ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2019.10.22 02:09
За десять хвилин до таксі
В обіймах палких ще моя ти...
Секунди вже збігли усі -
Не хочу тебе відпускати!

Вже туга терзає мене
За десять хвилин до розлуки.
І небо темніє ясне,

Віктор Кучерук
2019.10.21 22:22
Моє кохання зріднене неждано
З твоїм умінням вірити й любить, –
Міцніє скоро і цвіте весняно,
І за життя чіпляється щомить.
Твоє кохання йде тобі на користь ,
Якщо ти мріям віддана без меж, –
Якщо мені радієш попри хворість
І кожен день б

Сонце Місяць
2019.10.21 20:50
Отж, вечір бадьоро обривається з ритму. Вуличні пси повагом конвоюють бродячих туристів. Пакуються букети в ранкові газети, пахкотить свіжозмелена кава яку тут одразу й варять. Типажі виходять на шпацер. Гуляють . Оксамитовий, мася, сезон, еротичні ох—хо,

Іван Потьомкін
2019.10.21 18:50
Кохать і втрачати, прагнуть і шкодувать,
Болісно падать і знову підводитись,
Кричати зажурі: «Пріч!» і благати : «Провадь!»
Оце ж бо життя: ніщо, а якже задосить...

Вибігать за єдиним скарбом в пустині,
Стрибати в безодню за неповторним,
Аби піс

Олександр Сушко
2019.10.21 18:27
Майстер спражній - мовчун,
То пощо балачки?
Час різьбити судьбу, одягючи правду у шати.

Я сьгодні плачу,
Наміняв п'ятачків -
Ти у пеклі вже був,
Тож поваги і бонусу вартий.

Лілія Ніколаєнко
2019.10.21 18:24
Епілог
Вінок 14. Ренесанс любові

1.
В обійми до небес вогнем летить,
В безодню зір моя весна впадає.
Дзвенить ручайно талий снігоцвіт.
Казками снів ряхтять магічні далі.

Вікторія Лимарівна
2019.10.21 13:48
У тиші осінній принишкли верхів’я,
Вдивляючись вгору та вниз, на довкілля!
Вже простір Небесний поглинув сузір’я.
Погожий світанок сьогодні чарівний!

У тиші дерева стоять нерухомо...
Нарешті знайшовся хтось, їх заспокоїв:
Ущухли старання у вітру н

Сергій Губерначук
2019.10.21 13:16
Забутая дорого у пітьмі!
Тебе шукала не одна потвора,
малюючи слідами на зимі
криваві кола.

У нетрях цих безлюдність світова
ховалася від Господа і Бога.
Тут, що не крок, – пророка катував,

Ігор Деркач
2019.10.21 09:18
Іду у висоту із низини
і поки це описує рука,
гадаю, – до якої глибини
тече моєї пам'яті ріка.

Несповідимі ні путі мої,
ані чому на довгому віку
ступаю у тій самій течії

Тетяна Левицька
2019.10.21 09:07
Дочка провідує батьків, а мати
давай її смачненьким пригощати.
Котлетки подає, кров'янку з гречки,
борщ, голубці із сиром пиріжечки.
Наїлася дочка, півлітру вдула.
- Піду!
- Ой, лишенько, була б забула,
ось передай!(І набирає з бочки

Олена Побийголод
2019.10.21 09:04
Володимир Висоцький. «Аліса»

На Трійцю, взимку і в четвер
(а зранку - й поготів) -
запрошую усіх тепер
мерщій в Країну Див!

«Але ж - туди дістатись як? -

Микола Соболь
2019.10.21 05:14
Ой, у лузі, лузі
Де живуть всі друзі,
Де росте калина,
Засинай дитино.

Нічка наступає
Люлі-люлі-баю.
Місяць в небі світить,

Володимир Бойко
2019.10.20 21:26
За словотвором словотвір –
І слово проситься надвір,
У частоколі суєти
Непросто вихід віднайти.
ІІ.
Та краще так аніж ніяк,
То скаже будь-який козак,
Що найтепліше з-поміж слів –

Семен Санніков
2019.10.20 21:26
Наркомани гульнули у Димері,
А оговтались в иншому вимірі.
І не хочуть назад.
Отакий самосад
У кальян їм заправили в Димері.

