Валентине, а як було прізвище Івана Іова? Не Іванов часом?
Оце вік живи - і нічого не знай! Ми були знайомі, Іван дружив з Петром Сорокою. У мене є його остання збірочка. А я ще думала - що за прізвище таке!
Дуже гарні пародії! Добрі, з гумором, дотепні, нікого не паплюжать. І багатьох впізнаєш. Тепер я знаю, чому Федунець лисий. Побачу - розпитаю про лавровий вінець. Кравчука Ви трішки підкололи! Але акуратно і правильно.

Іванове, хай буде йому пухом подільська глина, прізвище Іов. Мало б бути українською Йов. Якось маи з ним розмовляли на цю тему (а ми досить часто бачилися й говорили на будь-які теми), а він каже: "Вальку, як я відкину "ов", то у мене ж лише "І" залишиться, а на Йов міняти не хочу, бо що я один із роду буду Йов, а усі Іови?" Помер бідака від раку шлунка, після операції ще кілька років прожив і помер... У нас є фонд його імені. А з Кравчуком було так: я опублікував епіграми на ряд місцевих письменників, а Василь Іванович пише листа і просить написати на нього коли не епіграму, то хоча б епітафію. Ну, то я й встругнув епіграмотафію. Відгуку не було...

Ой, я не зрозуміла, це Ви про закінчення на -ов! От у чому справа! Гарний чоловік був, і вірші сильні писав. Хай з Богом спочиває!

Шановні редакціє та адміністраціє! Звкртаю вашу увагу на недостойну поведінку пана Нахмана Критуса, який систематично і безпідставно псує мої показники у поетичних змаганнях. Він, не коментуючи і не вказуючи причини, не попереджаючи мене і не сперечаючись з редакцією Майстерень на свій смак оцінює мої твори. Мабуть він свої недолугі скалозубства вважає кращими за мої майстерні епіграми. Прошу закликати пана Нахмана до порядку та усунути наслідки його недостойної поведінки на моїх сторінках.

Шановні редакціє та адміністраціє! Звкртаю вашу увагу на недостойну поведінку пана Нахмана Критуса, який систематично і безпідставно псує мої показники у поетичних змаганнях. Він, не коментуючи і не вказуючи причини, не попереджаючи мене і не сперечаючись з редакцією Майстерень на свій смак оцінює мої твори. Мабуть він свої недолугі скалозубства вважає кращими за мої майстерні епіграми. Прошу закликати пана Нахмана до порядку та усунути наслідки його недостойної поведінки на моїх сторінках.

Ось, Максе, та епіграма, яку ви просили. Вона давно опублікована.

Бравісімо! Так він тутечки! Валентине Федоровичу, ну то киньте його до аватарки на авторську сторінку. Дивіться, як воно чудово гармонує: і ріп`ях, і ця іронічна епіграма - автори одразу розумітумуть, з яким вимогливим читачем вони мають справу.

То, Максе, не репях якийсь, а справжнісінький чортополох. Про нього можете прочитати у моїх етюдах "Небезпечну бритву". А повніше про мене промовляє те, що там є: "Я звідав щторм, піски пустелі... (у Заполярї жив і в гОрах)"

Гаразд, моя справа запропонувати, Ваше право відмовитися. Чортополох, так чортополох...

Той чортополох - знамените зілля, - на Поділлі його навіть у церквах на Маковія освячують разом з маком. Людям нема ніякого діла до якихось там Маккабі, а знають, що треба святити мак, колосочки пашні, чорнобривці... та чортополох.

От, я ж кажу Горе з розуму. У Вас такі знання і хочеться говорити-говорити, писати-писати, а головне, щоб були слухачі і читачі. Але Вам їх не вистачає. Ви не реалізуєте свої знання у різних галузях - от того Ви і злі на весь білий світ :(( Спробуйте, не відповідати. Нехай цей коментар буде останнім.

Максе, я не можу дати вам на своїх сторінках використати фактор останнього слова. Та ще й слова лукавого, бо не злий я на увесь світ. Злі люди так не чинять.

Максе, я маю досить читачів. Іноді здається, що їх вже занадто багато. Особливо тих, хто не годен зрозуміти написаного і витлумачує його на свій лад. Ось, скажімо, сьогодні я завершив розвідку про муровану церкву 1476 року, яка знаходиться у с.Сутківці неподалік від Хмельницького. А виявилося, що у тому селі свого часу жив всесвітньовідомий авантюрист і шахрай масон граф Каліостро! Ви уявіть собі маленьке подільське село, церкву-фортецю 15 сторіччя та того гіпнотизера і чародія, який мешкає у цьому подільському селі!!! Тут вже й справді здається, що читачів малувато.

Максе, оцим своїм твердженням ви занадто звузили спектр моїх зацікавлень, звіцвши його чомусь лише до однієї національної меншини, якою я, здається, найменше цікавлюся.
"Поважний і знаний на Хмельниччині журналіст доклав багацько зусиль для розвінчання образу «гнаних світом євреїв». Усе це можна дізнатися, набравши у будь-якій пошуківці на кшталт «гуглу»: Валентин Бендюг і євреї, Валентин Бендюг про євреїв, Валентин Бендюг і жидівство, Валентин Бендюг Вічний Жид. Щоправда, ви зіштовхнетеся з проблемами, коли сторінка не завантажується, невірна адреса(зайва кома чи ще щось) або ж, взагалі (найпоширеніше), сторінка, до якої звертаються, уже відсутня. Не вішайте носа, клікайте по всіх «збережених копіях» чи «кешованих сторінках(кеш)», і, неодмінно, знайдете щось цікавеньке".
Наберіть, Максе, поруч з моїм прізвищем інші слова - цигани, поляки, росіяни, татари... Вам усе те буде корисно знати, бо ви, як мені здається, дуже мало про те все знаєте.
Окрім того, Максе, ви поширили про мене уже давно спростовану неправдиву інформацію - від дати народження і до редагування газети та її назви.

Рух опору
Чинити щоденно нечуваний опір невігласам.
Мовчати як риба, принишкла у мулі на дні.
Кивати тактовно, мов думка із думкою збіглася,
а власний незрілий світогляд не вартий борні.

Ходити по лезу щодня з показною бравадою,
юнацьким зухвальством в чергове дивуючи світ,
пишаючись щиро в душі і до одуру вадою
в умінні плекати надію і жити, як всі.