ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2020.09.28 10:11
Раббі Пінхас
Якось у переддень Йом Кіпуру ,
Перед молитвою «Коль Нідрей»,
Хасиди кричали , читаючи псалми.
«Чого стараєтесь?»- спитав їх раббі Пінхас .
Чи не тому, що слова ваші не линуть до Небес?
Брехали, мабуть, рік цілий?
Бо ж хто бреше, в того й вуста брех

Дума Козак
2020.09.28 08:57
Поезія космосу
Чарівно в тиші линули слова,
у келиху іскрилося мартіні…
Ти сяяла мов квітка польова,
зітхала тихо скрипка Паганіні.

А час стікав краплинами хвилин
по склу буття у дощову погоду.
Осіннім вітром линув часоплин,

Тетяна Левицька
2020.09.28 08:17
По вірі
По вірі кожному дано
і хрест животворящий,
і мрії золоте руно,
і безкоштовне щастя.

Скорботи втрати, туги щем
і потрясіння зливи.
Гордині грізне сонмище

Сергій Губерначук
2020.09.28 06:21
Червоні прапори – і прапори
Червоні прапори – і прапори "Пори"!
Гранітний Ленін – Золота Софія!
Комуністичне "геть!" з безбожної юрби –
ламається об "так!", що вільним вітром віє!

Нащадки вбивців пруть, ненависть несучи,
з прокляттям жертв двадцятого століття!
Це шлях

Петро Скоропис
2020.09.28 01:38
З Іосіфа Бродського.
Піщані ці горби, ці порослі сосни.
Сльотаві весни тут і сиро восени.
Тріпає море з вітром тут оборки
свої знебарвлені, а від сусідніх дач,
бува, лунає то дитячий плач,
то вискне Лємешев з-під сточеної голки.

Одмілини полин, зогнилий очерет.

Оксана Логоша
2020.09.27 22:05
Розкіш листування
О! Я сумую без твоїх листів.
Сумую, бо довірилась неспокою.
Очікування річкою глибокою
Пливу поміж розведених мостів.

Іти водою легше,ніж плисти-
Супротив менший страху і невіри-
Як я сумую глибоко, без міри,

Володимир Бойко
2020.09.27 21:29
Нереалії – 3
Аполітична партія Прогресуюча регресія Презумпція дурнуватості Нелогічний неологізм Непарламентська етика Неконтрольований контролер Неорганізований організатор Недобрий добродій Недобудована буда

Олександр Сушко
2020.09.27 20:51
Пекло
Завтра пора до пекла. Бо до раю вже не потраплю - черга занадто довга. Рай може вмістити приблизно 144 тисячі чоловік, більше не влазить. Про це каже Біблія. І, до речі, - так воно і є насправді. Клапоть землі занадто малий. Там і так люди одне одно

Євген Федчук
2020.09.27 19:13
Легенда про Петрів хрест
Сьогодні встали рано з дідусем,
Бо в ліс сходити з вечора зібрались.
Наготували в торбинки усе.
Хоч і весна та ще тепленько вбрались,
Поснідали та й хутко подались,
Щоб повернутись встигнуть до обіду.
Шлях по травичці по м’якій стеливсь,
Що пригин

Вікторія Лимарівна
2020.09.27 15:36
Смертельна аварія
Страшні аварії в повітрі.
Перелік їх значний, на жаль.
Та тільки інколи Всевишній
спасіння надсилає сам.

Кому? Коли? Це вибірковість?
Чи доленосний долі звіт?
Не віриться у випадковість.

Олександр Панін
2020.09.27 14:45
Спокуса
Легенда

Кохання сильніше за богів!

***

Ловив у тенета
Спокусник -

Сергій Губерначук
2020.09.27 08:00
Стріла летіла
Стріла летіла
Убити не хотіла.
Поранити не хотіла
Налякати не хотіла.

А налякала.
А поранила.
А вбила.

Дума Козак
2020.09.27 07:02
Осіння галатея
Тендітно-мила і струнка
крокує жваво по алеї,
тримає зонт її рука –
земна, прекрасна галатея.

