Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
23:09
не вистачає часу
якісно перечитати
усе що понаписував
дідим
не переймайся тим
лови свій diem carpe
гуляй допоки світ
засни із ним
якісно перечитати
усе що понаписував
дідим
не переймайся тим
лови свій diem carpe
гуляй допоки світ
засни із ним
2026.11.22
22:27
Пишу я ампулою ці
Такі стражденні вірші.
Стікають кров'ю на лиці
Рядки, осінні, грішні.
Пишу сльозами у собі,
Молитвою і криком.
Спалю на давньому вогні
Такі стражденні вірші.
Стікають кров'ю на лиці
Рядки, осінні, грішні.
Пишу сльозами у собі,
Молитвою і криком.
Спалю на давньому вогні
2026.11.22
18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
2026.11.22
18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
2026.11.22
18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
2026.11.22
17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
АЛІСА ЗАЧАРОВАНА Й .....РОЗЧАРОВАНА (ІІІ)
Неспокійна ніч змінилася сумним та похмурим ранком. Але те, що трапилося далі, було справжньою несподіванкою для Аліси, яка почувалася тут вкрай самотньою і зайвою. На одній з її рожевих валізок з’явилася цифра 5… а в небі у неї з’явилася своя зірочка. Зірочка була такою гарною та яскравою, що Аліса не могла відвести очей від цього дива. В ту ж хвилину вона зрозуміла багато - багато чого про себе, про країну Пташиних Мрій, і про равликів, які цю країну населяють. Вона зрозуміла, чому тішаться всі ті, чиї зірочки збільшуються. І чому страждають усі ті, чиї зірочки зменшуються або взагалі не сходять. Аліса зрозуміла, чому ця дивна країна, де живуть равлики, називається країною ПТАШИНИХ Мрій. Тільки тут, у цій країні, звичайний собі, нічим не примітний зовні равлик, може ширяти у небі неначе справжній птах! Тільки тут у цій країні, звичайний равлик завдяки власній праці і фантазії, може отримати у золотавому небі власну зірочку! І, попри свою самотність та сум, попри свої дивні знайомства та страхи першого дня і першої ночі, дівчинка починала вірити в те, що тут існує щира дружба і порозуміння.
Аліса навіть вирішила сьогодні залишити вночі свою мушлю відчиненою, щоб милуватися тією зірочкою аж до ранку… Так, тішачись, у мріях та райдужних фантазіях, ЗАЧАРОВАНА Аліса навіть не помітила, що біля її мушлі почав збиратися натовп.
- Напевне равлики – початківці, подумала дівчинка. Ну, нарешті, прийшов час писати Маніфест! Ми об’єднаємося і я не буду більше самотньою!
Але вона помилилася. Біля мушлі знову з’явилися сумно знайомий Алісі равлик Червоні губи. Сьогодні вишні у равлика чомусь були особливо великими, а кісточки особливо крупних розмірів. На превеликий подив дівчинки, поруч стояв знайомий равлик Маша… Алісі хотілося закричати: Машо, рятуйся… Але раптом вона зрозуміла, що це було зайве, бо обидва равлики дружно щось обговорювали. По їхніх обличчях Аліса здогадалася, що вони удвох товаришують у цій країні ….Третій равлик взагалі був незнайомий і втаємничений, але вельми толерантний і називався Н.М.
Аліса заховалася за рятівним пеньком і чула тільки уривки розмови. ЇЇ, Алісу, вкрай знервовані равлики називали тупуватою, гальмуватою, а ще клоном і тьотею. Аліса сиділа тихенько, як мишка. Коли равлики пішли , біля її мушлі залишилася лише велика купа кісточок крупного калібру.
-А як же моя зірочка, подумала дівчинка, невже вона нічого для НИХ не значить? РОЗЧАРОВАНА Аліса сіла на пеньок і гірко заплакала.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АЛІСА ЗАЧАРОВАНА Й .....РОЗЧАРОВАНА (ІІІ)
Неспокійна ніч змінилася сумним та похмурим ранком. Але те, що трапилося далі, було справжньою несподіванкою для Аліси, яка почувалася тут вкрай самотньою і зайвою. На одній з її рожевих валізок з’явилася цифра 5… а в небі у неї з’явилася своя зірочка. Зірочка була такою гарною та яскравою, що Аліса не могла відвести очей від цього дива. В ту ж хвилину вона зрозуміла багато - багато чого про себе, про країну Пташиних Мрій, і про равликів, які цю країну населяють. Вона зрозуміла, чому тішаться всі ті, чиї зірочки збільшуються. І чому страждають усі ті, чиї зірочки зменшуються або взагалі не сходять. Аліса зрозуміла, чому ця дивна країна, де живуть равлики, називається країною ПТАШИНИХ Мрій. Тільки тут, у цій країні, звичайний собі, нічим не примітний зовні равлик, може ширяти у небі неначе справжній птах! Тільки тут у цій країні, звичайний равлик завдяки власній праці і фантазії, може отримати у золотавому небі власну зірочку! І, попри свою самотність та сум, попри свої дивні знайомства та страхи першого дня і першої ночі, дівчинка починала вірити в те, що тут існує щира дружба і порозуміння.
Аліса навіть вирішила сьогодні залишити вночі свою мушлю відчиненою, щоб милуватися тією зірочкою аж до ранку… Так, тішачись, у мріях та райдужних фантазіях, ЗАЧАРОВАНА Аліса навіть не помітила, що біля її мушлі почав збиратися натовп.
- Напевне равлики – початківці, подумала дівчинка. Ну, нарешті, прийшов час писати Маніфест! Ми об’єднаємося і я не буду більше самотньою!
Але вона помилилася. Біля мушлі знову з’явилися сумно знайомий Алісі равлик Червоні губи. Сьогодні вишні у равлика чомусь були особливо великими, а кісточки особливо крупних розмірів. На превеликий подив дівчинки, поруч стояв знайомий равлик Маша… Алісі хотілося закричати: Машо, рятуйся… Але раптом вона зрозуміла, що це було зайве, бо обидва равлики дружно щось обговорювали. По їхніх обличчях Аліса здогадалася, що вони удвох товаришують у цій країні ….Третій равлик взагалі був незнайомий і втаємничений, але вельми толерантний і називався Н.М.
Аліса заховалася за рятівним пеньком і чула тільки уривки розмови. ЇЇ, Алісу, вкрай знервовані равлики називали тупуватою, гальмуватою, а ще клоном і тьотею. Аліса сиділа тихенько, як мишка. Коли равлики пішли , біля її мушлі залишилася лише велика купа кісточок крупного калібру.
-А як же моя зірочка, подумала дівчинка, невже вона нічого для НИХ не значить? РОЗЧАРОВАНА Аліса сіла на пеньок і гірко заплакала.
| Найвища оцінка | Редакція Майстерень | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Олександр Комаров | 5.25 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
