ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Музичук
2020.01.29 18:55
Рукави широкі
у її вбранні.
Долман у циганки –
злато на броні.
А під тим долманом
пісня із грудей,
наче із полону
рветься до людей.

Мессір Лукас
2020.01.29 15:52
Залетіла шалена муха
У розірваний мій рукав
Почалася зелена смуга
Не життя а сама труха
Роздягнувся щоб дати волю
Вилітай-но – отам вікно
А тепер от вірші мусолю
Може дійсно вони …но?

Сергій Губерначук
2020.01.29 11:00
На кривавому полі,
на горбочку край Крут
вітруганища голі
забігають в редут,
мертвим холодом стрілять,
світ шугають на смерть,
мов надіються й вірять
відстояти цю твердь!

Ігор Герасименко
2020.01.29 09:40
Дякую Богу, що дихаю
Й хочеться дихати ще.
Стрічкою, річкою тихою
Стежка життєва тече.

Дякую, що розмежовую:
Де золоте, де святе?
Де висота, де безодня є?

Світлана Майя Залізняк
2020.01.29 06:19
Задраїти люк і не заходити на сайт. Хочеться закрити назавжди ці двері.
Відгородитися. Не знаю, кого зацікавить пропозиція Олександра - відкрити лице.
Я обіцяла на реагувати на провокації. Є типажі, які не вгамуються. Не відкриватиму вкладки. Не читати

Микола Соболь
2020.01.29 06:13
Не змінити нічого. Шлях обрано.
Невідоме з іксакми сокрите ще.
Та уже розплавляється оливо
І запалюють культове вогнище.

Язиками спокусливо полум’я
Непокірних до віри облизує,
Сонце палить страшніше до полудня

Віктор Кучерук
2020.01.29 05:12
Погода природою править
Невимушено, жартома, –
Не хочеться вірити навіть
У те, що навколо зима.
Брунькують берези і клени,
Безсила заснуть мошкара, –
Край стежки травицю зелену
Косити вже скоро пора.

Олександр Сушко
2020.01.29 03:20
Є красуні та красені на сайті, які панічно бояться, що їх хтось покритикує, або залишить несхвальний коментар під їхнім опусом. І блокують власні сторінки від осіб, яких вважають недостойними оцінювати їхні вічні створіння. Натомість вільно заходять н

Олександр Миколайович Панін
2020.01.28 21:55
Героям-Кіборгам присвячується

***

Війна в Аеропорту
це – головний стан життя.
Війна триває 24 години на добу.
Якщо ворог не атакує,

Олександр Сушко
2020.01.28 19:45
Собаки брешуть, люди брешуть, влада...
А ти - правдивець? Витязь добрих справ?
Облуда підла - в золотистих шатах,
А правда - гола, без гарячих барв.

Я кликав цирк: - Гайда в стрілецьку роту!
Але з вертепу чути: "Йди ти на...".
Паяц-очільник не д

Володимир Бойко
2020.01.28 19:31
В Болгарії є місто Козлодуй,
А в Україні – станція Козятин.
На мапі смак романтики відчуй
Та музу клич і нумо віршувати

Про Козову, Козлів і Козелець
Козляничі, Козин і Козероги,
Козельне, Козорізи й накінець

Микола Дудар
2020.01.28 18:38
Не робіть з мене ворога.
Ваша хитрість - потала.
І розвіється соромом,
І це буде замало…
Протилежного берега
Не дістатись без весел.
І згадайте про Терен...
Тридцять третю із Весен…

Надія Тарасюк
2020.01.28 16:57
Наші зустрічі в небі клин.
Серед гілля бринить
пташа.
Гей, пташино! Куди ж ти, га? —
Попід ноги сухий
полин…

Ми підсніжника цвіт зима

Сергій Губерначук
2020.01.28 11:54
Випити кави
й не спати, не спати.
Плюнути голосно вниз.
Якби ж мені снилися
тільки Карпати
чи рими нових реприз.

Яка ти була…

Олександр Олехо
2020.01.28 11:51
А хто ти є? Чи є кому різниця?
Аби не шут на троні короля.
Аби ума не погріб, а світлиця.
Аби у даль від брата-москаля…

А хто ти є, то тільки ти і знаєш,
коли з душею сам на самоті,
і короля на публіку не граєш,

Олександр Сушко
2020.01.28 11:50
У слави є гидка, вельбучна тінь,
Немов собачий хвіст плететься ззаду.
Не віддереш. Та я від неї втік
І на пиху вдягнув смирення каптур.

А дехто із Полтави не такий -
І сам не гам, і світу - дуля з маком.
Людську хвалу трамбує у мішки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Се Гупало
2020.01.28

Королева Гір
2020.01.22

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ріль
2020.01.18

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Вірші / Просто лірика

 Винороб

            М.Ляшкевич

Образ твору Віддати, не отримавши від тебе,
чи не найкращий результат?
Бо клятий листопад -
"ich liebe"
не мовити без туги і тривоги -
і саме це тебе хвилює, так?

Вивчає падолист мої дороги,
ти ж, бранка шурхоту і сліз,
втамовуєш каприз
знемоги
і прагнеш анемії вільних,
мандруючих тебе кудись
коліс.

О листопад у царстві божевільних,
жнива потопів і пожеж,
пости не оминеш
осінніх
останніх збирачів плодів од серця -
данина винна,
весняна́,
авжеж.

Данина винна,
винна феєрія
пори бродіння і плачу, -
в нестямі закричу
"ти - мрія?"
і в звичному згасанні кроків
утішуся відлунням досхочу.