Чарівна осінь навкруги,
кружляє в танці жовте листя –
відлуння літньої жаги,

Ірина Вовк
2020.09.27 01:29
"АНГЕЛ ПРИСУТНІЙ". Картинка VІ (картинки буття на межі з реальністю)
Картинка VІ. ВІЛЛА «ЮЛІЄТКА» ЗАХАРЕВИЧІВ. ДИТЯЧИЙ САДОК-ЯСЛА, 48 Героїня нашої оповіді – Ірочка Вовк, як і більшість діточок шістдесятих років минулого століття (і тисячоліття теж!), мала нагоду пізнати всю привабливість і зрадливість радянської сист

Дума Козак
2020.09.26 19:05
Усе чекає
Троянди зачекалися на тебе
у кришталевій вазі на столі
і з вишини в Інгул упало небо,
а ранками уже бракує слів…

Нагадує про тебе, моя мила,
мартіні келих, лишений цукат,
вчорашній запах, люба, твого тіла,

Шон Маклех
2020.09.26 15:44
Жадання стихії
Віра моя
Схована в чорній кам’яній скрині,
Що лежить серед кинутого ірландського дому,
Що стоїть на пустищі,
Де колись цвіли квіти – рожеві і запашні.
Дому, в якому ховались повстанці
І грілись біля печі мурованої.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Дивитися вовком
Образ твору Взяв немічний слід і голод поніс
уп`ястися в горло та подих роздерти.
Несуть мене лапи у лігво до смерті,
тримає й веде на побоїще ніс
холодний.

Путаною - шлях, а чорт - сутенер
у місячнім сяйві заплутує кроки,
видушує з тиші на травлення соки -
зніміє у них під іклами нерв
господній.

Кров з м`ясом - меню - була з молоком
і грала від страху та грілась від бігу.
Пропалено наскрізь - прогалини снігу,
мов кулю вдягли у біле трико
у водне.

Хустина небес, а сльози - кришталь.
В її капіляри, неначе у чаші,
любов наповняють корид отченаші -
на іклах об кість стирають емаль.
Як годні -

як голод притих - байдужим до ніг,
до мерзлої хниці та срібного блиску,
до пошуку голок та місяця-миски -
хлепчіть звідти час - він вас оберіг
сьогодні.

9 Жовтня 2008

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-10-10 23:15:22
Переглядів сторінки твору 3648
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-11 00:32:50 ]
А ось цей образ вовка значно відрізняється від того, який Ви, Юрію, змалювали 9-10 років тому, якщо не помиляюся...(той був більш ліричним і ще в ньому був присутній образ самотності, а цей мені здається більше переповненим енергією слів, переплетених між собою і зв"язаних у єдине ціле).
Над одною темою можна експерементувати у різних площинах, що Вам дуже вдалося! Також і формою вірш виразно вирізняється. (Про те, що гарно, не писатиму, бо це і так само собою зрозуміло!:)
От натрапила на найперше, що було на сторінці і вже приємно вражена і дякую Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:35:20 ]
Дякую Іринко,
Люди, час, події - все міняється, але вовк ніколи не стане вівцею :)
З творчим вітанням,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-11 21:33:58 ]
о, новий імідж :)
вовк-самітник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:30:23 ]
Угу,
Грррр... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-11 22:11:02 ]
Можливо, автор пояснить деякі незрозумілості, які лишилися після уважного читання-перечитання вірша?
1) Несуть тіло лапи у лігво до смерті - кого саме несуть? Якщо вовка, то він сам до себе у лігво біжить і його там чекає смерть? Якщо здобич - то вона сама вирішила бігти до лігва вовка, дресована тобто?
2) тримає й веде на побоїще ніс - взагалі-то голод веде, а ніс... що він тримає?
3) Путаною - шлях, а чорт - сутинер - невдалий образ, імхо. Якими ознаками шлях пов"язаний з путаною? І нащо сутинеру "заплутувати кроки", крім того, заплутати можна сліди, а не кроки.
4) зніміє у них під іклами нерв
господній - у кого "у них" і що таке нерв господній у вовка?
5) мов кулю вдягли у біле трико
у водне - це білий водяний вовк?
6) корид отченаші - який зв"язок між вбивством і молитвою?
7) хлепчіть звідти час - він вас оберіг - навіть якщо було б "ваш оберіг", фраза не має сенсу, бо час не може бути оберігом.
Щодо милозвучності, то дуже важко читати отаке:
"Кров з м`ясом", "тіло лапи".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:29:38 ]
Сервус, Че` :)
Ти не знаєш, на скільки я зрадів Твоєму коментарю - без жартів - насправді мені було
надзвичайно приємно, що врешті Ти почала робити, те, що я так невдало пробую
на протязі останніх енних місяців - а саме старатися дивитися в текст(и) і знаходити там
себе. Навіть не почавши аналізувати запитання - знімаю шапку і реверенсую.
Отже - це вже мені подобатись - заходити на ПМ, де окрім кусанини і медопомазання
майже ніц не відбувається (за бинятком деяких допоміжних коментарів від небайдужих людей і ВЛа.
1) Та ні - це лігво самої смерті, де вона переховується (не вовка).
Вовк біжить і його лапи переносять його тіло у те місце, де заховалася смерть.
2) Саме ніс і "тримає" і "веде" - бо якби він (ніс) відпустив - то слід би загубився.
3) З дуже простим Черунь - він "в`ючиться" і "піддається", як "путана", а кроки
"чорт" "заплутує" вовку слідами.
4) У соках... - коли перша їжа потрапить до шлукну - то Господу навіть нерви "здадуть"
5) Уяви собі сміг, а його кров "пропекла" наскрізь, утворилися "прогалини" у ньому -
я порівняв це з кулею яка пройшла через матерію (трико біле), ну "трико" - це "сніг",
а сніг - це вода.
6) "отченаші" - тут в значені, що інскстинкт вбивання (у вовка) відпрацьований, як зазубрений "отченаш"
а сама сцена вбивства - уявляється, як "корида", бо ми знаємо - хто зазвичай переможець.
7) "оберіг: - це не іменник тут, а дієслово минулого часу...
За милозвучність знаю - але яке полювання мо` бути милозвучним.
Звичайно - подумаю над милозвучністю.

