ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!

Борис Костиря
2025.09.16 22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,

Іван Потьомкін
2025.09.16 21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других. Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род

Юхим Семеняко
2025.09.16 16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,

Світлана Пирогова
2025.09.16 14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Дивитися вовком
Образ твору Взяв немічний слід і голод поніс
уп`ястися в горло та подих роздерти.
Несуть мене лапи у лігво до смерті,
тримає й веде на побоїще ніс
холодний.

Путаною - шлях, а чорт - сутенер
у місячнім сяйві заплутує кроки,
видушує з тиші на травлення соки -
зніміє у них під іклами нерв
господній.

Кров з м`ясом - меню - була з молоком
і грала від страху та грілась від бігу.
Пропалено наскрізь - прогалини снігу,
мов кулю вдягли у біле трико
у водне.

Хустина небес, а сльози - кришталь.
В її капіляри, неначе у чаші,
любов наповняють корид отченаші -
на іклах об кість стирають емаль.
Як годні -

як голод притих - байдужим до ніг,
до мерзлої хниці та срібного блиску,
до пошуку голок та місяця-миски -
хлепчіть звідти час - він вас оберіг
сьогодні.

9 Жовтня 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-10 23:15:22
Переглядів сторінки твору 5978
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.09.17 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-11 00:32:50 ]
А ось цей образ вовка значно відрізняється від того, який Ви, Юрію, змалювали 9-10 років тому, якщо не помиляюся...(той був більш ліричним і ще в ньому був присутній образ самотності, а цей мені здається більше переповненим енергією слів, переплетених між собою і зв"язаних у єдине ціле).
Над одною темою можна експерементувати у різних площинах, що Вам дуже вдалося! Також і формою вірш виразно вирізняється. (Про те, що гарно, не писатиму, бо це і так само собою зрозуміло!:)
От натрапила на найперше, що було на сторінці і вже приємно вражена і дякую Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:35:20 ]
Дякую Іринко,
Люди, час, події - все міняється, але вовк ніколи не стане вівцею :)
З творчим вітанням,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-11 21:33:58 ]
о, новий імідж :)
вовк-самітник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:30:23 ]
Угу,
Грррр... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-11 22:11:02 ]
Можливо, автор пояснить деякі незрозумілості, які лишилися після уважного читання-перечитання вірша?
1) Несуть тіло лапи у лігво до смерті - кого саме несуть? Якщо вовка, то він сам до себе у лігво біжить і його там чекає смерть? Якщо здобич - то вона сама вирішила бігти до лігва вовка, дресована тобто?
2) тримає й веде на побоїще ніс - взагалі-то голод веде, а ніс... що він тримає?
3) Путаною - шлях, а чорт - сутинер - невдалий образ, імхо. Якими ознаками шлях пов"язаний з путаною? І нащо сутинеру "заплутувати кроки", крім того, заплутати можна сліди, а не кроки.
4) зніміє у них під іклами нерв
господній - у кого "у них" і що таке нерв господній у вовка?
5) мов кулю вдягли у біле трико
у водне - це білий водяний вовк?
6) корид отченаші - який зв"язок між вбивством і молитвою?
7) хлепчіть звідти час - він вас оберіг - навіть якщо було б "ваш оберіг", фраза не має сенсу, бо час не може бути оберігом.
Щодо милозвучності, то дуже важко читати отаке:
"Кров з м`ясом", "тіло лапи".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:29:38 ]
Сервус, Че` :)
Ти не знаєш, на скільки я зрадів Твоєму коментарю - без жартів - насправді мені було
надзвичайно приємно, що врешті Ти почала робити, те, що я так невдало пробую
на протязі останніх енних місяців - а саме старатися дивитися в текст(и) і знаходити там
себе. Навіть не почавши аналізувати запитання - знімаю шапку і реверенсую.
Отже - це вже мені подобатись - заходити на ПМ, де окрім кусанини і медопомазання
майже ніц не відбувається (за бинятком деяких допоміжних коментарів від небайдужих людей і ВЛа.
1) Та ні - це лігво самої смерті, де вона переховується (не вовка).
Вовк біжить і його лапи переносять його тіло у те місце, де заховалася смерть.
2) Саме ніс і "тримає" і "веде" - бо якби він (ніс) відпустив - то слід би загубився.
3) З дуже простим Черунь - він "в`ючиться" і "піддається", як "путана", а кроки
"чорт" "заплутує" вовку слідами.
4) У соках... - коли перша їжа потрапить до шлукну - то Господу навіть нерви "здадуть"
5) Уяви собі сміг, а його кров "пропекла" наскрізь, утворилися "прогалини" у ньому -
я порівняв це з кулею яка пройшла через матерію (трико біле), ну "трико" - це "сніг",
а сніг - це вода.
6) "отченаші" - тут в значені, що інскстинкт вбивання (у вовка) відпрацьований, як зазубрений "отченаш"
а сама сцена вбивства - уявляється, як "корида", бо ми знаємо - хто зазвичай переможець.
7) "оберіг: - це не іменник тут, а дієслово минулого часу...
За милозвучність знаю - але яке полювання мо` бути милозвучним.
Звичайно - подумаю над милозвучністю.