На Мальдіви поїхали нартами
Банабаки з піснями та жартами.

Олена Малєєва
2019.10.20 21:22
Я відаю, я відаю, я відаю,
Я відьма
Йому себе я віддаю,
Тону в його обіймах.

Я знаю все: і що було, що загуло,
Що буде.
Мене ніколи у житті

Олександр Сушко
2019.10.20 19:47
Орда воює з нами вже не так -
Укладує у вустя чорні мати.
Російська мова - це отрута, рак,
Ковток зробив - і став на шлях до зради.

Козак - чужий. А от московська рать -
Рідня найближча. Ось у чому драма.
У тих, хто любить бля і перемать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Поеми / Кінець Древності, епос

 Всі примітки.     Кінець Древності
 Художник - Девід Робертс - Храм в Абу-Симбел. www.kemet.ru


'Кінець Древності'




Всі примітки

Вступ Приведений текст належить 125 главі “Книги мертвих”. Книга мертвих - ( др. єгипетською - "Книга виходу днем", тобто "Книга воскресіння") – загальна назва папірусних сувоїв, котрі супроводжували померлого в його мандрівках загробним світом, окремі формули з цих настанов відносяться до глибокої древності і знаходять паралелі в "Текстах саркофагів" кінця III тис. до Р.Х. Численні тексти подібного роду зустрічаються в гробницях Нового Царства (епоха життя древнього Єгипту 1580 – 1085 роки до н.е.).

1. Дві Істини – ім'я богині справедливості Маат в подвійному числі. На Великому її Дворі
звершував свій суд Унефер, буквально “Блага істота”, епітет Осіріса-Усера.

2. Сорок два бога - можливо, по числу єгипетських областей - сепат (номів). Знання імен богів у всіх народів нібито давало можливість для магічної влади над ними.

3. Блага Сутність (др.єг.) - блага істота, епітет Усера (Осіріса). Осіріс – (др.єг. - Усер) староєгипетське божество – втілення померлого царя, що повернувся із загробного світу. Бог умираючої і воскреслої затим природи.

4. В місці Істини - в храмі чи некрополі.

Бену (др.єг.) – древнє єгипетський міфологічний образ священного птаха, - уособлював схід сонця, прототип (предтеча) фенікса. Описана історія з бену, на думку автора, могла відбуватися не пізніше 45000 років до н.е.

5. Володар Дихання - бог, який дарує життя; тут - Осіріс.

6. Он (др.єг.) - інакше Геліополь, місто в Древньому Єгипті, головне місто 13-го сетапу (ному) Нижнього Єгипту. Знаходилося трохи північніше нинішнього Каїру.

7. Око Гора - було втрачено Гором в битві із Сетом за трон Осіріса, але магічно відтворене Тотом. "Ціле" Око підносить Гор у жертву Осірісу, тим самим оживляючи його.

8. Владика Кемет – Владика Єгипту - Пераа (фараон). Кемет (Та – Мері) (др.єг.) - дослівно “чорна земля” долини Річки (Нілу), оброблена, люба.

9. Велике Море – Середземне море.

10. Пераа (др.єг.) - дослівно Великий Палац, Великий Дім - непряма назва царя, щоби не вимовляти його титул, котрий був під табу (забороненим для вживання). Фараон – сучасна передача виразу “Пераа”.

11. Аменхотеп – син Фараона, майбутній Фараон Аменхотеп ІV, пізніше Ехнатон.

12. Рех Хету (др.єг.) - мудрець, людина, що пізнала природу речей.

13. Урей – зображення священного Змія, символу влади Пераа.

14. Круг Тота - зодіакальний круг. Тот (др.єг.) – у древньоєгипетській міфології бог Місяця, мудрості і письма, - головний писар у судній залі Усера (Осіріса), повелитель книг. Цілком імовірно продовжив своє “життя” за античних часів в образі Гермеса.