Дякую Черуньчик,
Саме такі розмови і є корисними для взаємозрозуміння,
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-12 01:48:50 ]
А я як рада, що ти радий нарешты :))
Але все одно з коридами щось не теє...
"В її капіляри, неначе у чаші" - у чиї капіляри? Хустини??? Далі. "Любов наповняють корид отченаші" - тобто, інстинкт вбивства або сам факт його наповнює любов? Чи навпаки? Вибач, що прискипуюсь, але хочеться все ж таки зрозуміти: а шо ж таке автор думав, коли писав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 05:07:19 ]
Автор думав про Тебе, Че`, про як не загризти наших Ймостей
і про те - як це файно бути вовком, а не кенгуру, чи какаду :))))
Ну не те - то не те з коридами - ну їх на ... :)
Главноє штоби кастюмчік сідєл ;)
Важко поянити, що є самозрозумілим, Че`.
Любов`ю наповняються чаші, бо Бог дозволяє статися тому, що стається...
***
Ось уяви собі, що це така собі хустина, пронизана капілярами... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:40:47 ]
"Я вовком по світі блукаю,
долаю засніжені гони,
я сарну чи зайця шукаю,
та бачу — самі лиш ворони.

Якби мені сарну піймати, —
чи є що десь краще на світі?
Як радісно здобич тримати,
тремтіти з гарячої хіті,

за горло тендітне вхопити,
напитись пахучої крові,
а потім до ранку десь вити
самому в холодній діброві.

Але я був би й зайцеві вже радий,
це теж пожива у морозну ніч.
Хоч крихту ж треба втіхи і розради
невдасі, що біжить біді навстріч.

Ох, моя шерсть взялася сивиною
і очі вже не бачать, як раніш,
давно вовчиці вже нема зі мною,
є лиш мороз, колючий, як той ніж.

І марно мрію я про кусень м'яса,
душа моя від горя запеклася,
і біль я свій студити снігом мушу,
хай візьме чорт мою нещасну душу."

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 04:54:19 ]
Дякую за власне розуміння,
побути у шкірі вовка - це супер, це варта.
Люблю цю тварину - тому мабуть уособлюю її до себе.
Ґів мі файв мен,
Волвс фор евер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-12 09:55:43 ]
Не хочеться перевіряти алгеброю гармонію. Гармонія присутня, алгебра недоречна.
Вразив твір. Вразив образ твору.
Шокував і просто вбив новий образ автора - замість світлих очей нашого ЛЮ з фото дивляться не злі, але втомлені безплідно-глухими і безпричинно-роздратованими дискусіями щілини вовчого досвіду і невовчої втоми. Що мусило статися, ніхто не замислився?! Дідько забирай...
Голод вовчиць не втихає, хлептати час вони не вміють і не навчаться, вони хлепчуть кров творця ночами, і ненаситні у цьому. Прагнеш звання пчесного донора?
Не витрачай сили, Юрку, поки ти ще ЛЮ, бо є небезпека стати ВО. Втім, з лю починається люпус, закодовано ще древніми.
Щодо деталей: "Несуть тіло лапи" - вічне прагнення до конкретики шкодить фонетиці - може, "несуть мене лапи"? Слово "сутЕнер" поправ.
Сильних місць перелічувати не буду, бо вірш є суцільно цільним і сильним. Дуже сильним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 03:46:06 ]
Лесю,
Дякую за все, за все, за все... і
прошу дуже - зняти оцінку - я не достойний бути на рівні наших класиків.
Пліз. Нехай буде 4.5 - думаю, що це відповідає рівневі.
Лет іт гов. Ай лет іт гов - іт дазн`т уорс зе плей. :)
Ейнт нав меттер вот самван сінгс.
Віз лав,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 07:08:25 ]
Дякую за допомогу - помилки виправлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 13:47:01 ]
Це дуже добре, Юрцю, що ти змінив аватарку :-) Люблю знаєш вовків-одинаків, є щось в них шляхетне. Приємно що ти подав голос проти медопомазання, яке нічого гарного авторам, окрім розпухання еґо-флюсу, не дає. Цікаво чи виступаєш ти проти свого медопомазання? Чи тільки проти медопомазання окремих осіб жіночої статі ;-)

