Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.08
22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить
2025.12.08
22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе
2025.12.08
22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.
Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.
Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір
2025.12.08
17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших.
Була тая дружба, як собача служба.
Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія.
Де українець шукає броду, там єврей наводить мости.
Історичні рішення не бу
2025.12.08
15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
2025.12.08
07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
2025.12.08
06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
2025.12.08
00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
2025.12.07
22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
2025.12.07
22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.12.07
22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
2025.12.07
19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
ТАЄМНИЦЯ КРАЇНИ ПТАШИНИХ МРІЙ (ІV)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ТАЄМНИЦЯ КРАЇНИ ПТАШИНИХ МРІЙ (ІV)
Минуло вже два дні, а на оголошення Аліси «Равлики початківці, єднаймося» ніхто ще не відгукнувся.
- Невже тут крім мене немає жодного початківця?, подумала Аліса. -Певне, що є. Але ж вони сидять у своїх зачинених мушлях бо мабуть нажахані обстрілами, чи просто, не знаючи місцевості, не наважуються вийти на прогулянку. Звісно, вони не могли прочитати моє оголошення…
Тож Аліса вирішила здійснити прогулянку лісом, і завітати у гості до равликів, що зачинилися у мушлях. З ранку настрій у неї був досить бадьорим. Вночі її більше ніхто не турбував. Вечірній візит знервованих равликів вже забувся. Алісина зірочка на небі стала ще яскравішою. Це додавало сил і впевненості. Відчинивши мушлю, Аліса хотіла було вмитися росою з листочків любистку , який ріс поруч з пеньком. Та несподівано побачила , що на пеньку сидить знайомий равлик Маша...Він був украй знервований, і не припиняв повторювати: Пень – не -татко? Пень -не -татко?.... Потім пригадав свою тьотю, з якою він грався у бінокль, і, змірявши Алісу недобрим поглядом, сказав свою сакральну фразу: ЛАДНО, ДОБРА ТЬОТЯ, ПОГРАЄМОСЬ ЩЕ…..…..Аліса озирнулася. Поруч нікого не було. Жодної тьоті.
- Він, напевне, марить, подумала дівчинка
Аліса злякалася, але не розгубилася. Вона зірвала найбільший листочок любистку, де зібралося найбільше крапельок роси і вилила цю кришталеву прохолодну запашну вологу равлику Маші на тім’ячко. Равлик, нарешті прийшов до тями. Він зніяковів, згадавши, що ведмеді насварять його за непослух, і дивною непевною ходою почалапав - почовгав геть…
Аліса була спантеличена. Роздуми про дивного равлика Машу не
давали їй спокою:
-Я повинна дізнатися, ЩО трапилося з цим бідолахою і що відбувається зараз. Уривки Машиних фраз свідчили про втрату пам’яті… А раптом його продали ведмедям у рабство? Цілком вірогідно, що колись цей равлик міг бути чарівною дівчинкою Машею, без бороди. Хто вчинив це дивне, перетворення і чому це сталося саме тут, у країні Пташиних мрій? - Ці думки надзвичайно захопили Алісину уяву. Вона відчула, що саме вона, Аліса покликана розплутати цю дивну історію з перетворенням, цю жахливу Таємницю!
-А як же равлики – початківці? Їм теж потрібна моя допомога, подумала хоробра дівчинка. І.. в цей момент побачила двох сором’язливих равликів, які роздивлялися рожеве оголошення. –
- Ну, нарешті… Аліса полегшено зітхнула і пішла знайомитися з «прибульцями».
- Невже тут крім мене немає жодного початківця?, подумала Аліса. -Певне, що є. Але ж вони сидять у своїх зачинених мушлях бо мабуть нажахані обстрілами, чи просто, не знаючи місцевості, не наважуються вийти на прогулянку. Звісно, вони не могли прочитати моє оголошення…
Тож Аліса вирішила здійснити прогулянку лісом, і завітати у гості до равликів, що зачинилися у мушлях. З ранку настрій у неї був досить бадьорим. Вночі її більше ніхто не турбував. Вечірній візит знервованих равликів вже забувся. Алісина зірочка на небі стала ще яскравішою. Це додавало сил і впевненості. Відчинивши мушлю, Аліса хотіла було вмитися росою з листочків любистку , який ріс поруч з пеньком. Та несподівано побачила , що на пеньку сидить знайомий равлик Маша...Він був украй знервований, і не припиняв повторювати: Пень – не -татко? Пень -не -татко?.... Потім пригадав свою тьотю, з якою він грався у бінокль, і, змірявши Алісу недобрим поглядом, сказав свою сакральну фразу: ЛАДНО, ДОБРА ТЬОТЯ, ПОГРАЄМОСЬ ЩЕ…..…..Аліса озирнулася. Поруч нікого не було. Жодної тьоті.
- Він, напевне, марить, подумала дівчинка
Аліса злякалася, але не розгубилася. Вона зірвала найбільший листочок любистку, де зібралося найбільше крапельок роси і вилила цю кришталеву прохолодну запашну вологу равлику Маші на тім’ячко. Равлик, нарешті прийшов до тями. Він зніяковів, згадавши, що ведмеді насварять його за непослух, і дивною непевною ходою почалапав - почовгав геть…
Аліса була спантеличена. Роздуми про дивного равлика Машу не
давали їй спокою:
-Я повинна дізнатися, ЩО трапилося з цим бідолахою і що відбувається зараз. Уривки Машиних фраз свідчили про втрату пам’яті… А раптом його продали ведмедям у рабство? Цілком вірогідно, що колись цей равлик міг бути чарівною дівчинкою Машею, без бороди. Хто вчинив це дивне, перетворення і чому це сталося саме тут, у країні Пташиних мрій? - Ці думки надзвичайно захопили Алісину уяву. Вона відчула, що саме вона, Аліса покликана розплутати цю дивну історію з перетворенням, цю жахливу Таємницю!
-А як же равлики – початківці? Їм теж потрібна моя допомога, подумала хоробра дівчинка. І.. в цей момент побачила двох сором’язливих равликів, які роздивлялися рожеве оголошення. –
- Ну, нарешті… Аліса полегшено зітхнула і пішла знайомитися з «прибульцями».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