15. Унефер (др.єг.) - блага істота, епітет Усера (Осіріса). Осіріс (др.єг. - Усер) староєгипетське божество – втілення померлого царя і воскреслого царя. Бог умираючої і воскреслої природи.

16. Перніт (др.єг.) - в Єгипті друга частина року – 4 перші місяці року, коли відбувалась сівба, йшло зростання і визрівання злаків.

17. Сопдет (др.єг.) – пізніше Сотіс, зірка Сиріус. Стає видимою на початку липня - вказувала древнім на близький розлив Ріки.

18. Тібі, мехір (др.єг.) – відповідно 5 і 6 порядкові місяці древньоєгипетського календаря. Не збігання календарного і сонячного року пояснюються відсутністю високосної поправки.

19. Перніт (др.єг.) - в Єгипті друга частина року – 4 перші місяці року, коли відбувалась сівба, йшло зростання і дозрівання.

20. Сонце на крузі Тота – зодіакальний рух при прецесії рівнодення (сталий рух землі довкола Сонця, під впливом місяця).

21. Хепер – (др.єг.) скорпіон.

22. Усер, Ісет (др.єг.) - Осіріс, Ісіда. Ісіда – староєгипетська богиня родючості, сестра і дружина Усера, мати Гора і як така – покровителька царської влади.

23. Див Ахет – водопілля.

24. Сет (др.єг.) - у древньоєгипетській міфології бог покровитель царської влади. Пізніше бог зла. Вбив брата – Осіріса, якого Гор і воскресив.

25. Гор (др.єг.) – міфологічний син Осіріса й Ісіди, древнє ім'я божества сонця, Гор – також титул староєгипетських царів.

26. Апіс - (др.єг.) священний бик – божество.

27. Амон-Ра (др.єг.) - божество міста Уасета (Фасету, Фів) - Амон, затим верховне божество Єгипту, покровитель царської влади.

28. Нун – початкове космічне божество, уособлення первинного водного хаосу.

29. Атум – початково головний бог 13-го ному (області) в Нижньому Єгипті, зображувався в подвійній короні володаря Кемет.

30. Ра (др.єг.) – староєгипетський бог сонця.

31. Ріка – власне, мова йде про річку, яку сьогодні називають Нілом. З великої тому, що це була єдина річка Древнього Єгипту , і тому звали її просто – Ріка.

32. Кушити – (др.єг.) в даному тексті полоненні з Кушу – жителі Нубії.

33. Старий храм Сонцю - йдеться про древній храм Сонцю, на місці якого в описуваний час почали зводити новий - Амону. Це місце, на околиці Уасету, нині називається Луксор і відоме грандіозними залишками комплексу храмів Амона.

34. Аменхотеп III – цар Єгипту часів Нового царства (1580-1085 роки до Р.Х.) батько Ехнатона (Аменхотепа IV), на троні з 1408 по 1372 роки до н.е.

35. Хети – древній народ, що жив на території сучасної Туреччини, східніше від Троади - від побережжя Чорного моря до Кархемишу на півдні. Розбиті народами моря (греки, лівійці і інші) біля 1240 року до н.е.

36. Уасет (Фасет, Фіви) – столиця Єгипту за доби Середнього та Нового царства (2120 - 1085 роки до н.е.).

37. Ханаан – в описуваний період загальне означення Палестини, Сирії (Сур), Фінікії - останні три назви з’явилися значно пізніше.

38. В епоху пірамід – мається на увазі період правління Хуфу, Хафра, Менкаура – фараонів четвертої династії (2620 – 2500 роки до н. е.), які звели відомі піраміди в Гізі, і більше відомі, як Хеопс, Хефрен, Мікерін.

39. Час рівнодення, другий - “весняне” рівнодення. Так, як календарний рік у древньому Єгипті починався зі сходження Сопдета - Сотіса (Сиріуса) і початком розливу Нілу (в наші дні Сиріус сходить – стає видимим - в Єгипті на початку липня), - то першим календарним рівноденням було “осіннє”. Важливо, що в Кемет у році було тільки три пори - зв’язані з кліматом і поведінкою Нілу. Рік починався з часу Ахет водопілля – розливу і входження ріки назад в русло (4 місяці) - з сівбою, далі тривав Перніт – з визріванням і початком збору урожаю (4 місяці), затим період Шему – сухості – закінчення жнив і пекельної спеки з жарким вітром пустелі, хамсином.