Стосовно твого тексту.Не буду повторювати перерахування "темних місць" , вони вже майже переаховані. Як людині, що вивчає українську мову, поясни б-ласка, що таке "хниці"...
І ще загальне зауваження: твої останні твори (маю на увазі впродовж півроку) втратили притаманну тобі ясність. От ти критикуєш дівчат, і можливо правильно, що їх твори незрозумілі. А твої ж твори також, без коментарів не читабельні. Пересічному читачеві, маю на увазі насамперед себе, твої тексти без розлогих коментарів, на кшталт твоїх пояснень ЛЛ чи ЧЖ, ніц не зрозумілі.
Останніми часами твої тексти мені все більше нагадують твори Вєліміра Хлєбнікова, але вони на відміну від цього футуриста позбавлені фонетичного експериментування, яке хоч якось виправдовувало Хлєбніковську "заумь".
З великою повагою,
але без медопомазання :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 04:46:11 ]
Так Інґварцю,
Ось такий я недолугий, втрачений усіх фонетичностей автор - не вмію догодити і не вмію писати... ;)
Пишу "бог-знає-що" і критикую інших - котрі у Твоєму понятті мабуть божества укр-суч-літу.
Але крім мене - ти знаєш багато людей - хто буде дивитися правді в очі?
В основному - всім наплювати - найбільше наплювати нашим "іменитостям",
бо вони - "Е-Г-О-Ї-С-Т-И(тки)". Мені від оцінок - ні холодно , ні тепло -
я знаю своє місце - не дурак.
Я проти медопомазання будь-кого - Тебе, мене, Папи Римського -
коли пишуть люди хвалебні - нехай пишуть - але текст залишається текстом.
Я зауважив, друже, Твою прискіпливість - і це прекрасно!
Значить мої тексти все ж - небайдужі. Ось тепер Ти розумієш мене, як мені
читати тексти, котрі я не розумію, котрі моє серце відкидає, все ж, на відмніну від Тебе,
я стриманіший в оцінках :) але це і так - невагомо...
Щодо "хниці" - це змешувальна форма від "хна". Не притендую на титул генія
укр. літ. чи світ. літ. Пишу фор фан. Темні місця - то темні. Ніхто (окрім ВЛ)
не зупине мене мотлошити, (коли це я відчуваю необхідним) наших іменитостей - а тим паче ТИ.
Не подобаюсь - пліз - не читай- викинь мене на смітник, як непотріб, але не забирай мені право
мати власну думку на те, що пишуть інші...
Інґварцю, дуже ціную Твою думку, завжди підводжу Твої смаки, я - просто недостойний уваги - я мрець, невдаха і графоман з малої букви, пишу незрозумілі тексти до яких потрібні роз`яснення,
бавлюся в слова, не можу писати ясно. Фор гад оф сейк - є стільки містячкових суперстарс, котрі потребують вашої уваги :)
Ладно, виговорився.
Інґварцю - Ти моя звйоздочка критиковна, тому люблю Тебе, як брата!
З повагою,
Л.Ю. :)
П.С. А все ж таки - вона крутиться... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 16:35:46 ]
Вау! значить я всетаки не помилилась в своїх висновках коли писала той горезвісний вірш :))
зауважте - ніякого медопомазання і близько не валялось ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 16:20:26 ]
Редакціє, де моя оцінка?
Якщо хтось має сумніви в моїй фаховій компетентності і висловлює їх у такий спосіб, то піду шукати розуміння деінде.
Ловіть мій вовчий погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-13 16:35:07 ]
Шановна Лесю, наш адміністратор Ростислав отримав на тому тижні настанови знімати всі оцінки (для авторів рівнів не вищих R2-R1min_, що вищі 6 - до речі, ідея шановного Юрія Лазірка.
Отож, перепрошуємо за суто технічні накладки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 17:11:19 ]
Все вірно - це моя ідея!
Надалі підтримую її.
Хоча я пропонував заміняти всі "6.5" і "7" на "6" ;)