ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Серпень / Проза

 ТАЄМНИЦЯ КРАЇНИ ПТАШИНИХ МРІЙ (ІV)
Минуло вже два дні, а на оголошення Аліси «Равлики початківці, єднаймося» ніхто ще не відгукнувся.
- Невже тут крім мене немає жодного початківця?, подумала Аліса. -Певне, що є. Але ж вони сидять у своїх зачинених мушлях бо мабуть нажахані обстрілами, чи просто, не знаючи місцевості, не наважуються вийти на прогулянку. Звісно, вони не могли прочитати моє оголошення…
Тож Аліса вирішила здійснити прогулянку лісом, і завітати у гості до равликів, що зачинилися у мушлях. З ранку настрій у неї був досить бадьорим. Вночі її більше ніхто не турбував. Вечірній візит знервованих равликів вже забувся. Алісина зірочка на небі стала ще яскравішою. Це додавало сил і впевненості. Відчинивши мушлю, Аліса хотіла було вмитися росою з листочків любистку , який ріс поруч з пеньком. Та несподівано побачила , що на пеньку сидить знайомий равлик Маша...Він був украй знервований, і не припиняв повторювати: Пень – не -татко? Пень -не -татко?.... Потім пригадав свою тьотю, з якою він грався у бінокль, і, змірявши Алісу недобрим поглядом, сказав свою сакральну фразу: ЛАДНО, ДОБРА ТЬОТЯ, ПОГРАЄМОСЬ ЩЕ…..…..Аліса озирнулася. Поруч нікого не було. Жодної тьоті.
- Він, напевне, марить, подумала дівчинка
Аліса злякалася, але не розгубилася. Вона зірвала найбільший листочок любистку, де зібралося найбільше крапельок роси і вилила цю кришталеву прохолодну запашну вологу равлику Маші на тім’ячко. Равлик, нарешті прийшов до тями. Він зніяковів, згадавши, що ведмеді насварять його за непослух, і дивною непевною ходою почалапав - почовгав геть…
Аліса була спантеличена. Роздуми про дивного равлика Машу не
давали їй спокою:
-Я повинна дізнатися, ЩО трапилося з цим бідолахою і що відбувається зараз. Уривки Машиних фраз свідчили про втрату пам’яті… А раптом його продали ведмедям у рабство? Цілком вірогідно, що колись цей равлик міг бути чарівною дівчинкою Машею, без бороди. Хто вчинив це дивне, перетворення і чому це сталося саме тут, у країні Пташиних мрій? - Ці думки надзвичайно захопили Алісину уяву. Вона відчула, що саме вона, Аліса покликана розплутати цю дивну історію з перетворенням, цю жахливу Таємницю!
-А як же равлики – початківці? Їм теж потрібна моя допомога, подумала хоробра дівчинка. І.. в цей момент побачила двох сором’язливих равликів, які роздивлялися рожеве оголошення. –
- Ну, нарешті… Аліса полегшено зітхнула і пішла знайомитися з «прибульцями».




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-27 07:25:47
Переглядів сторінки твору 1858
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.401 / 5  (4.626 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.272 / 5  (4.439 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.06 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-08-27 21:08:37 ]
Допоки равлики виповзуть зі своїх мушлей, ви встигнете самі збагнути головну загадку ПМ - тут скільки равликів - стільки й світів!