40. Хапі – божество повноводного Нілу. Інакше кажучи, Ніл при повеневому розливі.

41. Межиріччя, Міжріччя - долина, сформована Тигром і Євфратом.

42. Ху – (др.єг.) – одне із значень – “блиск”, потім так називали образ лева з людською головою (сфінкса).

43. Чаті – на кшталт Візира, перший міністр, найвищий сановник при Пераа.

44. Владика Кемет – Владика Єгипту - Пераа (фараон). Кемет (Та – Мері) (др.єг.) - дослівно “чорна земля” долини річки (Нілу), оброблена, люба.

45. Тутмоси – Тутмос I (1530-1520р.), Тутмос II (1520-1505р.), Тутмос III (1505-1450р.), Тутмос IV (1425-1408р.), - Владики Кемет. “Тутмос” дослівно древньоєгипетською - “Дитина бога Тота”.

46. Маа херу (др.єг.) - “право гласний”, титул померлого, виправданого на суді Усера (Осіріса).

47. Ес (др.єг.) - чоловік.

48. Амамат (др.єг.) - чудовисько гіпопотам–лев–крокодил, прислуговуючий катом на суді Осіріса.

49. Тір – місто–царство на Середземномор’ї, в тій його частині, яку древні греки пізніше назвуть Фінікією.

50. Яхмос І – Перший фараон XVIII династії (1580 – 1310 роки до н. е.), спадкоємець незалежного від гіксосів царя Уасету Камоса, який організував за часи свого правління повстання, що переросло у визвольну війну. Яхмосу І вдалося близько 1580 року до н.е. вигнати гіксосів до Ханаану і знову об’єднати Єгипет. Провів енергійні та успішні реформи з відновленням і подальшим розвитком економіки, адміністрації, війська.

51. Будови - Святилище Амона, (Карнак), храмовий комплекс поряд з древнім Фасетом (Фівами). Місце загальнодержавного храму Амона.

52. Сахура – Фараон з V династії ( 2496 – 2483 роки до н. е.), будує канал Бубаст, з’єднуючий Середземне море з Червоним. Організовує першу експедицію в Пунт, будує піраміди і храми Сонцю.

53. Харемху (др.єг.) – Ха-Рем-Ху - "Гор в сонячнім блиску”, пізніше названий Великим Сфінксом. Знаходиться у підніжжя великих пірамід Гізи.

54. Птах Гора – сокіл.

55. Хуфу, Хафра, Менкаур (др.єг.) - фараони четвертої династії (2620 – 2500 роки до н. е.), що звели відомі піраміди в Гізі, більше відомі як Хеопс, Хефрен, Мікерін.

56. Ка (др.єг.) – (душа) за віруваннями древніх єгиптян це - життєва сила людини, чи духовний вираз, персоніфікація людського видимого, тілесного образу, - “двійник”, що продовжує жити після смерті тіла.

57. Зачаті з Тотом – Тутмоси. Тутмос, дослівно древньоєгипетською “Дитина бога Тота”. При першому Тутмосі (1530-1520 р. до н. е.) культ бога сонця Амона-Ра був поєднаний з культом Тота. Тутмоси – Тутмос I (1530 -1520р.), Тутмос II (1520-1505р.), Тутмос III (1505-1450р.), Тутмос IV (1425-1408р.), - Владики Кемет.

58. Шасу (др.єг.) - кочівники бедуїни.

59. Оронт – древня назва річки, нині це Нахр-ель-Асі на території Лівану, Сірії, Туреччини, - впадає в Середземне море.

60. Кадеш - знамените древнє історичне місто, на караванній дорозі з Межиріччя до Фінікії, Сирії, Палестини, Єгипту, - знаходилося між Дамаском і Тіром, як ворота в низину.

61. Хіддекель – агедійська назва річки Тигр, Євфрат – той самий, нинішній, Євфрат. Протікає разом з Тигром через Межиріччя.

