ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Дивитися вовком
Образ твору Взяв немічний слід і голод поніс
уп`ястися в горло та подих роздерти.
Несуть мене лапи у лігво до смерті,
тримає й веде на побоїще ніс
холодний.

Путаною - шлях, а чорт - сутенер
у місячнім сяйві заплутує кроки,
видушує з тиші на травлення соки -
зніміє у них під іклами нерв
господній.

Кров з м`ясом - меню - була з молоком
і грала від страху та грілась від бігу.
Пропалено наскрізь - прогалини снігу,
мов кулю вдягли у біле трико
у водне.

Хустина небес, а сльози - кришталь.
В її капіляри, неначе у чаші,
любов наповняють корид отченаші -
на іклах об кість стирають емаль.
Як годні -

як голод притих - байдужим до ніг,
до мерзлої хниці та срібного блиску,
до пошуку голок та місяця-миски -
хлепчіть звідти час - він вас оберіг
сьогодні.

9 Жовтня 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-10 23:15:22
Переглядів сторінки твору 5876
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.05 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-11 00:32:50 ]
А ось цей образ вовка значно відрізняється від того, який Ви, Юрію, змалювали 9-10 років тому, якщо не помиляюся...(той був більш ліричним і ще в ньому був присутній образ самотності, а цей мені здається більше переповненим енергією слів, переплетених між собою і зв"язаних у єдине ціле).
Над одною темою можна експерементувати у різних площинах, що Вам дуже вдалося! Також і формою вірш виразно вирізняється. (Про те, що гарно, не писатиму, бо це і так само собою зрозуміло!:)
От натрапила на найперше, що було на сторінці і вже приємно вражена і дякую Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:35:20 ]
Дякую Іринко,
Люди, час, події - все міняється, але вовк ніколи не стане вівцею :)
З творчим вітанням,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-11 21:33:58 ]
о, новий імідж :)
вовк-самітник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:30:23 ]
Угу,
Грррр... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-11 22:11:02 ]
Можливо, автор пояснить деякі незрозумілості, які лишилися після уважного читання-перечитання вірша?
1) Несуть тіло лапи у лігво до смерті - кого саме несуть? Якщо вовка, то він сам до себе у лігво біжить і його там чекає смерть? Якщо здобич - то вона сама вирішила бігти до лігва вовка, дресована тобто?
2) тримає й веде на побоїще ніс - взагалі-то голод веде, а ніс... що він тримає?
3) Путаною - шлях, а чорт - сутинер - невдалий образ, імхо. Якими ознаками шлях пов"язаний з путаною? І нащо сутинеру "заплутувати кроки", крім того, заплутати можна сліди, а не кроки.
4) зніміє у них під іклами нерв
господній - у кого "у них" і що таке нерв господній у вовка?
5) мов кулю вдягли у біле трико
у водне - це білий водяний вовк?
6) корид отченаші - який зв"язок між вбивством і молитвою?
7) хлепчіть звідти час - він вас оберіг - навіть якщо було б "ваш оберіг", фраза не має сенсу, бо час не може бути оберігом.
Щодо милозвучності, то дуже важко читати отаке:
"Кров з м`ясом", "тіло лапи".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:29:38 ]
Сервус, Че` :)
Ти не знаєш, на скільки я зрадів Твоєму коментарю - без жартів - насправді мені було
надзвичайно приємно, що врешті Ти почала робити, те, що я так невдало пробую
на протязі останніх енних місяців - а саме старатися дивитися в текст(и) і знаходити там
себе. Навіть не почавши аналізувати запитання - знімаю шапку і реверенсую.
Отже - це вже мені подобатись - заходити на ПМ, де окрім кусанини і медопомазання
майже ніц не відбувається (за бинятком деяких допоміжних коментарів від небайдужих людей і ВЛа.
1) Та ні - це лігво самої смерті, де вона переховується (не вовка).
Вовк біжить і його лапи переносять його тіло у те місце, де заховалася смерть.
2) Саме ніс і "тримає" і "веде" - бо якби він (ніс) відпустив - то слід би загубився.
3) З дуже простим Черунь - він "в`ючиться" і "піддається", як "путана", а кроки
"чорт" "заплутує" вовку слідами.
4) У соках... - коли перша їжа потрапить до шлукну - то Господу навіть нерви "здадуть"
5) Уяви собі сміг, а його кров "пропекла" наскрізь, утворилися "прогалини" у ньому -
я порівняв це з кулею яка пройшла через матерію (трико біле), ну "трико" - це "сніг",
а сніг - це вода.
6) "отченаші" - тут в значені, що інскстинкт вбивання (у вовка) відпрацьований, як зазубрений "отченаш"
а сама сцена вбивства - уявляється, як "корида", бо ми знаємо - хто зазвичай переможець.
7) "оберіг: - це не іменник тут, а дієслово минулого часу...
За милозвучність знаю - але яке полювання мо` бути милозвучним.
Звичайно - подумаю над милозвучністю.