Дякую Черуньчик,
Саме такі розмови і є корисними для взаємозрозуміння,
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-12 01:48:50 ]
А я як рада, що ти радий нарешты :))
Але все одно з коридами щось не теє...
"В її капіляри, неначе у чаші" - у чиї капіляри? Хустини??? Далі. "Любов наповняють корид отченаші" - тобто, інстинкт вбивства або сам факт його наповнює любов? Чи навпаки? Вибач, що прискипуюсь, але хочеться все ж таки зрозуміти: а шо ж таке автор думав, коли писав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 05:07:19 ]
Автор думав про Тебе, Че`, про як не загризти наших Ймостей
і про те - як це файно бути вовком, а не кенгуру, чи какаду :))))
Ну не те - то не те з коридами - ну їх на ... :)
Главноє штоби кастюмчік сідєл ;)
Важко поянити, що є самозрозумілим, Че`.
Любов`ю наповняються чаші, бо Бог дозволяє статися тому, що стається...
***
Ось уяви собі, що це така собі хустина, пронизана капілярами... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:40:47 ]
"Я вовком по світі блукаю,
долаю засніжені гони,
я сарну чи зайця шукаю,
та бачу — самі лиш ворони.

Якби мені сарну піймати, —
чи є що десь краще на світі?
Як радісно здобич тримати,
тремтіти з гарячої хіті,

за горло тендітне вхопити,
напитись пахучої крові,
а потім до ранку десь вити
самому в холодній діброві.

Але я був би й зайцеві вже радий,
це теж пожива у морозну ніч.
Хоч крихту ж треба втіхи і розради
невдасі, що біжить біді навстріч.

Ох, моя шерсть взялася сивиною
і очі вже не бачать, як раніш,
давно вовчиці вже нема зі мною,
є лиш мороз, колючий, як той ніж.

І марно мрію я про кусень м'яса,
душа моя від горя запеклася,
і біль я свій студити снігом мушу,
хай візьме чорт мою нещасну душу."

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 04:54:19 ]
Дякую за власне розуміння,
побути у шкірі вовка - це супер, це варта.
Люблю цю тварину - тому мабуть уособлюю її до себе.
Ґів мі файв мен,
Волвс фор евер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-12 09:55:43 ]
Не хочеться перевіряти алгеброю гармонію. Гармонія присутня, алгебра недоречна.
Вразив твір. Вразив образ твору.
Шокував і просто вбив новий образ автора - замість світлих очей нашого ЛЮ з фото дивляться не злі, але втомлені безплідно-глухими і безпричинно-роздратованими дискусіями щілини вовчого досвіду і невовчої втоми. Що мусило статися, ніхто не замислився?! Дідько забирай...
Голод вовчиць не втихає, хлептати час вони не вміють і не навчаться, вони хлепчуть кров творця ночами, і ненаситні у цьому. Прагнеш звання пчесного донора?
Не витрачай сили, Юрку, поки ти ще ЛЮ, бо є небезпека стати ВО. Втім, з лю починається люпус, закодовано ще древніми.
Щодо деталей: "Несуть тіло лапи" - вічне прагнення до конкретики шкодить фонетиці - може, "несуть мене лапи"? Слово "сутЕнер" поправ.
Сильних місць перелічувати не буду, бо вірш є суцільно цільним і сильним. Дуже сильним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 03:46:06 ]
Лесю,
Дякую за все, за все, за все... і
прошу дуже - зняти оцінку - я не достойний бути на рівні наших класиків.
Пліз. Нехай буде 4.5 - думаю, що це відповідає рівневі.
Лет іт гов. Ай лет іт гов - іт дазн`т уорс зе плей. :)
Ейнт нав меттер вот самван сінгс.
Віз лав,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 07:08:25 ]
Дякую за допомогу - помилки виправлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 13:47:01 ]
Це дуже добре, Юрцю, що ти змінив аватарку :-) Люблю знаєш вовків-одинаків, є щось в них шляхетне. Приємно що ти подав голос проти медопомазання, яке нічого гарного авторам, окрім розпухання еґо-флюсу, не дає. Цікаво чи виступаєш ти проти свого медопомазання? Чи тільки проти медопомазання окремих осіб жіночої статі ;-)