Відлунням листопаду, чарівнице,
жовто-багряному суду
пояснення знайду,
утім це -
до вибору здобутку, ніби
поставленого за мету -

до заметілі першої. Від діви.
Не маючи... Печальний шлях.
Але у сніговію днях
бурхливі
метаморфози тіла,
                                   дум,
                                               манер
я дочитаю на твоїх устах,

крізь острахи набутого безумства,
і кпини у крові химер -
ти інша відтепер,
без ремства
і стиду, баядерка - перелюбства
безстрашно відкоркованих озер

відбитку неба, царства божевільних -
в танку-спокуси, угорі
обіймів-хвиль, у грі свавільних
жадань,
в які, збуваючись, струмують
солодкі грона здобуття мої.

Солодкі грона, полонені долі,
приречені на смак вина...
Що амфора земна
без волі,
якої тут нема -
чаклунка осінь?
Чаклунка осінь,
випита
до дна.


2003

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-16 22:57:00
Переглядів сторінки твору 2906
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.734 / 5.25  (5.154 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.954 / 5.5  (5.151 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2020.01.27 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-17 18:51:03 ]
Пане Володимире, а є ж у Вас якийсь таємний прихильник (прихильниця), який (яка) постінйо намагається вгодити. Цікаво - хто ж це? А втім - справа не в цьому.
Коротко про вірш: як на мене - є певна аритмія образів, яка впливає і на сам ритм, бо примушує мене відступити на крок, щоб продовжити читання. Я не про ті кілька свідомих збоїв, а про загальне враження від асоціативно-метафоричного ряду. Якраз саме це заважає вибудуватись віртуальному тілу вірша в моїй свідомості в струнку прозору постать, яка виходить з осені на мене, проходить наскрізь і зникає в бурштинному жовтнево-листопадовому безмежжі. А я стою - без дихання... Незважаючи на досить широке, панорамне зображення загальної картини і випуклість окремих чуттєвих образів, образи ці лишаються для мене все таки окремими естетичними одиницями, а не сублімуються в одне ціле - як між собою, так і в моїй свідомості - з моїм світо-слово-серцесприйняттям.
Саме тому я і поставив оту оцінку, яку поставив.
Що зачепило - філософічна прозорість окремих уламків і відносно спокійна сповідальна відчуженість ліричного героя, який веде мову з певної відстані.

Тепер: у мене до Вас пропозиція.
Пишу тут, бо тут швидше за все прочитаєте.
Оскільки спілкуються і коментують одні і ті ж, щоб долучити до загального літературного життя сайту весь загал, пропоную ввести квоту: три коментарі на місяць (наприклад), а то й п"ять, для кожного. Написав три штуки - свабоден, не написав - загроза виключення (можна й не виключати, але погрозити треба). Це додасть руху, а то всі відмовчуються як партизани. Взагалі-то, бути членом сайту і тільки тупо кліпати очима і відмовчуватись - це певна неповага до присутніх. От як. Чого тоді прийшли - тільки щоб втулити свої безсмертні твори?
Гадаю пропозиція слушна. Що думаєте?

З повагою - Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 13:24:08 ]
"Винороб" Ляшкевич Володимир. Коментар на коментар Сергія Татчина.

Зі всією повагою до вас, як до хорошої людини і дуже непоганого по суті поета (невеликі формальні огріхи техніки невдовзі зникнуть), маю зауважити, що вірш цей таки є цілісним. Просто за один раз не тільки вам його не впіймати, а й іншим. "Проблема" в нашаруванні підрядних речень у передостанній і перед нею строфі.

"Але в зимових днях
бурхливі
метаморфози тіла, дум, манер
я дочитаю на твоїх устах,

крізь страх новонародження безумства,
і шалу у крові химер -
ти інша відтепер -
без ремства,
без стиду - фантазерка перелюбства
безстрашно відкоркованих озер,

відбитків неба царства божевільних,
в танку розбещених вгорі
обіймів-хвиль, у грі
свавільних
жадань, в які, збуваючись, струмують
солодкі грона здобуття мої."

Між нами кажучи, цілком логічно зв'язаний містерійний образ такого розміру не кожен проковтне взагалі. Такі образи не властиві українській поезії до урбаністичної епохи, і властиві серйозній постмодерністичній поезії сучасності, тут, звичайно, без усякої філологічної "придурашеності".


З повагою, Жорж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 13:28:53 ]
Щодо ваших, Сергію, пропозицій, то вони виглядають справедливими, але першочерговою задачею в нас зараз є модернізація сайту, яка трішки затягнулася не по нашій вині. А після неї, коли все докорінно покращиться, і прозорість роботи сайту підвищиться на порядок, ми зможемо повернутися до цього.

Творчих досягнень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 20:18:04 ]
Шановний Дикий Жорже.
Як ви вже, мабуть, помітили - я люблю великі розміри. Так що проковтнути його не так вже й важко, тим більше що вищеозначений твір не дуже вже й великий. І для мене проблема не в передостанніх двох строфах. Але це суто моє.

Різниця в нашому оцінюванні та, що я казав про своє - і тільки про своє - враження, а ви намагались про більш загальне сприйняття. А загальне сприйняття спргнозувати дуже важко.

Є гарний вихід. Я спробую через деякий час повернутись до цього твору. Можливо вірш за цей час зробить в мені якусь роботу.

Дякую за добрі слова в мою адресу а також за те, що ви не втрачаєте надію на виправлення мною різних огріхів. Тільки відтепер буду постійно хвилюватись - а якщо підведу вас?

З повагою до всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-19 12:52:10 ]
Пане Сергію, огріхи у всіх нас є, наприклад я, краще бачу в інших, ніж у себе, краще пишу критику, ніж вірші, але знати навіть про свої маленькі огріхи - корисно. навіть якщо вони приносять насолоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-19 17:35:13 ]
Всіма руками - за. Ідеального нічого немає.