Дякую Черуньчик,
Саме такі розмови і є корисними для взаємозрозуміння,
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-12 01:48:50 ]
А я як рада, що ти радий нарешты :))
Але все одно з коридами щось не теє...
"В її капіляри, неначе у чаші" - у чиї капіляри? Хустини??? Далі. "Любов наповняють корид отченаші" - тобто, інстинкт вбивства або сам факт його наповнює любов? Чи навпаки? Вибач, що прискипуюсь, але хочеться все ж таки зрозуміти: а шо ж таке автор думав, коли писав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 05:07:19 ]
Автор думав про Тебе, Че`, про як не загризти наших Ймостей
і про те - як це файно бути вовком, а не кенгуру, чи какаду :))))
Ну не те - то не те з коридами - ну їх на ... :)
Главноє штоби кастюмчік сідєл ;)
Важко поянити, що є самозрозумілим, Че`.
Любов`ю наповняються чаші, бо Бог дозволяє статися тому, що стається...
***
Ось уяви собі, що це така собі хустина, пронизана капілярами... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:40:47 ]
"Я вовком по світі блукаю,
долаю засніжені гони,
я сарну чи зайця шукаю,
та бачу — самі лиш ворони.

Якби мені сарну піймати, —
чи є що десь краще на світі?
Як радісно здобич тримати,
тремтіти з гарячої хіті,

за горло тендітне вхопити,
напитись пахучої крові,
а потім до ранку десь вити
самому в холодній діброві.

Але я був би й зайцеві вже радий,
це теж пожива у морозну ніч.
Хоч крихту ж треба втіхи і розради
невдасі, що біжить біді навстріч.

Ох, моя шерсть взялася сивиною
і очі вже не бачать, як раніш,
давно вовчиці вже нема зі мною,
є лиш мороз, колючий, як той ніж.

І марно мрію я про кусень м'яса,
душа моя від горя запеклася,
і біль я свій студити снігом мушу,
хай візьме чорт мою нещасну душу."

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 04:54:19 ]
Дякую за власне розуміння,
побути у шкірі вовка - це супер, це варта.
Люблю цю тварину - тому мабуть уособлюю її до себе.
Ґів мі файв мен,
Волвс фор евер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-12 09:55:43 ]
Не хочеться перевіряти алгеброю гармонію. Гармонія присутня, алгебра недоречна.
Вразив твір. Вразив образ твору.
Шокував і просто вбив новий образ автора - замість світлих очей нашого ЛЮ з фото дивляться не злі, але втомлені безплідно-глухими і безпричинно-роздратованими дискусіями щілини вовчого досвіду і невовчої втоми. Що мусило статися, ніхто не замислився?! Дідько забирай...
Голод вовчиць не втихає, хлептати час вони не вміють і не навчаться, вони хлепчуть кров творця ночами, і ненаситні у цьому. Прагнеш звання пчесного донора?
Не витрачай сили, Юрку, поки ти ще ЛЮ, бо є небезпека стати ВО. Втім, з лю починається люпус, закодовано ще древніми.
Щодо деталей: "Несуть тіло лапи" - вічне прагнення до конкретики шкодить фонетиці - може, "несуть мене лапи"? Слово "сутЕнер" поправ.
Сильних місць перелічувати не буду, бо вірш є суцільно цільним і сильним. Дуже сильним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 03:46:06 ]
Лесю,
Дякую за все, за все, за все... і
прошу дуже - зняти оцінку - я не достойний бути на рівні наших класиків.
Пліз. Нехай буде 4.5 - думаю, що це відповідає рівневі.
Лет іт гов. Ай лет іт гов - іт дазн`т уорс зе плей. :)
Ейнт нав меттер вот самван сінгс.
Віз лав,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 07:08:25 ]
Дякую за допомогу - помилки виправлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 13:47:01 ]
Це дуже добре, Юрцю, що ти змінив аватарку :-) Люблю знаєш вовків-одинаків, є щось в них шляхетне. Приємно що ти подав голос проти медопомазання, яке нічого гарного авторам, окрім розпухання еґо-флюсу, не дає. Цікаво чи виступаєш ти проти свого медопомазання? Чи тільки проти медопомазання окремих осіб жіночої статі ;-)

