ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Надія
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Із серії про москалів...
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
Ню
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Складна фразеологія
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Велика Смута в Московії початку сімнадцятого століття
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Мак червоний
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
* * *
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Пiд сонцем iнкубатора
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
* * *
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
Кішка, якої могло не бути
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
Спекотна довга літня ніч (The Jimi Hendrix Experience)
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Минуле
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
Стали Зайвими Слова --- український блюз
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Полонез (тавтограмний рондель)
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 ....
Дивишся в дзеркало, врода давно не та.
Погляд ясний, що не знав ані сліз, ні диму.
Пишеш про вічне, чіткі добираєш рими.
Майже безгрішна і мабуть таки свята.

Так і несеш (чи то тягнеш) крізь все життя
Цноту. Скажи, чи була ти колись щаслива?
З тілом непещеним сорокарічної діви
Досі не зваблена й чиста немов дитя.

Графіком строгим, безжальним календарем
Ти витісняла любов – заборонену зону.
Хоч ти й любила вітчизну, батьків, Кобзона
Шалу не знала, самотність була тягарем.

Губи неспиті, у ліжку завжди одна.
Руки, що пестили тільки себе і струни.
Досі тримаєшся? Брешеш собі: „Не сумно,
Маю усе, самотність лиш данина

Богу, собі і комусь там іще". А чи
Варта ця гордість щасливих очей і сміху?
Що ж ти не плачеш? В кімнаті до болю тихо.
Дзеркало в друзки. Воно ж бо німе – змовчить.




Найвища оцінка Леся Романчук 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-04 17:35:47
Переглядів сторінки твору 4478
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.751 / 5.44  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.786 / 5.5  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Невідомо чим нагадав мені цеж відірвати вдалось...
У нього були типові руки науковця. Може


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-08-04 17:36:50 ]
Ондо, повтори коментик пліз))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-08-04 18:01:27 ]
Жутко стало, говорю.
Браво!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-04 17:41:09 ]
Варцю, мова, наче у невиправного циніка, якого раптом проперло на сентименти.. Чи то я сама собі так придумала.. ;)
В будь-якому випадку, повз не пройдеш.. о_х


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-08-04 17:55:26 ]
О, так і є)) Я страшенний цинік, чесслово))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-04 17:59:44 ]
Варцю,ти дуже добре змалювала психологію жінки, яка сама себе поставила в жорсткі рамки життя і не знає звідти виходу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-08-04 18:06:45 ]
Варцю, а ритм подекуди то обрізаний, то розтягнутий трішки заважає читанню на одному подиху. Можливо в такому випадку і подача має бути іншою (я про форму)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 13:23:25 ]
Влучно...до крику й болю душі.
Боже, як страшно... Написано сильно.
дійсно, трохи збивається ритм, проте...на це можна закрити очі.
Тут головне - повнота образів, цілісність картини самотності. Актуально.
На жаль, актуально.
І як підсумок звучить: "В кімнаті до болю тихо."
До глибини душі зачепила, Варваро.Ой, і зачепила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-08-07 10:27:58 ]
Дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марко Стійницький (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 19:48:51 ]
Мої шанування. Після невеликої перерви вступаю в законні права голови фан-клубу Варвари Черезової :)
Як завжди сильно і повно образами... Однак мені чомусь не вистачає повноти почуттів, що відчуває авторка до героїні. Вона її шкодує? Звинувачує? Любить? Виправдує? Ніби всього по троху і, на мій чоловічий читацький погляд недопережито за цю ліричну героїню... Варцю, може розізлись на цю нещасну діву, чи навпаки поплач за неї...
P.S.
40 років то ще ого-го яка молодість у справжніх жінок!

Ще раз мої шанування.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-08-07 10:27:32 ]
Нууууууу, це типу незалежний погляд, констатація факту))))
А Кобзон... То ніби як узагальнення правильної музики)))
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марко Стійницький (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 11:31:22 ]
Угу, значить я правильно відчув... Тому і кажу - спробуй для підкреслення яскравості полюбити чи зневажити її, так, для експерименту. Я розумію, що жінкам чи юним дівчатам простіше знайти в цьому образі щось ближче, вони можуть просто спроектувати то на себе... а всім іншим читачам?
Варюнь, ти ж вмієш так яскраво відчувати. Не кажу, що тут щось пісне, однак так хочеться щоб в кожній страві щось запекло нестерпно, особливо тут... Фінал би альтернативний втнути чи що...
Вибачай, якщо щось занадто :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марко Стійницький (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 19:49:48 ]
Кобзон тут саме те! Влучно і не притягнуто.