62. Шадуф (єг.) - журавель для черпання води.

63. Пахон (др.єг.) – дев’ятий місяць староєгипетського календаря.

64. Дев’ятка храмів – в честь дев’ятки початкових богів в місті Оні. Це Атум, Шу, Тефнут, Геб, Нут, Усер, Ісет, Сет, Нефтіда.

65. Правитель сепату – в древньому Єгипті спадкоємний правитель області (пізніше ному).

66. Секот (др.єг.) – Червоне море.

67. Абу (др.єг.) - слон.

68. Тум (др.єг.) – він же Атум.

69. Елам – Еламська долина на річці Тигр, ймовірне місце Райського Саду (інше ніби на рівнинах перед Чечнею), що з Вавілонських поем попав до хебрейських.

70. Хека-Анедж (др.єг.) – назва 13-ої області (ному) Нижнього Єгипту. Столиця Он.

71. Кардуніяш (др.єг.) – назва Вавілонського царства в листуваннях Аменхотепів.

72. Сепат (др.єг.) – область, структурна частина Кемет, за греків – ном.

73. Туті (др.єг.) – назва місяця.

74. Бібл – древнє місто-царство на побережжі Середземного моря.

75. Беліт – вона ж Баалат-Гебал, Іштар, Астарта - велика богиня, в пізніші часи мати і дружина бога Адоніса, в описуваний період була пов’язана з культом Думузі (Таммуза), вважалася дружиною і сестрою бога неба Ваала, богинею родючості і материнства (як Іштар, Істар, Астарта в стародавньому Шумері, Вавилонії, Ассирії), (як Анат, Аштарт, Ашерат, Астарта в стародавній Сирії, Фінікії, Ханаані), цариця небесна.

76. Інпу (др.єг.) – пізніше Анубіс - бог з країни мертвих, покровитель померлих і обряду бальзамування.

77. Шардана, шекелеша, (др.єг.) – жителі Сардинії, Кіпру.

78. Ахайва (др.єг.) – древні греки, ахейці.

79. Кефтіу (др.єг.) – жителі о. Кріт часів міноського царства.

80. Кнос – древнє місто, в останній час свого існування - столиця Міноського царства на Кріті.

81. Арвад –древнє місто-царство на побережжі Середземного моря, на території Фінікії.

82. Ашерат – див. Беліт

83. див Мардук-Бел. 98

84. Зикурат – ступінчата піраміда.

85. Аляшія – невеличке царство в описуваний період, в нижній течії річки Оронт.

86. Мітані - царство, в описуваний період знаходилося на території верхньої течії Євфрату, трохи нижче хетського Кархемишу.

87. Ашшур – або Ассур – верховний бог у віруваннях стародавніх ассірійців, а також назва держави ассірійців.

88. Гілухепа – дівоче ім'я цариці Тейє, дружини Аменхотепа ІІІ, котра була родом з Мітані.

89. Калимасин – цар Кардуніашу, в описуваний період передав владу над Вавілоном синові - Кадашман-Енлілю.

90. Ерпатр (єг.) - офіційний спадкоємець і не обов’язково Пераа, але і інших високопоставлених сановників.

91. Сін – Вавілонський бог Місяця. Найбільш відомі храми в Урі і Харані (знаходився на притоці Євфрату - Нар-Белі).

92. Вавілонський цар – Хаммурапі - мається на увазі, що під тиском з боку Хаммурапі відбулося переселення деяких впливових родів з Уру, пізніше описане і в Старому Завіті. До речі, тільки після зруйнування храму Сін (десь на 2300 років пізніше описуваних подій) ісламу вдалося отримати владу над цим містом(Хараном).

93. Шамаш – в старовавилонській релігії бог сонця.

94. Кадашман-Енліль – син Калимасина - цар Кардуніяшу.

