ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Серпень / Проза

 АЛІСА ЗАЧАРОВАНА Й .....РОЗЧАРОВАНА (ІІІ)

Неспокійна ніч змінилася сумним та похмурим ранком. Але те, що трапилося далі, було справжньою несподіванкою для Аліси, яка почувалася тут вкрай самотньою і зайвою. На одній з її рожевих валізок з’явилася цифра 5… а в небі у неї з’явилася своя зірочка. Зірочка була такою гарною та яскравою, що Аліса не могла відвести очей від цього дива. В ту ж хвилину вона зрозуміла багато - багато чого про себе, про країну Пташиних Мрій, і про равликів, які цю країну населяють. Вона зрозуміла, чому тішаться всі ті, чиї зірочки збільшуються. І чому страждають усі ті, чиї зірочки зменшуються або взагалі не сходять. Аліса зрозуміла, чому ця дивна країна, де живуть равлики, називається країною ПТАШИНИХ Мрій. Тільки тут, у цій країні, звичайний собі, нічим не примітний зовні равлик, може ширяти у небі неначе справжній птах! Тільки тут у цій країні, звичайний равлик завдяки власній праці і фантазії, може отримати у золотавому небі власну зірочку! І, попри свою самотність та сум, попри свої дивні знайомства та страхи першого дня і першої ночі, дівчинка починала вірити в те, що тут існує щира дружба і порозуміння.
Аліса навіть вирішила сьогодні залишити вночі свою мушлю відчиненою, щоб милуватися тією зірочкою аж до ранку… Так, тішачись, у мріях та райдужних фантазіях, ЗАЧАРОВАНА Аліса навіть не помітила, що біля її мушлі почав збиратися натовп.
- Напевне равлики – початківці, подумала дівчинка. Ну, нарешті, прийшов час писати Маніфест! Ми об’єднаємося і я не буду більше самотньою!
Але вона помилилася. Біля мушлі знову з’явилися сумно знайомий Алісі равлик Червоні губи. Сьогодні вишні у равлика чомусь були особливо великими, а кісточки особливо крупних розмірів. На превеликий подив дівчинки, поруч стояв знайомий равлик Маша… Алісі хотілося закричати: Машо, рятуйся… Але раптом вона зрозуміла, що це було зайве, бо обидва равлики дружно щось обговорювали. По їхніх обличчях Аліса здогадалася, що вони удвох товаришують у цій країні ….Третій равлик взагалі був незнайомий і втаємничений, але вельми толерантний і називався Н.М.
Аліса заховалася за рятівним пеньком і чула тільки уривки розмови. ЇЇ, Алісу, вкрай знервовані равлики називали тупуватою, гальмуватою, а ще клоном і тьотею. Аліса сиділа тихенько, як мишка. Коли равлики пішли , біля її мушлі залишилася лише велика купа кісточок крупного калібру.
-А як же моя зірочка, подумала дівчинка, невже вона нічого для НИХ не значить? РОЗЧАРОВАНА Аліса сіла на пеньок і гірко заплакала.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Комаров 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-26 16:53:59
Переглядів сторінки твору 6512
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.924 / 5.38  (4.626 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.890 / 5.5  (4.439 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.06 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-26 17:46:49 ]
Шановна панi сер-Пень! Ви вже втретє намагаєтесь привернути до себе увагу тих, хто вас "абiдiл" пiд час вашого перебування на ПМ, або у Пташинiй Мрiї, по-вашому. Iншим "равликам", вибачте, не до вас :) Хiба шо нетраханої крутостi хом’яки-характерники ще зазирнуть... Скажу вам одне: ну, не дотягуєте... Крiм того, стиль видає... Знаєте, такi собi дрiбнички стильовi: дефiси, слова з ВЕЛИКИХ ЛIТЕР та iншi, що зустрiчаються у вашiй прозi i - особливо - в трактатах :)
Тому старайтесь краще, може, добрi редактори вам ще рейтинг повисять i стоятиме вiн, як... ну, розумiєте, так?
Щиро i майже лагiдно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-27 07:20:50 ]
Шановна пані! Звідки у вас стільки ненависті до нових авторів? Про що ви взагалі говорите? Не розумію Ваших брудних натяків і докорів.
Ви засмітили ними усю мою сторінку. А прибирати?
І взагалі, у вас є ще щось, крім того, що на фото?
Це у вас називається щирість і лагіднісь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-27 11:28:23 ]
Мадам сер-Пень! Ненависть - занадто сильне почуття, щоб витрачати його на нових авторiв. Мабуть, ви перегуляли в країнi ПТАШИНИХ Мрій :))
А чому згадування про притаманий вам стиль у вашый прозi i трактатах стали раптом брудними натяками? Чи ви про стоячий рейтинг?
Крiм того, що на фото, в мене бiльше нiчого. А що ще треба?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-27 20:35:14 ]
можливо і так, але рівень господарки фото досить прйнятний і обурення цілком зрозуміле

а от Ваші жалюгідні хлюпання і висмоктування пальців
мало зрозумілі та зрештою- невесело смішні

і рівень Ваш отут: ______________


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-27 14:47:38 ]
Не плач Аліса, все буде, добре. Свято пройшло і тобі вже шістнадцять літ. Про прозу не скажу чогось, абзацик в нормі, а фото, в смислі світлина файна. Нагадує царицю шамаханську пушкінську. Тільки фото славніше.
З Маніфестом гарно. Колись Карло Маркс писав одного, толкового. Знайшлися навіть люди, які почали його реалізовувати. В тому Маніфесті одна думка була така... Словом удачі. :-))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-28 15:57:49 ]
мдя... Знаєте що... нудно тут з вами, пані... Ви поки потренуйтесь, а коли щось цікавеньке буде, може, заглянемо до вас знову. Заодно любисток запропонуйте тим, хто з рейтингом допоможе :)) Тільки обережніше, щоб Ліну або Тараса не перескочити від старання...