - парків та скверів!
Автор! будь готовий виплекати не тільки дитя душі своєї, але й посадити дерево, квітку - словом, "зробити те, що ти весною робити повинен..."
Весна-красна:))))