95. Мардук-Бел – з часів Хаммурапі – Мардук є богом Вавілонського царства. Це бог весняного сонця, який переміг первинний хаос, - за переказами був творцем, визволителем, спасителем, йому присвячувався бик – Бел. Мардук замінив собою попередніх “героїв”, точно повторивши їх подвиги. Власне, першою створення світу ( зі всіх старих текстів) описує вавілонська поема “Енума Еліш”, де бога Абзу і його дружину – потворну богиню хаосу – Тіамат, вбивають їхні діти під керівництвом бога Еа. Потім чудовисько перемагає Ваал (Левіафана), в шумерів це вправно зробив Енліль, якого при Хаммурапі і зробили Мардуком. Самого Мардука змінив потім Ашшур – при ассірійцях. Пізніше переможно бореться з Левіафаном Ягве, і, навіть, святий Георгій. До речі, спокусником “Адама” і “Єви” в найдревнішому месопотамському міфі виступає бог Еа.

96. Супілуліум – в описуваний час цар хетів.

97. Кархемиш – Кархемиш – в описувані часи хетське місто, на березі Верхнього Євфрату, над царством Мітані.

98. Шінар – древнє шумерська назва краю в гирлі Тигру і Євфрату.

99. Агаде – інакше Аккад, стародавня держава в Міжріччі.

100. Саргон – цар Шумеро-Аккадського царства - 2360-2305 роки до н.е.

101. Хаммурапі – Близько 1800 року до н.е. заснував могутню вавілонську імперію. Видатний завойовник і законодавець.

102. Марі – царство, що існувало в кінці III-го тисячоліття до Р.Х., між верхнім Євфратом і Ханааном. До складу держави один час входило і місто Харан (імовірно тоді, коли до Харану прибув рід біблійного Фарри). В листуванні держави Марі згадуються міста Нахура, Фаррахи, Саруги і Фалеки - схожі на імена Авраамових родичів, згадуються там і племена Авамрам, Іакоб-ель, Веніамін. Марі була зітерта з лиця землі вавілонськими військами в часи перших спадкоємців Хаммурапі.

103. Мардук – див. Мардук-Бел.

104. Хебреї – власне і перекладається, як люди з-за ріки.

105. Ур – древнє шумерське місто в колишній дельті Євфрату.

106. Гільгамеш – основний герой шумерського епосу, володар одного з шумерських царств-міст – Урука.

107. Еа - древнє вавілонський бог води і моря.

108. Іштар – див. Беліт.

109. Ану – ассіро-вавілонський бог неба, дослівно “Отець” – батько богів.

110. Німмах - древнє вавілонська богиня-мати.

111. Таммуз – вавілонський, ранній фінікійський “спаситель”, в Фінікії більше знаний як Ешмун, - божество рослинності, щороку восени вмирає і воскресає на весні. Народився на зимове сонцестояння - культ з IV тис. до н.е.

112. Утнапіштім – у шумерських сказаннях праведник, що чудесно врятувався від загибелі під час потопу в Межиріччі, широко відомий, як Ной.

113. Нашир – гора Арарат.

114. Лаван – мешкавший поблизу Харану біблійний герой, родич Ісаака, що взяв до себе робітником сина Ісака Якова на сім, а потім ще сім років роботи за право женитися на одній із його дочок.

115. Три вожді гіксосів – з написів на скарабеях – імена вождів гіксосів – Анатер, Хіан, Якобер.

116. Іркалла – (Іркалла-Нергал) володар смертного мороку, чоловік Ерешкігаль.

117. Ерешкігаль – вавілонська богиня, володарка підземного царства.

118. Куту – столиця підземного царства по-вавілонськи.

119. Аснамір – похітлива примара, одна із дійових осіб вавілонського епосу. Була надіслана богом Еа у пекло з метою порятунку богині Іштар.

120. Кіфара – острів Кріт, Міноське царство.

121. Аменті (др.єг.) – буквально “західний”, термін вживався у стародавніх єгиптян для визначення загробного світу, царства мертвих.

122. Храм Сіна в Урі – зикурат Наннар Сін.

123. Нефтіда – сестра Усера і Ісет, - богиня пустелі, неродючої землі.

124. Хамсин – сухий гарячий південно-східний вітер в Північній Африці з кінця квітня до початку червня (40 днів).

