Толю, привіт. я звісно розумію, що трохи не в тему, але я тут зі своїм "дякую". що ж до обговорюваної теми зооло-біологічного націоналізму, то в цих питаннях я, нажаль, не компетентна. дозволю собі лише коротке спостереження (зроблене на основі реальних подій:): подібні невинності у вигляді гіпер"патріотичних" віршів (за відсутності здорового розуміння дійсного підґрунтя для можливої гордості, а також елементарних знань про тих же Бандер і іже с німі) часто-густо ростуть з того ж дерну, що і настінні «твори», змістом: "Україні слава - бий жидів" або "ніґерів/москалів/албанців/представників племені маорі/циган - на гіляку!", а бравадний націоналізм часто межує з нацизмом.

Ніка, ти чудо! Твоя поезія надихає. А на дискусію не зважай. Не вартий той І.К. такої уваги.

Та і не тільки стосовно Анатолія...
Сашко, в 25 років - дитяча хвороба? Коли ж тоді чоловіки починаються?
Але якщо пані БІОЛОГІЧНА НАЦІОНАЛІСТКА уособліює порядність в Калиниченку і Бендюгові, то, боюся, фальшу вона не відчує...

Та куди мені, темній!

Та куди мені, темній!

Я народився, виріс і мешкаю в м. Марганець.
Томаківсько-Буцька Січ частково знаходилась в полшіні міста, а частково затоплена водосховищем.
Навчався в Запоріжжі, де мешкає пан Ігор, тому це мене ще більше засмучує. Земляк. Служив в Естонії в ракетних військах. Жив в Петербурзі...

Анатолію, дуже рада, що Ви справді прагнете ДВОмовності, і хочете удосконалювати свою українську, хоч оточення цьому мало сприяє.
На тему конкретного вірша автора Калиниченка - таких віршів писати не можна, бо вони поезією за суттю не є. Це набір римованих закликів. Так колись писали про Леніна, так тепер пишуть про Україну, а вона, Україна, анітрохи цього не просить. Чому так пишуть? є кілька причин - автор колись прочитав щось подібне у відповідному товаристві і йому дружно аплодували. захотілося знову і знову. Або похвалили - от, мовляв, вірші, сповнені духом патріотизму. Патріотизм є, але вірша немає, от у чім річ. Але й ксенофобії, про яку йдеться, немає теж. Пані Леся не сліпа, не глуха, і не настільки позбавлена художнього смаку, як декому хотілося б. Конкретний вірш - не те, що треба писати про рідну землю. Але нищити автора на цій підставі не можна. Критикувати вчинок (вірш), а не людину - основи психології. Оце моя позиція. Допомогти людині це зрозуміти - мета ПМ. Бажаю Вам, Анатолію, толерантності й розуміння. Щиро - ЛР.

"Девальвують патріотичні почуття" - абсолютно так!
А куди ж мені щось зрозуміти в поезії! Я ж учора з пальми злізла!

Дозволю собі навести один з коментарів означеного патрійота і попросити шановну Лесю охарактеризувати його з точки зору психології. Людина - це не тільки автор і написані нею рядки. Це ще і її думки.

Ігор Калиниченко ( Л.П./ Л.П.) [ 2008-05-27 10:01:25 ] - відповісти

Чогось іншого від людини з єврейським прізвищем очікувати марно. Від москалів теж. Шкода лише, що наші "малороси" їм підспівують.

Не думаю, що повинна аналізувати й коригувати думки автора. Це особиста справа кожного. Справа ПМ - допомога авторові у виборі напрямку творчого шляху, а не ламання його особистості.

Свят, свят, свят! А я намагався йому щось пояснити... Закінчений фашист.

Леся, ви повторили мої думки, коли я вперше прочитав того вірша. Той вірш визвав у мене відразу. Найбільше мене зачипило ім"я Стуса.
Неможливо після віршів Стаса таке сотворить.
Я запитав, чи читав він Стуса? І отримав "поетичну" відповідь.
Я зробив висновки: по-доброму не вийде.
І проїхав епіграмою-танком.
А тепер, виявляється, у нього і раніше були
фашистські закидони. Люди бувають добрі і злі.
А москалів, жидів чи малоросів - не буває!

Тобто, іншими словами, шановна пані Лесю, якщо автор є "закінчеий фашист" (як зазначив Анатолій), то справа ПМ - просто коректно допомогти йому обрати правильний творчий шлях для здобуття більшої поетичної майстерності?
Так що ж в такому разі лізе з Вас, користуючись Вашим же виразом?

Сашко, я лише процитувала самоозначення, надане собі пані Лесею...