Стосовно твого тексту.Не буду повторювати перерахування "темних місць" , вони вже майже переаховані. Як людині, що вивчає українську мову, поясни б-ласка, що таке "хниці"...
І ще загальне зауваження: твої останні твори (маю на увазі впродовж півроку) втратили притаманну тобі ясність. От ти критикуєш дівчат, і можливо правильно, що їх твори незрозумілі. А твої ж твори також, без коментарів не читабельні. Пересічному читачеві, маю на увазі насамперед себе, твої тексти без розлогих коментарів, на кшталт твоїх пояснень ЛЛ чи ЧЖ, ніц не зрозумілі.
Останніми часами твої тексти мені все більше нагадують твори Вєліміра Хлєбнікова, але вони на відміну від цього футуриста позбавлені фонетичного експериментування, яке хоч якось виправдовувало Хлєбніковську "заумь".
З великою повагою,
але без медопомазання :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 04:46:11 ]
Так Інґварцю,
Ось такий я недолугий, втрачений усіх фонетичностей автор - не вмію догодити і не вмію писати... ;)
Пишу "бог-знає-що" і критикую інших - котрі у Твоєму понятті мабуть божества укр-суч-літу.
Але крім мене - ти знаєш багато людей - хто буде дивитися правді в очі?
В основному - всім наплювати - найбільше наплювати нашим "іменитостям",
бо вони - "Е-Г-О-Ї-С-Т-И(тки)". Мені від оцінок - ні холодно , ні тепло -
я знаю своє місце - не дурак.
Я проти медопомазання будь-кого - Тебе, мене, Папи Римського -
коли пишуть люди хвалебні - нехай пишуть - але текст залишається текстом.
Я зауважив, друже, Твою прискіпливість - і це прекрасно!
Значить мої тексти все ж - небайдужі. Ось тепер Ти розумієш мене, як мені
читати тексти, котрі я не розумію, котрі моє серце відкидає, все ж, на відмніну від Тебе,
я стриманіший в оцінках :) але це і так - невагомо...
Щодо "хниці" - це змешувальна форма від "хна". Не притендую на титул генія
укр. літ. чи світ. літ. Пишу фор фан. Темні місця - то темні. Ніхто (окрім ВЛ)
не зупине мене мотлошити, (коли це я відчуваю необхідним) наших іменитостей - а тим паче ТИ.
Не подобаюсь - пліз - не читай- викинь мене на смітник, як непотріб, але не забирай мені право
мати власну думку на те, що пишуть інші...
Інґварцю, дуже ціную Твою думку, завжди підводжу Твої смаки, я - просто недостойний уваги - я мрець, невдаха і графоман з малої букви, пишу незрозумілі тексти до яких потрібні роз`яснення,
бавлюся в слова, не можу писати ясно. Фор гад оф сейк - є стільки містячкових суперстарс, котрі потребують вашої уваги :)
Ладно, виговорився.
Інґварцю - Ти моя звйоздочка критиковна, тому люблю Тебе, як брата!
З повагою,
Л.Ю. :)
П.С. А все ж таки - вона крутиться... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 16:35:46 ]
Вау! значить я всетаки не помилилась в своїх висновках коли писала той горезвісний вірш :))
зауважте - ніякого медопомазання і близько не валялось ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 16:20:26 ]
Редакціє, де моя оцінка?
Якщо хтось має сумніви в моїй фаховій компетентності і висловлює їх у такий спосіб, то піду шукати розуміння деінде.
Ловіть мій вовчий погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-13 16:35:07 ]
Шановна Лесю, наш адміністратор Ростислав отримав на тому тижні настанови знімати всі оцінки (для авторів рівнів не вищих R2-R1min_, що вищі 6 - до речі, ідея шановного Юрія Лазірка.
Отож, перепрошуємо за суто технічні накладки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 17:11:19 ]
Все вірно - це моя ідея!
Надалі підтримую її.
Хоча я пропонував заміняти всі "6.5" і "7" на "6" ;)