Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.02
14:51
Не світять ліхтарі. Лише вогні
Замислених багатоповерхівок.
Засипав землю сніг, а в далині
Нечутний спів - мого життя уривок.
Скрізь - темрява. Дитинства милий двір
Все дивиться на білі кучугури.
Моя душа - занедбаний пустир,
Замислених багатоповерхівок.
Засипав землю сніг, а в далині
Нечутний спів - мого життя уривок.
Скрізь - темрява. Дитинства милий двір
Все дивиться на білі кучугури.
Моя душа - занедбаний пустир,
2026.01.02
14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
2026.01.02
13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
2026.01.02
13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
2026.01.02
13:19
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
2026.01.02
11:05
Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.
Мов лампочки – очі.
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.
Мов лампочки – очі.
2026.01.02
10:59
Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.
Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.
Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби
2026.01.01
21:12
Я народився в п’ятдесятих.
Помер тиран – призвідник лих!
Війна позаду. Для завзятих
З'явився шанс зробити вдих.
Помер тиран – призвідник лих!
Війна позаду. Для завзятих
З'явився шанс зробити вдих.
2026.01.01
14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
2026.01.01
13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
2026.01.01
13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
2026.01.01
11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
2026.01.01
11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
2026.01.01
10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
2025.12.31
22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.
***
А партія лакеїв... погоріла
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.
***
А партія лакеїв... погоріла
2025.12.31
18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
ТАЄМНИЦЯ КРАЇНИ ПТАШИНИХ МРІЙ (ІV)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ТАЄМНИЦЯ КРАЇНИ ПТАШИНИХ МРІЙ (ІV)
Минуло вже два дні, а на оголошення Аліси «Равлики початківці, єднаймося» ніхто ще не відгукнувся.
- Невже тут крім мене немає жодного початківця?, подумала Аліса. -Певне, що є. Але ж вони сидять у своїх зачинених мушлях бо мабуть нажахані обстрілами, чи просто, не знаючи місцевості, не наважуються вийти на прогулянку. Звісно, вони не могли прочитати моє оголошення…
Тож Аліса вирішила здійснити прогулянку лісом, і завітати у гості до равликів, що зачинилися у мушлях. З ранку настрій у неї був досить бадьорим. Вночі її більше ніхто не турбував. Вечірній візит знервованих равликів вже забувся. Алісина зірочка на небі стала ще яскравішою. Це додавало сил і впевненості. Відчинивши мушлю, Аліса хотіла було вмитися росою з листочків любистку , який ріс поруч з пеньком. Та несподівано побачила , що на пеньку сидить знайомий равлик Маша...Він був украй знервований, і не припиняв повторювати: Пень – не -татко? Пень -не -татко?.... Потім пригадав свою тьотю, з якою він грався у бінокль, і, змірявши Алісу недобрим поглядом, сказав свою сакральну фразу: ЛАДНО, ДОБРА ТЬОТЯ, ПОГРАЄМОСЬ ЩЕ…..…..Аліса озирнулася. Поруч нікого не було. Жодної тьоті.
- Він, напевне, марить, подумала дівчинка
Аліса злякалася, але не розгубилася. Вона зірвала найбільший листочок любистку, де зібралося найбільше крапельок роси і вилила цю кришталеву прохолодну запашну вологу равлику Маші на тім’ячко. Равлик, нарешті прийшов до тями. Він зніяковів, згадавши, що ведмеді насварять його за непослух, і дивною непевною ходою почалапав - почовгав геть…
Аліса була спантеличена. Роздуми про дивного равлика Машу не
давали їй спокою:
-Я повинна дізнатися, ЩО трапилося з цим бідолахою і що відбувається зараз. Уривки Машиних фраз свідчили про втрату пам’яті… А раптом його продали ведмедям у рабство? Цілком вірогідно, що колись цей равлик міг бути чарівною дівчинкою Машею, без бороди. Хто вчинив це дивне, перетворення і чому це сталося саме тут, у країні Пташиних мрій? - Ці думки надзвичайно захопили Алісину уяву. Вона відчула, що саме вона, Аліса покликана розплутати цю дивну історію з перетворенням, цю жахливу Таємницю!
-А як же равлики – початківці? Їм теж потрібна моя допомога, подумала хоробра дівчинка. І.. в цей момент побачила двох сором’язливих равликів, які роздивлялися рожеве оголошення. –
- Ну, нарешті… Аліса полегшено зітхнула і пішла знайомитися з «прибульцями».
- Невже тут крім мене немає жодного початківця?, подумала Аліса. -Певне, що є. Але ж вони сидять у своїх зачинених мушлях бо мабуть нажахані обстрілами, чи просто, не знаючи місцевості, не наважуються вийти на прогулянку. Звісно, вони не могли прочитати моє оголошення…
Тож Аліса вирішила здійснити прогулянку лісом, і завітати у гості до равликів, що зачинилися у мушлях. З ранку настрій у неї був досить бадьорим. Вночі її більше ніхто не турбував. Вечірній візит знервованих равликів вже забувся. Алісина зірочка на небі стала ще яскравішою. Це додавало сил і впевненості. Відчинивши мушлю, Аліса хотіла було вмитися росою з листочків любистку , який ріс поруч з пеньком. Та несподівано побачила , що на пеньку сидить знайомий равлик Маша...Він був украй знервований, і не припиняв повторювати: Пень – не -татко? Пень -не -татко?.... Потім пригадав свою тьотю, з якою він грався у бінокль, і, змірявши Алісу недобрим поглядом, сказав свою сакральну фразу: ЛАДНО, ДОБРА ТЬОТЯ, ПОГРАЄМОСЬ ЩЕ…..…..Аліса озирнулася. Поруч нікого не було. Жодної тьоті.
- Він, напевне, марить, подумала дівчинка
Аліса злякалася, але не розгубилася. Вона зірвала найбільший листочок любистку, де зібралося найбільше крапельок роси і вилила цю кришталеву прохолодну запашну вологу равлику Маші на тім’ячко. Равлик, нарешті прийшов до тями. Він зніяковів, згадавши, що ведмеді насварять його за непослух, і дивною непевною ходою почалапав - почовгав геть…
Аліса була спантеличена. Роздуми про дивного равлика Машу не
давали їй спокою:
-Я повинна дізнатися, ЩО трапилося з цим бідолахою і що відбувається зараз. Уривки Машиних фраз свідчили про втрату пам’яті… А раптом його продали ведмедям у рабство? Цілком вірогідно, що колись цей равлик міг бути чарівною дівчинкою Машею, без бороди. Хто вчинив це дивне, перетворення і чому це сталося саме тут, у країні Пташиних мрій? - Ці думки надзвичайно захопили Алісину уяву. Вона відчула, що саме вона, Аліса покликана розплутати цю дивну історію з перетворенням, цю жахливу Таємницю!
-А як же равлики – початківці? Їм теж потрібна моя допомога, подумала хоробра дівчинка. І.. в цей момент побачила двох сором’язливих равликів, які роздивлялися рожеве оголошення. –
- Ну, нарешті… Аліса полегшено зітхнула і пішла знайомитися з «прибульцями».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