125. Риби, що з'їли не знайдений кавалок Осіріса. До наших днів дійшли наступні назви цих риб - Lepidotus, Phagrus, Oxyrihchus. Споживання цих риб у Кемет було заборонено.

126. Атон (др.єг.) – початково Бог сідаючого сонця, сонця на заході, пізніше в часи Ехнатона набув абсолютного монотеїстичного значення, - перший відомий достовірний факт монотеїзму.

127. Мутемуа (др.єг.) – мати фараона Аменхотепа III, нібито народженого непорочно.

128. Неф – один з др. єгипетських богів.

129. Анкх (др.єг.) – ієрогліф життя, у виді хреста з кругом нагорі. Символ божественності, атрибут богів, який вони вручали царям.

130. Утен, дебен (др.єг.) – грошей в описуваний період ще не було, був натуральний обмін, який прекрасно влаштовував усіх на той час, але при тому, що гуску можна було обміняти на зерно, чи худобу на деревину, - був встановлений еталон відносної вартості товарів. В часи Нового царства таким еталоном вартості стала спіраль з мідного проводу, що називалась “Утен”, цей еталон навіть мав свій ієрогліфічний знак. “Утен”, зазвичай, не переходив з рук в руки. Другою одиницею вартості в описуваний період був дебен, це слово спочатку значило “кільце”, але з часом воно стало значити не сам предмет, а його вагу. Вага – 91 грам.

131. Ахатетон (др.єг.) – буквально “Місто Сонячного обрію”, столиця царства Аменхотепа IV (Ехнатона) з 1370 по 1352 роки до н.е.

132. Ахет (др.єг.) – повноводдя, водопілля.

133. Ехнатон (др.єг.) – буквально – “Щит Атона” - Аменхотеп IV узяв це ім’я при зміні віри.

134. Гошен – (Гесем) область в південно-східній частині дельти Нілу.

135. Хоремхеб – колишній друг Ехнатона, владний воєначальник стає Пераа (1340-1324 роки) чи не найпершим відрікається від Атона і нищить сліди “єретика”.

136. Шему (др.єг.) – час сухості – закінчення жнив, час пекельної спеки з жарким вітром пустелі.

137. Ейє – (1345 – 1340 роки до н.е.) – останній чоловік Нефертіті, в минулому сановник Ехнатона, жрець Амона –Ра, короткий час був Пераа країни.

138. Тутанхатон (др.єг.) – пізніше прийняв ім'я Тутанхамон, - був Пераа з 1354 по 1345 роки до н.е. Спочатку під регентством Нефертіті в Ахатетоні, затим під регентством Ейє в Уасеті (Фівах). Повернув жерцям всі привілеї. Чоловік третьої дочки Нефертіті. Помирає ледь досягнувши повноліття.

139. Тутанхамон - Тутанхатон, з переїздом до Уасету (Фів) і вернувши привілеї Амону змінює своє ім'я таким чином.

140. Троада – місцевість Середземномор’я, там знаходилась Троя і інші елліністичні міста.

141. Рамзес I – Пераа (1314 – 1312 роки до н.е.) - спочатку воєначальник і візир Пераа Хоремхеба, - засновник XIX династії, батько Сеті.

142. Сеті I – Пераа (1312 – 1298 роки до н.е.) поновлює володіння в Ханаані, захоплює у хетів Кадеш.

143. Ерпатр Рамзес – наслідний принц, в майбутньому цар Рамзес II (1298 – 1235 роки до н.е.) – син Сеті I.

144. Фрагмент молитви Мернептаху (др.єг.) – фараону.

145. Мернептах – фараон (1235-1224 до н.е.), син Рамзеса II (1298 – 1235 до н.е.), відбиває навали “народів моря”, найбільш імовірно саме при ньому відбувається вихід Мойсея з Єгипту.

146. Рамзес II – син Сеті I, Пераа (1298 – 1235 роки до н.е.) великий завойовник. При ньому підписаний перший з відомих міжнародних договорів ( з хетами).

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-04 20:20:06
Переглядів сторінки твору 2146
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.151 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.10.21 13:03
Автор у цю хвилину відсутній