Стосовно твого тексту.Не буду повторювати перерахування "темних місць" , вони вже майже переаховані. Як людині, що вивчає українську мову, поясни б-ласка, що таке "хниці"...
І ще загальне зауваження: твої останні твори (маю на увазі впродовж півроку) втратили притаманну тобі ясність. От ти критикуєш дівчат, і можливо правильно, що їх твори незрозумілі. А твої ж твори також, без коментарів не читабельні. Пересічному читачеві, маю на увазі насамперед себе, твої тексти без розлогих коментарів, на кшталт твоїх пояснень ЛЛ чи ЧЖ, ніц не зрозумілі.
Останніми часами твої тексти мені все більше нагадують твори Вєліміра Хлєбнікова, але вони на відміну від цього футуриста позбавлені фонетичного експериментування, яке хоч якось виправдовувало Хлєбніковську "заумь".
З великою повагою,
але без медопомазання :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 04:46:11 ]
Так Інґварцю,
Ось такий я недолугий, втрачений усіх фонетичностей автор - не вмію догодити і не вмію писати... ;)
Пишу "бог-знає-що" і критикую інших - котрі у Твоєму понятті мабуть божества укр-суч-літу.
Але крім мене - ти знаєш багато людей - хто буде дивитися правді в очі?
В основному - всім наплювати - найбільше наплювати нашим "іменитостям",
бо вони - "Е-Г-О-Ї-С-Т-И(тки)". Мені від оцінок - ні холодно , ні тепло -
я знаю своє місце - не дурак.
Я проти медопомазання будь-кого - Тебе, мене, Папи Римського -
коли пишуть люди хвалебні - нехай пишуть - але текст залишається текстом.
Я зауважив, друже, Твою прискіпливість - і це прекрасно!
Значить мої тексти все ж - небайдужі. Ось тепер Ти розумієш мене, як мені
читати тексти, котрі я не розумію, котрі моє серце відкидає, все ж, на відмніну від Тебе,
я стриманіший в оцінках :) але це і так - невагомо...
Щодо "хниці" - це змешувальна форма від "хна". Не притендую на титул генія
укр. літ. чи світ. літ. Пишу фор фан. Темні місця - то темні. Ніхто (окрім ВЛ)
не зупине мене мотлошити, (коли це я відчуваю необхідним) наших іменитостей - а тим паче ТИ.
Не подобаюсь - пліз - не читай- викинь мене на смітник, як непотріб, але не забирай мені право
мати власну думку на те, що пишуть інші...
Інґварцю, дуже ціную Твою думку, завжди підводжу Твої смаки, я - просто недостойний уваги - я мрець, невдаха і графоман з малої букви, пишу незрозумілі тексти до яких потрібні роз`яснення,
бавлюся в слова, не можу писати ясно. Фор гад оф сейк - є стільки містячкових суперстарс, котрі потребують вашої уваги :)
Ладно, виговорився.
Інґварцю - Ти моя звйоздочка критиковна, тому люблю Тебе, як брата!
З повагою,
Л.Ю. :)
П.С. А все ж таки - вона крутиться... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 16:35:46 ]
Вау! значить я всетаки не помилилась в своїх висновках коли писала той горезвісний вірш :))
зауважте - ніякого медопомазання і близько не валялось ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 16:20:26 ]
Редакціє, де моя оцінка?
Якщо хтось має сумніви в моїй фаховій компетентності і висловлює їх у такий спосіб, то піду шукати розуміння деінде.
Ловіть мій вовчий погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-13 16:35:07 ]
Шановна Лесю, наш адміністратор Ростислав отримав на тому тижні настанови знімати всі оцінки (для авторів рівнів не вищих R2-R1min_, що вищі 6 - до речі, ідея шановного Юрія Лазірка.
Отож, перепрошуємо за суто технічні накладки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 17:11:19 ]
Все вірно - це моя ідея!
Надалі підтримую її.
Хоча я пропонував заміняти всі "6.5" і "7" на "6" ;)